Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №681/1488/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Суд: Полонський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №681/1488/26

Суддя: Горгулько Н. А.

Справа № 681/1488/26

Провадження № 2/681/1396/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого – судді Горгулько Н.А.

розглянувши в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» (далі – Товариство) через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №11.11.2025-100002727 від 12.11.2025 у розмірі 8 361,48 грн та судові витрати.

На обґрунтування вимог представник позивача вказував, що 12.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою (позичальницею) було укладено вищевказаний кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 3 000 грн на реквізити електронного платіжного засобу позичальниці.

Кредитний договір укладений в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та підписаний позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Під час укладення кредитного договору ОСОБА_2 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

Відповідачка за умовами договору отримала кредит на умовах строковості, платності та поворотності, зобов`язувалася його повернути, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, на умовах визначених договором.

03.02.2026 між сторонами було укладено додатковий договір за яким збільшено суму кредиту до 4 000 грн 00 коп., кредитодавець зобов`язувався надати позичальниці 2-й Транш у розмірі 1 000 грн 00 коп.

Товариство свої зобов`язання за договором та додатковим договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит в обумовленому розмірі.

Разом з тим, відповідачкою були здійснені часткові оплати за кредитним договором на загальну суму 4 247,80 грн, що свідчить про визнання нею боргових зобов`язань, однак у повному обсязі ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує.

У зв`язку з цим станом на дату подачі позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 8 361,48 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2 939,40 грн, заборгованості за процентам в розмірі 1 656,08 грн, а також відсотків нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 3 766,00 грн, чим порушуються права та інтереси Товариства, яку позивач просить стягнути.

06.10.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідачці копія позовної заяви з доданими документами надіслана позивачем листом з описом вкладення 24.09.2026.

ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження у справі надсилалась судом за зареєстрованим місцем проживання та була отримана відповідачкою 14.10.2026, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. У встановлений судом строк відповідачка відзив на позов не подала.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 12.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №11.11.2025-100002727. При укладенні вказаного кредитного договору відповідачкою було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку, під час якої з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи (а.с. 15-19).

Кредитний договір між сторонами укладений на вебсайті позивача шляхом підписання відповідачкою одноразовим ідентифікатором Е432 пропозиції позивача укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», надання ТОВ «Споживчий центр» заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальниця ознайомилася 11.11.2025 за посиланням htpp://sgroshi/com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно зі ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», а також відповіді позичальниці про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, підписаної вказаним одноразовим ідентифікатором, надісланим на фінансовий номер телефону зазначений позичальницею при її ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті.

Відповідно до умов заявки та відповіді позичальниці про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору №11.11.2025-100002727 ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 3 000 грн на строк 140 днів з дати його надання, дата повернення 31.03.2026 (пункти 2-4 заявки та відповіді позичальниці).

Процентна ставка – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (п.6 заявки та відповіді позичальниці).

За умовами кредитного договору комісія, пов`язана з наданням кредиту – 20% від суми кредиту та дорівнює 600,00 грн, нараховується кредитором та обліковується у день видачі кредиту (п.7 заявки та відповіді позичальниці).

За умовами договору сторони домовились, що позичальниця, яка прострочила виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язана сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо розмір процентів річних, нарахованих за один день прострочення, перевищує 39 грн (у подальшому за додатковою угодою змінено на 52 грн), за даним договором застосовується спеціальна договірна умова по зменшенню процентів річних за відповідний день (п.15 заявки та відповіді позичальниці). Також проценти річних не нараховуються, якщо сума простроченого грошового зобов`язання є меншою, ніж 100 грн.

Сторони також погодили графік платежів (п.12 заявки та відповіді позичальниці), відповідно до якого сплата відповідних платежів за кредитним договором здійснюється шляхом внесення десяти чергових платежів протягом десяти чергових періодів, визначили загальний розмір кожного чергового платежу, його складові, дати сплати.

03 лютого 2026 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 було укладено додатковий договір, відповідно до якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальниці збільшити суму кредиту, у зв`язку з чим внесли відповідні зміни до договору кредиту. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором К242 (а.с. 19 зворот – 21).

Так, сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 4 000 грн та складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених у договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).

За умовами додаткового договору 03 лютого 2026 року ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачці 2-й транш у розмірі 1 000 грн шляхом перерахування на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 хх-хххх-7967.

Видача кредитних коштів за договором кредиту підтверджується даними листів ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Вих.№1-1804 від 18.04.2026 відповідно до якого вказаним товариством на підставі укладеного з позивачем договору про переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, було успішно перераховано кошти за договором кредиту на номер картки НОМЕР_2 : 12.11.2025 в сумі 3 000 грн та 03.02.2026 в сумі 1 000 грн (а.с.22-23).

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі.

За умовами кредитного договору відповідачка зобов`язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання у повному обсязі не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, з урахуванням здійснених відповідачкою часткових оплат на суму 4 247,80 грн, загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 становить 8 361,48 грн та складається з: 2 939,40 грн - основного боргу, 1 656,08 грн – проценти, та 3 766,00 грн – відсотки за ст. 625 ЦК України (а.с. 24-26).

Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з такого.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)

Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальниця зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальниці процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного суд вважає, що кредитний договір №11.11.2025-100002727 та додатковий договір до нього, підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразових ідентифікаторів, є укладеними, Товариство виконало їх умови та надало позичальниці кредит в узгодженому сторонами розмірі, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

ОСОБА_1 свої обов`язки за договором у повному обсязі не виконала, у встановлений договором строк кредит не повернула, відсотків за користування кредитними коштами повністю не сплатила.

Зважаючи на оформлений у встановленому порядку кредитний договір та додатковий договір до нього, позивач має право вимагати від позичальниці повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Визначений Товариством розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування ним, які позивач просить стягнути з відповідачки, відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору та враховує здійснені відповідачкою погашення.

Станом на час розгляду справи відповідачка не надала жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин, не скористалася своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій, не подала відзиву на позовну заяву, не надала власного розрахунку заборгованості.

За наведених обставин, позовні вимоги Товариства в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 939,40 грн, за процентами в сумі 1 656,08 грн підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки відсотків нарахованих за ст. 625 ЦК України, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Із зазначеного вище слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022, та такі нарахування підлягають списанню.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 дійшов висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням відповідачкою грошових зобов`язань за кредитним договором №11.11.2025-100002727 від 12.11.2025, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

На підставі викладеного суд відхиляє доводи Товариства щодо стягнення відсотків передбачених ст. 625 ЦК України та вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідачки 3 766,00 грн, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану.

Тому суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 4 595 грн 48 коп. (2 939,40 грн + 1 656,08 грн).

Щодо стягнення з відповідачки коштів в сумі 130,98 грн на відправлення їй копії позовної заяви з додатками, суд зазначає наступне.

Позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно із ч. 7 статті 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Відтак позивачем надано суду квитанцію №2279620 поштової служби «Е-Пост» від 24.09.2026 з описом вкладення про відправлення на адресу відповідачки копії позовної заяви з додатками, у якому зазначено загальну вартість 130,98 грн.

Пунктом 4 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Встановлено, що витрати позивача на направлення відповідачці копії позовної заяви з додатками підтверджуються вищевказаними доказами доданих до матеріалів справи. Такі витрати пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, а тому на підставі ст. 133 та ч.2 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог на 54,96% з відповідачки підлягають стягненню витрати в розмірі 71 грн 99 коп.

З огляду на вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 54,96%, з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 463 грн 26 коп.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №11.11.2025-100002727 від 12.11.2025, яка складається з: 2 939,40 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 1 656,08 грн – заборгованість за відсотками, а всього в загальному розмірі 4 595 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) грн 48 коп.

У решті вимог позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, які складаються з судового збору у розмірі 1 463 (одна тисяча чотириста шістдесят три) грн 26 коп. та витрат на поштове відправлення в розмірі 71 (сімдесят одна) грн 99 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А м. Київ, поштовий індекс 01032.

Відповідачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А. Горгулько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua