Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №363/2437/26
Суддя: Ігнатов Роман Миколайович
КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., за участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Швець Анастасії Олегівни та потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Швець Анастасії Олегівни на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 12.04.2026 року близько о 04 год 30 хв перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою та штовхав, чим була завдана шкода її психічному здоров`ю, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Швець А.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Вишгородського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог вказала, що суд першої інстанції фактично позбавив право ОСОБА_1 давати пояснення, право заявити клопотання, право користуватися правовою допомогою.
Вважає, що суд першої інстанції поклав в основу рішення протокол працівників поліції, рапорт і пояснення, однак фактично ОСОБА_1 пояснень не надавав.
Разом з тим, звертає увагу й на те, що суперечка, яка відбулась між подружжям не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУПАП не є об`єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Просить також взяти до уваги письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких вона зазначає, що претензій до свого чоловіка не має, а відомості, які відображені в протоколі були написані в емоційному стані.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , його захисника Швець А.О., та потерпілої ОСОБА_2 , які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, їх відповіді на запитання суду, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні вимоги такими, що не підлягають задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Між тим, згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено в ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, і такі діяння є умисними.
Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується дослідженими судом першої інстанції та наведеними в оскаржуваній постанові доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 967847 від 12.04.2026 року;
- рапортом зареєстрованим в ЄО Вишгородського РУП за № 8543 від 12.04.2026 року;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.04.2026 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 12.04.2026 року.
Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено наявність у діях ОСОБА_1 ознак психологічного насильства відносно ОСОБА_2 , чим він завдав шкоду психічному здоров`ю, потерпілої. Таким чином, суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні наведених вище обставин справи.
Доводи сторони захисту про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт, а не домашнє насильство, не відповідає дійсності, оскільки матеріалами справи підтверджено саме вчинення домашнього насильства психологічного характеру, яке полягало у образах нецензурною лайкою та штовханням.
Так, доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, є формальними та спрямовані на уникнення настання адміністративної відповідальності.
Разом з тим, апеляційний суд не вважає допустимим доказом у справі пояснення учасників провадження надані адвокатом до апеляційної скарги, оскільки вони суперечать ч.7 ст. 294 КУпАП.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ґрунтуються на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванню всіх обставин справи.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не узгоджуються із фактичними обставинами справи та спростовуються наявними в справі доказами.
Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, стороною захисту не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Враховуючи вищевикладене, постанова Вишгородського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Швець Анастасії Олегівни - залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов
Справа № 363/2437/26
Апеляційне провадження № 33/824/2828/2026
Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Свєтушкіна Д.А.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua