Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №580/6450/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

Суд: Черкаський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №580/6450/26

Суддя: Анжеліка БАБИЧ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 рокусправа № 580/6450/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду правилами загального позовного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ (Військової частини НОМЕР_2 ) (колишня військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

16.06.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (адреса листування: АДРЕСА_1 ; зареєстрований: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) (далі – позивач) до НОМЕР_1 окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ (Військової частини НОМЕР_2 ) (колишня військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 ); код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 10.03.2017 до 28.02.2018 (включно) з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ (далі - ЗУ №1282-ХІІ), Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок №1078);

зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 10.03.2017 до 28.02.2018 (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог ЗУ №1282-ХІІ, Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 26.08.2019 (включно) із урахуванням вимог абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 26.08.2019 (включно) із урахуванням вимог абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, з урахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи зазначено, що відповідач провів індексацію грошового забезпечення із порушенням норм Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та повідомив про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення.

Тому 19.06.2026 суд ухвалою прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження.

Розпочавши розгляд справи, суд дійшов висновку здійснити перехід зі спрощеного до загального позовного провадження. Тому 17.08.2026 суд постановив ухвалу щодо призначення підготовчого засідання об 11 год 00 хв 09.09.2026, продовження терміну підготовчого провадження на 30 днів. Сторони не прибули, хоча отримали повістки та ухвалу в електронні кабінети. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Відповідач про причини неможливості прибути в суд не повідомив.

Ухвалою від 09.09.2026 суд відклав підготовче засідання у справі, призначивши його на 10 год 00 хв 16.09.2026.

У призначене підготовче засідання учасники спору не прибули: позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, відповідач - без повідомлення причин. У зв`язку з цим суд підготовче провадження провів у письмовому провадженні.

Ухвалою від 17.09.2026 суд задовольнив повністю клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності. Підготовче провадження відклав. Призначив підготовче засідання для розгляду справи на 12 год 40 хв 20.10.2025.

У призначене підготовче засідання учасники спору не прибули. 18.09.2026 позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі. У зв`язку з цим суд підготовче провадження провів у письмовому провадженні та ухвалою від 20.10.2026 закрив підготовче провадження у справі та призначив до судового розгляду по суті у письмовому провадженні.

17.09.2026 надійшов відзив відповідача з проханням відмовити у задоволенні позову. Вказав, що через брак фінансового ресурсу та відсутність механізму виплата індексації за період із січня 2016 по березень 2018 року не проводилася. З 1 березня 2018 року у зв`язку з підвищенням окладів згідно з Постановою № 704 березень став новим базовим місяцем, а право на першу індексацію у розмірі 3,7% виникло у грудні 2018 року та зберігалося на січень–лютий 2019 року. Також посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Правом надати відповідь позивач не скористався.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходило, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Так, відповідно до наказу командира військової частини-польова пошта НОМЕР_6 від 18.03.2017 № 59 зарахований до списків особового складу військової частини з 18.03.2017. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 26.08.2019 № 176 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 26.08.2019.

Довідкою відповідача від 10.09.2026 № 940/34904 про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період проходження служби з квітня 2017 року до серпня 2019 року підтверджено нарахування позивачу грошового забезпечення: посадовий оклад щомісячно: 239,35 грн за квітень 2017 року, 530,00 грн за травень 2017 року — вересень 2017 року, 565,00 грн за жовтень 2017 року — грудень 2017 року, 605,00 грн за січень 2018 року, 539,68грн за лютий 2018 року, 530,00 грн за березень 2018 року, 2735,81 грн за квітень 2018 року, 2730,00 грн за травень 2018 — березень 2019 року, 2691,29 грн за квітень 2019 року, 3000,00 грн за травень 2019 року — вересень 2019 року. Також відповідно до зазначеної довідки підтверджується, що позивачу за період проходження служби нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, а саме у листопаді 2018 року — лютому 2019 року у сумі 71,08 грн, у березні 2019 року — червні 2019 року у сумі 134,47 грн щомісячно.

Вважаючи, що відповідач неповно виплатив індексацію грошового забезпечення за спірний період, позивач звернувся до суду зі вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З приводу дотримання строку звернення до суду, суд врахував таке. Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. У спірному випадку підлягає застосуванню ч.1 ст.233 КЗпП України, яка передбачала, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Водночас, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025 частину першу статті 233 КЗпП України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Отже, позивач не пропустив строк для звернення до суду із цим позовом. Тому суд розглянув позовні вимоги по суті щодо всього заявленого періоду. Таким чином, відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Спірні правовідносини щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовців регулюються:

Конституцією України;

законами України: від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі – ЗУ №2232-XII), від 20 грудня 1991 року №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі – ЗУ №2011-XII), від 03.07.1991 №1283-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення” (далі – Закон №1283-ХІІ), від 19.10.2000 №2050-III “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” (далі - ЗУ №2050-III) ;

постановами КМУ: від 17.07.2003 №1078, якою затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі – Порядок №1078), від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі – Постанова №1294), від 21 лютого 2001 року №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі – Порядок №159).

Абзац п`ятий ст.17 Конституції України встановлює, що Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно зі ст.40 ЗУ №2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Частина перша ст.43 вказаного Закону встановлює, що фінансове забезпечення заходів, пов`язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов`язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Додаткове фінансування цих заходів може відбуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Отже, нарахування грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Вимогами ст.92 Конституції України визначено, що Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України.

Виключно законом про Державний бюджет України відповідно до ст.95 Конституції України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Згідно зі ст.96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.

Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.

Відповідно до ст.9 ЗУ №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

За військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, відповідно до ст.23 ЗУ №2011-XII здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців затверджені згаданою вище Постановою №704.

Індексація грошових доходів населення відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1283-ХІІ – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

На підставі ч.1 ст.2 Закону №1283-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до ст.6 Закону №1283-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Умови нарахування індексації вказані в ст.4 Закону №1283-ХІІ.

Зокрема, в редакції, що діяла до 01.01.2026 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

У редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015, що діяла з 01.01.2026, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.9 Закону індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. У разі коли дохід, що виплачується одним підприємством, установою, організацією, формується з різних джерел, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частці в загальному доході.

Абзацом першим ст.10 Закону №1283-ХІІ визначено, що індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Отже, нарахування та виплати індексації є обов`язком роботодавця та відсутність належного бюджетного фінансування не позбавляє права особи на індексацію.

Згідно з п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до абз. 5 п.4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

В абз.5 п.1.1. Порядку №1078 встановлено для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

Отже, індексація нараховується з наступного місяця, з якого відбулося підвищення цін на споживчі товари та послуги.

Відповідно до абз.4 п.1.1 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.

До Порядку №1078 внесено зміни згідно з постановою Кабміну України від 09.12.2015 №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів”, відповідно до якої п.5 Порядку №1078 викладено в новій редакції. Зокрема, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку.

Відповідно до п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Отже, законодавчо встановлена максимальна межа нарахованої індексації.

Суд врахував, що згідно з абзацом другим п.3 згаданої вище постанови Уряду України №1013 для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 29, ст. 1471). Водночас жодної норми про зміну базового місяця для нарахування індексації вона не містить.

Відповідно до абз.3 п.1.1 Порядку №1078 індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до Постанови №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до п.13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008. Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме з 01.03.2018. Отже, щонайменше з березня 2018 року змінився базовий місяць для нарахування індексації. Зі збільшенням посадового окладу позивача (2735,81 грн) за квітень 2018 року змінився і базовий місяць для його грошового забезпечення.

Встановлені обставини свідчать, що позивачу індексація у заявленому періоді служби у відповідача нарахована та виплачена частково: щомісячно у листопаді 2018 року — лютому 2019 року у сумі 71,08 грн, у березні 2019 року — червні 2019 року у сумі 134,47 грн.

Згідно з офіційними відомостями індекс споживчих цін - https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/ перевищив 103%:

у 2015 році у січні 103,1%;

у 2016 році у квітні - 103,5 %;

у 2017 році не перевищив;

у 2018-2021 та 2023-2024 роках не перевищив;

у 2022 році – у березні 104,5%, у квітні 103,1%, у червні 103,1%.

Як зазначено вище, з урахуванням змін редакції ст.4 Закону №1283-ХІІ, право на індексацію виникало при перевищенні розміру 101 відсотка – до 01.01.2016, з 01.01.2016 - в розмірі 103 відсотка. Отже, у заявленому періоді служби з 10.03.2017 до 28.02.2018 включно позивач мав право на індексацію з базовим місяцем березень 2017 року - в якому прийнятий на службу і до періоду збільшення грошового забезпечення. Тому правових підстав для застосування для індексації грошового забезпечення позивача січня 2008року, в якому він не прийнятий на службу до відповідача, та відповідні позовні вимоги безпідставні. В іншому періоді служби права на індексацію-різниці також не виникло, бо правові та фактичні підстави для нарахування індексації – відсутні.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачав можливість виплати двох видів індексації грошового доходу: поточної та індексації-різниці. Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

Щодо фіксованої суми індексації Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять. Цей термін застосований у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, в якому наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Однак таке право виникає у разі виникнення права на індексацію, тобто перевищення індексом споживчих цін 103%.

Тобто, позов необґрунтований.

Зважаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для його розподілу згідно зі ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 134-139, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса листування: АДРЕСА_1 ; зареєстрований: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до НОМЕР_1 окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ (Військової частини НОМЕР_2 ) (колишня військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 ); код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про:

визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 10.03.2017 до 28.02.2018 (включно) з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ (далі - ЗУ №1282-ХІІ), Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 10.03.2017 до 28.02.2018 (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог ЗУ №1282-ХІІ, Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 26.08.2019 (включно) із урахуванням вимог абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 26.08.2019 (включно) із урахуванням вимог абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, з урахуванням раніше виплачених сум.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

СуддяАнжеліка БАБИЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua