Суд: Харківський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №635/6869/26
Суддя: Бобко Т. В.
Справа № 635/6869/26
Провадження № 2/635/6919/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Бобко Т.В.
секретар судового засідання Загайко Г.Я.,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,
представник позивача Усенко Михайло Ігорович,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1606699 від 01 квітня 2020 року у розмірі 20700,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6000,00 гривень; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 13500,00 гривень; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 1200,00 гривень. Крім того позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача витрати по сплаті судового збору 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 гривень.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 1606699, згідно з умовами якого відповідач отримав 5500,00 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням.
Пунктом 7.1. кредитного договору № 1606699 від 01 квітня 2020 року визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Відповідач для отримання кредиту зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця через заповнення відповідної реєстраційної форми на веб-сайті. На підставі реєстраційних даних інформаційно-комунікаційна система кредитодавця здійснила реєстрацію відповідача, створила обліковий запис та особистий кабінет. Відповідач в особистому кабінеті вказав банківську карту, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заявці на кредит. Перед перерахуванням коштів кредитодавець здійснив верифікацію доданої відповідачем банківської карти. Електронна ідентифікація відповідача здійснилась при вході в особистий кабінет, шляхом перевірки кредитодавцем правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону або електрону пошту відповідача, які були вказані при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Для отримання кредитних коштів відповідач здійснив заповнення заяви на отримання кредиту на веб-сайті кредитодавця. Після прийняття рішення надати кредит відповідачу, товариство надіслало в особистий кабінет відповідача проєкт кредитного договору (оферта). Відповідач ознайомившись з умовами кредитування визначеними в проєкті договору підтвердив його підписання (акцепт).
Для підписання договору інформаційно-комунікаційна система надіслала відповідачу одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору, отриманий код відповідач використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції кредитодавця щодо укладення договору про споживчий кредит. Електронна форма індивідуальної частини укладеного кредитного договору розміщена в його особистому кабінеті. Тобто, укладаючи кредитний договір відповідач та кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до статті 11 та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статей 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений.
Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов пункту 2.1. кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої відповідачем в особистому кабінеті та визначеної в кредитному договорі, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від кредитодавця.
Згідно з пунктом 3.2.6. кредитного договору, кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
29 грудня 2020 року між первісним кредитором та ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, відповідно до умов якого позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників, зокрема до відповідача за кредитним договором № 1606699 від 01 квітня 2020 року.
Сума заборгованості відповідача становить 20700,00 гривень, з яких:
- прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6000,00 гривень;
- прострочена заборгованість за сумою відсотків - 13500,00 гривень;
- прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 1200,00 гривень.
Аргументи учасників справи
Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.
Рух справи
Ухвалою суду від 08 липня 2026 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 07 серпня 2026 року задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка М.І. про витребування доказів.
28 серпня 2026 року до суду надійшов лист АТ КБ «ПриватБанк» про неможливість надати запитувану інформацію.
Ухвалою суду від 29 вересня 2026 року задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка М.І. про витребування доказів.
16 жовтня 2026 року на виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надало до суду інформацію.
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою представника позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 01 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 1606699.
Відповідно до пункту 1.1. договору № 1606699, позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у пункті 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Пунктами 1.2., 1.3. договору № 1606699 передбачено, що сума кредиту становить 6000,00 гривень. Кредит надається строком на 15 днів з 01 квітня 2020 року.
Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 16 квітня 2020 року (пункт 1.3 договору № 1606699).
Відповідно до пункту 1.5 договору № 1606699, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 3900,00 гривень, у грошовому виразі та 1,582 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 - 1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 9900,00 гривень.
Комісія за надання кредиту: 1200,00 гривень, яка нараховується за ставкою 20,00% від суми кредиту одноразово (пункт 1.5.1 договору № 1606699).
Відповідно до пункту 1.5.2. договору № 1606699 проценти за користування кредитом: 2700,00 гривень, які нараховуються за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором - фіксована.
Згідно пункту 1.6. договору № 1606699 стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2.2.1. договору № 1606699 визначено, що позичальник сплачує позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1 - 1.5.2, 1.6 договору відповідно.
Відповідно до пункту 2.3. договору № 1606699 позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 правил, зокрема сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі строки продовження та максимальні ставки комісії за продовження кредиту такі: сплата комісії у розмірі 3,00% дає можливість здійснити пролонгацію на 3 дні; сплата комісії у розмірі 5,00% дає можливість здійснити пролонгацію на 7 днів; сплата комісії у розмірі 10,00% дає можливість здійснити пролонгацію на 10 днів.
За наявності між сторонами відповідної домовленості (акцептованої позичальником пропозиції позикодавця відповідно до розділу 6 правил), а також на підставі п.3.2.7 договору (незважаючи на інші положення цього договору, позикодавець має право в односторонньому порядку вносити будь-які зміни до умов кредитного договору та змінювати розмір заборгованості позичальника, в тому числі у зв`язку з реструктуризацією його зобов`язань за договором, за умови, що ці зміни не погіршують становище позичальника як боржника за кредитним договором у порівнянні з тим, що існувало до моменту застосування змін), пролонгація може здійснюватися на інших умовах ніж передбачено цим пунктом.
Волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п. 6.14 правил підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п. 2.5 договору.
У пункті 6.1 договору № 1606699 сторонами було обумовлено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.
Відповідно до п. 6.2 договору № 1606699, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через веб-сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника.
У пункті 6.3 договору № 1606699 також закріплено, що приймаючи пропозицію товариства про укладення цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, зокрема, що він ознайомлений і погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору.
Додаток № 1 до кредитного договору № 1606699 від 01 квітня 2020 року містить графік розрахунків, відповідно до якого встановлено один платіж 16 квітня 2020 року у розмірі 9900,00 гривень, який складається з: кредиту - 6000,00 гривень, комісії за надання кредиту - 1200,00 гривень та процентів - 2700,00 гривень.
Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 1606699 від 01 квітня 2020 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W45460, надісланим позичальнику 01 квітня 2020 року о 12 годині 26 хвилин на номер телефону НОМЕР_1 .
Відповідно до анкети-заяви на кредит № 1606699 від 01 квітня 2020 року, яка містить інформацію про суму та строк кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, а також інформацію про позичальника ОСОБА_1 , процес оформлення та розгляду заяви № 1606699 складався з таких дій:
-Заповнення заяви 01 квітня 2020 року 08:46:23 - 08:47:20;
-Автоматична перевірка 01 квітня 2020 року 08:47:20 - 08:47:33;
-Перевірка у БКІ 01 квітня 2020 року 08:47:33 - 08:47:38;
-Скоринг 01 квітня 2020 року 08:47:38 - 08:47:38;
-Дата чекінг 01 квітня 2020 року 08:47:38 - 09:12:01;
-Верифікація за телефоном 01 квітня 2020 року 09:12:01 - 10:02:08;
-Підтвердження зміни умов 01 квітня 2020 року 10:02:08 - 10:54:50;
-Обробляється 01 квітня 2020 року 10:54:50 - 10:54:51;
-Підписання договору 01 квітня 2020 року 10:54:51 - 12:26:26;
-Оброблено 01 квітня 2020 року 12:26:26.
ТОВ «Мілоан» повністю виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 1606699 від 01 квітня 2020 року та надало відповідачу кредит на умовах та розмірі, передбачених цим договором, відповідач кредит отримав, про що свідчать дані платіжного доручення 17462053 від 01 квітня 2020 року про перерахування кредитних коштів в розмірі 6000,00 гривень ОСОБА_1 на кредитний рахунок № НОМЕР_2 .
Крім того, з відповіді наданої АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу суду про витребування доказів судом встановлено, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 , у АТ КБ «ПриватБанк» емітована картка № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), на яку 01 квітня 2020 року було зараховано кошти у розмірі 6000,00 гривень.
З відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 1606699 від 01 квітня 2020 року, складених ТОВ «Мілоан», вбачається, що ОСОБА_1 01 квітня 2020 року надано кредит у розмірі 6000,00 гривень, 01 квітня 2020 року нараховано комісію за надання кредиту у розмірі 1200,00 гривень, та нараховувалися проценти за користування кредитом: з 02 квітня 2020 року по 15 червня 2020 року у розмірі по 180,00 гривень на день, платежі на погашення кредитної заборгованості відсутні.
29 грудня 2020 року між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, відповідно до умов якого кредитор передає новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (пункт 1.1 договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ).
29 грудня 2020 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ «Мілоан» було підписано акт приймання-передачі Реєстру боржників від 29 грудня 2020 року до договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ.
Згідно платіжної інструкції № 20806 від 29 грудня 2020 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» здійснено оплату ТОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ у розмірі 5 446 965,03 гривень.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29 грудня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1606699 від 01 квітня 2020 року.
Згідно з наданою позивачем випискою з особового рахунку за кредитним договором № 1606699 від 01 квітня 2020 року, заборгованість відповідача складає 20700,00 гривень, з яких:
прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6000,00 гривень;
прострочена заборгованість за відсотками - 13500,00 гривень;
прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 1200,00 гривень.
01 квітня 2026 року ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» надіслало відповідачу ОСОБА_1 письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості за вих. № 20307685/5659.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В силу положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до анкети-заяви на кредит № 1606699 від 01 квітня 2020 року, яка містить інформацію про суму та строк кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, а також інформацію про позичальника ОСОБА_1 , процес оформлення та розгляду заяви № 1606699 складався з таких дій:
-Заповнення заяви 01 квітня 2020 року 08:46:23 - 08:47:20;
-Автоматична перевірка 01 квітня 2020 року 08:47:20 - 08:47:33;
-Перевірка у БКІ 01 квітня 2020 року 08:47:33 - 08:47:38;
-Скоринг 01 квітня 2020 року 08:47:38 - 08:47:38;
-Дата чекінг 01 квітня 2020 року 08:47:38 - 09:12:01;
-Верифікація за телефоном 01 квітня 2020 року 09:12:01 - 10:02:08;
-Підтвердження зміни умов 01 квітня 2020 року 10:02:08 - 10:54:50;
-Обробляється 01 квітня 2020 року 10:54:50 - 10:54:51;
-Підписання договору 01 квітня 2020 року 10:54:51 - 12:26:26;
-Оброблено 01 квітня 2020 року 12:26:26.
Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 1606699 від 01 квітня 2020 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W45460, надісланим позичальнику 01 квітня 2020 року о 12 годині 26 хвилин на номер телефону НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 01 квітня 2020 року було укладено кредитний договір № 1606699 у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
Отже, кредитний договір був укладений в електронній формі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.
Відповідно до пункту 7.1. кредитного договору № 1606699 цей договір (з додатками № 1, № 2, № 3 та правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил та відповідно до способу надання кредиту.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Факт переказу кредитних коштів від ТОВ «Мілоан» на рахунок відповідача ОСОБА_1 у розмірі 6000,00 гривень підтверджується платіжним дорученням № 17462053 від 01 квітня 2020 року про перерахування кредитних коштів в розмірі 6000,00 гривень ОСОБА_1 на кредитний рахунок № НОМЕР_2 , призначення платежу «кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» згідно договору 1606699.
Крім того, факт надходження 01 квітня 2020 року коштів у розмірі 6000,00 гривень на рахунок відповідача підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу суду про витребування доказів, відповідно до якої на ім`я відповідача ОСОБА_1 , у АТ КБ «ПриватБанк» емітована картка № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), на яку 01 квітня 2020 року було зараховано кошти у розмірі 6000,00 гривень.
Відповідач жодним чином не спростував факт укладення кредитного договору № 1606699 від 01 квітня 2020 року з ТОВ «Мілоан» і надходження коштів на його рахунок.
Отже, ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 1606699 від 01 квітня 2020 року.
У відповідності до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Як слідує зі змісту відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 1606699 та виписки з особового рахунку відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором, не здійснював оплату на погашення заборгованості, чим порушив умови кредитного договору.
Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт правонаступництва за яким від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право кредитора за кредитним договором № 1606699 від 01 квітня 2020 року підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Належним чином дослідивши та давши оцінку поданим доказам, врахувавши наведені вище норми права, суд висновує про те, що відповідач ОСОБА_1 , взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення використаних ним кредитних коштів, процентів та комісії матеріали справи не містять, суд висновує про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 6000,00 гривень та заборгованості за комісією за видачу кредиту у розмірі 1200,00 гривень.
Щодо стягнення простроченої заборгованості за сумою відсотків, суд зазначає таке
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Щодо нарахування процентів на підставі статті 1048 ЦК України Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі за №444/9519/12 та від 04.02.2020 у справі за №912/1120/16 наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина 2 статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12) та від 31.10.2018 (№ 202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).
Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Під час укладення кредитного договору № 1606699 від 01 квітня 2020 року сторони правочину погодили, що сума кредиту становить 6000,00 гривень; кредит надається строком на 15 днів з 01 квітня 2020 року; термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 16 квітня 2020 року.
Відповідно до пункту 2.3. договору № 1606699 позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 правил, зокрема сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі строки продовження та максимальні ставки комісії за продовження кредиту такі: сплата комісії у розмірі 3,00% дає можливість здійснити пролонгацію на 3 дні; сплата комісії у розмірі 5,00% дає можливість здійснити пролонгацію на 7 днів; сплата комісії у розмірі 10,00% дає можливість здійснити пролонгацію на 10 днів.
За наявності між сторонами відповідної домовленості (акцептованої позичальником пропозиції позикодавця відповідно до розділу 6 правил), а також на підставі п.3.2.7 договору (незважаючи на інші положення цього договору, позикодавець має право в односторонньому порядку вносити будь-які зміни до умов кредитного договору та змінювати розмір заборгованості позичальника, в тому числі у зв`язку з реструктуризацією його зобов`язань за договором, за умови, що ці зміни не погіршують становище позичальника як боржника за кредитним договором у порівнянні з тим, що існувало до моменту застосування змін), пролонгація може здійснюватися на інших умовах ніж передбачено цим пунктом.
Волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п. 6.14 правил підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п. 2.5 договору.
З відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 1606699 від 01 квітня 2020 року, складених ТОВ «Мілоан», вбачається, що ОСОБА_1 01 квітня 2020 року надано кредит у розмірі 6000,00 гривень, 01 квітня 2020 року нараховано комісію за надання кредиту у розмірі 1200,00 гривень, та нараховувалися проценти за користування кредитом: з 02 квітня 2020 року по 15 червня 2020 року у розмірі по 180,00 гривень на день, платежі на погашення кредитної заборгованості відсутні.
Суду не надано даних, що позичальник, за наявності відповідної пропозиції позикодавця, вчинив дії, передбачені умовами договору № 1606699, для продовження строку кредитування, зокрема не надано акцептованої позичальником пропозиції позикодавця чи підтвердження здійснення відповідачем відповідного платежу.
Інших умов для продовження строку кредитування, зокрема автопролонгації у зв`язку з неповерненням коштів, сторонами кредитного договору № 1606699 не погоджено. Отже, нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору є безпідставними. Водночас суд враховує, що звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Kоллект Центр» не заявляє вимоги про застосування судом частини 2 статті 625 ЦК України.
За цих обставин суд висновує про необхідність здійснення перерахунку нарахованої заборгованості за процентами за кредитним договором № 1606699 від 01 квітня 2020 року, яка як слідує зі змісту відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 1606699 від 01 квітня 2020 року, нараховувалася з 02 квітня 2020 року по 15 червня 2020 року у розмірі по 180,00 гривень на день, тобто поза межами строку кредитування, який відповідно до умов договору складає 15 днів та закінчується 16 квітня 2020 року.
Відтак, за строк кредитування за кредитним договором № 1606699 заборгованість відповідача ОСОБА_1 по процентам становить 2700,00 гривень (180,00 гривень х 15), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1606699 від 01 квітня 2020 року у розмірі 9900,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6000,00 гривень, заборгованість за комісією за видачу кредиту - 1200,00 гривень та заборгованість за процентами - 2700,00 гривень.
Щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги
Представник позивач надав до суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І., акт № Д/26562 наданих послуг правничої допомоги від 14 квітня 2026 року, відповідно до якого вартість наданих послуг за боржником ОСОБА_1 складає фіксовану суму 8000,00 гривень. Відповідно до детального опису наданих послуг до акту № Д/26562 за договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року адвокатом були надані такі послуги: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором; ознайомлення з матеріалами кредитної справи; погодження правової позиції клієнта у справі; складання позовної заяви з урахування правової позиції клієнта; подання заяви до суду від імені клієнта.
За результатами оцінки доказів щодо компенсації витрат на правничу допомогу, суд дійшов такого висновку.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Частинами 1 та 2 статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).
У частині 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У частині 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частинах 4-6 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У частині 3 статті 12 та частині 1 статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Як зазначено у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат слід враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4 статті 137 ЦПК України.
Крім того, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що 01 липня 2025 року між адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І. та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладений договір про надання правничої допомоги № 0107.
До суду надано акт № Д/26562 наданих послуг правничої допомоги за боржником ОСОБА_1 за договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, в якому зазначено фіксовану суму послуг з надання правничої допомоги. Загальна вартість наданих послуг за вказаним актом складає 8000,00 гривень.
Згідно з детальним описом наданих послуг до акту № Д/26562 за договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року були надані такі юридичні послуги: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором; ознайомлення з матеріалами кредитної справи; погодження правової позиції клієнта у справі; складання позовної заяви з урахування правової позиції клієнта; подання заяви до суду від імені клієнта.
Суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 8000,00 гривень. Так, спираючись на обсяг та складність даної справи, достатність судової практики щодо спірних правовідносин, суд вважає, що надання/виконання послуг/робіт по даній справі не вимагало від адвоката істотних витрат часу, значної юридичної та технічної роботи. Для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, цей спір є спором незначної складності.
Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, є малозначною у розумінні статті 19 ЦПК України. Спір у цій справі відноситься до категорії спорів, що виникають при неналежному виконанні стороною умов договору, судова практика у спорах такого характеру є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості доказів (з якими необхідно було ознайомитися та які необхідно було підготувати), а нормативне обґрунтування, що зазначене у позові, є типовим для спірних правовідносин. Судовий розгляд відбувався за відсутності сторін.
Отже, зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу 8000,00 гривень не є обґрунтованим та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.
Витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, що свідчить про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у відповідному розмірі.
Отже, враховуючи наведене та положення статті 141 ЦПК України, суд висновує про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у розмірі 4000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, разом з тим звертаючись до суду з позовом, позивач пред`явив вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитним договором) на суму (ціну позову) 20700,00 гривень, тоді як суд виснував про часткове задоволення заявлених вимог на суму 9900,00 гривень, що становить 47,83% від ціни позову.
За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з підлягають стягненню на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 1913,20 гривень (4000,00 х 47,83%).
Щодо розподілу витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору
Згідно з платіжною інструкцією № 37322 від 12 червня 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» пред`явило вимогу майнового характеру на суму 20700,00 гривень, тоді як суд виснував про часткове задоволення заявлених вимог на суму 9900,00 гривень, що становить 47,83% від ціни позову.
За наведених обставин та відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1273,46 гривень (2662,40 х 47,83%).
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 1606699 від 01 квітня 2020 року у розмірі 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок, заборгованість за процентами у розмірі 2700 (дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок, та заборгованість за комісією за видачу кредиту у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору в сумі 1273 (одна тисяча двісті сімдесят три) гривні 46 (сорок шість) копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 1913 (одна тисяча дев`ятсот тринадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. Бобко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua