Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №674/1091/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №674/1091/26

Суддя: Барчук В. М.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 674/1091/26

Провадження № 33/820/852/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Наталюка Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника Наталюка Н.М., подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 28 вересня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 28 вересня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

За постановою суду, 13.05.2026 о 20 год 35 хв м. Дунаївці, вул. Тараса Шевченка, 156, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Dacia Logan д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога в КНП ДМР «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня», висновок № 37, результат позитивний 0,89‰ проміле. Цим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В поданій апеляційній скарзі захисник Наталюк Н.М. просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказує, що за поясненнями ОСОБА_1 , на місці зупинки автомобіля він декілька разів продував прилад Drager, виконуючи вказівки поліцейських. Після продувань працівники поліції повідомляли, що прилад нічого не показує. ОСОБА_1 не заявляв про відмову від огляду, а погоджувався на нього, виконував продування та згодом погодився пройти огляд у лікарні.

Звертає увагу, що номер проби, який відображався на приладі на початку огляду, відрізнявся від номера проби наприкінці огляду на місці зупинки транспортного засобу. Ця обставина потребує безпосередньої перевірки за повними відеозаписами та збереженими даними приладу. Визначати конкретні номери проб без дослідження відповідних кадрів та пам`яті приладу було б передчасно.

Посилається і на те, що у наданій копії акта огляду на місці зупинки у графі результатів зазначено «відмовився»; кількісний показник не наведено, у направленні до лікарні графи про технічний засіб та результати огляду залишені незаповненими і такі записи не пояснюють, чому після фактичних повторних продувань був зроблений висновок про відмову.

Вважає, що посилання суду на те, що ОСОБА_1 сам розпакував і встановив новий мундштук, не вирішує питання про результати тестів, статус кожної проби та технічні повідомлення приладу і також не підтверджує метрологічну справність приладу.

ОСОБА_1 притягнуто за керування у стані сп`яніння, а не за відмову від огляду і захист не вважає, що самі недоліки огляду на місці зупинки автоматично спростовують будь-який подальший медичний огляд, однак вони виключають можливість без перевірки характеризувати поведінку як ухилення та посилюють необхідність ретельної оцінки належності медичного доказу.

Звертає увагу, що у медичному висновку від 13.05.2026, у пункті 12, призначеному для підпису та ПІБ лікаря, який проводив огляд, записано прізвище й ініціали лікаря ( ОСОБА_2 ), особистого підпису лікаря як окремого реквізиту в цій графі на наданій копії не вбачається.

Додатково відсутність належного засвідчення результатів огляду підтверджується документами, наданими безпосередньо лікарнею на адвокатський запит. У журналі реєстрації експертизи та встановлення стану сп`яніння міститься запис № 37 про огляд ОСОБА_1 13.05.2026 о 21:10. У колонці № 9 «Прізвище та підпис лікаря (фельдшера), який проводив огляд» наведено прізвище й ініціали ОСОБА_2 , однак її особистий підпис відсутній (попри безпосереднє зазначення про це). Підписи у сусідній колонці № 10, призначеній для осіб, які отримали примірники документа, не є підписом лікаря в колонці № 9 це підписи ОСОБА_1 та працівника поліції. У наданій лікарнею копії примірника висновку від 13.05.2026, що зберігається в цьому закладі, у пункті 12 також зазначено прізвище та ініціали ОСОБА_2 без окремого особистого підпису лікаря.

На думку апелянта, копії журналу та висновку містять відмітки про відповідність оригіналу, печатку закладу й підпис особи, яка засвідчила копії. Цей підпис підтверджує засвідчення копії та не замінює підпису ОСОБА_2 як лікаря, який проводив огляд і так само підпис медичного директора на супровідному листі не є засвідченням лікарем результатів огляду ОСОБА_1 .

Отже, відсутність підпису лікаря в колонці № 9 журналу та пункті 12 обох примірників висновку необхідно оцінити в сукупності. Ці документи підтримують довід захисту про неналежне оформлення результатів огляду та вимагають перевірки оригіналів. Сам запис про діагноз без належного засвідчення його лікарем не усуває заперечень щодо юридичної сили висновку.

Вважає, що суд не навів оцінки підписання медичного висновку та не пояснив, чому запис про відмову в акті на місці зупинки є достовірним з урахуванням погодження ОСОБА_1 на огляд і фактичних продувань. Невстановлення статусу проб не дозволяє зробити обґрунтований висновок про ухилення. Протокол і рапорт не мають наперед установленої доказової сили; відомості про інші адміністративні матеріали не доводять стану сп`яніння у конкретний момент.

Заслухавши пояснення захисника Наталюка Н.М. на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та правильно оціненими доказами.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №665243 від 13.05.2026, що у вказаний день о 20 год. 35 хв. в м.Дунаївці, по вул. Тараса Шевченка, 156, ОСОБА_1 керував автомобілем Dacia Logan д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога в КНП ДМР «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня», висновок № 37, результат позитивний 0,89‰ проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 665243 від 13.05.2026 в якому зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;

- довідкою старшого інспектора ВАП батальйону патрульної поліції щодо ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративних правопорушень;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів; відмовився від огляду за допомогою Drager Alcotest);

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.05.2026;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.05.2026 ( ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння);

- відеозаписами з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) поліцейського, що здійснював оформлення вчиненого правопорушення, з яких вбачається, що до зупиненого транспортного засобу Dacia Logan д.н.з. НОМЕР_2 підійшов працівник патрульної поліції, зі сторони водія автомобіля знаходився ОСОБА_1 , зі сторони переднього пасажирського сидіння сиділа жінка. Зазначеним відеозаписом зафіксовано факт руху автомобіля Dacia Logan д.н.з. НОМЕР_2 . Працівник поліції пояснив причину зупинки, запитав куди той їде та роз`яснив ОСОБА_1 щодо включення правого повороту при з`їзді з круга, на що останній показав куди направляється та ствердно відповів, що знає щодо ввімкнення поворотів. Після чого працівник поліції виявив ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 . У подальшому на пропозицію поліцейського пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 погодився, однак фактично не пройшов такий огляд, вчиняв дії, спрямовані на ухилення від огляду. Після чого на пропозицію поліцейського пройти такий огляд у медичному закладі ОСОБА_1 погодився. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичного закладі - КНП ДМР «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня», за результатом якого встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. У подальшому працівником поліції складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд приходить до висновку, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, не суперечать фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи захисника про те, що наявні сумніви щодо калібрування спеціального технічного приладу за допомогою якого здійснювався огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, мав змінюватись мундштук, повністю спростовуються відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 у присутності працівників поліції сам розпакував і встановив новий, герметично запакований індивідуальний мундштук безпосередньо перед проведенням видихів. Крім того, ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичній установі і з висновком про перебування в стані алкогольного сп`яніння.

Слід залишити поза увагою і вимоги апеляційної скарги захисника про те, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не містить підпису лікаря, оскільки згідно п.14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, висновок лікаря може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Однак, матеріали справи не містять відомостей щодо оскарження ОСОБА_1 чи його захисником у встановленому законодавством порядку зазначеного висновку лікаря, як і не містить результатів такого оскарження.

Будь-яких об`єктивних даних піддавати сумніву висновок проведеного медичного огляду апелянтом не надано, а матеріали справи відомостей на спростування медичного висновку не містять.

Не спростовують і висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зазначення у акті у графі результатів – відмовився, оскільки стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 зафіксовано висновком лікаря №37 від 13.05.2026.

Враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, та оцінивши кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, визнав їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для того, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9.а. ПДР України.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 28 вересня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Наталюка Н.М. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набира є законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Володимир БАРЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua