Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №620/1905/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №620/1905/26

Суддя: Наталія БАРГАМІНА

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року Чернігів Справа № 620/1905/26

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо повернення ОСОБА_1 безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна у розмірі 22600 грн. 50 коп;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернутись із поданням до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 22600 грн. 50 коп., сплаченого згідно з платіжною інструкцією від 21.11.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що нею було придбано житловий будинок, а під час оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 22600 грн. 50 коп. Позивач стверджує, що звернувся до відповідача з вимогою щодо повернення безпідставно сплачених коштів, однак орган Пенсійного фонду відмовив у поверненні сплаченого збору.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не надав Головному управлінню передбачені підпунктом “в” пункту 15-2 Порядку №1740 документи на підтвердження того, що він придбав житло вперше. Витяг з Державного реєстру речових прав не є єдиним та належним доказом на підтвердження факту придбання житла вперше, оскільки чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги та перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.11.2025, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенко Р.О., придбано у власність трикімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 2260050,00 грн. Вказаний договір купівлі-продажу квартири зареєстрований в реєстрі за № 3424.

Під час укладення вказаного договору, позивачем був сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 22600,50 грн. (1% вартості квартири), що підтверджується платіжною інструкцією № 9W1B-37EZ-CLII-M5VQ від 21.11.2025.

Вважаючи, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачений помилково, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, однак листом від 25.12.2025 № 2500-0504-8/85364 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було відмовлено позивачу у поверненні збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з тим, що заява не містить підтвердження, що позивач не має та не набувала право власності на житло (в тому числі не приватизовували, не успадковували, не отримували у дар, не купували, зокрема як частку в спільному майні подружжя), не надані довідки з усіх місць проживання за період з 1992 року по дату укладення договору купівлі-продажу з даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.

Позивач повторно звернулась до відповідача з відповідною заявою від 09.01.2026, однак листом від 04.02.2026 № 2500-0604-8/8970 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було відмовлено позивачу у поверненні збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з тим, що у повторному зверненні враховано не всі вимоги, зазначені у відповіді Головного управління.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що нормативно-правовим актом, який визначає порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, є Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР.

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок № 1740).

За приписами статті 1 Закону №400/97-ВР нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 8 статті 2 Закону №400/97-ВР об`єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

За правилами пункту 10 статті 4 Закону №400/97-ВР на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об`єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону.

Відповідно до пункту 15-1 Порядку №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту «в» пункту 15-2 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За приписами пункту 15-3. Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна може здійснюватися без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Підтверджуючі документи особа надає нотаріусу.

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Із аналізу вказаної норми вбачається, що саме при нотаріальному посвідченні договорів купівлі-продажу нерухомого майна і тільки за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 «Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» інформації і документів, таке нотаріальне посвідчення договорів здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Тобто, саме на нотаріуса покладено функцію перевірки наявності у платника зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 Порядку №1740 інформації та документів, а за відсутності таких документів - наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (квитанції, платіжного доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету).

Суд зазначає, що особа при придбанні нерухомого майна має надати підтвердження розповсюдження на неї підпунктів «б»-«г» пункту 15-2 Порядку №1740, для звільнення від сплати збору.

Підтвердження звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна надається нотаріусу при нотаріальному посвідчення договору купівлі-продажу разом з відповідною письмовою заявою.

У постанові від 25.11.2021 у справі №280/9714/20 Верховний Суд виклав правову позицію та вказував, що з 26 вересня 2020 року визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

Суд зазначає, що за змістом позовної заяви позивач не подавав нотаріусу вказаної заяви з відповідними документами при посвідченні договору купівлі-продажу квартири на виконання вимог підпункту «в» пункту 15-2 Порядку № 1740, а у матеріалах справах також відсутні докази подання позивачем нотаріусу такої і документів.

Також судом із матеріалів справи встановлено, що позивач подав до пенсійного органу заяву про формування подання про повернення помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 22600,50 грн.

Водночас, як вбачається з наданих позивачем копій документів, до заяви про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, позивач не надав відповідачу довідки про невикористання житлових чеків з усіх місць проживання після 1992 року.

Зокрема, матеріали справи містять докази реєстрації місця проживання та довідки про невикористання житлових чеків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лише з 10.01.2008.

Отже, у відповідача була відсутня можливість перевірити використання позивачем права на приватизацію житла, прийняття ним участі у приватизації, використання житлових чеків, наявність/відсутність позивача у списках громадян, які мають право на приватизацію житла.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що позивачем не було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області всі належні докази про те, що він придбав житло вперше.

Як вже зауважив суд, особа, яка при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу житла не скористалась передбаченим пунктом 15-2 Порядку № 1740 механізмом доведення факту, що вона придбаває житло вперше, вправі скористатися цим самим механізмом після сплати коштів в бюджет шляхом звернення до територіальному органу Пенсійного фонду України про повернення помилково сплачених коштів та надання визначених підпунктом в пункту 15-2 Порядку N 1740 документів, що підтверджують факт придбання житла вперше.

Чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги, а також перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. Оскільки такі вимоги не дотримані позивачем та подані до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, то у відповідача були відсутні правові підстави для формування подання про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за встановлених обставин.

Отже, поданий позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області пакет документів був недостатнім для прийняття позитивного рішення про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тому відповідач обґрунтовано відмовив заявнику у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області правомірно відмовило позивачу у вжитті заходів щодо повернення помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83А,м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.11.2026.

Суддя Наталія БАРГАМІНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua