Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №308/11902/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №308/11902/26

Суддя: Малюк В. М.

Справа № 308/11902/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання – Вереш А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, цивільну справу за уточненою позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» Сахарова О.І. звернулася до суду з вищевказаним позовом, який у подальшому уточнила заявою про зменшення позовних вимог від 18.09.2026 року, до відповідачки ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором №661772336 від 17.10.2019 року, в розмірі – 5 250, 00 грн., судові витрати у розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору та 7000, 00 грн. витрат на правову допомогу.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 17.10.2019 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №661772336, згідно з яким ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5250 грн.

Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора WS55H25G.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 5250,00 грн. шляхом перерахування через банк провайдер.

Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість за кредитним договором №661772336 від 17.10.2019 року, в розмірі – 5250,00 грн.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі – ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі – Договір факторингу 1) (Додаток №9).

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі – ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі – Договір факторингу 2) (Додаток №12).

05.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 05/06/25-Е (далі – Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 15).

Відповідачка відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 5250, 00 грн. та понесені ним судові витрати.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін по справі, встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву разом з доказами, що обґрунтовують доводи заперечень.

18.09.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій остання просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 661772336 від 17.10.2019 у розмірі 5 250,00 грн., а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

05.10.2026 року від відповідачки ОСОБА_1 надійшло клопотання у якому остання частково визнала позовні вимоги та просила стягнути з неї на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» кошти в розмірі наданого їй кредиту, без нарахування відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій та пені - згідно з положеннями ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 р. Також просила звільнити її від сплати судового збору в силу положень ч.1 п. В ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та зменшити витрати за правничу допомогу.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_1 надала клопотання про зменшення розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає такі завищеними. Також у поданому клопотанні просила розглянути справу без її участі.

Дослідивши матеріали справи та подані сторони клопотання, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.10.2019 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №661772336, згідно з яким ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5250 грн.

Відразу після вчинених дій Відповідача, 17.10.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 5250,00 грн. на її банківську карту що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ч.1ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Встановлено, що ОСОБА_1 неналежним чином виконувала грошові зобов`язання, тому у неї виникла заборгованість за кредитним договором №661772336 від 17.10.2019 року, в розмірі – 5250,00 грн.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі – ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі – Договір факторингу 1) (Додаток №9).

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 63 від 28.01.2020, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб) (Додаток № 10).

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно Договору факторингу 1 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 63 від 28.01.2020 до Договору факторингу 1 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги (Додаток 11).

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі – ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі – Договір факторингу 2) (Додаток №12).

Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.

Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб) (Додаток № 13).

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно Договору факторингу 2 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 7 від 28.10.2021 до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція (Додаток 14).

05.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 05/06/25-Е (далі – Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 15).

Враховуючи те, що Реєстр Боржників містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб) (Додаток № 16).

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № БН від 05.06.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3 (Додаток №17).

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Позивача згідно Договору факторингу 3 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № БН від 05.06.2025 до Договору факторингу 3 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція (Додаток № 18)

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитними договорами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1ст.1047 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним договором, у розмірі 5250 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат.

Позивачем по справі було понесено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662, 40 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

У розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір", відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.

Пунктом «в» ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що суд може звільнити від сплати судового збору, одиноких матерів (батьків), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка на підтвердження свого сімейного та майнового стану надала свідоцтво про смерть свого чоловіка серії НОМЕР_1 від 23.10.2023 року, який був військовослужбовцем, свідоцтво про народження дитини – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Аналогічні висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 703/686/15-ц (провадження № 6-152цс17).

З врахуванням викладеного, судові витрати сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Що стосується вимог про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору, кожна сторона подає до суду попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу було надано: - Договір № 20/01/26-01 від 20.01.2026, - Додаткову угоду № 25771018867 від 19.06.2026 до Договору правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, - Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги (Додатки №22, №23, №24, №25, №26).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, кількість доказів та фактичних даних, які підлягали дослідженню адвокатом, суд дійшов висновку, що розмір правничої допомоги заявлений позивачем є неспівмірним зі складністю справи.

Відтак, враховуючи значення справи для відповідача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд приходить до висновку про необхідність зменшення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 3 500,00 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності, -

Керуючись ст. ст. 207, 509, 526, 549, 551, 625, 626-629, 633-634, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд –

У Х В А Л И В :

Уточнену позовну заяву – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) заборгованість за кредитним договором №661772336 від 17.10.2019 року, в розмірі – 5 250, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) витрати на професійну правничу допомогу у сумі - 3 500, 00 грн.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ч.1 п.В ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) з державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 2662, 40 грн. сплачений відповідно до платіжної інструкції №54141 від 14.08.2026 року.

В решті вимог позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Повний текст рішення суду складено 05.11.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua