Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №161/16348/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №161/16348/26

Суддя: Плахтій І. Б.

Справа № 161/16348/26

Провадження № 2/161/7772/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 листопада 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючої – судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань– Маєвської Х.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2026 року ТОВ «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 19 січня 2018 року АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 та уклали договір №010/0280/82/0545689. Відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 10000 грн. на строк 48 місяців з 19 січня 2018 року по 19 січня 2022 року з відсотковою ставкою 45 %. 30 листопада 2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 114/2-47, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/0280/82/0545689.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/0280/82/0545689. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 21485, 27 грн., з яких: 19792, 36 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 1317, 68 грн. – заборгованість за відсотками; 316, 67 грн. – інфляційні збитки; 58, 56 грн. – нараховані 3% річних. Враховуючи наведене, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 21485, 27 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині заяви просив розглядати справу у його відсутності. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся судом за адресою реєстрації судовим повідомленням/повісткою з рекомендованим повідомленням, які повернуті суду без вручення, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від нього на адресу суду не надходили.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв?язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 19 січня 2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Договір банківського обслуговування №010/0280/82/0545689, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти, які зобов`язалася повернути та сплатити відсотки за користування ними в розмірі 45 % річних. Максимальний ліміт кредиту складає 200000 грн., в межах якого встановлюється поточний ліміт кредиту. Розмір поточного ліміту на дату початку кредитування обумовлений в розмірі 10000 грн. Строк кредиту становить 48 місяців, що починається з 19 січня 2018 року та зікфнчується 19 січня 2022 року.

30 листопада 2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 114/2-47, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/0280/82/0545689 у розмірі 19889, 97 грн., з яких: 19792, 36 грн. – основна сума боргу; 97, 61 грн. – відсотки.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/0280/82/0545689 в розмірі 21485, 27 грн., з яких: 19792, 36 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 1317, 68 грн. – заборгованість за відсотками, яка нарахована ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 30 листопада 2021 року по 18 січня 2022 року, а також включає суму відсотків в розмірі 97, 61 грн, яка була відступлена первісним кредитором; 316, 67 грн. – інфляційні збитки; 58, 56 грн. – нараховані 3% річних.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за кредитним договором становить 21485, 27 грн., з яких: 19792, 36 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 1317, 68 грн. – заборгованість за відсотками; 316, 67 грн. – інфляційні збитки; 58, 56 грн. – нараховані 3% річних.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов?язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В порушення вищезазначених правових норм та умов договорів позичальник своєчасно не повертає кредит, тобто порушує свої зобов`язання перед позивачем, у зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №010/0280/82/0545689 від 19 січня 2018 року у розмірі 21485, 27 грн., з яких: 19792, 36 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 1317, 68 грн. – заборгованість за відсотками; 316, 67 грн. – інфляційні збитки; 58, 56 грн. – нараховані 3% річних.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, зокрема, представник позивача просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 13000 грн.

У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача долучає до матеріалів справи наступні документи: копію договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року; копію тарифів на послуги; копію заявки на надання юридичної допомоги №1962 від 01 червня 2026 року; копію витягу з акту №23 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2026 року.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 13000 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути із відповідача на корить позивача понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути також 2662,40 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст.526, 536, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №010/0280/82/0545689 від 19 січня 2018 року у розмірі 21485 (двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят п`ять) грн. 27 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення у повному обсязі складено 05 листопада 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області І.Б. Плахтій

Оригінал: reyestr.court.gov.ua