Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №761/32354/26
Суддя: Фінагеєв Валерій Олександрович
Справа № 761/32354/26 суддя в І-й інстанції Трубніков А.В.
Провадження № 33/824/4979/2026 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ст. 124 КУпАП
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
02 листопада 2026 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ст. 124 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26 липня 2026 року серії ЕПР 1 №729714, 26 липня 2026 року о 18 год. 40 хв. в місті Києві, вулиця Зоологічна, 2Д, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_2 , перед початком руху на парковці, не переконався, що це буде безпечно та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався по проїзду паркінгу в напрямку виїзду. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями, водій ОСОБА_2 порушив п. 10.1. ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду, закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що з оскаржуваною постановою він категорично не погоджується в зв`язку з упередженим ставленням судді до вирішення даної справи, а також грубим порушенням суддею норм матеріального і процесуального права. Судом не було належним чином з`ясовано усі фактичні обставини, що мають істотне значення для вирішення даної справи, в тому числі не було належним чином досліджено наявні у матеріалах справи докази, що позбавило ОСОБА_1 законного права на справедливий та неупереджений суд. Інший учасник ДТП рухався по парковці до виїзду зі значним перевищенням встановленої в 5 км. на годину швидкості, внаслідок чого ОСОБА_1 не зміг вчасно зреагувати. На парковці специфічний виїзд. Перед виїздом ОСОБА_1 переконався, що транспортні засоби відсутні. Однак, почавши рух, інший учасник раптово з`явився, так як здійснював спуск з значним перевищенням швидкості. Дані обставини підтверджуються доданим до апеляційної скарги відео доказом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та вивчивши доводи апеляційної скарги в частині поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Дана норма визначає строк, з якого починає обраховуватись десятиденний строк на апеляційне оскарження, тобто з наступного дня після винесення постанови.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, які виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03).
Також, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
З матеріалів справи вбачається, що 08 вересня 2026 року за участю ОСОБА_1 було винесено оскаржувану постанову. Строк на апеляційне оскарження обраховується з дня винесення постанови, а тому останнім днем на її апеляційне оскарження є 18 вересня 2026 року. Апеляційна скарга подана 21 вересня 2026 року.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду ОСОБА_1 вказує, що ним було отримано копію оскаржуваної постанови 09 вересня 2026 року.
При цьому, ОСОБА_1 не звернув уваги, що ст. 294 КУпАП пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження з днем винесення постанови, а не з днем вручення її копії.
У даному випадку ОСОБА_1 , будучи обізнаним про час та місце розгляду справи, отримавши постанову суду 09 вересня 2026 року не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у встановлений строк, тобто до 18 вересня 2026 року включно.
Заявляючи про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 не вказує на обставини, які не залежали від нього та об`єктивно перешкоджали йому подати апеляційну скаргу у межах встановленого законом строку.
За таких обставин, апеляційний суд вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду не поважними, а, відтак, апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику у відповідності до приписів ч. 2 ст. 294 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2026 року повернути особі, яка її подала.
Повне судове рішення виготовлене 04 листопада 2026 року.
Суддя В.О. Фінагеєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua