Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №755/19888/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №755/19888/25

Суддя: Головачов Ярослав Вячеславович

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року місто Київ

справа № 755/19888/25

апеляційне провадження № 22-ц/824/16135/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,

за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва у складі судді Галагана В.І. від 11 серпня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст обставин справи

У жовтні 2025 року комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 6 листопада 2025 року позов КП "Київтеплоенерго" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП "Київтеплоенерго" заборгованість у розмірі 147 609 грн 27 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП "Київтеплоенерго" по 1 400 грн 48 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 6 листопада 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, я ким позов КП "Київтеплоенерго" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП "Київтеплоенерго" заборгованість за спожиті з 1 травня 2018

року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 28 634 грн 58 коп.; інфляційну складову у розмірі 4 839 грн 24 коп.; три проценти річних у розмірі 1 360 грн 34 коп.; заборгованість за спожиті з 1 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 32 950 грн 13 коп.; інфляційну складову у розмірі 4 166 грн 81 коп.; три проценти річних у розмірі 1 174 грн 99 коп.; пеню у розмірі 1 429 грн 57 коп.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 557 грн 02 коп.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 831 грн 05 коп.; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку в розмірі 205 грн 10 коп. Стягнуто з КП "Київтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 290 грн 50 коп., тобто по 1 145 грн 25 коп.

27 березня 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є особою похилого віку та не має доходу з вересня 2012 року, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу Пенсійного фонду України.

Ураховуючи наведене, а також посилаючись на необхідність дотримання балансу інтересів сторін, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд розстрочити виконання постанови Київського апеляційного суду від 18 березня 2026 року строком на 12 місяців з дня постановлення ухвали шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 6 429 грн 07 коп.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що наведені підстави для встановлення розстрочки виконання судового рішення у виді скрутного матеріального стану відповідача ОСОБА_2 не є безумовною підставою для не виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання судового рішення. У заяві не наведено обставин, які мають характер особливих або виняткових, оскільки обставини, на які посилаються заявники, такого характеру не носять.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просять скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Скаржники зазначають, що висновки суду про відмову у задоволенні заяви не в повній мірі відповідають обставинам справи, оскільки відповідачі посилалися на скрутне матеріальне становище, на підтвердження чого надали докази відсутності доходів, низьку заробітну плату, зобов`язань матеріального характеру щодо сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, утримання дружини та дитини.

Також зазначають, що згідно змісту оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції розглянуто заяву відповідача ОСОБА_1 , тоді як заяву про розстрочення виконання судового рішення подано також і відповідачем ОСОБА_2 .

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

КП "Київтеплоенерго" відзив на апеляційну скаргу не подало.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити з викладених в ній підстав.

КП "Київтеплоенерго" в судове засідання не з`явилося про дату, час і місце розгляду справи повідомлялося належним чином. З урахуванням положень частини другої статті 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 6 листопада 2025 року позов КП "Київтеплоенерго" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП "Київтеплоенерго" заборгованість у розмірі 147 609 грн 27 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП "Київтеплоенерго" по 1 400 грн 48 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 6 листопада 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов КП "Київтеплоенерго" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП "Київтеплоенерго" заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 28 634 грн 58 коп.; інфляційну складову у розмірі 4 839 грн 24 коп.; три проценти річних у розмірі 1 360 грн 34 коп.; заборгованість за спожиті з 1 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 32 950 грн 13 коп.; інфляційну складову у розмірі 4 166 грн 81 коп.; три проценти річних у розмірі 1 174 грн 99 коп.; пеню у розмірі 1 429 грн 57 коп.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 557 грн 02 коп.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 831 грн 05 коп.; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку в розмірі 205 грн 10 коп. Стягнуто з КП "Київтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 290 грн 50 коп., тобто по 1 145 грн 25 коп.

Згідно довідки форми ОК-5, сформованої засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, від 26 березня 2026 року, усього дохід ОСОБА_2 за звітний 2012 рік становить 7 800 грн (том І, а.с.213).

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Розділом VI ЦПК України врегульовані процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Так, відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року в справі № 2-55/10.

Аналогічний підхід викладено в ухвалі Верховного Суду від 7 вересня 2021 року в справі № 522/10808/17-ц, у якій наголошено на необхідності підтвердження обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, достатніми доказами.

Таким чином, розстрочення виконання судового рішення не є безумовним правом боржника, а становить передбачений законом процесуальний механізм, застосування якого залежить від установлених судом обставин конкретної справи.

Звертаючись до суду із заявою про розстрочення рішення суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилалися на те, що ОСОБА_2 є особою похилого віку та з 2012 року взагалі не отримує доходу.

Колегія суддів ураховує, що похилий вік одного з боржників і відсутність у нього офіційного доходу може істотно впливати на можливість виконання грошового зобов`язання. Такі обставини не можуть бути залишені поза увагою суду під час вирішення питання, передбаченого статтею 435 ЦПК України.

Водночас, на підтвердження відсутності у ОСОБА_2 доходу з 2012 року заявниками не надано належних, достатніх та допустимих доказів.

Так, долучена до заяви про розстрочення виконання судового рішення довідка про доходи боржника ОСОБА_2 лише підтверджує наявність у неї офіційного доходу у 2012 році у розмірі 7 800 грн (том І, а.с.213). Інших доказів про доходи ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Також посилання на те, що ОСОБА_2 є особою похилого віку саме по собі не є достатньою підставою для розстрочення виконання судового рішення без установлення конкретного впливу на можливість його виконання.

Дійсно, похилий вік боржника не свідчить про розмір його доходів, відсутність майна, наявність обов`язкових щомісячних витрат або об`єктивну неможливість виконати рішення суду у встановленому порядку.

Для вирішення питання про розстрочення необхідно встановити, яким чином відповідна обставина позначилася на його фінансовому становищі та можливості здійснювати платежі за судовим рішенням. Проте, таких обставин заявниками не наведено.

Колегія суддів звертає увагу, що постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2026 року з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП "Київтеплоенерго" стягнуто заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, три проценти річних, інфляційні втрати та пеню. Відповідно, розстрочення виконання цього судового рішення без належного обґрунтування необхідності такого заходу призвело б до відкладення одержання стягувачем присуджених йому коштів, що має оцінюватися з погляду дотримання балансу прав та законних інтересів сторін.

У свою чергу в Рішенні Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 наголошено, що розстрочення виконання судового рішення означає виконання його частинами у строки, визначені судом, і має ґрунтуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача та боржника. При цьому розстрочення не повинно змінювати суті судового рішення.

Отже, вирішуючи питання про застосування такого процесуального механізму, суд має враховувати не лише інтереси боржника, а й право стягувача на своєчасне та реальне виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Водночас колегія суддів уточнює, що підставою для відмови є не сама по собі відсутність виняткового характеру обставин, на які посилався заявник, а недоведеність

належними та достатніми доказами того, що ці обставини істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Доводи апеляційної скарги про скрутне матеріальне становище не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки як установлено таких доказів матеріали справи не містять.

Також не дають підстав для скасування ухвали суду і доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, зазначив заявником лише одного з відповідачів - ОСОБА_1 , тоді як заяву про розстрочення виконання судового рішення подано обома відповідачами.

Так, зазначення в оскаржуваній ухвалі лише одного із заявників не спростовує правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для розстрочення виконання судового рішення.

Крім того, суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу обох відповідачів та відобразив це у даній постанові, забезпечивши реалізацію ними права на перегляд судового рішення.

Отже, наведені доводи не свідчать про допущення судом першої інстанції порушень, які б впливали на правильність вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для розстрочення постанови Київського апеляційного суду від 18 березня 2026 року.

Доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua