Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №335/9103/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №335/9103/26

Суддя: Алєксєєнко А. Б.

1Справа № 335/9103/26 2/335/4603/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено про те, що 25.01.2017 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір №С05.211.73472 у відповідності до якого відповідачу надано кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії із установленим лімітом на момент укладення договору у розмірі 10 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 48,00 % річних.

Також 05.03.2019 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір №С-001-048635-19-980 у відповідності до якого відповідачу надано кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії із установленим лімітом на момент укладення договору у розмірі 5 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24,00 % річних.

АТ «ІДЕЯ БАНК» свої зобов`язання за вищевказаними кредитними договорами виконало в повному обсязі надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами. Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань кредитні кошти у передбачений договором строк не повернув, не сплатив передбачені умовами договору проценти.

11.12.2025 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір №11-12/25 відповідно до якого АТ «ІДЕЯ БАНК» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № С05.211.73472 від 25.01.2017 та договором №С-001-048635-19-980 від 05.03.2019.

Загальний розмір заборгованості відповідача по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № С05.211.73472 від 25.01.2017 станом на час звернення до суду з цим позовом становить: 118 772,09 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) становить 47 400,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами становить 71 372,09 грн.

Загальний розмір заборгованості відповідача по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № С-001-048635-19-980 від 05.03.2019 станом на час звернення до суду з цим позовом становить: 17 559,81 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) становить 6 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами становить 11 559,81 грн.

З урахуванням того, що відповідачем не виконано зобов`язання за кредитними договорами право вимоги за якими перейшло до позивача, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» вищевказану суму заборгованості за Кредитними договорами у загальному розмірі 136 331,90 грн., а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 24 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, разом з тим у позовній заяві просив суд провести розгляд справи за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом в поряду ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України оскільки адреса зареєстрованого місця проживання відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території. Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, відповідач до суду повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала, із заявами про розгляд справи без її участі до суду не зверталась.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що 25.01.2017 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної лінії № С05.211.73472, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по поточному рахунку.

Відповідно до п.3.2 Договору ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди становить 10 000,00 грн.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,0000% річних.

Відповідно до п.3.4 Договору розмір обов`язкового мінімального платежу встановлюється тарифами банку.

З матеріалів справи судом встановлено, що АТ «ІДЕЯ БАНК» свої зобов`язання за кредитним договором № С05.211.73472 від 25.01.2017 виконало в повному обсязі надавши відповідачу можливість користуватись кредитним лімітом, що підтверджується випискою по рахунку за період з 25.01.2017 по 11.12.2025 року.

Також з виписки по рахунку відповідача за кредитним договором № С05.211.73472 від 25.01.2017 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитним лімітом, частково сплачував заборгованість.

Проте, оскільки відповідач усупереч умовам кредитного договору не здійснив повернення отриманих кредитних коштів у строки, визначені договором і графіком щомісячних платежів у останнього за кредитним договором № С05.211.73472 від 25.01.2017 виникла заборгованість.

Так, згідно довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № С05.211.73472 від 25.01.2017 станом на 11.12.2025 року становила 118 772,09 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом у розмірі 47 400,00 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 71 372,09 грн.

Крім цього, 05.03.2019 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної лінії № С-001-048635-19-980, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по поточному рахунку.

Відповідно до п.2.2 Договору ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди становить 5 000,00 грн.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,00% річних.

Відповідно до п.2.4 Договору розмір обов`язкового мінімального платежу встановлюється тарифами банку.

З матеріалів справи судом встановлено, що АТ «ІДЕЯ БАНК» свої зобов`язання за кредитним договором № С-001-048635-19-980 від 05.03.2019 виконало в повному обсязі надавши відповідачу можливість користуватись кредитним лімітом, що підтверджується випискою по рахунку за період з 05.03.2019 по 11.12.2025.

Також з виписки по рахунку відповідача за кредитним договором № С-001-048635-19-980 від 05.03.2019 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитним лімітом, частково сплачував заборгованість.

Проте, оскільки відповідач усупереч умовам кредитного договору не здійснив повернення отриманих кредитних коштів у строки, визначені договором і графіком щомісячних платежів у останнього за кредитним договором № С-001-048635-19-980 від 05.03.2019 виникла заборгованість.

Згідно довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № С-001-048635-19-980 від 05.03.2019 станом на 11.12.2025 становила 17 559,81 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом у розмірі 6 000,00 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 11 559,81 грн.

11.12.2025 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №11-12/25 відповідно до якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.4.1 Договору фактор зобов`язується сплатити клієнту суму фінансування у розмірі 9 238 597,00 грн. шляхом перерахування 100% вказаної суми на рахунки клієнта протягом 3 робочих днів після отримання Реєстру Боржників в електронному вигляді та підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстрів боржників в електронному вигляді, Реєстру боржників для друку та Акту приймання-передачі Реєстру боржників для друку, Договору за допомогою сервісу електронного документа «Вчасно».

Згідно із п.5.1 Договору факторингу №11-12/25 від 11.12.2025 сторони погодили, що права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора саме в день підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників для друку та Договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання Фактором зобов`язань, передбачених п.4.1 цього Договору.

11.12.2025 між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та АТ «ІДЕЯ БАНК» підписано Акт приймання-передачі Реєстрів Боржників для друку №1 (Лот №13), №2 (Лот №15) та Акт приймання-передачі Реєстрів Боржників №2 (Лот №15) в електронному вигляді.

Також до матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів про перерахування ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на рахунок АТ «ІДЕЯ БАНК» плати за відступлення права вимоги у розмірі 9 238 597,00 грн. згідно Договору факторингу №11-12/25 від 12.12.2025.

Відповідно до реєстру боржників для друку № НОМЕР_1 (Лот №15) до Договору факторингу №11-12/25 від 11.12.2025 року до ТОВ «ФАКТОРИНГУ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до Відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №С05.211.73472 від 25.01.2017 на загальну суму 118 772,09 грн.

Також відповідно до реєстру боржників для друку № НОМЕР_1 (Лот №15) до Договору факторингу №11-12/25 від 11.12.2025 року до ТОВ «ФАКТОРИНГУ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до Відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №С-001-048635-19-980 від 05.03.2019 на загальну суму 17 559,81 грн.

В силу вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077, ч.1 ст.1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За вказаних обставин судом встановлено, що між первісним кредитором АТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № С05.211.73472 від 25.01.2017 та договір кредитної лінії № С-001-048635-19-980 від 05.03.2019, відповідач користувався кредитними коштами, проте у строки визначені договорами кредитні кошти не повернув та не сплатив проценти за користування кредитними коштами та право стягнення заборгованості за вказаним договорами набуло ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Відповідач доказів належного виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів суду не надала.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання правової допомоги № 76 від 01.07.2026, витяг з Акту №40 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026 відповідно до яких сторони погодили надання наступних правових послуг загальною вартістю 25 000,00 грн, з них: надання усної консультації з вивченням документів вартістю 4 000,00 грн, складання позовної заяви вартістю 18 000,00 грн, письмова (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики ) вартістю 3 000,00 грн.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 137, ст. 141 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, та ціною позову.

Оцінюючи заявлені витрати з урахуванням категорії справи, її незначної складності (типова справа у спорах, що виникають з договорів споживчого кредитування), незначного обсягу підготовлених процесуальних документів, суд доходить висновку, що заявлений розмір витрат у сумі 25 000,00 грн є явно завищеним та неспівмірним із виконаною роботою та складінстю справи.

Справедливим, обґрунтованим, співмірним та розумним розміром витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд визнає суму в розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Таким чином, загальний розмір судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 6 662,40 грн (2 662,40 грн + 4 000,00 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 76-83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість:

за договором № С05.211.73472 від 25.01.2017 року в розмірі 118 772 (сто вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 09 копійок, яка складається з: заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі – 47 400 (сорок сім тисяч чотириста) гривень 00 копійок; заборгованості по процентам у розмірі 71 372 (сімдесят одна тисяча триста сімдесят дві) гривні 09 копійок;

за договором № С-001-048635-19-980 від 05.03.2019 року в розмірі 17 559 (сімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 81 копійка, яка складається з: заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі – 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок; заборгованості по процентам у розмірі 11 559 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 81 копійка, а всього стягнути 136 331 (сто тридцять шість тисяч триста тридцять одну) гривню 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати у загальному розмірі 6 662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, з яких: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 05 листопада 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (Код ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: А.Б.Алєксєєнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua