Суд: Ківерцівський районний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №158/3944/26
Суддя: Сіліч Ю. Л.
Справа № 158/3944/26
Провадження № 2/0158/1696/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання- Оніщук Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В
Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.02.2024 року між ТОВ "ФК "Авіра Груп" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103480, за умовами якого відповідачу перераховано грошові кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн.
Вказує, що 23.12.2024 року між ТОВ "ФК "Авіра Груп" та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до якого відбулося відступлення прав вимоги до позивача за кредитним договором № 103480 від 25.02.2024 на суму 18523,20 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000 грн, заборгованість за відсотками – 5523,20 грн. заборгованість за комісіями - 1000 грн, заборгованість за пенею - 8000 грн.
Посилаючись на те, що відповідачем порушено умови кредитного договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 103480 від 25.02.2024 у розмірі 18523,20 грн та судові витрати по справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 21.09.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
В період розгляду спрощеного позовного провадження по даній справі заяв, клопотань та заперечень у порядку ст. 182 ЦПК України, сторонами подано до суду не було. Крім того, відзиву на позовну заяву відповідачем до суду подано не було.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25.02.2024 між ТОВ "ФК "Авіра Груп" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 103480 (далі Кредитний договір), який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора KL6306. За умовами Кредитного договору ТОВ "ФК "Авіра Груп" надає ОСОБА_1 кредит в розмірі 4000 гривень (п. 1.1 Кредитного договору) строком на 90 днів, тобто до 24.052024 року (п. 1.2 Кредитного договору). За користування кредитом ОСОБА_1 сплачує ТОВ "ФК "Авіра Груп" 803% річних від суми кредиту в розрахунку 2,2% на добу (п. 1.3 Кредитного договору). За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення ОСОБА_1 сплачує ТОВ "ФК "Авіра Груп" 25 % від суми фінансового кредиту (п. 1.4 Кредитного договору). У разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2 цього договору та/або в додатках до цього договору, ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити ТОВ "ФК "Авіра Груп" пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про надання фінансового кредиту, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін (п. 5.3 Кредитного договору).
Згідно з підтвердженням ТОВ "ПрофітГід" щодо здійснення переказу грошових коштів та наданим на виконання ухвали суду листом АТ КБ "Приватбанк" № 20.1.0.0.0/7-260930/95550-БТ від 05.10.2026 року ТОВ "ФК "Авіра Груп" 25.02.2024 надано кредит у сумі 4000 грн, шляхом перерахування їх на належну ОСОБА_1 банківську картку № НОМЕР_1 .
Таким чином, сторони погодили усі істотними умовами кредитування та відповідач отримав кошти у сумі 4000 грн, шляхом їх переказу кредитодацем на банківський картковий рахунок, вказаний відповідачем у реквізитах до кредитного договору.
З розрахунку заборгованості за Кредитним договором убачається, що відповідач не виконував свої зобов`язань перед ТОВ "Авіра Груп", не здійснивши жодного платежу в рахунок погашення кредитної заборгованості, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 18523,20 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000 грн, заборгованість за відсотками – 5523,20 грн. заборгованість за комісіями - 1000 грн, заборгованість за пенею - 8000 грн.
23.12.2024 року між ТОВ "ФК "Авіра Груп" та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до якого відбулося відступлення прав вимоги до позивача за кредитним договором № 103480 від 25.02.2024 на суму 18523,20 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000 грн, заборгованість за відсотками – 5523,20 грн. заборгованість за комісіями - 1000 грн, заборгованість за пенею - 8000 грн.
Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки доказам, поданими учасниками справи, у їх сукупності, зважаючи на те, що позивачем доведено факт укладення між первісним кредитором та відповідачем Кредитного договору, перехід до позивача права вимоги за Кредитним договором, а також отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 4000 грн, правові підстави для нарахування комісії за надання кредиту в розмірі 1000 грн, відсутність зі сторони відповідача будь-яких платежів у рахунок погашення кредитної заборгованості, що жодним чином ним не спростовано, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у цій частині та стягнені з відповідача в користь позивача заборгованості за Кредитним договором, яка складається з вказаних складових.
Водночас, суд не погоджується із заявленою позовними вимогами в частині нарахованих відсотків та пені з огляду на таке.
Так, з наданого розрахунку заборгованості за Кредитним договором установлено, що ТОВ "ФК "Авіра Груп" здійснювалось нарахування відсотків за ставкою 2,2 % за кожен день користування кредитом
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про споживче кредитування" законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, укладаючи 14 лютого 2024 року Кредитний договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, первісний кредитодавець не мав права визначати проценту ставку в розмірі 2,2 % за кожен день користування кредитом, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.
Судом проведено власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати відсотків за користування кредитом протягом за процентною ставкою 1%, який складає: (4000 грн (сума боргу) х 1% х 90 (днів)) = 3600 грн.
Крім того, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Штраф, пеня, проценти за користування кредитними коштами нараховані в порядку ст. 625 ЦК України включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з наведеним ТОВ "ФК "Авіра Груп" розрахунком заборгованості за Кредитним договором первісним кредитором нараховано неустойку (пеню) за Кредитним договором у розмірі 8000 грн.
За наведених обставин, суд уважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати неустойки (пені) за Кредитним договором у розмірі 8000 грн.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягненні із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Діджи Фінанс" заборгованості у сумі 8600 грн, з яких: 4000 грн - тіло кредиту, 3600 грн - відсотки за користування кредитом, 1000 грн комісія за надання кредиту.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 42649746/01 від 01.06.2026; додаткову угоду № 103480; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю; акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 29.06.2026 та детальний опис робіт (надання послуг), відповідно до яких адвокатом Горобей Р.Г. надано ТОВ "Діджи Фінанс" правничу допомогу щодо стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 6000 грн.
Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу, які поніс позивач є реальними, доведеними, тобто є такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1236,11 грн. (8600/18523,2*2662,40) та витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2785,70 грн. (8600/18523,2*6000)
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд
У Х В А Л И В
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 103480 від 25.02.2024 року в розмірі 8600 (вісім тисяч шістсот) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" 1236 (одну тисячу двісті тридцять шість) грн. 11 коп. судового збору та 2785 (дві тисячі сімсот вісімдесят п`ять) грн. 70 коп. витрат на правову допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київської області.
Відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Текст рішення складений 04.11.2026 року.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч
Оригінал: reyestr.court.gov.ua