Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №682/1184/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №682/1184/26

Суддя: Костенко А. М.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 682/1184/26

Провадження № 22-ц/820/2505/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 682/1184/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2026 року у складі судді Маршал І.М. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У квітні 2026 року ТзОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2026 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» кредитну заборгованість: за кредитним договором № 8167824 від 24.07.2025 в розмірі 16 604,67 грн.; за кредитним договором № 84446686 від 13.08.2025 в розмірі 8 890 грн.; за кредитним договором № 2557300 від 27.07.2025 в розмірі 5 636 грн.; за кредитним договором № 72404-08/2025 від 30.08.2025 року в розмірі 9 135 грн., а всього стягнуто кредитну заборгованість в розмірі 37 899,67 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1201,44 грн, в решті позову відмовлено.

ОСОБА_1 звернулася з заявою про розстрочення виконання рішення, в поданій заяві посилалася, що вона немає реальної можливості одразу сплатити всю суму кредитної заборгованості, їй потрібний значний проміжок часу щоб зібрати кошти на її погашення. Також вказувала, що накладення арешту на її рахунки в процесі виконання судового рішення, взагалі може залишити її без засобів до існування та можливості придбавати необхідні продукти, сплачувати комунальні послуги. Крім того, просила суд врахувати. що на її утриманні двоє непрацездатних батьків, які є пенсіонерами, при цьому мати має інвалідність ІІ групи. З огляду на викладене заявник просила задовольнити подану заяву.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2026 року в задоволенні заяви відмовлено.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити подану заяву та розстрочити виконання рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2026 року

Апелянтка посилається на невідповідність висновків суду, оскільки нею додано до заяви документи, які підтверджують її матеріальне становище, зокрема копію наказу № 236о/с від 10 квітня 2026 року, яким підтверджується звільнення її з роботи, копію інформаційної довідки № 5005998869522 від 01 липня 2026 року і копію витягу з Електронного кабінету водія, якими стверджується відсутність на праві власності нерухомого і рухомого майна. На підтвердження матеріального стану стороною заявника додано також копії рішень суду та копію витягу з позовної заяви і ухвали про відкриття провадження по цій справі, якими підтверджується загальний розмір вимог до відповідача включно з рішенням по даній справі, який становить 211 544 грн 20 коп. Також, нею додано документи на підтвердження перебування на її утриманні непрацездатних батька та матері, остання з яких є особою з інвалідністю. Однак, суд першої інстанції вказаним обставинам належної оцінки не надав, внаслідок чого дійшов до висновків про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення, які не відповідають обставинам справи, зокрема вищезгаданим письмовим доказам. Крім того, внаслідок наведеного, судом першої інстанції порушень ч. 4 ст. 435 ЦПК України, що полягає у неврахуванні судом вищенаведених обставин як таких, які відповідно до вказаної норми процесуального права мають бути враховані при розгляді заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Крім того, апелянтка зазначає, що заява про розстрочення виконання рішення суду розглядається судом у двадцятиденний строк з дня її надходження відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України, при цьому заява була подана до суду 20 серпня 2026 року, відповідно, суд мав розглянути таку заяву до 09 вересня 2026 року. Натомість, оскаржувана ухвала постановлена лише 21 вересня 2026 року. Таким чином, суд першої інстанції всупереч положенням ч. 2 ст. 435 ЦПК України здійснив розгляд заяви з пропуском встановленого процесуальним законом строку.

Перевіривши матеріали справи апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено, що рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.08.2026 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» стягнуто кредитну заборгованість: за кредитним договором № 8167824 від 24.07.2025 в розмірі 16 604,67 грн.; за кредитним договором № 84446686 від 13.08.2025 в розмірі 8 890,00 грн.; за кредитним договором № 2557300 від 27.07.2025 в розмірі 5 636,00 грн.; за кредитним договором № 72404-08/2025 від 30.08.2025 в розмірі 9 135,00 грн., а всього стягнуто кредитної заборгованості в розмірі 37 899,67 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1201,44 грн.

Бойко звернулась до суду заявою про розстрочення виконання вказаного рішення суду, в обґрунтування якої вказувала, що не має реальної можливості одразу сплатити всю суму заборгованості, перебуває в скрутному матеріальному становищі, має на утриманні непрацездатних батьків та, крім того, має інші боргові зобов`язання, які перебувають на етапі судового розгляду, де загальний розмір позовних вимог до відповідача становить 211 544 грн 20 коп.

Відповідно до частини 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 статті 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За нормами ч. 5 даної статті розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови

У частині першій статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що відстрочка чи розстрочення виконання рішення суду може бути застосована судом у виняткових випадках, що створюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що, відповідно до статті 435 ЦПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10 провадження № 61-46129св18.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі №796/43/2018, від 19.06.2019 року у справі № 2-55/10.

Водночас, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі №9901/598/19.

Окрім того, під час вирішення питання про відстрочення, розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватися також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Так, згідно з положеннями ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

ЄСПЛ у своїй практиці акцентує увагу на тому, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Тобто, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправданим за конкретних обставин справи.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Посилання боржниці на скрутне матеріальне становище в даній справі не підтверджено належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 ЦПК України.

Боржник є працездатною особою, звільнилась з органів поліції за власним бажанням, отже може працевлаштуватись та погашати борг.

Також суд відхиляє посилання заявника про перебування в неї на утриманні непрацездатних батьків, оскільки відповідних доказів даної обставини суду не надано, а сам факт інвалідності чи непрацездатності батьків не свідчить про їх перебування на утримання заявника. Також заявником не надано доказів відсутності інших осіб, які в силу закону зобов`язані їх утримувати.

Наявність інших боргових зобов`язань перед іншими кредиторами не може бути підставою для розстрочення виконання конкретного рішення суду перед кредитором в даній справі, так як призведе до порушення його права безпосередньо в даних правовідносинах.

Також не можуть бути підставою для скасування ухвали суду посилання заявника на порушення судом строків розгляду її заяви, так як згідно ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. В даному випадку порушення строків розгляду заяви не призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими, так як дані доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а фактично зводяться до обґрунтувань апеляційної скарги тими ж обставинами, що і у заяві про розстрочення виконання судового рішення, переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду, яким надана належна правова оцінка судом першої та апеляційної інстанцій.

Ухвала постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається..

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 листопада 2026 року.

Судді А.М. Костенко

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua