Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №303/3893/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №303/3893/26

Суддя: Гутій О. В.

Справа № 303/3893/26

2/303/1791/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судових засідань Олесінь А.Ю.

прокурора Роман М.В.

представника позивача Зовнич Н.М.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кольчинської селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачка неналежним чином виконує покладені на неї законом батьківські обов`язки, не забезпечує належних умов проживання, виховання та розвитку дітей, не приділяє їм необхідної уваги, не забезпечує належного догляду та контролю за їхнім життям і здоров`ям. Зокрема, позивач посилається на те, що 08 квітня 2026 року службою у справах дітей Кольчинської селищної ради спільно з представниками поліції було проведено обстеження умов проживання дітей за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складено відповідні акти оцінки рівня безпеки дітей. За результатами обстеження встановлено незадовільні умови проживання, відсутність належного облаштування житла, недостатність продуктів харчування та належного догляду за дітьми. Також, за твердженням позивача, відповідачка зловживає алкогольними напоями, що негативно впливає на виконання нею батьківських обов`язків. Крім того, позивач зазначає, що відповідачка відмовлялася проходити соціально-психологічну реабілітацію разом із дітьми, а також не вживала належних заходів для усунення обставин, які створюють загрозу їхньому життю та здоров`ю. Розпорядженням селищного голови Кольчинської селищної ради від 28 квітня 2026 року № 84/02-4/1 «Про негайне відібрання дітей» малолітніх дітей було відібрано від матері та передано до відповідного закладу. Рішенням виконавчого комітету Кольчинської селищної ради від 04 травня 2026 року № 80 затверджено зазначене розпорядження та висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно малолітніх дітей. Посилаючись на викладені обставини, позивач просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 11.06.2026 року відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 11.08.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову. Щодо вживання алкоголю представник відповідачка вказує, що, незважаючи на відмову від лікування у закладі охорони здоров`я, вона звернулася за медичною допомогою до лікаря, отримала відповідні призначення та припинила вживати алкоголь. Крім того, посилається на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який може застосовуватися лише за наявності достатніх доказів винної поведінки батьків та свідомого ухилення від виконання батьківських обов`язків. З огляду на викладене просить суд відмовити у задоволенні позову.

Прокурор Роман М.М. заперечила щодо задоволення позовних вимог.

Заслухавши учасників судового засідання, думку неповнолітнього ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ст. 77 ч. 2 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог ( ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11-13).

Згідно акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 умови проживання незадовільні (а.с.17)

08 квітня 2026 року службою у справах дітей Кольчинської селищної ради проведено оцінку рівня безпеки дітей за місцем їх фактичного проживання у с. Жборівці Мукачівського району Закарпатської області. За результатами оцінювання складено окремі акти щодо кожної дитини - ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . У зазначених актах рівень безпеки дітей визначено як «небезпечно», а серед обставин, які потребують уваги, відображено неналежні умови проживання та необхідність втручання з метою забезпечення потреб дітей (а.с.18-42).

Водночас у актах зафіксовано, що під час оцінювання не виявлено фізичних та поведінкових ознак жорстокого поводження з дітьми, видимих ознак погіршення стану їхнього здоров`я, а також зовнішніх ознак недогляду чи занедбаності. У відповідних графах актів зазначено відсутність таких ознак. При цьому в документах наведено пояснення та спостереження членів комісії щодо фактичних умов перебування дітей і здійснення догляду за ними. За результатами оцінювання визначено необхідність вжиття заходів для забезпечення безпеки дітей та проведення подальшої роботи із сім`єю.

На підтвердження вжиття заходів щодо захисту дітей позивачем надано розпорядження селищного голови від 28 квітня 2026 року №84/02-4/1 «Про негайне відібрання дітей», яким постановлено негайно відібрати дітей у матері ОСОБА_1 , а також рішення виконавчого комітету Колочавської селищної ради від 04 травня 2026 року №80 «Про затвердження розпорядження селищного голови від 28.04.2026 року №84/02-4/1 про негайне відібрання дітей». Зазначеними документами підтверджується факт прийняття органом місцевого самоврядування рішення про негайне відібрання дітей та подальше вирішення питання щодо їхнього захисту (а.с.6,10).

Згідно з характеристикою Кольчинської селищної ради №612/02-9-6 від 01.05.2026, ОСОБА_1 розлучена, має трьох малолітніх дітей. За місцем проживання характеризується негативно: зловживає алкогольними напоями, схильна до конфліктів, правопорушень та агресивної поведінки. Зазначено, що належним вихованням дітей не займається, а від жителів селища неодноразово надходили скарги на її поведінку та спосіб життя (а.с.50).

Так, згідно з психолого-педагогічною характеристикою, яка видана Кольчинським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів дитина ОСОБА_3 дитина має доброзичливий та відкритий характер, прагне до співпраці, охоче взаємодіє з однокласниками, у колективній діяльності проявляє позитивну налаштованість. Емоційний стан учня загалом стабільний, поведінка врівноважена. Водночас зазначено про потребу в додатковій підтримці та систематичному відвідуванні школи (а.с.44) .

З психолого-педагогічної характеристики, яка видана Кольчинським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, ОСОБА_5 має доброзичливий характер, є врівноваженою, привітною, спокійною дитиною, відвідує заклад дошкільної освіти, а її розвиток характеризується відповідно до вікових особливостей (а.с.43).

Згідно із висновком за № 80 від 04.05.2026 року орган опіки та піклування Кольчинської селищної ради Мукачівського району вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 7-9).

У судовому засіданні судом було заслухано малолітнього ОСОБА_3 , який пояснив, що на даний час проживає разом із батьком. До матері ставиться нормально, однак зазначив, що йому краще проживати з батьком.

Вирішуючи даний спір, суд зазначає наступне.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Указані фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позивач в підтвердження позовних вимог про позбавлення батьківських прав, посилається на те, що відповідачка неналежним чином виконує покладені на неї законом батьківські обов`язки, не забезпечує належних умов проживання, виховання та розвитку дітей, не приділяє їм необхідної уваги, не забезпечує належного догляду та контролю за їхнім життям і здоров`ям.

Таким чином, судом не встановлено, що відповідачка є особою, яка свідомо, умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Не підтверджено належними доказами те, що до відповідачки застосовувалися заходи впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Суд бере до уваги встановлені під час обстеження недоліки умов проживання дітей, а також відомості щодо неналежного догляду за ними, які містяться в актах оцінки рівня безпеки дітей від 09 квітня 2026 року.

Водночас суд зазначає, що сам факт виявлення неналежних побутових умов, складних життєвих обставин у сім`ї або потреби дітей у додатковій соціальній підтримці не є безумовною та достатньою підставою для позбавлення матері батьківських прав.

Зміст наданих позивачем актів оцінки рівня безпеки дітей та інших матеріалів свідчить про наявність у сім`ї проблем соціального та побутового характеру, які потребують належного реагування з боку відповідних органів та установ.

Разом із тим ці документи не дають суду достатніх підстав для висновку про те, що відповідачка свідомо та умисно усунулася від виконання батьківських обов`язків, не бажає виховувати дітей або остаточно втратила інтерес до їхнього життя та розвитку.

Щодо висновку органу опіки та піклування суд враховує, що в силу вимог ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Аналізуючи зміст висновку органу опіки та піклування Кольчинської селищної ради від 04.05.2026 року №80 судом встановлено, що такий не є обґрунтований, не відповідає інтересам дітей, не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, що підтверджені відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування матір`ю своїм батьківським обов`язком, а відтак слугували б законними підставами для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав.

Таким чином, беручи до уваги, що висновок за своєю суттю має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду, а наданий суду висновок не містить повного, всебічного та об`єктивного встановлення всіх обставин, що мають значення для його прийняття та не підтверджено відповідними доказами, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 19 СК України, суд не може погодитися з таким висновком органу опіки та піклування.

Оцінюючи зазначений висновок, суд враховує, що він ґрунтується переважно на результатах обстеження умов проживання дітей.

Водночас у висновку не наведено достатнього обґрунтування того, чому виявлені недоліки у догляді за дітьми свідчать саме про свідоме та умисне ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, а також чому застосування менш суворих заходів впливу та соціальної підтримки не може забезпечити захист прав та інтересів дітей.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позбавлення батьківських прав за відсутності підстав для цього з причин недоведеності, може вплинути на права та інтереси дітей.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суд виходить, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід слід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах, зокрема: від 29 квітня 2020 року у справі N 522/10703/18 (провадження N 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі N 760/468/18 (провадження N 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі N 638/16622/17 (провадження N 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі N 522/21914/14 (провадження N 61-8179св19), від 17 червня 2021 року у справі N 466/9380/17 (провадження N 61-2175св20), від 10 листопада 2021 року у справі № 309/556/17 (провадження № 61-14124 св 21), від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18 (провадження № 61-16697 св 21), від 02 серпня 2022 року справа № 743/269/21, провадження № 61-18133св21.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За встановлених у справі обставин, суд вважає, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставинами цієї справи не доведено; належних та допустимих доказів умисного та свідомого ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитей, які могли б бути законною підставою для позбавлення її батьківських прав, позивачем не надано.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді немає.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, ЦПК України, ст.ст.164, 165, 166 Сімейного Кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кольчинської селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про необхідність змінити ставлення до виховання своїх малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , поклавши на Виконавчий комітет Кольчинської селищної ради як орган опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кольчинської селищної ради, код ЄДРПОУ 44309893, адреса: 89636, с-ще Кольчино, вул. Корятовича,13, Мукачівського району, Закарпатської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 05.11.2026 року.

Головуюча О.В .Гутій

Оригінал: reyestr.court.gov.ua