Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №757/16213/26-а — Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/16213/26-а

Категорія

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколова О.М.

при секретарі судових засідань - Стужук А. О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Печерський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування постанов про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить Позивач ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом, у якому просить поновити строк на оскарження постанов начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.12.2025 № 1488/25 та від 15.12.2025 № 1504/25, скасувати зазначені постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити справи про адміністративні правопорушення, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що постановами начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.12.2025 № 1488/25 та від 15.12.2025 № 1504/25 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафів, про винесення яких він, за його твердженням, належним чином повідомлений не був та копій яких не отримував. Про існування постанов і відкриті виконавчі провадження № 80360916 та № 80446221 позивач дізнався у лютому-березні 2026 року, після чого звернувся за правничою допомогою. Вважає постанови незаконними, оскільки його не було повідомлено про розгляд справ, а обставини правопорушень не підтверджені належними доказами. Додатково зазначає, що з 24.01.2026 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2026 року відкрито провадження у вказаній справі для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

23.10.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову та зазначає, що 05.11.2025 позивачу було сформовано повістку № 5423385 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 26.11.2025 о 09:00 год., яку направлено поштовим відправленням № 0110400648999, однак вона повернулася відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Позивач у визначений час не з`явився та про причини неявки не повідомив. Відповідач також стверджує, що позивачу було направлено повідомлення про дату, час і місце розгляду справ про адміністративні правопорушення, а постанови від 08.12.2025 № 1488/25 та від 15.12.2025 № 1504/25 направлено засобами електронного зв`язку на адресу, зазначену ним у застосунку «Резерв+». Вважає оскаржувані постанови такими, що відповідають вимогам статті 283 КУпАП, а позовні вимоги безпідставними, у зв`язку з чим просить залишити постанови без змін, а позов без задоволення.

У судове засідання позивач не з`явився, до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, вимоги позовної заяви підтримав, просив задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про розгляд справи повідомленим належним чином, причину неявку суду не повідомив.

У судове засідання представник третьої особи не з`явився, про розгляд справи повідомленим належним чином, причину неявку суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити не лише факт невиконання певного обов`язку, а й наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення, зокрема об`єктивної сторони, вини особи та причинного зв`язку між її поведінкою і порушенням установлених законом вимог.

За змістом статті 210 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Частина третя цієї статті передбачає відповідальність за таке порушення, вчинене в особливий період.

Водночас статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частина третя цієї статті встановлює відповідальність за відповідне правопорушення, вчинене в особливий період.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 210 та 210-1 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення уповноважений орган повинен установити конкретні фактичні обставини вчиненого діяння, перевірити їх відповідність ознакам правопорушення, передбаченого відповідною статтею КУпАП, та надати оцінку доказам, якими ці обставини підтверджуються.

Як убачається з матеріалів справи, 08.12.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 1488/25, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн.

Підставою для прийняття зазначеної постанови слугував, зокрема, лист Київського національного університету культури і мистецтв від 28.11.2025 № 573, відповідно до якого позивач фактично не проживав у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

У постанові № 1488/25 зазначено, що позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 за вказаною адресою з 01.08.2022, однак після припинення проживання у гуртожитку не повідомив територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про зміну місця проживання у визначений законодавством спосіб та не з`явився своєчасно до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік за новим місцем проживання.

У постанові як нормативне обґрунтування зазначено пункт 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, а також частину третю статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Отже, на відміну від тверджень про відсутність у постанові опису правопорушення, її зміст містить виклад фактичної бездіяльності, яку відповідач розцінив як порушення правил військового обліку, із зазначенням відповідних нормативних положень.

Разом із тим сам факт зазначення в постанові конкретного порушення та посилання на відповідні норми законодавства не є безумовним підтвердженням його вчинення позивачем, оскільки обставини, викладені в постанові, повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти зобов`язані повідомляти відповідні органи про зміну персональних даних у строки та спосіб, визначені законодавством про військовий облік. Законодавством також передбачено обов`язок військовозобов`язаних у встановлений строк стати на військовий облік у разі зміни місця проживання.

Судом установлено, що лист Київського національного університету культури і мистецтв від 28.11.2025 № 573 містить інформацію про фактичне непроживання позивача у гуртожитку за адресою, за якою він перебував на військовому обліку.

Водночас такий лист сам по собі підтверджує лише факт відсутності позивача за місцем проживання у гуртожитку, але не встановлює дату фактичного вибуття позивача, адресу його нового місця проживання та обставини, з якими закон пов`язує виникнення обов`язку стати на військовий облік за новим місцем проживання.

Позивач у позовній заяві зазначає, що після припинення проживання у гуртожитку фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , тобто в межах Печерського району міста Києва, а зареєстроване місце проживання не змінював.

За таких обставин для встановлення наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення відповідач мав з`ясувати не лише факт його непроживання у гуртожитку, а й обставини зміни місця проживання, дату такої зміни, виникнення відповідного обов`язку та факт його невиконання у визначений законом строк.

Саме по собі припинення фактичного проживання у гуртожитку не може автоматично свідчити про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП, без установлення інших обставин, які становлять об`єктивну сторону такого правопорушення.

Крім того, суд бере до уваги, що позивач заперечує факт зміни зареєстрованого місця проживання та зазначає про фактичне проживання за іншою адресою в межах того самого адміністративного району. Відповідачем належних доказів, які б спростовували наведені доводи та підтверджували обставини, покладені в основу постанови № 1488/25, суду не надано.

Отже, за відсутності належного підтвердження часу та обставин зміни місця проживання, а також виникнення і невиконання позивачем конкретного обов`язку щодо взяття на військовий облік за новим місцем проживання, висновок відповідача про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення не може вважатися достатньо обґрунтованим.

Щодо постанови від 15.12.2025 № 1504/25 судом установлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн.

Оцінюючи правомірність зазначеної постанови, суд виходить із того, що частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Тому для притягнення особи до відповідальності за цією нормою відповідач повинен установити конкретний обов`язок, передбачений законодавством про оборону та мобілізацію, факт його порушення, а також вину особи.

При цьому обставини, покладені в основу постанови № 1504/25, підлягають самостійній перевірці та не можуть вважатися доведеними лише з огляду на прийняття іншої постанови щодо позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач посилається на направлення позивачу повістки № 5423385 від 05.11.2025 із вимогою прибути 26.11.2025 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

На підтвердження направлення повістки відповідачем надано корінець поштового відправлення з відміткою про його направлення 06.11.2025, а також копію конверта, який повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній».

При цьому зазначена у відзиві дата направлення поштового відправлення 22.02.2025 не узгоджується з датою складення повістки та визначеною в ній датою явки. З огляду на надані поштові документи суд бере до уваги дату направлення 06.11.2025.

Разом із тим надані документи підтверджують факт направлення поштового відправлення, однак не підтверджують його вручення позивачу, оскільки конверт повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата.

Крім того, направлення повістки з вимогою прибути 26.11.2025 саме по собі не підтверджує повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду адміністративної справи, за результатами якої 15.12.2025 винесено постанову № 1504/25.

Матеріали справи не містять доказів направлення позивачу окремого повідомлення про розгляд зазначеної адміністративної справи, а також доказів його своєчасного сповіщення про дату, час і місце такого розгляду.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, а також оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з пунктом 3 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання про те, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи допускається лише за наявності відомостей про її своєчасне повідомлення про місце та час розгляду справи, що забезпечує реальну можливість скористатися процесуальними правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Водночас щодо постанови № 1488/25 від 08.12.2025 відповідачем надано підтвердження направлення повістки та постанови на електронну адресу позивача, зазначену ним у застосунку «Резерв+».

Оцінюючи ці докази, суд ураховує, що сам факт направлення електронного повідомлення на адресу, зазначену позивачем, є обставиною, яка підлягає врахуванню під час вирішення питання про належне повідомлення. Разом із тим для встановлення дотримання вимог статей 268 та 278 КУпАП необхідно з`ясувати, чи містило таке повідомлення відомості саме про дату, час і місце розгляду адміністративної справи та чи було направлено його завчасно, щоб позивач мав реальну можливість взяти участь у її розгляді.

За відсутності підтвердження зазначених обставин саме по собі підтвердження відправлення електронного листа не є достатнім для висновку про дотримання відповідачем процедури розгляду справи.

При цьому суд наголошує, що повідомлення особи про необхідність з`явитися до територіального центру комплектування для складання протоколу або виконання інших обов`язків військового обліку не є тотожним повідомленню про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Неповідомлення особи про розгляд справи позбавляє її можливості надати пояснення щодо обставин правопорушення, подати докази на їх спростування, заявити клопотання та скористатися правничою допомогою, що є істотним порушенням процесуальних гарантій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справі № 308/12552/16-а, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а, відповідно до яких дотримання процедури повідомлення особи про розгляд справи є необхідною умовою забезпечення її права на участь у провадженні та реалізацію передбачених законом процесуальних прав.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що вжив усіх можливих заходів для їх отримання до прийняття рішення, але не отримав їх з незалежних від нього причин.

Отже, саме на відповідача покладено обов`язок довести правомірність прийнятих постанов, зокрема підтвердити наявність складу адміністративного правопорушення, дотримання процедури розгляду адміністративних справ та забезпечення позивачу можливості реалізувати права, передбачені статтею 268 КУпАП.

Також судом установлено, що 24.01.2026 позивач був призваний на військову службу та зарахований до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою форми 5 від 27.01.2026.

Разом із тим зазначена обставина настала після винесення оскаржуваних постанов від 08.12.2025 та 15.12.2025, а тому сама по собі не свідчить про протиправність їх прийняття на момент винесення.

Відповідно до абзацу десятого частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі проходження особою, щодо якої розпочато провадження у справі про адміністративне правопорушення, військової служби.

Однак з огляду на те, що на дату прийняття оскаржуваних постанов позивач ще не проходив військової служби, його подальша мобілізація не може бути самостійною підставою для висновку про незаконність постанов, винесених до виникнення цієї обставини.

Водночас відповідно до статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що під час прийняття оскаржуваних постанов відповідач повинен був забезпечити повне та об`єктивне з`ясування обставин кожного правопорушення, перевірити наявність усіх елементів його складу, надати оцінку доказам та забезпечити позивачу можливість реалізувати процесуальні права.

За відсутності належних і достатніх доказів, які підтверджують обставини, покладені в основу постанови № 1488/25 від 08.12.2025, а також доказів своєчасного повідомлення позивача про розгляд адміністративної справи, за результатами якої винесено постанову № 1504/25 від 15.12.2025, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування постанов ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1488/25 від 08.12.2025 та № 1504/25 від 15.12.2025 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 286, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві, про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1488/25 від 08 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 - закрити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1504/25 від 15 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі судовий збір в розмірі 2663,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_4 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 .

Третя особа: Печерський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Київ), адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 11-Б, Код ЄДРПОУ: 34979022

Повний текст судового рішення складено 26.10.2026.

Суддя: О.М. Соколов