Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №758/10918/26
Суддя: Ларіонова Н. М.
Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/10918/26
Провадження № 1-кп/758/1719/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.11.2026 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві кримінальне провадження № 42026102070000100 від 03.06.2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Малина Житомирської області, громадянка України, з професійно-технічною освітою, заміжня, офіційно не працевлаштована, має на утриманні малолітню дитину 2022 року народження, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Формулювання обвинувачення, яке визнано судом доведеним, обставини, встановлені судом
До Подільського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42026102070000100 від 03.06.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжено.
Так, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 02.12.2025, у ОСОБА_6 , яка будучи обізнаною про місце зберігання золотих прикрас, що належать потерпілій ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яка має вільний доступ до місця зберігання зазначених золотих прикрас, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а саме золотих прикрас належних ОСОБА_7 .
Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02.12.2025, перебуваючи у квартирі, за адресою: АДРЕСА_3 , достовірно знаючи місце зберігання золотих прикрас, таємно викрала золоті прикраси, а саме: каблучку, яка виготовлена із сплаву на основі золота який відповідає 585 пробі, масою 2,42 г, вартістю 14 590, 19 грн. та каблучку, яка виготовлена із сплаву на основі золота який відповідає 585 пробі, масою 4,24 г, вартістю 25 562, 97 грн, після чого покинула приміщення вище вказаної квартири та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.12.2025, перебуваючи у вище вказаній квартирі за вище вказаною адресою, таємно викрала золоту прикрасу, а саме кулон, який виготовлений із сплаву на основі золота який відповідає 583 пробі, масою 0,70 г, вартістю 4 134, 95 грн., після чого покинула приміщення вище вказаної квартири та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 04.03.2026, перебуваючи у вище вказаній квартирі за вище вказаною адресою, таємно викрала золоту прикрасу, а саме каблучку, яка виготовлена із сплаву на основі золота який відповідає 585 пробі, масою 3,64 г, вартістю 27 689, 49 грн., після чого покинула приміщення вище вказаної квартири та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.03.2026, перебуваючи у вище вказаній квартирі за вище вказаною адресою, таємно викрала золоту прикрасу, а саме хрестик, який виготовлений із сплаву на основі золота який відповідає 585 пробі, масою 3,40 г, вартістю 25 221, 36 грн., після чого покинула приміщення вище вказаної квартири та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.03.2026, перебуваючи у вище вказаній квартирі за вище вказаною адресою, таємно викрала золоту прикрасу, а саме сережку, яка виготовлена із сплаву на основі золота який відповідає 585 пробі, масою 1,39 г, вартістю 9 301,46 грн., після чого покинула приміщення вище вказаної квартири та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд.
Отже, своїми злочинними діями ОСОБА_6 спричинила потерпілій ОСОБА_7 , матеріальну шкоду на суму 106 500 грн 42 коп.
Таким чином, ОСОБА_6 , вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин:
Так, свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, - обвинувачена ОСОБА_6 визнала повністю, беззаперечно.
Обвинувачена зазначила, що обставини вчинення нею кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, - відповідають дійсності і нею не оспорюються. Злочин нею вчинено при обставинах, викладених у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, усвідомлює всю протиправність своїх дій, просить суд суворо її не карати, стала на шлях виправлення.
Суд, оцінюючи покази обвинуваченої ОСОБА_6 , які були надані нею в добровільному порядку під час судового розгляду, з яких видно, що вона повністю визнає себе винною в інкримінованих її діях, - переконана, що визнання вини обвинуваченею та відповідні її покази, - не є результатом якихось погроз чи обіцянок працівників правоохоронних органів (слідчих, прокурорів), приходить до висновку, що показання обвинуваченої ОСОБА_6 є логічними, послідовними, та, зглядаючись на обставини справи, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, - достовірними та обґрунтованими, а тому вони є однією із підстав для притягнення обвинувачену ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Окрім повного визнання обвинуваченою ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, органами досудового слідства зібрано і інші докази на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні нею кримінального правопорушення, однак, за клопотанням прокурора, - проти чого обвинувачена не заперечувала, та в силу ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, зокрема, суд визнав обмежити допитом обвинуваченої ОСОБА_6 та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинувачену, дослідженням матеріалів, що стосуються судових витрат, обґрунтовуючи своє рішення таким:
Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченій ОСОБА_6 було роз`яснено судом в судовому засіданні, які йому зрозумілі.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Відповідно, суд на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченої ОСОБА_6 , дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що стосуються процесуальних витрат.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій зазначила, що претензій до обвинуваченої ОСОБА_6 не має, цивільний позов подавати не буде, матеріальна шкода була повернута.
Матеріали кримінального провадження, що стосується процесуальних витрат
Згідно довідки про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 42026102070000100 висновок експерта від 19.06.2026 №СЕ-19/111-26/33014-ТВ становить 3 850, 88 грн (три тисячі вісімсот п`ятдесят грн 88 коп.).
Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання:
- обставинами, які згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченій є, - щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
- обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжували б покарання обвинуваченій, - судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання:
- Суд, призначаючи покарання обвинуваченій у відповідності з положеннями ст. 65 КК України, - враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;
- особу обвинувачену;
- наслідки вчиненого кримінального правопорушення;
- наявності відомостей про судимість;
- позицію державного обвинувача (прокурора);
- позицію потерпілої сторони;
- позицію сторони захисту (обвинуваченого).
Що стосується тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), то суд зазначає наступне:
Так, санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання в виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.
Згідно ч. 1 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Згідно ч. 2 с т. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.
Згідно ч. 3 ст. 12 КК України злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
Згідно ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.
Згідно ч. 5 ст.12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Відповідно, з огляду на положення ч. ч. 1, 3, 5 ст. 12, ст. ст. 23, 24 КК України обвинувачена ОСОБА_6 вчинила умисне кримінальне правопорушення, - тяжкий злочин.
Що стосується позиції сторони обвинувачення (прокурора) щодо призначення виду та міри покарання обвинуваченому, то суд зазначає наступне:
- так, в судових дебатах державний обвинувач (прокурор) просив суд визнати винуватим обвинувачену ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачено ч. 4 ст. 185 КК України, та, відповідно, - призначити обвинуваченій ОСОБА_6 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, проте, - прокурор вважав за можливе застосувати до обвинуваченої положення ст. 75 КК України, - звільнивши обвинувачену від призначеного судом покарання у виді позбавлення волі з обов`язковим призначенням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, окрім того, - прокурор вважав за необхідне на час іспитового строку покласти на обвинувачену ОСОБА_6 процесуальні обмеження, - зобов`язання, які передбачені положенням ст. 76 КК України.
Що стосується позиції потерпілої сторони, то суд зазначає наступне:
- в матеріалах справи міститься письмове клопотання потерпілої ОСОБА_7 , в якому потерпіла просить суд слухати дане кримінальне провадження без її участі, так як потерпіла не має претензій до обвинуваченої, цивільний позов подавати не буде, матеріальна шкода відшкодована повністю.
Що стосується позиції сторони захисту (обвинуваченого) щодо призначення йому виду та розміру покарання, то суд зазначає наступне:
Обвинувачена ОСОБА_6 повністю погодилася з позицією прокурора щодо визнання її винуватості у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Що стосується особи обвинуваченої ОСОБА_6 , то суд зазначає:
Отже, враховуючи ті обставини, що: обвинувачена ОСОБА_6 раніше не судима, не притягувалася до кримінальної відповідальності, і хоча злочин, який вчинений обвинуваченою, відноситься до тяжких злочинів, проте, - є в наявності лише обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої, враховуючи, що вчиненим кримінальним правопорушенням не заподіяно матеріальної шкоди потерпілому, по місцю проживання обвинувачена характеризується з посередньої сторони, враховуючи, що обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, широ кається, потерпіла моральних та матеріальних претензій не має, так як добровільно відшкодувала, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9 , 2022 року народження, то суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_6 можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши її покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, проте, - з застосуванням положень ст. 75 (звільнення від призначеного покарання з встановленням іспитового строку), ст. 76 (покладення зобов`язань на період іспитового строку) КК України.
Що стосується виду покарання, яке необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченої ОСОБА_6 , то суд зазначає наступне:
- суд вважає, що призначення покарання у виді позбавлення волі обвинуваченій ОСОБА_6 з урахуванням обставин, які характеризують її особу, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, та його наслідків, - буде достатнім та необхідним для виправлення та перевиховання засудженої, проте, - з обов`язковим застосуванням положень ст. 75 КК України (встановлення іспитового строку).
Що стосується розміру призначеного покарання, то слід призначити обвинуваченій ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, - покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, - мінімальний розмір такого покарання, який зазначений в санкції ч. 4 ст. 185 КК України, так як суд вважає, що призначення покарання у мінімальній межі можливе, - з огляду на особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального правопорушення, наслідків вчиненого кримінального правопорушення.
Що стосується застосування положень ст. 75 КК України, то суд зазначає наступне:
Згідно положень ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
Що стосується розкаювання обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), то суд зазначає про ту обставину, що обвинувачена ОСОБА_6 , зглядаючись на її поведінку як під час досудового слідства, так і під час судового слухання справи, - переконала суд у своєму щирому розкаюванні та каятті.
Суд вважає, що, враховуючи поведінку обвинуваченої під час слухання кримінального провадження, яка на думку суду, - слугує як доказ того, що обвинувачена ОСОБА_6 щиро розкаялася, усвідомила в повному обсязі всю протиправність своєї поведінки, майно повернуто, що, відповідно, - дає змогу суду застосувати при призначенні покарання у відношенні засудженої ОСОБА_6 положення ст. ст. 75, 76 КК України.
Що стосується положень ст. 76 КК України, то суд в даному випадку, застосовуючи положення даної статті матеріального права, вважає за необхідне покласти на засудженого обов`язки, які передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Відповідно, на підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років, з застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України, - з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченої та її характеризуючих обставин, які були досліджені судом, - буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, тому суд вважає, що до обвинуваченої необхідно застосувати такий вид покарання як позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з застосуванням положень ст. 75 КК України, (іспитовий строк терміном на 1 рік), та положень ст. 76 КК України.
Інші рішення, щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку
Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_6 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Судові витрати, відповідно до довідки про витрати на експертизу від 19.06.2026 року №СЕ-19/111-26/33014-ТВ, становлять 3850, 88 грн., які на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
Керуючись ст. ст. 100, 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом вказаного іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов`язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки: періодичноз`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питаньпробації.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення експертизи в загальній сумі 3 850, 88 (три тисячі вісімсот п`ятдесят грн. 88 коп.).
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua