Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №379/155/26
Суддя: Фінагеєв Валерій Олександрович
справа № 379/155/26 головуючий у суді І інстанції Невгад О.В.
провадження № 22-ц/824/15903/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
05 листопада 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 17 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Невгад О.В., у м. Тараща, Київської області, повний текст судового рішення складено 22 червня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, стягнути з ОСОБА_3 , на її користь додаткові витрати на утримання дітей у розмірі 59 020,27 грн., які складаються з 12 400,00 грн. (з розрахунку - 24800,00 грн./2) - витрати на басейн; 13 990,77 грн. (з розрахунку - 27981,55 грн./2) - витрати на лікування у лікаря дерматолога; 32 629,50 грн. (з розрахунку - 65259,00 грн./2) - витрати на лікування у лікаря - ортодонта.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_3 є батьком двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 03 лютого 2020 року у справі № 379/520/19 з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача на утримання малолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі п`ять тисяч гривень щомісячно з подальшою індексацією відповідно закону, починаючи з 09 квітня 2019 року до досягнення дітьми повноліття. Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 31 травня 2022 року у справі №379/17/22 визначено місце проживання дітей з матір`ю. Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 10 листопада 2023 року у справі № 379/1344/23 стягнуто з відповідача на користь позивача додаткові витрати на дітей в розмірі 37 628,12 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2024 року у справі № 379/1344/23 рішення Таращанського районного суду Київської області від 10 листопада 2023 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення витрат на заняття танцями, в сумі 18 278,12 грн. та витрат на табір, в сумі 13 950,00 грн. скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в позові. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 17 липня 2024 року у справі № 379/451/24 позов про зміну прізвища дітей без згоди батька задоволено. Змінено прізвище малолітніх дітей сторін з « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Діти проживають разом з позивачем та знаходяться на її утриманні. Відповідач участі у додаткових витратах на дітей, пов`язаних із забезпеченням їм належних умов проживання, систематичного лікування та оздоровлення, розвитком їх індивідуальних здібностей, не приймає. Згідно з випискою з амбулаторної картки № 2794, наданою 06 червня 2023 року, малолітнім ОСОБА_4 та ОСОБА_5 лікарем надано медичні рекомендації щодо оздоровлення, а саме - відвідування басейну, занять лікувальною фізкультурою та фізичною активністю у спортивних гуртках. Відвідування басейну має регулярний характер та є складовою комплексного оздоровлення дітей відповідно до рекомендацій лікаря. Загальна вартість відвідування басейну за вказаний період склала 24 800,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами. Разом із цим, починаючи з 27 березня 2024 року, ОСОБА_4 перебуває під постійним наглядом лікаря-дерматолога у зв`язку з виявленими порушеннями стану шкіри. За результатами обстеження встановлено діагноз: «L21 - себорейний дерматит». Фактично понесені позивачем додаткові витрати на лікування ОСОБА_4 у лікарів-дерматологів становлять 27 981,55 грн. Починаючи з 21 листопада 2021 року, малолітні діти позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають на регулярному ортодонтичному лікуванні у лікаря-ортодонта з метою профілактики та корекції патологій розвитку зубощелепної системи. Фактично понесені позивачем додаткові витрати на лікування дітей у лікаря - ортодонта становлять 65 259,00 грн. Позивач зауважує, що відповідач, як батько дітей, не переймається їх потребами в житті, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по забезпеченню добробуту дітей. Лише щомісяця сплачує аліменти в сумі 5000.00 грн. на двох дітей, але ця сума не покриває додаткові витрати на дітей.
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 17 червня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 12 400,00 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , зазначає, що суд першої інстанції безпідставно зазначив, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявність правових підстав для віднесення витрат на дерматологічне та ортодонтичне лікування дітей до додаткових витрат на утримання дітей у розумінні статті 185 Сімейного кодексу України, хоча такі документи містяться у матеріалах справи та були предметом дослідження судом. Суд першої інстанції стверджуючи про відсутність медичного призначення фактично проігнорував наявні у справі медичні документи та надав неправильну оцінку всупереч вимогам статті 89 ЦПК України. Більше того, суд першої інстанції безпідставно пов`язав можливість стягнення додаткових витрат виключно з наявністю тяжкої чи хронічної хвороби дитини. Натомість стаття 185 Сімейного кодексу України не містить такого обмеження та передбачає участь батьків у додаткових витратах, викликаних особливими обставинами, до яких належить і необхідність спеціалізованого ортодонтичного лікування, підтверджена медичними показаннями. Отже, суд неправильно застосував норми матеріального права, звузивши зміст статті 185 СК України до випадків тяжких захворювань, що суперечить її змісту та правовим висновкам Верховного Суду.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказує, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що понесені витрати на вищевказані зазначені послуги пов`язані із тяжкою хворобою дітей та не покриваються за рахунок доходу позивача та аліментів на утримання дітей. Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню, як додаткові витрати, потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У разі, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Водночас не слід плутати додаткові витрати із тими витратами, які покривають аліменти. Так, аліментами покриваються зокрема витрати на оплату харчування, одягу, предметів гігієни, шкільного приладдя, спожитих дитиною комунальних послуг, лікування нескладних захворювань. Відповідач цілком усвідомлює свій обов`язок забезпечувати власних дітей та систематично сплачує на користь позивача аліменти на утримання власних дітей. Позивачем не було доведено, що витрати на лікування дітей були понесені внаслідок тяжкої їх хвороби або каліцтва, а лікування не складних хвороб покриваються в рахунок коштів сплачених на утримання дітей. Якщо розмір аліментів, які сплачує боржник, не покриває половини витрат на оплату матеріальних потреб дитини, то слід звертатися до суду із заявою про збільшення розміру аліментів, а не про стягнення додаткових витрат на дитину. Заборгованість зі сплати аліментів у відповідача відсутня, згідно наданого позивачем висновку інспекційного обстеження щодо цільового використання аліментів на дитину встановлено, що одержувач аліментів, - забезпечує потреби дитини, відповідно до суми аліментів. Також, було зазначено, що позивач витрачає аліменти на гуртки, консультації та послуги лікарів, відпочинок, тощо. Таким чином, потреби дітей забезпечуються тим розміром аліментів, що сплачує відповідач. Більше того, розмір аліментів було збільшено на підставі рішення Таращанського районного суду Київської області у справі № 379/527/23 від 20 березня 2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог, сторонами не оскаржується, а відтак, у відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Судом встановлено, що з 29 серпня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року у справі № 379/982/18 шлюб між ними було розірвано (а.с.23 т.1).
Сторони у справі є батьками малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , виданими 20 вересня 2024 року повторно Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.21,22 т.1).
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 03 лютого 2020 року у справі № 379/520/19 стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн. щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 09 квітня 2019 року до досягнення дітьми повноліття (а.с.24-29 т.1).
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 31 травня 2022 року у справі № 379/17/22, яке набрало законної сили 01 липня 2022 року, постановлено ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати разом з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.30-32 т.1).
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 10 листопада 2023 року у справі № 379/1344/23 стягнуто з відповідача на користь позивача додаткові витрати на дітей в розмірі 37 628,12 грн. (а.с.33-47 т.1).
Постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2024 року у справі № 379/1344/23 рішення Таращанського районного суду Київської області від 10 листопада 2023 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення витрат на заняття танцями, в сумі 18 278,12 грн. та витрат на табір, в сумі 13 950,00 грн. скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в позові. У решті рішення суду першої інстанції (щодо витрат, пов`язаних з відвідуванням басейну) залишено без змін (а.с.48-59 т.1).
Рішенням виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області № 171/24 від 26 квітня 2023 з метою захисту прав та законних інтересів дітей, визначено способи участі батька - гр. ОСОБА_3 у вихованні малолітніх дітей: ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши йому відповідний графік спілкування з дітьми. Матір дітей ОСОБА_1 повідомлено про відповідальність, передбачену ч. 5 ст. 184 КУпАП за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними того з батьків, хто проживає окремо від дитини (а.с.78-79 т.1).
З виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2794, виданої 06 червня 2023 року на ім`я ОСОБА_9 , вбачається, що дитина перебуває на обліку в амбулаторно-поліклінічному медичному центрі ТОВ «МЕДЕСАНА» з 10 грудня 2020 року з діагнозом: сколіоз 1-2ст., плоскостопість 1-2ст., МКХ-10: М41. Рекомендовано плавання в басейні, лікувальна фізкультура та заняття у спортивних гуртках, зокрема художня гімнастика. (а.с.115 т.1).
З копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2794, виданої 06 червня 2023 року на ім`я ОСОБА_8 , вбачається, що дитина перебуває на обліку в амбулаторно-поліклінічному медичному центрі ТОВ «МЕДЕСАНА» з 10 грудня 2020 року з діагнозом: сколіоз 1-2 ст., вальгусна стопа 2ст., МКХ-10: М41. Рекомендовано плавання в басейні, лікувальна фізкультура та заняття у спортивних гуртках, зокрема художня гімнастика. (а.с.116 т.1).
Відповідно до наданого суду консультаційного висновку дерматолога від 27 березня 2024 року лікаря-дерматолога медичного центру «Клінічна академія лазерної медицини (CALM)», у ОСОБА_8 відмічається себорейний дерматит, жирна себорея. ОСОБА_8 рекомендовані спеціальні засоби догляду (а.с.117 т.1).
За надані медичні послуги медичному центру «Клінічна академія лазерної медицини (CALM)» та придбані лікувальні засоби було сплачено загалом 5 925,00 грн., що підтверджується копіями актів наданих робіт (послуг) від 27 березня 2024 року, 16 червня 2024 року, 06 грудня 2024 року (а.с., 118,119,121 т.1).
Згідно накладної № 307156088 від 07 вересня 2024 року, позивачем у ФОП ОСОБА_10 було придбано лікувальні засоби проти лупи на суму 3 489,25 (а.с.120 т.1).
Відповідно до копії консультативного заключення від 17 грудня 2024 року лікарем-дерматологом медичного центру «Evgeniy Eroshkin M.D Skin Center» ОСОБА_18. встановлено діагноз: «Акне ІІ ступеня (папуло-пустульозна форма)», призначено лікувальні засоби (а.с.127 т.1).
17 грудня 2024 року позивачем у ФОП ОСОБА_11 , було придбано призначені медичні засоби на загальну суму 5 424,00 грн., що підтверджується копією товарного чеку № 54 (а.с.123 т.1).
22 лютого 2025 року позивачем у ФОП ОСОБА_11 було придбано засоби медичного догляду на загальну суму 9 200,00 грн., що підтверджується копією товарного чеку № 55 (а.с.124 т.1).
На підтвердження обставин щодо стягнення вартості витрат пов`язаних зі стоматологічним лікуванням дітей у лікаря-ортодонта стоматологічної клініки «Ceram Dental Clinic», позивачем до суду надано копії: план лікування ортодонтія за одну щелепу ОСОБА_12 від 05 квітня 2023 року на суму 7 200,00 грн. (а.с.126 т.1); план лікування ортодонтія за одну щелепу ОСОБА_13 від 05 квітня 2023 року на суму 7 200,00 грн. (а.с.127 т.1); план лікування ортодонтія за одну щелепу ОСОБА_12 від 04 жовтня 2023 на суму 9 550,00 грн. (а.с.128 т.1); план лікування ортодонтія за одну щелепу ОСОБА_13 від 04 жовтня 2023 року на суму 9 550,00 грн. (а.с.129 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 15 січня 2026 року на суму 450,00 грн. (а.с.130 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 04 грудня 2021 року на суму 100,00 грн. (а.с.131 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 22 січня 2022 року на суму 1 600,00 грн. (а.с.132 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 27 травня 2022 року на суму 6 500,00 грн. (а.с.133 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 20 травня 2025 року на суму 250,00 грн. (а.с.134 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 10 червня 2022 на суму 600,00 грн. (а.с.135 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 06 жовтня 2023 на суму 7 000,00 грн. (а.с.136 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 22 липня 2022 року на суму 600,00 грн. (а.с.137 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 18 листопада 2023 року на суму 600,00 грн. (а.с.138 т.1); ); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 27 грудня 2023 року на суму 1 050,00 грн. (а.с.139 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 12 квітня 2024 року на суму 1 050,00 грн. (а.с.140 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 14 червня 2024 року на суму 1 050,00 грн. (а.с.141 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 30 серпня 2024 року на суму 1 020,00 грн. (а.с.142 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 15 жовтня 2024 року на суму 1 445,00 грн. (а.с.143 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 28 лютого 2025 року на суму 3 825,00 грн. (а.с.144 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 02 вересня 2025 року на суму 1 445,00 грн. (а.с.145 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_13 від 20 листопада 2021 року на суму 450,00 грн. (а.с.146 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 27 листопада 2021 на суму 1 200,00 грн. (а.с.147 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 04 грудня 2021 року на суму 200,00 грн. (а.с.148 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 04 грудня 2021 року на суму 900,00 грн. (а.с.149 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 22 січня 2022 року на суму 1 050,00 грн. (а.с.150 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 11 травня 2022 року на суму 650,00 грн. (а.с.151 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 11 травня 2022 року на суму 100,00 грн. (а.с.152 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 11 травня 2022 року на суму 550,00 грн. (а.с.153 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 20 травня 2022 року на суму 450,00 грн. (а.с.154 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 24 травня 2022 року на суму 300,00 грн. (а.с.155 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 02 вересня 2022 року на суму 300,00 грн. (а.с.156 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 27 травня 2022 року на суму 6 500,00 грн. (а.с.157 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 04 жовтня 2023 року на суму 800,00 грн. (а.с.158 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 04 жовтня 2023 року на суму 500,00 грн. (а.с.159 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 06 жовтня 2023 року на суму 7 000,00 грн. (а.с.160 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 11 жовтня 2023 року на суму 400,00 грн. (а.с.161 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 17 листопада 2023 року на суму 900,00 грн. (а.с.162 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 18 листопада 2023 року на суму 1 050,00 грн. (а.с.163 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 27 грудня 2023 року на суму 600,00 грн. (а.с.164 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 12 квітня 2024 року на суму 2 050,00 грн. (а.с.165 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 14 червня 2024 року на суму 1 050,00 грн. (а.с.166 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 30 серпня 2024 року на суму 1 020,00 грн. (а.с.167 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 15 жовтня 2024 року на суму 1 020,00 грн. (а.с.168 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 28 лютого 2025 року на суму 3 825,00 грн. (а.с.169 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 07 березня 2025 року на суму 1 147,00 грн. (а.с.170 т.1); акт виконаних робіт щодо ОСОБА_12 від 17 грудня 2025 року на суму 2 250,00 грн. (а.с.171 т.1).
На підтвердження оплати за вищевказані надані послуги позивачем долучено копії платежів на суму 65 259,00 грн. за лікування ОСОБА_8 та ОСОБА_5 в стоматологічній клініці «Ceram Dental Clinic» (а.с. 172-210 т.1) та копії рентгенографії зубів (а.с.211-222 т.1).
11 липня 2023 року відповідач зареєстрував шлюб із ОСОБА_15 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 11 липня 2023 року Білоцерківським відділом ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.46 т.2).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідача народився син ОСОБА_16 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданим 15 лютого 2024 року Білоцерківським відділом ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.47 т.2).
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 20 березня 2026 року у справі № 379/527/23 збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на підставі рішення Таращанського районного суду Київської області від 03 лютого 2020 року № 379/520/19 на утримання неповнолітніх дітей, у твердій грошовій сумі з 5 000,00 грн. до 11 000,00 грн. щомісячно і до досягнення дітьми повноліття (а.с.11-25 т.2). Рішення набрало законної сили 27 квітня 2026 року.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено необхідності у стоматологічному лікуванні дітей брекет-системами на час звернення із позовом, враховуючи особливості розвитку дітей, не обґрунтовані належними медичними документами, а саме: не надано медичного висновку або призначення лікаря щодо необхідності встановлення дитині брекет-системи, і що таке встановлення необхідне для лікування хронічної хвороби, у віці якого досягли діти. Витрати на лікування, надання медичних послуг, різноманітні результати проходження дитиною аналізів, також не є додатковими витратами, оскільки відповідно до норми закону, що регулює це питання, підставою для стягнення таких витрат є каліцтво дитини, або тяжка хвороба, разом з тим позивачем не доведено, що такі витрати пов`язані саме з тяжкою хворобою або каліцтвом дитини. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що понесені витрати на вищевказані стоматологічні послуги пов`язані із тяжкою хворобою дітей та не покриваються за рахунок доходу позивача та аліментів на утримання дітей. Також суд першої інстанції врахував що 2023 році сімейний стан відповідача змінився та на його утриманні з`явилась ще одна дитина. Крім того, рішенням Таращанського районного суду Київської області від 20 березня 2026 року № 379/527/23 збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 з 5 000,00 грн. до 11 000,00 грн. щомісяця і до досягнення дітьми повноліття.
Апеляційний суд частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).
Аналіз відповідних приписів Закону свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Ці правила стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У разі, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/10 (провадження № 61-8815св21).
У постанові від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19
(провадження № 61-2065св23) Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
На підтвердження понесених витрат на лікування дітей позивачем додано копії документів та квитанцій, а саме: копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2794 від 06 червня 2023 року, копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2794 від 06 червня 2023 року, копія консультації лікаря дерматолога від 27 березня 2024 року, копія розрахунку вартості послуг №LM-11989629-002 від 27 березня 2024 року, копія акту наданих послуг №LM-12001714-001 від 16 червня 2024 року, копія накладної №307156088 від 07 вересня 2024 року, копія акту наданих послуг №LM-12026019-001 від 06 грудня 2024 року, копія консультаційного заключення від 17 грудня 2024 року, копія товарного чеку № 54 від 17 грудня 2024 року, копія товарного чеку № 55 від 22 лютого 2025 року, копія витягу абонементу № 000175147 від 23 січня 2026 року за відвідування басейну, копія витягу абонементу № 000175148 від 23 січня 2026 року за відвідування басейну, копія довідок головного лікаря Жук І.П. , копія плану лікування ортодонтія за одну щелепу ОСОБА_4 від 05 квітня 2023 року, копія плану лікування ортодонтія за одну щелепу ОСОБА_5 від 05 квітня 2023 року, копія плану лікування ортодонтія за одну щелепу ОСОБА_18 від 04 жовтня 2023 року, копія плану лікування ортодонтія за одну щелепу ОСОБА_5 від 04 жовтня 2023 року, копії актів виконаних робіт від Ceram Dental Clinic» за період з 2021 по 2025 рік, щодо ОСОБА_5 , копії акта виконаних робіт від «Ceram Dental Clinic» за період з 2021 по 2025 рік, щодо ОСОБА_4 , копії платежів від «Ceram Dental Clinic» за період з 2021 по 2025 рік, щодо ОСОБА_5 , копії платежів від «Ceram Dental Clinic» за період з 2021 по 2025 рік, щодо ОСОБА_18 , копії цифрової рентгенографії зубів.
Вказуючи про те, що позивачем не доведено необхідності у стоматологічному лікуванні дітей брекет-системами на час звернення із позовом, враховуючи особливості розвитку дітей, така необхідність не обґрунтована належними медичними документами, а саме: не надано медичного висновку або призначення лікаря щодо необхідності встановлення дитині брекет-системи, і що таке встановлення необхідне для лікування хронічної хвороби, у віці якого досягли діти, суд першої інстанції не звернув уваги, що матеріали справи містять довідку головного лікаря Жук Ірини Петрівни та плани ортодонтичного лікування, видані лікарем-ортодонтом стоматологічної клініки «Ceram Dental Clinic», згідно з якими у обох дітей встановлено медичні діагнози: змінний прикус, І фаза, скелетний клас І звуження верхньої щелепи, дефіцит місця для прорізування постійних зубів. У зазначених медичних документах лікарем визначено чіткий алгоритм лікування: спочатку лікування незнімним ортодонтичним апаратом Магс Rossa зі строком носіння 9 місяців, а після стабілізації результату обов`язкове лікування брекет-системою 472 з метою нормалізації положення різців.
Зазначене підтверджує як факт захворювання так і факт необхідності лікування, що безумовно зумовлює додаткові витрати на дітей.
Вказані витрати були здійснені з метою проведення ортодонтичного лікування дітей за наслідками діагностованої хвороби, а отже, є такими, що викликані особливими обставинами та були понесені саме у зв`язку з потребою у відповідній медичній допомозі дітям, пов`язані з їх здоров`ям, а отже, є додатковими витратами та регулюються ст. 185 СК України.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що починаючи з 27 березня 2024 року донька сторін по справі Даніела перебуває під постійним наглядом лікаря-дерматолога у зв`язку із захворюванням шкіри.
Так, консультацією лікаря-дерматолога медичного центру CALM Clinic від 27 березня 2024 року дитині встановлено діагноз 121 себорейний дерматит, визначено клінічну картину захворювання та призначено відповідне лікування із застосуванням спеціальних лікувальних засобів. На виконання призначень лікаря позивачем було понесено витрати, що підтверджуються: копією розрахунку вартості послуг № LM-11989629-002 від 27 березня 2024 року, копією акту наданих послуг № LM-12001714-001 від 16 червня 2024 року, копією накладної № 307156088 від 07 вересня 2024 року, копією акту наданих послуг № LM-12026019-001 від 06 грудня 2024 року.
Також, за результатами обстеження від 17 грудня 2024 року лікарем встановлено доньці Даніелі діагноз акне ІІ ступеня (папульозно-пустульозна форма), у зв`язку із чим дитині призначено курс лікування та спеціальний догляд за шкірою. На виконання призначень лікаря позивачем було понесено витрати, що підтверджуються: копією товарного чеку № 54 від 17 грудня 2024 року, копією товарного чеку № 55 від 22 лютого 2025 року.
Отже, встановлені лікарем захворювання, призначене лікування документально підтверджені витрати свідчать про наявність саме тих особливих обставин, які відповідно до статті 185 Сімейного кодексу України є підставою для участі другого з батьків у компенсації додаткових витрат на дитину.
При цьому, відповідач не надав доказів, що його матеріальне становище не дозволяє забезпечити оплату 50% додаткових витрат на лікування дітей.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 185 СК України, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
За приписами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, врахування обставин, що мають істотне значення, відповідно до ч. 2 ст. 185 СК України, насамперед передбачає врахування матеріального становища того з батьків до кого пред`явлено вимогу про стягнення додаткових витрат на дитину.
Висновки про матеріальне становище, в даному випадку батька дитини, суд робить з урахуванням обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів (ст. 182 СК України).
Вказуючи не неможливість сплати частини додаткових витрат на дітей, що пов`язані з їх лікуванням, відповідач послався виключно на розмір своєї заробітної плати, стан здоров`я та наявність іншої дитини.
Разом з тим, розмір заробітної плати відповідача, відсутність чи зменшення доходів, наявність іншої дитини не є обставинами, яка безумовно дає підстави для зменшення обсягу участі батька у додаткових витратах на лікування дітей або звільнення від їх сплати, оскільки не підтверджує матеріального становища відповідача, з урахуванням обставин визначених у ст. 182 СК України.
Аргументи відповідача щодо достатності розміру аліментних зобов`язань відповідача для покриття витрат на лікування дітей, оскільки рішенням Таращанського районного суду Київської області від 20 березня 2026 року № 379/527/23 збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 з 5 000,00 грн. до 11 000,00 грн. щомісяця і до досягнення дітьми повноліття, апеляційним судом відхиляються, оскільки заявлені позивачем до стягнення витрати викликані особливими обставинами, відмінними від звичних витрат на дітей, які враховувалися при визначенні розміру щомісячних аліментних виплат.
Якщо стягнення аліментних зобов`язань викликане необхідністю дитини у вихованні, освіті, харчуванні, одязі та забезпеченні елементарних умов життя і враховуються при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, то додаткові витрати заявляються саме у зв`язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров`ям дитини, або у разі обставин, які пов`язані з розвитком здібностей дитини.
Відповідні правові висновки щодо застосування ст. 185 СК України наведені в постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 638/13860/16-ц; від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/1766/18; від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19; від 25 лютого 2020 року у справі № 521/4397/17; від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18.
Крім того, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що додаткові витрати заявлені у даній справі, були фактично понесені позивачем протягом 2021-2025 років, тобто до ухвалення рішення про збільшення розміру аліментів, яке ухвалено 20 березня 2026 року та набрало законної сили 27 квітня 2026 року.
При розгляді цієї справи апеляційний суд враховує положення ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві, покладається законом рівною мірою на обох батьків і такий обов`язок є безумовним. Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей.
Зокрема, при вирішенні такого спору визначальним є обов`язок батьків утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання. Тобто такий обов`язок превалює над можливістю платника таке утримання надавати.
Відповідно до вимог ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Враховуючи рівність обов`язків батьків по утриманню дитини, апеляційний суд приходить до висновку, що із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути половину понесених додаткових витрати на дітей у розмірі 44 648,75 грн. (93240,54: 2).
Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення по суті вимог позивача.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі апеляційної скарги сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1 996,80 грн. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, а позивач звільнена від сплати судового збору, то судовий збір, що підлягав сплаті при подачі апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги (78,99%), а саме у розмірі 1 577,27 грн. (1996,80*78,99%).
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Таращанського районного суду Київської області від 17 червня 2026 року в частині відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційнтй номер НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 додаткові витрати на дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 46 620,27 (сорок шість тисяч шістсот двадцять) гривень 27 копійок.
В іншій частині рішення Таращанського районного суду Київської області від 17 червня 2026 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 577,27 (одна тисяча п`ятсот сімдесят сім) гривень 27 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua