Суд: Буський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №943/1096/23
Суддя: Шендрікова Г. О.
Єдиний унікальний номер №943/1096/23
Провадження №1-кп/943/36/2026
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року
м.Буськ, Львівська область Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю представника потерпілого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5
за участю обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Буську Львівської області в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Красне, Золочівського району (колишнього Буського), Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , з вищою осітою, не працюючий, одружений, на утриманні троє неповнолітніх дітей, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 125 КК України,
в с т а н о в и в:
23 квітня 2023 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи на березі водойми, що розташована неподалік вул. Довгої в с. Мала Вільшанка Красненської територіальної громади Золочівського району Львівської області, діючи з прямим умислом спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, під час раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_7 , умисно наніс останньому один удар кулаком лівої руки в ділянку обличчя справа, внаслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_7 , згідно із висновком судово-медичної експертизи, один синець в ділянці правої щоки, який відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, заперечив свою винуватість повністю у вчиненому, просить суд ухвалити виправдувальний вирок. Суду пояснив, що дійсно 23 квітня 2023 року йому зателефонувала сестра, яка повідомила, що їй ОСОБА_8 погрожує. Він сів у свій автомобіль ї приїхав до озера у с. Мала Вільшанка. Першим він ударів не наносив, натомість першим удар наніс ОСОБА_9 , потім вони впали в озеро. Гусак також наносив йому удари. Вважає, що було допущено ряд процесуальних недоліків, які унеможливлюють ухвалення обвинувального вироку. Заявлений цивільний позов не визнав та заперечив проти його задоволення.
В ході судового розгляду був допитаний потерпілий ОСОБА_7 , який суду повідомив, що подія мала місце на озері в с. Мала Вільшанка. Була організована спілка рибаків, кругом озера поставлені камери відеоспостереження. Це було 23 квітня 2023 року, він разом зі своїм сином прийшов на озеро прогулятись. З однієї сторони озера знаходиться конюшня і там повністю загороджений прохід до озера. Робились неодноразові зауваження стосовно цього. Саме з цього приводу відбулась розмова між ним і сестрою обвинуваченого ОСОБА_10 , якого він знає з вигляду. Чому сестра вирішила, що він їй погрожував не знаю. На озеро під`їхав ОСОБА_11 , запитав: «хто тут ОСОБА_12 ?». Він відгукнувся і відразу ОСОБА_13 наніс йому удар кулаком. Вони разом втратили рівновагу і впали в озеро, де ОСОБА_13 схопив його за плечі та не давав винирнути, при цьому наголошував, що він його втопить. На озері ловили рибу ОСОБА_14 – двоюрідний брат ОСОБА_12 та ще один односелець на прізвище ОСОБА_15 . ОСОБА_14 та ОСОБА_15 підбігли до місця, в воду зайшов ОСОБА_14 , який відтягнув ОСОБА_13 . Після цього здійснили виклик на лінію 102 та повідомили про подію. Просить суд задовольнити заявлений ним цивільний позов, як матеріальну так і моральну шкоду та витрати на правову допомогу.
В силу ст. 129 Конституції України та ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом, повага до людської гідності.
За змістом ст. ст. 22, 21, 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об`єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об`єктивно стверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:
-заявою потерпілого ОСОБА_7 , який писав її власноручно, про що ствердно повідомив суду під час його допиту. Вказана заява потерпілого була долучена до матеріалів кримінального провадження та лише на підставі неї, СД ВП № 2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області внесено відомості до ЄРДР за № 12023142170000023 від 24.04.2023.
-згідно висновку судово-медичної експертизи № 21/2023 від 27.04.2023 в потерпілого ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді одного синця в ділянці правої щоки, два синці в ділянці правого плечового суглобу, один синець в ділянці лівого плечового суглобу, один синець в ділянці правого передпліччя, один синець в ділянці спини справа та один синець в ділянці правої сідниці. Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
-Свідок ОСОБА_16 суду повідомив, що 23.04.2023 року приблизно о 19.00, він перебував поблизу озера, що в с. Мала Вільшанка Золочівського району Львівської області. Крім нього в цей час знаходились ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Приблизно о 19.20 до них приїхав разом з сином ОСОБА_9 та вони обговорювали питання, щодо фермера прізвище якого ОСОБА_19 , оскільки поряд вказаного ставка, в нього розташована ферма і він від вказаної ферми огородив огорожу, таким чином, що перекрив доступ до частини озера. В цей момент вони побачили сестру ОСОБА_10 , яку звати ОСОБА_20 і ОСОБА_9 пішов до неї, попросити щоб вони зробили хвіртку у вказаній огорожі, щоб був доступ. Через приблизно 15 хвилин, коли ОСОБА_21 , вже повернувся, це було вже приблизно 19.30 год. до них під`їхав автомобіль білого кольору «Вольво» та з нього вийшов ОСОБА_11 , який підійшовши, запитав хто з них ОСОБА_12 . ОСОБА_21 відповів, що він. В цей момент ОСОБА_11 підійшовши до нього та несподівано для них, кулаком лівої руки наніс удар в обличчя ОСОБА_22 під праве око, від удару останній впав у воду, після чого хамула ОСОБА_13 стрибнув за ним. ОСОБА_21 лежав на спині та намагався підняти голову, щоб не напитись води, а ОСОБА_11 , сівши на ОСОБА_4 зверху обома руками зловив його за плечі та шию і тиснув у воду, таким чином, що ОСОБА_21 з головою занурився під воду на декілька секунд та казав, що топить його. В цей момент, розуміючи, що ОСОБА_11 , хоче втопити ОСОБА_4 , він стрибнув у воду та почав відтягувати ОСОБА_19 від ОСОБА_12 , тримаючи руками за одяг та тіло і все таки відтягнув його і вони вийшли з води. ОСОБА_9 запитав за що ОСОБА_23 його вдарив, він відповів через те, що він розмовляв з його сестрою і сказав щоб до неї не підходити, бо він якщо його не втопив його сьогодні, то втопить все рівно.
-Свідок ОСОБА_24 суду повідомив, що 23.04.2023 року приблизно о 18 годині він прийшов на місцевий став, що в с. Мала Вільшанка, Золочівського району. Там перебував його знайомий, рибалив, а саме ОСОБА_17 та через декілька хвилин приїхав ще один знайомий ОСОБА_14 . Приблизно о 19.20 год. до них приїхав разом з сином ще один товариш ОСОБА_9 та вони обговорювали питання щодо фермера прізвище якого ОСОБА_19 , оскільки поряд вказаного ставка, в нього розташована ферма і він від вказаної ферми постаив огорожу, таким чином, що перекрив доступ до частини озера. В цей момент вони побачили сестру ОСОБА_10 її звати ОСОБА_20 і ОСОБА_9 пішов до неї, попросити, щоб вони зробили хвіртку у вказаній огорожі, щоб був доступ. Через приблизно 15 хв., коли ОСОБА_21 , вже повернувся, це було вже приблизно 19.30 год. до них під`їхав автомобіль білого кольору «Вольво» та з нього вийшов ОСОБА_11 , який підійшовши, запитав хто з них ОСОБА_12 . ОСОБА_21 відповів, що він. Після чого ОСОБА_11 підійшовши до нього та несподівано для них, кулаком лівої руки наніс удар в обличчя ОСОБА_22 під праве око, від удару ОСОБА_12 впав у воду, після чого ОСОБА_11 стрибнув за ним. ОСОБА_21 лежав на спині, а ОСОБА_11 , сівши на ОСОБА_4 зверху обома руками зловив його за плечі та шию і тиснув у воду, таким чином, що ОСОБА_21 з головою занурився під воду на декілька секунд та казав, що втопить його. Однак, в цей момент, оскільки ОСОБА_11 , хоче втопити ОСОБА_4 , стрибнув у воду ОСОБА_14 та почав відтягувати ОСОБА_19 від ОСОБА_12 , тримаючи руками за одяг та тіло і все таки відтягнув його і вони вийшли з води.
-Проведеними слідчими експериментами за участі потерпілого ОСОБА_25 , свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , які відтворили та показали за участі статиста події 23.04.2023 року, що повністю узгоджуються з наданими показами суду.
-Відео з камер спостереження, які встановлені навкруги озера в с. Мала Вільшанка, Золочівського району, на яких зафіксовано обставини події 23.04.2023 року. З досліджених відео чітко вбачається, що удар першим наніс обвинувачений ОСОБА_19 , ОСОБА_9 не втримався на ногах та впав в озеро, а за ним в воду стрибнув ОСОБА_11 , також з відео вбачається, що ОСОБА_19 утримував ОСОБА_25 під водою.
Виходячи з вимог ст. 337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження, дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 КК України є правильною, оскільки він вчинив кримінальне правопорушення (проступок) – нанесення умисного легкого тілесного ушкодження.
За таких обставин, суд вважає, що вищевказані докази, які безпосередньо досліджені у ході судового розгляду цього кримінального провадження, були здобуті у відповідності з вимогами КПК України, тобто є достатніми, належними, допустимими та достовірними.
Згідно вимог ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Щодо клопотання обвинуваченого. В своєму клопотанні обвинувачений не виклав своєї конкретної позиції на подію кримінального правопорушення 23.04.2023 року, натомість виклав детальний аналіз доказів, які були зібрані органом дізнання і представлені суду прокурором під час судового слідства, яким суд надав оцінку.
У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення скоєне обвинуваченим ОСОБА_6 є кримінальним проступком.
Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 не встановлено.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставину, при яких її вчинено та особу обвинуваченого.
З урахуванням особи обвинуваченого, характеризуючих даних про особу винного, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих вину обставин, суд вважає, що виправлення й перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 можливе в умовах без ізоляції від суспільства з призначенням йому покарання у вигляді громадських робіт, передбачених санкцією ч. 1 ст. 125 КК України.
Подія кримінального правопорушення мала місце 23.04.2023 року, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення є кримінальним проступком. Згідно п 1 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказаний злочин становить два роки і він завершився 23.04.2025 року.
Оскільки строки давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчились, відтак обвинуваченого ОСОБА_6 слід звільнити від призначеного покарання судом.
Цивільний позов заявлявся. Так, ухвалою підготовчого судового засідання заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, прийнятий судом. Позов потерпілий обгрунтовує тим, що факт отримання ним тілесних ушкоджень доводиться висновком експерта, а моральну шкоду обгрунтовує тим, що йому було завдано фізичного болю та страждань. Розмір матеріальної шкоди потерпілий визначив в позові в сумі 11700 гривень, це сума пошкоджених речей, а саме: мобільний телефон Oppo F54s Cristal Black, який після злочинних дій відповідача впав в воду і намочився, вартість якого становить 6999 гривень. Згідно акту технічного огляду та діагностики № 1284776 в пристрої виявлено сліди окису та він не підялгає гарантійному обслуговуванню. Також пошкоджено взуття, а саме кросівки «Умбро» вартістю 2000 гривень, штани спортивні сірого кольору вартістю 1000 гривень, кофта темно-зеленого кольору вартістю 1000 гривень, кепка чорного кольору вартістю 500 гривень, натільна білизна вартістю 200 гривень. Також моральна шкода в сумі 100 000 гривень. Витрати на правову допомогу в сумі 52000 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Під час розгляду судом справи, судом було встановлено, що розмір матеріальної шкоди в сумі 11700 гривень є доведеним.
Щодо моральної шкоди. Так, кримінальне правопорушення, яке вчинене ОСОБА_6 відносно потерпілого ОСОБА_7 мало місце і потерпілому завдані моральні страждання у вигляді фізичного болю. В обгрунтування моральної шкоди позивачем зазначені загальні критерії психологічних страждань та втрата інформації з пошкодженого телефону, який викликав дискомфорт в робочих питаннях та втрата спогадів у вигляді фотознімків з родиною. Відтак, оцінюючи в сукупності встановлені обставини, суд приходить до висновку, про часткове задоволення заявленої позивачем моральної шкоди, визначивши розмір моральної сатисфакції в сумі 50000 гривень, який буде достатнім та співмірним.
Витрати на правову допомогу.
Статтю 124 КПК України передбачено, що в разу ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Відповідно до ст. ст. 120, 122 КПК України до процесуальних витрат законодавцем віднесені витрати на правову допомогу та витрати на залучення експертів.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу між сторонами за результатом розгляду справи, визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та встановлення на підставі наступних доказів: детального опису робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках надання правничої допомоги по певній справі; доказів вартості робіт (послуг) адвоката, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; детального опису витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги витрат адвоката; доказів здійснення витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів, вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Згідно з висновком, викладеним у п 21 додаткової постанови Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц суд виснував, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Суд констатує, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони, що узгоджується з постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.10.2022 (справа № 753/10228/20).
Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок надання послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат; пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інших банківський документ, касові чеки, тощо), що узгоджується з правовими позиціями викладеними в ряді постанов Верховного Суду.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов`язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, до яких належать, зокрема, витрати на правову допомогу, що у відповідності до ст. 91 КПК України, є предметом доказування у кримінальному провадженні.
На підтвердження заявлених вимог суду надано: договір про надання правової допомоги від 27 жовтня 2023 року, акт приймання передачі виконаних робіт від 26 січня 2026 року, де зазначені послуги, а саме: первинна консультація та побудова правової позиції по справі – вартість послуги 2000 гривень, ознайомлення з матеріалами справи в суді – вартість послуги 4000 гривень, складання цивільного позову 6000 гривень, та оплата участі в судових засіданнях, яких було 10 по 2000 гривень за кожне з засідань та фіксований гонорар 20000 гривень. На кожну зазначену суму представником потерпілого адвокатом ОСОБА_5 представлено суду квитанції Банку «Приватбанк» на кожну суму, які були сплачені потерпілим ОСОБА_7 своєму представнику адвокату ОСОБА_5 загальна сума витрат становить 52 000 гривень.
Оскільки витрати є належно підтвердженими доказами, то суд приходить до переконання, що такі були реальними і відповідають критерію співмірності.
Речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України
Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд, -
у х в а л и в:
Визнати ОСОБА_6 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 200 годин, звільнивши від призначеного покарання, на підставі ст. 49 КК України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 11700 гривень, завданої матеріальної шкоди, 50 000 гривень моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 витрати на правову допомогу в розмірі 52 000 гривень.
Речові докази: цифровий носій диск DVD-R Verbatim із файловими об`єктами подій від 23.04.2023 року – залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua