Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 28 вересня 2026 р.
Справа: №752/20562/25
Суддя: Музичко Світлана Григорівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року
справа № 752/20562/25
провадження № 22-ц/824/5985/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Ратнікової В.М., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року, постановлене під головуванням судді Ольшевської І.О., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить стягнути на свою користь з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором № С13.177.73081 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 21.06.2017 року в загальному розмірі 77 922,36 грн, з яких 24 366,30 грн - заборгованість за тілом кредиту, 53 556,06 грн - заборгованість за відсотками, а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з метою отримання кредиту відповідач звернувся до Акціонерного товариства «Ідея Банк» та між сторонами був укладений Кредитний договір № С13.177.73081 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 21.06.2017 року. Згідно із вказаним Кредитним договором відповідач отримав грошові кошти у кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії за відкритим поточним рахунком із процентною ставкою 24 % річних.
15.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Суперіум» укладено Договір факторингу № 15/11/23, за яким ТОВ «ФК «Суперіум» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № С13.177.73081 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 21.06.2017 року.
Оскільки відповідачем не сплачено заборгованість за Кредитним договором, не повернуто кредитні кошти та не сплачено відсотки за користування кредитом, позивач заявив відповідні вимоги про стягнення боргу в судовому порядку.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року Голосіївського районного суду м. Київ від 21 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» заборгованість у загальній сумі 77 922,36 (сімдесят сім тисяч дев`ятсот двадцять дві грн. 36 коп.) грн., з яких 24 366,30 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят шість грн. 30 коп.) грн. заборгованість за тілом кредиту, 53 556,06 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят шість грн. 06 коп.) грн. заборгованість за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити у справі нове рішення про визнання кредитного договору недійсним.
Вимоги обґрунтовані тим, що розгляд справи відбувся без участі апелянта, який не був повідомлений про дату і час розгляду справи.
Факт одностороннього блокування кредитної картки без наявних підстав, зникнення грошей з картки, нереагування на численні звернення зі сторони скаржника щодо переукладення недійсного договору, невідповідність суми наданого кредиту фактично отриманим коштам, одностороння зміна умов угоди - це дії, які скаржник просить визнати судом неправомірними.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник позивача в судове засіданні не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем за Угодою С.13.177.73081 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 21.06.2017 року. Також відсутні докази сплати відповідачем заборгованості первісному кредитору, з огляду на що за відповідачем рахується заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 24 366,30 грн, відсотками в розмірі 53 556,06 грн.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Судом встановлено, що 21.06.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, була укладена Угода С.13.177.73081 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, за положеннями якої кредитодавець відкриває позичальнику поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватися в рамках Угоди та Договору, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає клієнту міжнародну платіжну картку Master Card World терміном дії на два роки з моменту її випуску. Кредитодавець надає позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії за поточним рахунком на таких умовах: максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 200 000,00 грн; ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення Угоди, становить 25 000,00 грн; процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,0000 % річних.
На виконання умов укладеної з відповідачем Угоди від 21.06.2017 року ПАТ «Ідея Банк» надавало відповідачу грошові кошти у кредит у межах встановленого ліміту.
Також судом встановлено, що 15.11.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум», як фактором, та АТ «Ідея Банк», як клієнтом, був укладений Договір факторингу № 15/11/23, за умовами якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з п. 5.1 Договору факторингу права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора саме в день підписання сторонами друкованого реєстру боржників та Договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання фактором зобов`язань, передбачених п. 4.1 цього Договору.
Згідно з п. 4.1 Договору факторингу фактор зобов`язується сплатити клієнту фінансування в розмірі 2 230 617,00 грн шляхом перерахування 100 % вказаної суми на рахунки клієнта протягом трьох робочих днів після отримання реєстру боржників в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку та підписання сторонами Акта приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, друкованого реєстру боржників, Договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно».
Матеріалами справи підтверджується підписання сторонами Договору факторингу та реєстру прав вимоги, в якому, в тому числі, зазначений боржник ОСОБА_1 за Договором № С13.177.73081 від 21.06.2017 року. Також у матеріалах справи наявна платіжна інструкція № 889 від 16.11.2023 року про сплату 2 230 617,00 грн Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Суперіум» на користь АТ «Ідея Банк» згідно з Договором факторингу № 15/11/23 від 15.11.2023 року.
Отже, до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № С13.177.73081 від 21.06.2017 року на підставі Договору факторингу № 15/11/23 від 15.11.2023 року.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Судом було встановлено, що 21.06.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, була укладена Угода С.13.177.73081 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, за положеннями якої кредитодавець відкриває позичальнику поточний рахунок НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 3.1 максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн.
П. 3.2 встановлено, що ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення Угоди, становить 25 000,00 грн.
Згідно з п. 3.3 процентна ставка за користування кредитною лінією становить 24,0000 % річних.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
На підтвердження наявності у відповідача заборгованості за Угодою С.13.177.73081 позивачем надано докази із зазначенням загальної суми заборгованості.
Матеріали справи не містять детального розрахунку, що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості перевірити правильність нарахування суми заборгованості, яку фінансова компанія просить стягнути з відповідача.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 24 366,30 грн, оскільки заборгованість за відсотками не доведена належними та допустимими доказами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» заборгованість за тілом кредиту в розмірі 24 366,30 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 03 листопада 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді
Оригінал: reyestr.court.gov.ua