Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №520/5389/22 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №520/5389/22

Суддя: П’янова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 р.Справа № 520/5389/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 09.07.26 у справі № 520/5389/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати бездіяльність відповідача стосовно не здійснення ним автоматичного перерахунку пенсії позивачки, починаючи з 01.06.2020 року з урахуванням 30 років 8 місяців та 24 днів страхового стажу та відповідно до ст.28 та ч.3 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у відповідності до яких відповідач був зобов`язаний підвищувати розмір пенсії позивачки, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону, при збільшенні розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік;

- зобов`язати відповідача включити позивачку в коло осіб, яким проводяться автоматичні масові перерахунки пенсії відповідно до ст.28 та ч.3 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та здійснити розрахунок та виплату пенсії позивачки з 01.06.2020 року з урахуванням 30 років 8 місяців та 24 днів страхового стажу та з урахуванням обов`язкових автоматичних масових перерахунків пенсії, відповідно до ст. 28 та ч.3 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за винятком виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22 адміністративний позов ОСОБА_1 – задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області стосовно не здійснення автоматичного перерахунку пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.06.2020 року з урахуванням 30 років 8 місяців та 24 днів страхового стажу та відповідно до ст.28 та ч.3 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з 01.06.2020 року з урахуванням 30 років 8 місяців та 24 днів страхового стажу та з урахуванням обов`язкових автоматичних масових перерахунків пенсії, відповідно до ст. 28 та ч.3 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 496,20 грн (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 03.11.2022.

10.10.2025 до суду надійшла заява представника позивачки про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22 в порядку ст. 382 КАС України, у якій просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у десятиденний строк до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 в адміністративній справі № 520/5389/22.

Свою заяву обґрунтовував тим, що 19.12.2022 представник позивачки направив відповідачу заяву про добровільне виконання рішення від 03.10.2022, в якій було зазначено реквізити для виплати пенсії на банківський рахунок № НОМЕР_2 в АТ "Укрексімбанк", однак відповідач жодним чином не відреагував на дану заяву та не надав відповідь.

З метою сприяння відповідачу у виконанні рішення від 03.10.2022 представник позивачки звернувся до відповідача із заявою про знаходження в живих нотаріально посвідченою та апостильованою в якості проходження щорічної ідентифікації, та крім того, подав до відповідача заяву про виплату пенсії на банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ “Укрексімбанк”, разом з нотаріально посвідченою довіреністю, з апостилем.

У відповідь на заяву позивачки про виплату пенсії на банківський рахунок відповідач надіслав лист від 09.04.2024, яким повідомлено, що “Пенсія ОСОБА_1 нараховувалась на банківський рахунок. В січні 2023 банківською установою було повернуто пенсію ОСОБА_1 за січень 2023 року у зв`язку з тим, що протягом року відсутня ідентифікація особи. Враховуючи зазначене, виплату пенсії з лютого 2023 року переведено до поштового відділення АТ “Укрпошта” та відмовив виплачувати пенсійні кошти позивачки на визначений нею банківський рахунок, оскільки нібито для виплати пенсії через поточні рахунки в банках позивачці необхідно особисто подати відповідачу заяву про виплату пенсії на її банківський рахунок.

Не погоджуючись із відмовою виплачувати пенсію на її банківський рахунок, позивачка звернулася до суду з позовною заявою.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі № 520/28235/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській щодо не виплати поточної пенсії ОСОБА_1 та недоотриманої пенсії з 20.12.2021 року на її особистий банківський рахунок № НОМЕР_2 в АТ “Укрексімбанк” МФО банку 322313 код ЄДРПОУ банку 00032112.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснювати виплату поточної пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії з 20.12.2021, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_2 в АТ “Укрексімбанк” МФО банку 322313 код ЄДРПОУ банку 00032112.

В іншій частині позовних вимог- відмовлено.

Як слідує з вищенаведеного, виконання рішення від 03.10.2022 тісно переплітається з рішенням від 05.05.2025, оскільки воно стосується виплати як поточної пенсії позивачки, так і заборгованості за період з 20.12.2021. Однак, не зважаючи на те, що суд виніс рішення від 05.05.2025 (що набрало законної сили 01.09.2025), яким зобов`язав відповідача здійснювати виплату пенсії позивачки на її банківський рахунок № НОМЕР_2 в АТ “Укрексімбанк”, відповідач не виплачує пенсію позивачці, що, в свою чергу, тягне за собою не виконання законних вимог суду, які встановлені в рішенні від 03.10.2022.

Відповідач не здійснює нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням обов`язкових автоматичних масових перерахунків та індексації пенсії на виконання рішення від 03.10.2022.

03.10.2025 з електронного кабінету позивачки стало відомо, що відповідач не виконав жодних дій щодо здійснення належного розрахунку розміру пенсії позивачки, починаючи з 01.01.2023 з урахуванням її осучаснення, індексації та масових перерахунків, без встановлення вікових доплат та надбавок за понаднормовий стаж, установлених чинним законодавством (дані з електронного пенсійного кабінету станом на 03.10.2025).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 заяву представника позивачки про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22 в порядку ст. 382 КАС - задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 90 днів з дня отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 в адміністративній справі № 520/5389/22 в частині розрахунку сум пенсії та виплати перерахованої пенсії.

На адресу суду від представника відповідача надійшов звіт, у якому вказано, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22 Головним управлінням ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з рахуванням 30 років 8 місяців та 24 днів страхового стажу та з урахуванням обов`язкових автоматичних масових перерахунків пенсії відповідно до ст.28 та ч.3 ст.42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням раніше виплачених сум з 01.06.2020.

Розпорядженням від 14.03.2023 рішення суду виконано, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з урахуванням 30 років 8 місяців та 24 днів страхового стажу та з урахуванням обов`язкових автоматичних масових перерахунків пенсії відповідно до ст.28 та ч. 3 ст.42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням раніше виплачених сум з 01.06.2020. Страховий стаж ОСОБА_1 після виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22 склав 30 років 8 місяців 24 дні. Виплати пенсій ОСОБА_1 провадились через банківську установу. В січні 2023 банківською установою було повернуто пенсію ОСОБА_1 за січень 2023 року у зв`язку з тим, що протягом року відсутня ідентифікація особи.

Ураховуючи зазначене, виплату пенсії з лютого 2023 року переведено до відділення поштового в`язку 61103. З лютого 2023 пенсія на поштовому відділенні не отримувалася. Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне врахування” виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. У зв`язку з вищезазначеним, виплату пенсії було призупинено.

Станом на січень 2026 року заява на поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 не надходило.

З огляду на вищенаведене у спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у задоволенні клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України – відмовлено.

У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22 - відмовлено.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання до суду звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі №520/5389/22, який становить 90 днів з дати отримання (вручення) копії цієї ухвали.

25.06.2026 на виконання вказаної ухвали Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Не погодившись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року та постановити нову, якою відмовити у прийнятті звіту від 24.06.2026; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у десятиденний строк звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі №520/5389/22; постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України, і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка, із посиланням на обставини справи, указує на те, що резолютивна частина рішення містить єдиний неподільний обов`язок відповідача, який складається із двох взаємопов`язаних складових: провести перерахунок пенсії позивача відповідно до вимог судового рішення; здійснити виплату сум пенсії, визначених за результатами такого перерахунку. Виконання лише першої складової не може свідчити про виконання судового рішення в цілому, оскільки обов`язок відповідача припиняється лише після повного виконання всіх приписів резолютивної частини судового рішення. Водночас зі звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вбачається, що відповідач фактично визнав відсутність виконання другої складової судового рішення - виплати пенсії позивачу. Так, із поданого відповідачем звіту слідує, що пенсію було переведено для виплати через поштове відділення, позивач пенсію не отримував, виплату пенсії було припинено, станом на січень 2026 року виплату пенсії не поновлено. Отже, сам відповідач визнав, що фактична виплата пенсії відсутня. Наведені обставини свідчать не про виконання судового рішення, а навпаки - про його невиконання у частині, яка безпосередньо забезпечує поновлення порушеного права позивача. Незважаючи на це, суд першої інстанції дійшов протилежного висновку, не надавши належної правової оцінки змісту самого звіту відповідача та викладеним у ньому обставинам.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Приймаючи звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду фактично виконано в повному обсязі.

Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зауважує на таке.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України”, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року, вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України” від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України” від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України” від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia” від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Також Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 за № 4094-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень” (далі також - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції та доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

За приписами частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частинами першої-третьої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до частин першої, другої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

За приписами частин першої-третьої, десятої та одинадцятої статті 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Поряд з цим, у разі невиконання судового рішення звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування, а також відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.

Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

За змістом наданого до суду звіту про виконання судового рішення судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22 розпорядженням управління від 24.03.2026 ОСОБА_1 здійснено з 01.06.2020 розрахунок та виплату пенсії з урахуванням 30 років 8 місяців та 24 днів страхового стажу та з рахуванням обов`язкових автоматичних масових перерахунків пенсії відповідно до ст.28 та ч.3 ст.42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням раніше виплачених сум.

Доплата пенсії за рішенням суду за період з 01.06.2020 по 30.06.2023 становить 28938,15 грн.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22 виконано в межах покладених зобов`язань.

Страховий стаж ОСОБА_1 після виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі №520/5389/22 склав 30 років 8 місяців 24 дні.

Виплати пенсій ОСОБА_1 провадились через банківську установу.

В січні 2023 банківською установою було повернуто пенсію ОСОБА_1 за січень 2023 року у зв`язку з тим, що протягом року відсутня ідентифікація особи.

Ураховуючи зазначене, виплату пенсії з лютого 2023 року переведено до відділення поштового зв`язку 61103.

З лютого 2023 пенсія на поштовому відділенні не отримувалася.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється у разі дотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. У зв`язку з вищезазначеним виплату пенсії було призупинено.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22 фактично виконано в повному обсязі. Представником позивача жодних заперечень щодо виконання вказаного рішення не надано, а тому суд уважає за можливе прийняти звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22.

Разом із тим, колегія суддів зауважує, що повторний звіт відповідача переважно дублює попередній звіт, повторно містить ті самі відомості, зокрема, щодо виплати пенсії позивачці.

При цьому ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 вже було встановлено, що поданий відповідачем звіт не свідчить про виконання рішення суду, оскільки на час подання звіту повного відновлення порушеного права позивача не відбулося.

Суд першої інстанції, приймаючи повторний звіт відповідача, не надав жодної правової оцінки та не встановив, які саме нові обставини або докази, що виникли після постановлення Харківським окружним адміністративним судом ухвали від 30.03.2026, стали підставою для прийняття цього звіту.

Водночас колегія суддів зауважує, що зі змісту рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22 слідує, що відповідача зобов`язано здійснити розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2020 з урахуванням 30 років 8 місяців та 24 днів страхового стажу та з урахуванням обов`язкових автоматичних масових перерахунків пенсії, відповідно до ст. 28 та ч.3 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням раніше виплачених сум.

Здійснення відповідачем розрахунку пенсії не може свідчити про виконання судового рішення в цілому, оскільки обов`язок відповідача припиняється лише після повного виконання всіх приписів резолютивної частини судового рішення.

Натомість у поданому звіті відповідач повторно зазначає, що у січні 2023 року банківською установою було повернуто кошти Пенсійному фонду, після чого виплату переведено через поштове відділення. Надалі Пенсійний фонд повідомив про припинення виплати пенсії у зв`язку з її неотриманням позивачем протягом шести місяців.

Отже, сам відповідач підтвердив, що грошові кошти, визначені судовим рішенням, фактично не виплачені.

На переконання відповідача, невиконання судового рішення у відповідній частині обумовлюється неможливістю здійснити виплату пенсії позивачки через відсутність її заяви про здійснення виплати пенсії на банківський рахунок.

Разом із тим, як слідує з матеріалів справи, 19.12.2022 представник позивачки направив відповідачу заяву про добровільне виконання рішення від 03.10.2022, в якій було зазначено реквізити для виплати пенсії на банківський рахунок № НОМЕР_2 в АТ "Укрексімбанк".

Окрім того, відмова відповідача виплачувати пенсію на банківський рахунок позивачки оскаржувалась у судовому порядку.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі № 520/28235/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській щодо не виплати поточної пенсії ОСОБА_1 та недоотриманої пенсії з 20.12.2021 року на її особистий банківський рахунок № НОМЕР_2 в АТ “Укрексімбанк” МФО банку 322313 код ЄДРПОУ банку 00032112.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснювати виплату поточної пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії з 20.12.2021, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_2 в АТ “Укрексімбанк” МФО банку 322313 код ЄДРПОУ банку 00032112.

Тобто у відповідача були наявні дані банківського рахунку позивачки для здійснення виплати перерахованої на виконання рішення суду доплати пенсії.

В оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції обставини невиконання судового рішення у частині фактичної виплати пенсії позивачці не досліджувалися та належна оцінка їм не надавалася.

Колегія суддів зауважує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що рішення суду наразі залишається невиконаним у встановлений судом спосіб, проте зазначене залишилося поза увагою суду першої інстанції, а тому прийняття судом звіту є передчасним.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, спростовують висновки суду першої інстанції та колегією суддів приймаються до уваги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За частиною другою статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції, з урахуванням наведених вище обставин, дійшов передчасного висновку про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22.

Згідно з статтею 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22 та встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання рішення суду.

При цьому частиною третьою статті 382-1 КАС України визначено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

За статтею 381-1, частиною першою статті 382 КАС України судовий контроль здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. У цій справі Харківський окружний адміністративний суд діяв як суд першої інстанції, отже, саме цей суд має повноваження із розгляду звіту суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, з урахуванням приписів статті 381-1, частини першої статті 382 КАС України звіт про виконання судового рішення у цій справі відповідач повинен подати до Харківського окружного адміністративного суду, врахувавши висновки суду апеляційної інстанції, викладені у цій постанові.

Щодо клопотання представника позивачки про постановлення окремої ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України, колегія суддів зазначає, що винесення окремої ухвали, передбаченої ст. 249 КАС України, є наслідком розгляду заяви позивачки, на користь якої ухвалено рішення суду, поданої до суду в порядку, передбаченому саме ст. 383 КАС України (ч. 6 ст. 383 КАС України).

Так, відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином, контроль за виконанням рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача.

Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

У постанові від 13 червня 2024 року у справі № 826/3979/18 Верховний Суд зазначив, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Така ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб, вона може стосуватися будь-якого суб`єкта, зокрема й того, який не бере участі у справі.

З викладеного слідує, що постановлення окремої ухвали є саме правом, а не обов`язком суду та здійснюється, якщо судом було виявлено порушення закону та такі порушення є очевидно протиправними.

Разом із тим у даному випадку відсутні підстави для поставлення окремої ухвали відповідно до статті 249 КАС України.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 381, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 у справі № 520/5389/22 - скасувати.

Прийняти постанову, якою відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання до Харківського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/5389/22 протягом місяця з дня отримання копії даної постанови.

У задоволенні клопотання представника позивачки про постановлення окремої ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц

Оригінал: reyestr.court.gov.ua