Вирок від 04 листопада 2026 р. у справі №676/5250/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №676/5250/26

Суддя: Савчук Р. І.

Справа № 676/5250/26

Провадження № 1-кп/676/412/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілої – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 , його захисника, адвоката – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кам`янець-Подільського міськрайонного суду кримінальне провадження за № 12026242000000023 від 07.01.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , 06.01.2026 року близько 17 год. 17 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 211540» д.р.н. НОМЕР_2 , рухаючись по просп. Грушевського м. Кам`янець-Подільський зі сторони вул. Північна в напрямку вул. Чернишевського із швидкістю від 56 км/год до 62 км/год, під`їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу поблизу перехрестя, що поруч із АЗС «ОККО» по просп. Грушевського, 2б м. Кам`янець-Подільського, маючи належну оглядовість та видимість інформаційно-вказівного дорожнього знаку «5.38.1-5.38.2 – Пішохідний перехід» та 1.14.1 «зебра», в порушення вимог п.п. 2.3(б), 12.4, 18.1 ПДР, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2011, маючи об`єктивну можливість виявити на проїзній частині пішохода ОСОБА_4 , яка перетинала її в межах вищевказаного нерегульованого переходу, рухаючись зліва направо відносно напрямку руху автомобіля «ВАЗ 211540», не вжив заходів для зменшення швидкості та не зупинився, щоб дати дорогу потерпілій, чим створив для неї небезпеку та продовжив свій рух, внаслідок чого допустив наїзд на потерпілу передньою лівою частиною автомобіля «ВАЗ 211540», у зв`язку з чим потерпіла впала на капот та вдарилась головою об лобове скло вказаного автомобіля, після чого впала на асфальтобетонне покриття.

Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді:

-закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, перелому кісток основи і склепіння черепа, лінійного перелому лобної кістки зліва від серединної лінії з порушенням цілісності зовнішньої та внутрішньої пластинок кістки, передньої та задньої стінки лівої лобної пазухи, переломів медіальних стінок правої та лівої орбіти, перелому верхньої стінки решітчастої кістки з поширенням лінії перелому до передньої стінки турецького сідла, порушення цілісності передньої черепної ямки, перелому кісток спинки та обох скатів носа без істотного зміщення відламків, гематом обох повік, субкон`юнктивальних гематом обох очей, глибокого садна шкіри перенісся, забою м`яких тканин лобної ділянки голови, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння;

-інтерстиційного пошкодження ПХЗ (передньої хрестоподібної зв`язки) правого колінного суглобу, ділянок контузії в латеральному виростку правої стегнової кістки та в головці правої малогомілкової кістки, незначного випоту правого колінного суглоба, підшкірної гематоми латеральної поверхні правого колінного суглобу які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що за звичай призводять до тривалого розладу здоров`я (більше 21 доби).

Своїми діями ОСОБА_5 порушив вимоги п.п. 2.3(б), 12.4, 18.1 ПДР, зміст яких полягає у наступному:

п. 2.3(б) – для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріпленням вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.4 - населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.;

п. 18.1. - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Вказані порушення ОСОБА_5 вимог правил безпеки дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, суду пояснив, що 06.01.2026 року близько 17 год. 17 хв., керуючи автомобілем «ВАЗ 211540» д.р.н. НОМЕР_2 , рухаючись по просп. Грушевського м. Кам`янець-Подільський зі сторони вул. Північна в напрямку вул. Чернишевського, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 . Розкаюється у скоєному, не заперечує проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, а також те, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин, які ніким не оспорюються, сумнівів у добровільності їх позиції немає, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_5 винний у вчиненні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню за його вчинення.

При обранні обвинуваченому міри покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, конкретні обставини справи.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, є діючим військовослужбовцем, безпосередньо приймає участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, за місцем проходження служби характеризується виключно з позитивної сторони, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , нагороджений відзнакою «Золотий хрест», іншими державними відомчими нагородами, судом враховано позицію потерпілої, яка претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого не має, просила суд призначити мінімальне покарання без позбавлення волі. При цьому, судом враховується також наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій, ОСОБА_5 як військовослужбовець за сумлінне несення служби нагороджувався державними, відомчими нагородами. Ці обставини суд вважає винятковими і рахує за можливе призначити ОСОБА_5 основне покарання із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 286 КК України, у виді одного року шести місяців позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

У відповідності до вимог ст. 58 КК України покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.

Обвинувачений ОСОБА_5 є діючим військовослужбовцем, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , а тому суд вважає за можливе призначити ОСОБА_5 покарання у виді службового обмеження з відрахуванням в дохід держави 15 відсотків грошового забезпечення. На думку суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.

Керуючись ст.ст.373-375 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 (одного) року 6 місяців позбавлення волі, без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 58 КК України, призначене ОСОБА_5 покарання у виді 1 (одного) року 6 місяців позбавлення волі замінити на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік 6 місяців. Під час відбування покарання здійснювати відрахуванням із суми грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_5 в дохід держави у розмірі 15 відсотків та застосувати відносно ОСОБА_5 обмеження щодо підвищення за посадою, у військовому званні, а строк основного покарання не зараховувати йому в строк вислуги років для призначення чергового військового звання.

Початком строку відбування основного покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати день, з якого фактично розпочато відрахування із грошового забезпечення військовослужбовця.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Ухвала слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 07 січня 2026 року (т. 2 а.с. 39-41) припинила свою дію.

Речові докази: згідно постанови про визнання предметів речовими доказами (т. 2 а.с. 29-30, 43), автомобіль марки «ВАЗ 211540» д.р.н. НОМЕР_2 , що передано на зберігання ОСОБА_5 , залишити йому; Постанови від 20.02.2026 року (т. 2 а.с. 200), історію хвороби № 1/88/26 на ім`я ОСОБА_4 – повернути до КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня» КПМР.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 10 090 грн. 68 коп. (т. 2 а.с. 65, 211, 259)

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua