Суд: Чемеровецький районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №676/7378/26
Суддя: Горобець Н. О.
№ справи676/7378/26
№2/687/954/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року селище Чемерівці
Чемеровецький районний суд Хмельницької області
в складі судді ГоробецьН.О.,
справа № 676/7378/26;
сторони та інші учасники справи:
позивач – ТОВ «Споживчий центр»,
відповідач – ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Позовна заява мотивована тим, що 28 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферти) № 28.08.2025-100000672.
Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 15000,00 грн, строком на 168 днів, з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1 % за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів та процентною ставкою у розмірі 0,5% за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 5% від суми кредиту та дорівнює 750,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 750,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступним першим черговим періодом.
Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яку позивач просить стягнути у розмірі 45450,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту – 15000,00 грн, заборгованість за процентами – 19950,00 грн, заборгованість за комісією – 750,00 грн, заборгованість за додатковою комісією – 2250,00 грн, заборгованість за відсотками, нарахованими по ст. 625 ЦК України –7500,00 грн.
13 жовтня 2026 року відповідач направив на адресу відзив на повну заяву, в якому вказує, що оскільки він є діючим військовослужбовцем та перебуває на військовій службі, на нього поширюються пільги, передбачені Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому не заперечує щодо стягнення з нього заборгованості по кредитному договору в розмірі 15000,00 грн (фактично отримані кошти), в решті частині позову просить відмовити.
14 жовтня 2026 року представник відповідача адвокат Доліненко В.В. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що оскільки відповідач є діючим військовослужбовцем, який проходить військову службу під час мобілізації, на нього поширюються пільги, передбачені Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 15000,00 грн заборгованості, в іншій частині позову відмовити.
14 жовтня 2026 року представник позивача адвокат Чехун Ю.В. подала до суду відповідь на відзив, в якій позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, зазначає, що заборгованість за комісією за надання кредиту та комісією за обслуговування кредиту нарахована відповідно до умов укладеного між сторонами договору, вказані умови договору відповідачем не оскаржувалися.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Представник позивача, разом з поданням позовної заяви подав також клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 25 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
04.11.2026 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
28 серпня 2026 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 28 серпня 2026 року, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е179», укладено кредитний договір №28.08.2026-1000000672.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісі(ї)встановлена(і) догором (пункт 3.1 Пропозиції).
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п.3.3 Пропозиції).
Сума кредиту – 15000,00 грн. Строк на який надається кредит – 168 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту – 11.02.2026 року. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: 4441-11XX-XXXX-5467 (п. 2, 3,4 Заявки).
Процентна ставка «Стандарт» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених в графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Комісія, пов`язана з наданням кредиту – 5% від суми кредиту та дорівнює 750,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту (п. 8 Заявки).
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 750,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів (п. 9 Заявки).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 4948,03%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 35230,52 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 20230,52 грн (п.16 Заявки).
ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомило ТОВ «Споживчий центр» про успішне перерахування 28.08.2026 о 10:47 хв на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 15000,00 гривень. Призначення платежу: видача за договором кредиту №28.08.2026-100000672.
Способи організації переказу грошових коштів узгодженні між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Споживчий центр» у договорі про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04 січня 2024 року.
Повідомленням АТ «Універсал Банк» від 29.09.2026 року та випискою по банківській карті № НОМЕР_1 за період з 28.08.2025 по 03.09.2025 підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_1 , на яку 28.08.2025 року зараховано 15000,00 грн.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.
Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд встановив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено кредитний договір №28.08.2025-100000672 від 28 серпня 2025 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кошти в сумі 15000,00 грн строком на 168 днів, тобто до 11.02.2026 року, а останній зобов`язувався повернути кошти, сплатити відсотки за користування ними, комісії, розмір яких визначений договором.
28 серпня 2025 року кредитні кошти були перераховані відповідачу.
Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Споживчий центр» суд вважає доведеним, крім цього зазначена обставина не заперечується відповідачем.
Згідно із наданого ТОВ «Споживчий центр» розрахунку заборгованості за кредитним договором №28.08.2025-100000672 від 28.08.2025 року, станом на 20.08.2026 року заборгованість складається із основного боргу – 15000,00 грн, процентів – 19950,00 грн., комісії – 3000,00 грн, відсотків по ст. 625 ЦК України – 7500,00 грн, а всього 45450,00 грн
При вирішенні питання щодо розміру заборгованості, суд виходить з наступного.
Згідно довідки №171/2651 від 09.07.2026 року молодший сержант ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 19.04.2024 року.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 04.12.2024 року ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Таким чином, станом на час ухвалення судом даного рішення, на відповідача поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в тому числі щодо відсутності обов`язку щодо сплати процентів за користування кредитом таштрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань.
Щодо нарахування та стягнення з відповідача комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Також Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 172/410/21, та вказав, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування)то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Із матеріалів справи слідує, що умовами кредитного договору, передбачено стягнення комісії за надання кредиту, яка нараховується за ставкою 5% від суми кредиту одноразово і становить 750,00 грн та комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2250,00 грн.
Однак, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлені комісії. Відтак умови кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісій є нікчемними, а тому у позивача відсутні підстави нараховувати комісію за надання кредит в сумі 750,00 грн, та комісіюза обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2250,00 грн.
Щодо стягнення заборгованості за процентами на підставі статті 625 ЦК України в розмірі 7500,00 грн суд зазначає наступне.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки проценти згідно ст. 625 ЦК України нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.
За таких обставин, позовна заява ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15000,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Розподіл судових витрат.
При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 45450,00 грн та задоволено на суму 15000,00 грн, тобто на 33,00 % (15000,00х100:45450,00). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 878,59 грн (2662,40х33,00%).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 коп. заборгованості за кредитним договором №28.08.2025-100000672 від 28 серпня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 878 (вісімсот сімдесят вісім) гривень 59 коп.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ - 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Н.О.Горобець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua