Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №308/12238/26
Суддя: Малюк В. М.
Справа № 308/12238/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Малюк В.М.,
при секретарі судового засідання – Вереш А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи її тим, що 26.04.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що 26.04.2012 року складено відповідний актовий запис за № 34.
Від даного шлюбу у сторін є спільна дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що починаючи з 2019 року відносини з Відповідачкою поступово стали погіршуватися, віддаляючи їх одне від одного. Спілкування зводилось загалом до розмов про спільного сина та його потреби. В результаті, між ними зникло взаєморозуміння, вони втратили почуття любові. Будь-які спроби в свій час примиритися не дали бажаних результатів. Намагання ж налагодити шлюб виявилися безуспішними. Внаслідок цього, приблизно в серпні 2025 році між ними остаточно припинилися подружні відносини та ведення спільного господарства, з цього ж часу вони проживають окремо, окремими життями та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування.
Подальше спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача та інтересам їх сина, у зв`язку з чим позивач наполягає на розірванні шлюбу.
Призначення строку на примирення не потребує. Майнових спорів та спору щодо місця проживання дитини між ними немає.
За таких обставин, позивач просить суд шлюб, який був укладений 26.04.2012 року, між ним та ОСОБА_5 розірвати.
У судове засідання ОСОБА_1 надав клопотання про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав повністю та просив такі задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, у тому числі й шляхом повідомлення на офіційному веб сайті судової влади.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з оригіналу свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 виданого повторно 16.10.2026 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який зареєстровано Виконавчим комітетом Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що 26.04.2012 року складено відповідний актовий запис за № 34.
Від даного шлюбу у сторін є спільна дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.3 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Судом встановлено, що спільне життя у сторін не склалося, спільне господарство як подружжя не ведуть, життя, яке б ґрунтувалося на почуттях взаємної любові, дружби та поваги немає. Спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Приписами ст.110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.
Згідно ст. 112 СК України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Спору щодо поділу спільного майна подружжя та визначення місця проживання дитини сторонами не заявлялося.
Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи наведені вище норми СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому шлюб між сторонами, слід розірвати.
У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки належить стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1331,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 21, 24, 110, 112 , 113 СК України, ст.ст. 2, 13, 82, 141, 142, 257, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву - задоволити.
Шлюб, укладений 26.04.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстровано Виконавчим комітетом Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що 26.04.2012 року складено відповідний актовий запис за № 34 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 сплачений останнім судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення суду складено 04.11.2026 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.М. Малюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua