Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №727/10157/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №727/10157/26

Суддя: Смотрицький В. Г.

Справа № 727/10157/26

Провадження № 2/727/3323/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Бурлаці А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Встановив:

Короткий зміст позовної заяви та її доводи

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 09.12.2020 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №09.12.2020-100001223. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 3000,00 грн. строком на 14 календарних днів. Кредитором виконано свої зобов`язання за договором в повному обсязі.

Вказав, що в свою чергу позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 15.07.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 9000,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту- 3000,00 грн. та прострочена заборгованість за відсотками – 6000,00 грн., чим порушуються права та інтереси позивача.

Крім того, зазначив, що між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024 року. Так, відповідно до п. 2.3 зазначеного договору клієнт відступає право вимоги до боржника за кредитним договором факторові, а фактор одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за кредитним договором. Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошових вимог, право яких відступається факторові за цим договором, але не відповідає за невиконання вимоги Боржником.

Зазначив, що відповідно до п. 2.4., 2.5. зазначеного договору факторингу, сторони домовилися, що право вимоги за кредитним договором вважається відступленим клієнтом факторові з моменту підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі Переліку (Додаток 1). Після підписання Акту приймання –передачі Переліку до фактора переходять всі права та обов`язки клієнта, як сторони, які виникли на підставі кредитного договору в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього договору. На виконання умов зазначеного Договору факторингу укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 09.12.2020-100001223 від 09.12.2020 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким є ОСОБА_1 .

А тому просив суд стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором №09.12.2020-100001223 від 09.12.2020 року в розмірі 9000,00 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та 205,38 грн. витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Рух справи в суді

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 липня 2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 вересня 2026 року витребувано з АТ КБ «Приват Банк» докази по справі.

Аргументи учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився та у клопотанні від 27.08.2026 року просив розглядати справу без його участі. Крім того, у відзиві зазначив, що кредитного договору №09.12.2020-100001223 від 09.12.2020 року, на який посилається позивач, він не отримував, а в описі документів, долучених до матеріалів справи, такий договір відсутній. На підтвердження надання кредитних коштів позивач надав платіжний документ № 320923837 від 09.12.2020 року на суму 3 000,00 грн, однак, на думку відповідача, його зміст не дає змоги встановити, що кошти були перераховані та фактично отримані саме ним. Інших первинних документів, які б підтверджували зарахування кредитних коштів, позивач не надав.Також відповідач зазначив, що позивач заявляє до стягнення заборгованість у розмірі 9000,00 грн, з яких 3000,00 грн — за тілом кредиту та 6000,00 грн — за процентами, однак детального розрахунку заборгованості із зазначенням періоду нарахування процентів, процентної ставки, суми, на яку вони нараховувалися, руху заборгованості, здійснених платежів та залишку основного боргу не надав. Долучені оферта, паспорт споживчого кредиту та заявка містять відомості про запропоновані умови кредитування, проте не підтверджують фактичного формування заявленої заборгованості. Крім того, відповідач вказав на відсутність належних доказів переходу до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» права вимоги саме за вказаним кредитним договором, а також доказів повідомлення його про зміну кредитора та необхідність повернення коштів на рахунки інших юридичних осіб. Вважає, що позивачем не доведено наявності та змісту зобов`язання, розміру заборгованості й набуття права вимоги до нього. Також відповідач зазначив, що з 28.10.2023 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 та має статус учасника бойових дій. У зв`язку із цим вважає, що на нього поширюються передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України № 2011-XII соціальні та правові гарантії у сфері виконання кредитних зобов`язань. А тому просив відмовити ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Обставини справи, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд

Судом встановлено, що 09.12.2020 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «D312» відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» укладено кредитний договір №09.12.2020-100001223, складовими (невід`ємними частинами) якого є: Заявка на отримання кредиту (а.с. 21-22), Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) (а.с. 30-31), Підтвердження укладення кредитного договору ( а.с. 27).

Відповідно до Заявки кредитного договору №09.12.2020-100001223, дана заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився 09.12.2020 згідно ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору №09.12.2020-100001223 від 09.12.2020 Позичальнику надається кредит на наступних умовах: сума кредиту- 3000,00 грн; строк, на який надається кредит - 14 календарних днів з дати надання; Графік платежів: Сума кредиту у розмірі 3000,00 грн та Проценти у розмірі 840,00 грн оплачуються до 22.12.2020. Пролонгація строку користування Кредитом здійснюється Позичальником шляхом сплати ним Процентів за весь попередній строк користування Кредитом, що надає право Позичальнику повернути Кредит в останній день пролонгованого строку зі сплатою Процентів за цей пролонгований строк. Пролонгований строк дорівнює первинному строку та обраховується з дня сплати Процентів, вказаних в цьому абзаці. Кількість пролонгацій не обмежена, однак право на пролонгацію втрачається, якщо в результаті пролонгації загальна сума процентів за договором досягнення максимального розміру. Максимальний розмір процентів за договором (сумарно Процентів «Економ» та Процентів «Сандарт») становить 6000,00 грн. Фіксована процентна ставка «Економ»-2% за 1 день користування Кредитом протягом первинного та пролонгованого строків. Фіксована процента ставка «Стандарт»-2,5% за 1 день користування кредитом, застосовується після/в період закінчення первинного та/або пролонгованого строків. Графік платежів при пролонгації: Сума Кредиту у розмірі 3000,00 грн та Проценти, розраховані відповідно вищезазначених умов сплачуються в останній день пролонгованого строку. Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 881,64% річних.

Підписанням цієї Заявки позичальник підтвердив, що йому надана інформація, зазначена у ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та в ч.2 ст.12, ч.2 ст.13 Закону України «Про захист прав споживачів» і він з нею ознайомився.

Відповідно до п. 1.1. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) за цим Договором Кредитор зобов`язується надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1.2. пропозиції встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п.п.2.1-2.8 пропозиції Кредитор надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Надання Кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника. Днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитора, а днем погашення Кредиту - день зарахування коштів на поточний рахунок кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитора. Сторони встановлюють, що Проценти нараховуються з дня надання коштів позичальнику включно до дати їх фактичного повернення. У разі дострокового повного повернення Кредиту позичальник у день цього повернення сплачує проценти за період фактичного користування Кредитом. У разі дострокового часткового повернення Кредиту у день повернення позичальник сплачує Проценти за період фактичного користування всією сумою кредиту, а на залишок суми кредиту нараховуються проценти у загальному порядку, передбаченому договором. ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 881,64%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 9000,00 грн.

Згідно з п.3.3 пропозиції Проценти за користування нараховуються та обліковуються Кредитором щоденно.

Згідно із п.7.1 пропозиції договору у разі несплати Кредиту та/або Процентів у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню Кредиту та/або Процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою.

Відповідно до п.п.8.1, 8.3 пропозиції, цей договір набирає чинності з дати отримання Кредитором у інформаційній системі кредитора від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції(акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитора на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитора. Цей договір діє протягом одного року (ів).

Згідно з п.11.7 пропозиції, даний договір укладено відповідно до Правил надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» фінансових кредитів за рахунок власних коштів у редакції, чинній на дату укладення кредитного договору.

Також відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором D312 Паспорт споживчого кредиту, який містить загальні умови щодо надання коштів у кредит, а саме: сума / ліміт кредиту, грн: 3000,00 грн; Строк кредитування: 14 днів; Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; Спосіб та строк надання кредиту: готівковим або безготівковим шляхом; Тип процентної ставки: фіксована; Порядок зміни змінюваної процентної ставки:-Загальні витрати за кредитом, грн.: 840,00 грн; Платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладання договору, грн: відсутні; Застереження: витрати на такі послуги можуть змінюватися протягом строку дії договору про споживчий кредит; Загальні витрати за кредитом, грн.: 840,00 грн; Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (ут. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), грн: 9000,00 грн; Реальна річна процентна ставка, відсотків річних: 881,64%; Графік платежів: Сума Кредиту у розмірі 3000,00 грн та Проценти у розмірі 840,00 грн сплачуються до 22.12.2020.

Також до матеріалів справи долучено підтвердження укладення кредитного договору №09.12.2020-100001223 від 09.12.2020, згідно з яким ОСОБА_1 відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки від 09.12.2020, відповіді від позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) підтверджує укладення електронного кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та позичальником. Сума кредиту становить 3000,00 грн. Строк, на який надається кредит 14 календарних днів з дати надання.

Платіжною квитанцією №320923837 від 09.12.2020 (а.с. 32) підтверджується, що ТОВ «Споживчий центр» на виконання договору №09.12.2020-100001223 від 09.12.2020 були перераховані грошові кошти у сумі 3000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_2 .

Крім того, факт перерахування грошових коштів за договором підтверджується витребуваною інформацією від АТ КБ «Приватбанк», яка підтверджує належність платіжної картки НОМЕР_3 ОСОБА_1 та надходження на неї коштів – 3000 грн. від 09.12.2020 р. (а.с. 73-74).

Із наданої ТОВ «Споживчий центр» картки обліку за договором №09.12.2020-100001223 від 09.12.2020 за 09.12.2020 – 28.04.2026 вбачається, що станом на 08.10.2024 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становила 9000,00 грн,з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 6000,00 грн. - заборгованість за процентами, які нараховані по 08.10.2024 включно. Вказаною випискою також підтверджується, що позичальник жодних платежів на погашення боргу за кредитом не здійснював (а.с. 12-14).

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі №2-383/2010, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору, який оформлено сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно статті 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю - ТОВ «Споживчий центр» позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором, зокрема тіло кредиту та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

На підтвердження позовних вимог за кредитним договором №09.12.2020-100001223 від 09.12.2020 р. ТОВ «Новий Колектор» подав Договір факторингу №СЦ-091024-14 від 09 жовтня 2024 р. (а.с. 17-20).

Згідно з п.2.1 договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п.3.2 цього договору, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.4 договору факторингу, сторони домовились, що право вимоги за кредитним договором вважається відступленим клієнтом факторові з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі переліку (додаток 1).

Перелік (реєстр) інформація щодо боржників, право вимоги до яких відступається за цим договором (включаючи перелік таких боржників, підстави виникнення права вимоги, сума заборгованості), оформлена за формою, встановленою у додатку №2 до цього договору (п.1.5 договору факторингу).

Згідно з актом приймання-передачі переліку №1 до Договору факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024, клієнт передав в паперовому вигляді, а також в електронному вигляді, шляхом направлення даного файлу захищеними каналами зв`язку, а фактор прийняв перелік №1, права грошових вимог за якими відступаються згідно договору. Фактор цим підтверджує, що перелік №1, який передається за цим актом, складено в повному обсязі з дотриманням вимог договору та він містить всю інформацію, що вимагається цим договором (а.с. 15).

Відповідно до платіжної інструкції №1237 від 22.10.2024 ТОВ «Новий колектор» сплатив ТОВ «Споживчий центр» гроші кошти у сумі 3000000,00 грн за відступлення прав вимоги, згідно Договору факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024 (а.с. 28).

Відповідно до платіжної інструкції №1238 від 24.10.2024 ТОВ «Новий колектор» сплатив ТОВ «Споживчий центр» гроші кошти у сумі 3000000,00 грн за відступлення прав вимоги, згідно Договору факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024 (зв.а.с. 28).

Відповідно до платіжної інструкції №1333 від 19.11.2024 ТОВ «Новий колектор» сплатив ТОВ «Споживчий центр» гроші кошти у сумі 1000000,00 грн за відступлення прав вимоги, згідно Договору факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024 (а.с. 29).

Відповідно до платіжної інструкції №1336 від 21.11.2024 ТОВ «Новий колектор» сплатив ТОВ «Споживчий центр» гроші кошти у сумі 1604442,00 грн за відступлення прав вимоги, згідно Договору факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024 (зв.а.с. 29).

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Щодо належності та допустимості доказів переходу права вимоги необхідно зазначити наступне.

Обов`язок доведення факту належності права вимоги саме до конкретного боржника покладається на позивача в силу статей 12, 81 ЦПК України.

Предметом спірного договору факторингу є відступлення (портфельне правонаступництво) прав грошової вимоги до певної кількості боржників за переліком. За змістом зазначеного договору та акту приймання-передачі, деталізований перелік боржників прав вимоги, що передаються, визначаються у Переліком №1 до Договору, що є невід`ємною частиною договору.

Суд встановив, що позивачем до матеріалів справи не надано належним чином завірених витягів чи оригіналів Переліку №1 до договору факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024, які б містили дані про боржника ОСОБА_1 та кредитний договір №09.12.2020-100001223 від 09.12.2020.

В постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Згідно з ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В додатках до позовної заяви не міститься Перелік №1 до договору факторингу, не наведено причин не подання даного Переліку. Сама лише згадка у тексті позову чи надання загального тексту договору факторингу без додатку (Переліку №1) не є підтвердженням того, що право вимоги саме до ОСОБА_1 було успішно відступлено і перейшло до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Позивач не надав доказів правонаступництва у спірних правовідносинах за кредитним договором.

Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами щодо доведеності позовних вимог, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №755/18920/18).

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).

Таким чином, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити саме з підстав недоведеності переходу права вимоги до відповідача через відсутність невід`ємного елемента договору факторингу - Переліку №1 до договору факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024.

Висновки за результатами судового розгляду

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Відповідно, цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості необхідно відмовити.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, то відповідно до ст.141 ЦПК України не підлягають стягненню і понесені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.207, 512, 516, 517, 526, 527, 530, 626, 628, 638, 1048, 1054, 1056, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

З повним рішення суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 05 листопада 2026 року.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua