Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №160/16164/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/16164/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Центру спеціального призначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 )

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року (суддя О.В. Врона) у справі № 160/16164/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Центру спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Центру спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_2 , у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № М152 від 28.03.2026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову на військову службу та направлення до військової частини НОМЕР_2 позивача;

- зобов`язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (системи «Оберіг») поновити інформацію про наявність у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період;

- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 оформленої довідкою № 2026-0328-1746-0085-0 від 28.03.2026 на ім`я позивача, відповідно до якої останнього визнано придатним до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Центру спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної гвардії України (військова частина № НОМЕР_1 ) № 124 від 27.04.2026 в частині зарахування до списків особового складу позивача;

- зобов`язати начальника Центру спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної

гвардії України (військова частина № НОМЕР_1 ) виключити позивача зі списків особового складу військової частини № НОМЕР_1 та звільнити з військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач мав статус «Заброньовано» із визначеним строком бронювання до 31.03.2026 року. 12.06.2025 позивач почав проходження військово-лікарської комісії в КНП «Слобожанська центральна лікарня» Слобожанської селищної ради на підставі направлення № 3868236. За наслідком проходження медичного огляду позивача визнано непридатним до військової служби. 28.03.2026 медичні документи позивача були комісійно розглянуті та затверджено рішення про визнання позивача непридатним до військової служби. Однак, 28.03.2026 за твердженням позивача, його було затримано працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлено для проходження військово-лікарської комісії, за результатами якої позивача визнано придатним до військової служби. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято рішення про мобілізацію та наказом № М152 від 28.03.2026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» позивач був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлений до військової частини. Наказом начальника від 27.04.2026 № 124 позивач зарахований в списки особового складу військової частини на підставі припису від 23.04.2026 № 287.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Судом першої інстанції зазначено, що на момент видання спірного наказу № М152 від 28.03.2026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» позивач, відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII, мав чинну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 31.03.2026, яка в подальшому була продовжена до 13.03.2027.

Суд першої інстанції зауважив, що такий спосіб судового захисту як визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, є ефективним та належним, не призводить до порушення публічних правовідносин щодо проходження громадянами військової служби за мобілізацією, а навпаки дозволяє попередити в майбутньому порушення прав та законних інтересів позивача з боку районного ТЦК та СП, а тому наказ № М152 від 28.03.2026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову на військову службу та направлення до військової частини позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції врахував, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Суд першої інстанції встановив, що членами військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 під час проходження позивачем медичного огляду не були враховані медичні документи позивача та відповідна медична інформація, застосовано формальний підхід до проведення медичного огляду, не обґрунтовано та не доведено, з урахуванням яких факторів зроблено висновок про придатність позивача до військової служби.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що не може вважатися правомірною постанова Військово-лікарської комісії № 2026-0328-1746-0085-0 від 28.03.2026 щодо медичного огляду позивача, тому ця постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Суд першої інстанції вказав, що оскільки відповідно до Порядку № 1487 та Закону України № 1951-VIII ІНФОРМАЦІЯ_5 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зобов`язаний забезпечувати повноту, достовірність і актуальність відомостей, що містяться в ньому, саме до його повноважень належить внесення та актуалізація інформації про наявність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Враховуючи встановлену судом наявність у позивача такого права, позовні вимоги про зобов`язання відповідача внести відповідні зміни до Реєстру є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції зауважив, що оскаржуваний наказ начальника Центру спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної гвардії України (військова частина № НОМЕР_1 ) є похідним від протиправного наказу про призов, тому він також є протиправним і підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції вважав, що з ефективного захисту порушеного права позивача необхідно зобов`язати начальника Центру спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної гвардії України (військова частина № НОМЕР_1 ) ухвалити рішення про звільнення позивача з військової служби, а також про виключення позивача зі списків особового складу військової частини № НОМЕР_1 , оскільки зарахування його до списків особового складу є похідним від протиправного наказу про призов та не має самостійних правових підстав для існування.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Центр спеціального призначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що індивідуальний акт разового застосування не може бути скасований після його виконання. Звертає увагу, що скаржник не мав права не зараховувати позивача до особового складу, адже ним отримано усі передбачені чинним законодавством документи та беззаперечні правові підстави для видання наказу. Зауважує, що позивач набув статус військовослужбовця, підстави для звільнення військовослужбовців визначені у ст.26 Закону №2232, а наявна у позивача відстрочка від призову під час мобілізаційних заходів, не є належною підставою для звільнення позивача з військової служби, адже ця обставина не передбачена ст.26 Закону №2232. Зазначає, що законодавством не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов на військову службу, вимога про зобов`язання виключити позивача зі списів особового складу та звільнити з військової частини не відповідає суті порушеного права позивача, а отже не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач 28.03.2026 був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлений до військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № М152 від 28.03.2026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період».

28.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_5 було видано направлення №6960262 для визначення придатності позивача до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення. ВЛК здійснено на базі закладу охорони здоров`я Комунальне некомерційне підприємство "Виноградівська районна лікарня" Виноградівської міської ради Закарпатської області у м.Виноградів.

Згідно довідки військово-лікарської комісії №2026-0328-1746-0085-0 від 28.03.2026 року солдат (запасу) позивач проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 (Виноградів) 28.03.2026, опис діагнозу: Здоровий, придатний до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення.

Наказом №124 від 27.04.2026 начальника Центру спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної гвардії України (по стройовій частині) було зараховано в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення солдата позивача, який прибув для проходження військової служби за призовом під час мобілізації із військової частини НОМЕР_2 , та зарахований розпорядженням командувача Національної гвардії України, у розпорядження начальника Центру спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з 24 квітня 2026 року.

На теперішній час позивач продовжує виконання обов`язків військової служби за призовом під час мобілізації.

Водночас, відповідно до військово-облікового документа, сформованого 08.03.2026 у застосунку Резерв+, дійсного до 31.03.2026, позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , номер в реєстрі Оберіг 010320231425317100025, ВОС 999097, звання Солдат, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, тип відстрочки: бронювання до 31.03.2026, дата проходження ВЛК 14.07.2025, придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, 03, охорони, дата уточнення даних 12.06.2025.

Наказом №1212/1 від 12.12.2025 позивача було прийнято на роботу з 15.12.2025 на посаду Менеджер (управитель) з транспортно-експедиторської діяльності ТОВ «ГОЛФСТРІМ ІСТ» за основним місцем роботи.

16.12.2025 за результатом бронювання за заявою №20251214-1644852 позивача було заброньовано до 31.03.2026.

Відповідно до результату продовження бронювання за заявою №20260326-11070 працівнику позивачу продовжено статус бронювання до 13.03.2027.

Також, в матеріалах справи міститься направлення ІНФОРМАЦІЯ_8 від 12.06.2025 №3868236 для визначення придатності до військової служби позивача. ВЛК здійснено на базі закладу охорони здоров`я Комунальне підприємство "Слобожанська центральна лікарня" Слобожанської селищної ради у м. Дніпро.

Відповідно до Картки №2025-0612-1442-0531-3 обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 12.06.2025 №3144 встановлено діагноз, постанова ВЛК: непридатний до військової служби.

Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 28.03.2026 № 2026-0328-0937-4642-0 « 20 Регіональна ВЛК (м. Дніпро)» від 28.03.2026 затверджено свідоцтво про хворобу №2025-0612-1442-0531-3 від 12.06.2025.

У відповідь на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_9 листом від 17.04.2026 №1057 повідомив, що 12.06.2025 року позивач перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 з метою встановлення ступню придатності до військової служби, отримав направлення N 3868236 на проходження військово-лікарської комісії на базі закладу охорони здоров`я - Комунальне підприємство "Слобожанська центральна лікарня" Слобожанської селищної ради.

Постанова позаштатної ВЛК була передана на перевірку та затвердження штатною ВЛК регіону - 20 Регіональною військово-лікарською комісією (м. Дніпро).

Постановою 20 Регіональною військово-лікарською комісією (м. Дніпро) від 28.03.2026 року позивач визнаний непридатним до військової служби.

У відповідь на адвокатський запит 20 Регіональна військово-лікарська комісія листом вих. №1854/2601 від 04.04.2026 повідомила, що свідоцтво про хворобу N2025-0612-1442-0531-3 від 12.06.2025 позивача 1990 р.н. надійшло в 20 регіональну військво-лікарську комісію в електронному вигляді 11.07.25, підтверджуючі медичні документи - 06.03.26, розглянуто комісійно та затверджено 28.03.2026 року протокол засідання штатної військово-лікарської комісії від 28.03.2026 року N 2026-0328-0937-4642-0. У подальшому медичні документи передані в ІНФОРМАЦІЯ_10 для опрацювання та подальшої передачі в ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Вважаючи протиправними накази відповідачів, постанову № 2026-0328-1746-0085-0 від 28.03.2026, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Приписи ст. 1 цього закону передбачають, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Закон України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі Закону №1951) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць.

Згідно ст.1 та 2 цього закону Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до ст. 3 Закону №1951 основними засадами ведення Реєстру є зокрема обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно ст.5 Закону №1951 органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

В силу положень ст. 6 Закону №1951 до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402).

Згідно глави 1 розділу I Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 визначає, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно пункту 22.7 глави 22 розділу II Положення №402 свідоцтво про хворобу під час дії особливого періоду складається на всіх військовослужбовців та військовозобов`язаних, визнаних непридатними до військової служби, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (крім випадків, передбачених пунктом 18.8 глави 18 розділу II цього Положення).

Згідно пункту 22.8 глави 22 розділу II Положення №402 свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК – затвердженню на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону.

Згідно довідки військово-лікарської комісії №2026-0328-1746-0085-0 від 28.03.2026 року позивачу проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 (Виноградів) 28.03.2026, опис діагнозу: Здоровий, придатний до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення.

Проте, відповідно до направлення ІНФОРМАЦІЯ_8 від 12.06.2025 №3868236 для визначення придатності до військової служби позивач пройшов ВЛК, згідно свідоцтва про хворобу №2025-0612-1442-0531-3 від 12.06.2025 позивач непридатний до військової служби.

При цьому, Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 28.03.2026 № 2026-0328-0937-4642-0 « 20 Регіональна ВЛК (м. Дніпро)» від 28.03.2026 затверджено свідоцтво про хворобу №2025-0612-1442-0531-3 від 12.06.2025.

Таким чином, станом на 28.03.2026 року стосовно позивача були наявні три постанови ВЛК, а саме довідка ВЛК №2026-0328-1746-0085-0 від 28.03.2026 року при ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно якої позивач придатний до служби; свідоцтво про хворобу №2025-0612-1442-0531-3 від 12.06.2025 при ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно якого позивач непридатний до військової служби; протокол від 28.03.2026 № 2026-0328-0937-4642-0 ВЛК регіону, який затвердив свідоцтво про хворобу №2025-0612-1442-0531-3 від 12.06.2025.

За наявності передбаченої Положенням №402 постанови ВЛК - свідоцтво про хворобу №2025-0612-1442-0531-3 від 12.06.2025 стосовно визнання позивачем непридатним до військової служби, що затверджена з дотриманням приписів Положення №402 – протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 28.03.2026 № 2026-0328-0937-4642-0 « 20 Регіональна ВЛК (м. Дніпро)», колегія суддів дійшла висновку, що матеріли справи містять достатні докази про те, що позивач станом на 28.03.2026 року був визнаний непридатним до військової служби.

Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні підстави для визнання протиправною та скасування постанови ВЛК, що оформлена довідкою №2026-0328-1746-0085-0 від 28.03.2026 року. Апеляційна скарга не містить жодних доводів на спростування цього висновку суду першої інстанції.

Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно ст.23 Закону №3543 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Колегія суддів зі змісту матеріалів справи з`ясувала та скаржником не заперечується, що позивач був заброньований до 31.03.2026.

Отже, в силу приписів ст.23 Закону №3543 позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації станом на 28.03.2026 року.

Згідно ст.39 Закону № 2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно ст.22 Закону № 3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560).

Згідно п.81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Матеріали справи підтверджено, що позивач 28.03.2026 був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлений до військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № М152 від 28.03.2026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період».

Проте, оскільки колегією суддів встановлено, що станом на 28.03.2026 року позивач був визнаний непридатним до військової служби та мав бронювання до 31.06.2026 року, колегія суддів зазначає, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № М152 від 28.03.2026 стосовно позивача винесено з порушенням приписів ст. 2 Закону № 2232-XII та ст.23 Закону № 3543-XII, а отже наказ № М152 від 28.03.2026 в частині щодо позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що у спірному випадку ефективним захистом порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих за наслідками порушення щодо призову позивача на військову службу.

За цих обставин, є також протиправним та підлягає скасуванню наказ начальника Центру спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної гвардії України (військова частина № НОМЕР_1 ) № 124 від 27.04.2026 в частині зарахування до списків особового складу позивача, адже наказ № 124 від 27.04.2026 фактично є похідним від протиправного наказу ТЦК та СП № М152 від 28.03.2026.

Згідно ст.24 Закону № 2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008 станом на час спірних правовідносин), після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

У разі звільнення з військової служби на військовослужбовця оформлюється службова характеристика, в якій відповідний командир (начальник) визначає посаду для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України. Зазначена характеристика додається до особової справи військовослужбовця.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Згідно п.2 розділу ХІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України (далі Інструкція №280), яку затверджено наказом Міністерства оборони України 15 вересня 2022 року № 280, військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.

Згідно п.30 розділу ІІ Інструкції №280 виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини.

Апеляційний суд зауважує, що протиправні рішення не можуть спричиняти правомірних наслідків, порушення прав особи, допущені внаслідок протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, породжує необхідність виправлення таких помилок як необхідний захід, що поверне у правовий стан, який мав місце до моменту порушення.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою належного захисту прав позивача також наявні підстави зобов`язати Центр спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної гвардії України (військова частина № НОМЕР_1 ) виключити позивача зі списків особового складу військової частини № НОМЕР_1 та звільнити з військової служби.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 суд апеляційної інстанції вважає помилковим, адже обставини у справі, яка розглядається, та у справі №160/2592/23, не є подібними.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Центру спеціального призначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року у справі № 160/16164/26 –без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Т.І. Ясенова