Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №161/18950/26
Суддя: Мазур Д. Г.
Справа № 161/18950/26
Провадження № 2/161/8908/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
03 листопада 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого – судді Мазура Д. Г.
за участю секретаря судового засідання Дручок О. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позов обґрунтовує тим, що 07 вересня 2014 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, під час якого у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2019 року шлюб між сторонами розірвано.
Позивачка зазначає, що після припинення спільного проживання відповідач не бере належної участі в утриманні та вихованні дитини, матеріальної допомоги на її утримання добровільно не надає, у зв`язку із чим усі витрати, пов`язані із забезпеченням потреб дитини, несе вона самостійно.
Посилаючись на те, що дитина проживає разом із нею та перебуває на її утриманні, позивачка просить стягувати з відповідача аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 вересня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
03 листопада 2026 на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. На адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою працівника пошти «адресат відсутній».
Таким чином, судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача ОСОБА_2 , про розгляд справи. Суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з`явився в судове засідання, відзиву на позов не подавав, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Згідно зі свідоцтвом про шлюб сторони зареєстрували шлюб 07 вересня 2014 року, який рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2019 року розірвано.
Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд доходить, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Крім того, за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Суд враховує, що обов`язок утримувати дитину покладається на обох батьків незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі та чи проживають спільно з дитиною.
При цьому проживання дитини разом із позивачкою не звільняє відповідача від обов`язку брати участь у її матеріальному забезпеченні.
Враховуючи пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, потреби дитини, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів на утримання дитини у розмірі частки всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, які підлягають стягненню починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.
На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, його фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом не є надмірним, і є достатнім для забезпечення розумних потреб неповнолітньої дитини.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини є обґрунтованими та такими, що базуються на нормах чинного сімейного законодавства України.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи, наявні у матеріалах справи докази та вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141, 226, 279,352,354,430 ЦПК України, ст. ст. 80, 84, 180-182, 184 СК України, Законом України «Про судовий збір», суд,
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , щомісячно аліменти на утримання неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 вересня 2026 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Дата складання повного тексту рішення – 05 листопада 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур
Оригінал: reyestr.court.gov.ua