Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №369/19677/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №369/19677/25

Суддя: Ігнатов Роман Миколайович

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., за участю адвоката Прус Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Прус Я.А. разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року, якою провадження у справі про притягнення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 469834 від 30.09.2025 року зазначено, що 30.09.2025 року о 21 год 05 хв в м. Вишневе, вул. Київська - Святошинська, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «ВАС» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху та скоїв зіткнення з транспортним засобом «HYUNDAI» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду та почав здійснювати поворот ліворуч. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 12.1 та п. 13.1 Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з постановою суду представник ОСОБА_1 - адвокат Прус Я.О. подала апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження представник вказує, що в оскаржуваній постанові зазначено, що в судове засідання належним чином був викликаний ОСОБА_1 однак в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення не надходило. Однак, представник вказує, що у матеріалах справи наявна лише довідка про надсилання повісток ОСОБА_1 у застосунку Viber. Чинним законодавством не передбачено надсилання повісток у застосунку Viber, повідомлення учасників справи засобами мобільного зв`язку не відповідає встановленому порядку вручення судової повістки та не є належним способом вручення повістки, зокрема як зазначено у рішеннях ВС у справах №552/6926/23 від 05.06.2025, №510/280/21 від 25.10.2022, №761/17092/19 від 22.01.2025 року. Як вбачається, у матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_1 про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення, тобто належних доказів щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи немає.

В апеляційні скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Прус Я.О. просить постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник вказала на неповноту з`ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди й доказів та невідповідність висновків суду реальним обставинам дорожньо-транспортної пригоди. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд вважав, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з огляду на те, що справа, в силу дії п.1 ч. 1 ст. 247 підлягає закриттю. По суті, Києво-Святошинським районним судом м. Києва при формуванні висновку про невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення взято до уваги виключного його пояснення без доказів, які б підтверджувати викладені обставини в них. Твердження, щодо різкого гальмування транспортного засобу ОСОБА_1 не відповідає дійсним обставинам справи, адже різке гальмування викликає видимі візуальні ефекти: різкий нахил автомобіля вперед, сильне занурення передньої частини, а в деяких випадках - блокування коліс (якщо відсутня ABS) і дим від тертя шин об асфальт. Доказів, які б підтверджували твердження ОСОБА_2 щодо різкого гальмування транспортного засобу ОСОБА_3 у запереченнях відсутні.

Представник Прус Я.О. звертає увагу на те, що перед перехрестям, де відбулося ДТП (м. Вишневе, вул. Київська), на схемі ДТП працівниками поліції не були вказані дорожні знаки ПДР - 3.29 (Обмеження максимальної швидкості), 5.16 (Напрямки руху по смугам) та два знаки 1.41 (Місце (ділянка) концентрації дорожньо-транспортних пригод), які там розташовані. Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , він зменшив швидкість в крайній лівій смузі для здійснення маневру ліворуч з вул. Київська на вул. Святошинська у м. Вишневе у відповідній для цього смузі, визначеній знаком п.5.16 ПДР на дозволений зелений знак світлофору, що також підтверджується поясненнями ОСОБА_2 , який рухався також крайній лівій полосі позаду ОСОБА_1 . Посилання ОСОБА_2 на те, що водій ОСОБА_1 здійснив «поворот ліворуч на перетин подвійної суцільної смуги дорожньої розмітки», не може містити причинно-наслідкового зв`язку виникнення ДТП.

З пояснень ОСОБА_2 , який мав намір рухатися прямо та був проінформований знаком 5.16 ПДР про дозвіл повороту ліворуч та розвороту з даної смуги, отже мав можливість врахувати та повинен був передбачити можливий напрямок руху транспортних засобів, які рухаються попереду в попутному напрямку, при тому що мав реальну можливість рухатися у крайній правій смузі, яка дозволяє лише рух прямо і яка була вільною, до того ж наявність двох знаків 1.41 ПДР, які попереджають про ділянку концентрації ДТП, що свідчить про те, що він не врахував дорожню обстановку при русі прямо. Крім цього, ОСОБА_2 , був проінформований знаком 3.29 ПДР про обмеження максимальної швидкості не більше 40км/год, однак з його слів ним було перевищено максимально допустиму швидкість при русі, а саме понад 60 км./год., що підтверджується відеозаписом з місця ДТП.

Підсумовуючи викладене, представник Прус Я.О. вважає доведеним факт порушення водієм транспортного засобу «ВАІС» ОСОБА_2 п. 13.1 ПДР та п. 12.1 ПДР й те, що його дії знаходяться в прямому причинному зв`язку з наслідками ДТП, що настали, унаслідок чого зазначеною особою вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів.

Заслухавши доповідь судді, щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційної скарги по суті, думку адвоката Прус Я.О., яка підтримала клопотання та апеляційну скаргу та просила їх задовольнити, а також її пояснення та відповіді на запитання суду, частково передослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу прийнятною, а апеляційні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не брав участі в судовому засіданні в день прийняття судом рішення, а тому апеляційний суд беручи до уваги вказані у клопотанні про поновлення строку обставини приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відтак він підлягає поновленню.

Щодо доводів апеляційної скарги по суті.

За ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов`язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений у постанові суду першої інстанції висновок про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що, відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 3, 7 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді як кримінальних проваджень, так і справ про адміністративні правопорушення на транспорті, суди повинні ретельно з`ясовувати не лише те, норми яких правил, інструкцій чи інших нормативних актів не додержано винною особою, а й чи існує причинний зв`язок між учиненими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.

Більш того, як звернув увагу Верховний Суд України, у випадках, коли передбачені законом суспільно небезпечні наслідки, в даному випадку пошкодження транспортних засобів, настали через порушення правил дорожнього руху двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з`ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних доказів, які б доводили, що ДТП сталося внаслідок того, що ОСОБА_2 не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечного бокового інтервалу.

З такими висновками погоджується також і апеляційний суд, виходячи з наступного.

Правила дорожнього руху передбачають заборону виїзду на зустрічну смугу дорожнього руху та перетин подвійної суцільної смуги дорожньої розмітки.

Як вірно встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до пояснень ОСОБА_2 та не заперечується поясненнями ОСОБА_1 , водій автомобіля «HYUNDAI» ОСОБА_1 здійснював поворот ліворуч на вул. Святошинська в м. Вишневе.

Так, відповідно до схеми місця ДТП та долучених фотознімків з місця ДТП, на яких зафіксовано положення обох автомобілів після ДТП, які знаходяться на зустрічній смузі руху перетнувши подвійну суцільну смугу дорожньої розмітки, а відтак вказані докази у справі узгоджуються з поясненнями ОСОБА_2 про те, що водій ОСОБА_1 здійснював поворот з порушенням ПДР, а саме через подвійну суцільну смугу дорожньої розмітки.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами викладеними у постанові судді Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року про відсутність доказів, як окремо так і в своїй сукупності, щодо доведення факту порушення ОСОБА_2 п. 12.1 та п. 13.1 Правил дорожнього руху. Відтак, дії ОСОБА_2 з урахуванням обставин справи не є причиним зв`язком в даній ДТП.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції повно, об`єктивно та всебічно розглянув справу, а тому дійшов правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а відтак підстави для скасування постанови судді Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Прус Я.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року - задовольнити і вважати апеляційну скаргу прийнятною.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Прус Я.О. - залишити без задоволення.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов

Справа № 369/19677/25

Апеляційне провадження № 33/824/672/2026

Категорія: ст. 124 КУпАП

Суддя у першій інстанції - Гришко О.М.

Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua