Суд: Стрийський міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №456/4636/26
Суддя: Янів Н. М.
Справа № 456/4636/26
Провадження № 2/456/2758/2026
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
02 листопада 2026 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Яніва Н. М. ,
з участю секретаря судового засідання Сунак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, -
встановив:
Короткий виклад позицій сторін у справі.
Позивач ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», через свого представника, звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області із позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «Гардіан» суму страхового відшкодування у розмірі 156 800 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 25.08.2024 року близько 07:30 год., на перехресті а/д ПСО м. Києва- Р03 та ПСО м. Києва – Р03-01, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом «Schmitz» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням громадянина ОСОБА_1 .. Під час цієї пригоди були заподіяні механічні пошкодження автомобілю марки «NISSAN», державний номерний знак НОМЕР_3 . На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «MAN», державний номерний знак НОМЕР_4 , була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан» полісом обов?язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-219796698. Після дорожньо-транспортної пригоди, відповідач відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду щодо стану алкогольного сп`яніння та постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2024 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Власник автомобіля марки «NISSAN», державний номерний знак НОМЕР_5 , звернувся до позивача з повідомленням про настання події з ознаками страхового випадку від 26.08.2024 року та заявою про виплату страхового відшкодування від 11.09.2024 року. Позивач здійснив виплату страхового відшкодування власнику автомобіля марки «NISSAN», державний номерний знак НОМЕР_6 , в розмірі: 156 800 грн.. Відтак, позивач просить позовну заяву задовольнити з підстав, викладених у ній, та стягнути з відповідача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 29 252 грн та судові витрати у справі.
Відповідач, у запропонований строк відзив на позовну заяву не подав, свою позицію у справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навів.
Заяви та клопотання сторін у справі.
Представник позивача подав заяву, у якій просить проводити розгляд справи проводити за відсутності представника ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.08.2026 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Яніва Н.М..
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, який не є суб`єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_1 ..
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 04.09.2026 року позовну заяву ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» до ОСОБА_1 , про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.09.2026 року розгляд справи було відкладено, у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання.
Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження, проте такі з у судове засідання не з`явилися та не забезпечили явку уповноважених представників.
Втім, судом задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи у його відсутності.
При цьому,в силу положень ст. 280 ЦПК України суд вважає неявку відповідача в судове засідання такою, що вчинена без поважної причини та за згодою представника позивача, вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розгляд справи по суті відбувся 02.11.2026 року.
Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Встановленні судом фактичні обставини справи.
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Судом встановлено, що 25.08.2024 року близько 07:30 год., на перехресті а/д ПСО м. Києва- Р03 та ПСО м. Києва – Р03-01, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом «Schmitz» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням громадянина ОСОБА_1 .. Під час цієї пригоди були заподіяні механічні пошкодження автомобілю марки «NISSAN», державний номерний знак НОМЕР_3 .
Відтак, постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.09.2024 року відповідача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Крім того, постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2024 року відповідача ОСОБА_1 за ті ж події притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку із відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Поряд з цим встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «MAN», державний номерний знак НОМЕР_4 , була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-219796698.
Відтак, потерпілий внаслідок ДТП - власник автомобіля марки «NISSAN», державний номерний знак НОМЕР_5 , звернувся до позивача з повідомленням про настання події з ознаками страхового випадку від 26.08.2024 року та заявою про виплату страхового відшкодування від 11.09.2024 року.
Транспортний засіб марки «NISSAN», державний номерний НОМЕР_7 , визнано страховим випадком у зв`язку з чим, на підставі акту огляду транспортного засобу №1975 (дефектна відомість) від 29.08.2024 року, звіту №53/D/63 від 27.09.2024 року та страхового акту №G-38812-1 від 22.10.2024 року.
Відтак встановлено, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування власнику автомобіля марки «NISSAN», державний номерний знак НОМЕР_6 , в розмірі 156 800 грн.
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема, статтею 82 ЦПК України, яка закріплює підстави звільнення від доказування.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, відповідно до положень частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Положеннями частини 1,2 статті 512ЦК України передбачено, що кредитору зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до положень статті 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі ст. 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів.
Відповідно статті 1 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.
Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно із статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Пунктом 1 ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим Законом, іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.п «в» п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Висновки суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін.
Так, згідно із ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на регресі - праві відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду.
Відповідно до п.п «в» п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Судом, після дослідження зібраних матеріалів справи, беззаперечно встановлено, що 25.08.2024 близько 07:30 год., на перехресті а/д ПСО м. Києва- Р03 та ПСО м. Києва – Р03-01, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом «Schmitz» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .. Під час цієї пригоди були заподіяні механічні пошкодження автомобілю марки «NISSAN», державний номерний знак НОМЕР_3 , при чому водій ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Даний факт зокрема підтверджується долученими копіями постанов Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.08.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та від 07.10.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння після ДТП.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, за що останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягнення на користь позивача ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» 156 800 грн страхового відшкодування у порядку регресу.
Керуючись ст.10,12,76-81,89,141,258,259,263,265,280-283,284 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 156 800 (сто п`ятдесят шість тисяч вісімсот) гривні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», ЄДРПОУ 3517298; місцезнаходження юридичної особи: вул. Саксаганського, 96, м. Київ, 01032;.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Назар ЯНІВ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua