Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №722/1960/26 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Суд: Сокирянський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил несення прикордонної служби

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №722/1960/26

Суддя: Унгурян С. В.

Єдиний унікальний номер 722/1960/26

Номер провадження 3/722/512/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м.Сокиряни

Суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області Унгурян С.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії – водія 3 групи інспекторів прикордонної служби НОМЕР_1 прикордонної застави НОМЕР_2 прикордонної комендатури з м.д.н.п. ( ОСОБА_2 ), про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-18 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №358294, складеного 04.10.2026 року заступником начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) з морально психологічного забезпечення ОСОБА_3 , вбачається, що близько 09.10 год. 04.10.2026 року помічником начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) – начальником групи адміністративно-юрисдикційної діяльності ОСОБА_4 було виявлено факт неналежного виконання службових обов`язків молодшим прикордонного наряду старшим солатом ОСОБА_1 , який з 05.00 год. по 17.30 год. виконував наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Прикордонний патруль» в межах 0106-0108 прикордонних знаків та без дозволу покинув місце несення служби.

Своїми діями старший солдат ОСОБА_1 порушив в умовах особливого періоду вимоги абз.16 п.11 р.2 ч.2 «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 року №1261, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1391/27836, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 cт.172-18 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, до суду не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи без його присутності.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тощо.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд виходить з наступного.

Так, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.172-18 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинені в умовах особливого періоду.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, як встановлено із матеріалів справи, у них відсутні будь-які докази як на підтвердження обставин перебування ОСОБА_1 в період з 05.00 год. по 17.30 год. 04.10.2026 року в складі прикордонного наряду «Прикордонний патруль» в межах 0106-0108 прикордонних знаків, так і на підтвердження факту залишення ним без дозволу місця несення служби у вказаний період часу в межах 0106-0108 прикордонних знаків.

Інші докази, які б достовірно підтверджували порушення ОСОБА_1 правил несення прикордонної служби, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно наявність в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КпАП України ґрунтується лише на протоколі про адміністративне правопорушення, який не може бути єдиним доказом доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також не утворює тієї достатньої сукупності фактів, які б беззаперечно свідчили про наявність в діях особи складу інкримінованого правопорушення та не залишали жодного розумного сумніву в цьому.

При цьому, слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє, достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти росії» («Karelin v. russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП, належними і допустимими доказами не доведена.

За таких обставин, суд вважає, що справу стосовно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.247 268, 284 ч.1 п.3, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-18 КУпАП – закрити у зв`язку із відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області.

Суддя С.В.Унгурян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua