Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №520/19437/26
Суддя: Лук'яненко М.О.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 р. № 520/19437/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову позивачу в призначенні щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати № 1432145023-2026-3 від 16.06.2026;
2. зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати з 28 листопада 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати рішенням №1432145023-2026-3 від 16.06.2026, що порушує його права. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 09.07.2026 відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти позову, посилаючись на те, що позивача з 25.02.2025 звільнено з посади помічника начальника дільниці підземного, розрахунковим періодом для визначення середньомісячної заробітної плати згідно Порядку 1266 є січень 2025 року. На підставі наданої довідки про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) від 08.12.2025 № 164, яка включає період з березня 2024 року до лютого 2025 року, зазначено, що в січні 2025 року застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, а саме тимчасова непрацездатність з 27.12.2024 до 03.02.2025. Зазначив, що якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку, застрахована особа з поважних причин не мала заробітку, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу), встановленого на день настання права на страхову виплату. Рішенням Головного управління № 1432145023-2026-3 від 16.06.2026 на підставі недостатньої інформації для визначення розміру середньомісячної заробітної плати для розрахунку виплат за страхуванням від професійного захворювання, відмовлено у призначенні щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати за Законом України. Також, зазначив, що Головним управлінням надіслано запит на електронну пошту ТДВ «Шахта Білозерська» для можливості отримання інформації про тарифну ставку (посадовий оклад) помічника начальника дільниці підземного станом на 23.04.2026, тобто на день настання права на виплату, визначений експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи. Після отримання повного пакету документів, Головним управлінням питання про призначення страхових виплат може бути переглянуте. Отже, відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
У додаткових поясненнях відповідач повідомив, що Головним управлінням отримана довідка від ТДВ «Шахта Білозерська» щодо тарифної ставки (посадовий оклад) помічника начальника дільниці підземного станом на 23.04.2026, тобто на день настання права на виплату, визначений експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи. 17.08.2026 до Головного управління через Портал надійшла заява від ОСОБА_1 про призначення щомісячної страхової виплати. Після опрацювання заяви від 17.08.2026 № 313345 Головним управлінням винесено рішення про призначення щомісячної страхової виплати від 26.08.2026 №1432145023-2026-5, розмір щомісячної страхової виплати з 23.04.2026 складає 14295,00 грн.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , працював на посаді помічника начальника дільниці підземного на ТДВ «Шахта Білозерська», з 25.02.2025 позивача звільнено з посади.
28.11.2025 позивачу встановлено професійне захворювання (відповідно до Медичного висновку центральної лікарсько-експертної комісії про наявність хронічного професійного захворювання від 28.11.2025р. №19/244).
13.01.2026 складено Акт розслідування причин виникнення хронічних професійних захворювань за ф.П-4).
Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 02.06.2026 №1391/26/244/Р (номер витягу: 1391/26/244/В) позивачу встановлено, 60% втрати професійної працездатності (професійне захворювання - 50%, встановлено з 28.11.2025 та нещасний випадок на виробництві - 10%, встановлено з 11.12.2007) та третю групу інвалідності з 23.04.2026.
11.06.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення страхової виплати у зв`язку з професійним захворюванням та травмою.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1432145023-2026-3 від 16.06.2026 позивачу відмовлено у призначенні щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати через ненадання довідки про тарифну ставку (посадовий оклад) за січень 2025 року.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон - № 1105-XIV).
Згідно частин 1-3 статті 30 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про охорону праці". Підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 36 Закону № 1105-XIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров`я.
Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати.
Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування відповідно до частини другої статті 31 цього Закону не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати.
Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за мінімальну заробітну плату.
У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої вiдпoвiднo до законодавства, уповноважений орган управління здійснює потерпілому одноразову страхову виплату, розмір якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з розрахунку семи мінімальних заробітних плат, встановлених законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.
Отже, щомісячні страхові виплати у зв`язку із втратою професійної працездатності та одноразова страхова виплата у зв`язку із втратою професійної працездатності є двома самостійними видами соціальних виплат, які особа отримує у разі втрати професійної працездатності.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 1105-XIV для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління заяву (у паперовій або електронній формі) про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України. Заява в електронній формі подається через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі поданої в електронній або паперовій формі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій:
1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами;
2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності;
3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат;
4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат;
5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання;
6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання;
7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання;
8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів;
9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи;
10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до статті 39 Закону № 1105-XIV уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо:
1) потерпілий вчиняв дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання рекомендацій лікаря), що сприяли настанню страхового випадку;
2) роботодавець, інші органи, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілий надали уповноваженому органу управління завідомо неправдиві відомості про страховий випадок;
3) застрахована особа вчинила умисне кримінальне правопорушення, що призвело до настання страхового випадку.
Уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованій особі, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов`язаним з виробництвом.
Дата виникнення права на отримання зазначених виплат визначена статтею 41 Закону №1105-XIV, відповідно до частин 1 та 2 якої страхові виплати здійснюються щомісяця у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку або за рішенням суду:
1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;
2) особам, які мають право на страхові виплати у зв`язку із смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.
Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення стійкої втрати професійної працездатності за результатами розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а в разі смерті потерпілого - у місячний строк з дня його смерті особам, які мають на це право.
Аналіз зазначених правових норм свідчить, що право на отримання потерпілим щомісячних страхових виплат настає з дати встановлення професійного захворювання.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі № 280/2403/20, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи датою встановлення професійного захворювання позивача є 28.11.2025 року (відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 02.06.2026 №1391/26/244/Р).
Отже, з 23.01.2026 року позивач має право на отримання щомісячних страхових виплат.
Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1432145023-2026-3 від 16.06.2026 позивачу відмовлено у призначенні щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати через ненадання довідки про тарифну ставку (посадовий оклад) за січень 2025 року.
Мотивуючи своє рішення відповідач посилається на п. 1 Порядку 1266, відповідно до якого розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців, за місцем роботи, де стався страхових випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку (складання акта за формою П-4) або звільнення з роботи. На посаду помічника начальника дільниці (підземного) ОСОБА_2 переведено згідно наказу з 10.12.2024. Згідно долучених до заяви документів, акт розслідування професійного захворювання П-4 складено 13.01.2026, проте 25.02.2025 ОСОБА_1 звільнено з посади помічника начальника дільниці підземного, отже розрахунковим періодом для визначення середньомісячної заробітної плати згідно Порядку 1266 є січень 2025 року. На підставі наданої довідки про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) від 08.12.2025 № 164, яка включає період з березня 2024 року до лютого 2025 року, зазначено, що в січні 2025 року застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, а саме тимчасова непрацездатність з 27.12.2024 до 03.02.2025. Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку, застрахована особа з поважних причин не мала заробітку, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу), встановленого на день настання права на страхову виплату.
З цього приводу, суд зазначає наступне.
Пункт 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 26 вересня 2001 р. № 1266 (далі - Порядок № 1266) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період, період, протягом якого фізична особа - підприємець, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, була звільнена від сплати єдиного внеску відповідно до частини шостої статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі - поважні причини).
Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду.
Згідно пунктів 11,12 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).
У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату. У разі коли тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена та відповідні дані відсутні, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
У відповідності з пунктами 13,14 Порядку №1266 середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) в юридичній особі незалежно від організаційно-правової форми (в її структурному підрозділі), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров`я і за якою експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи або медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності.
У разі коли на дату встановлення експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи або медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності або коли з дня смерті потерпілого до настання права на страхові виплати минуло більше року з дня настання страхового випадку (складення акта за формою П-4) або звільнення з роботи (переходу на іншу роботу, з якою пов`язане професійне захворювання), середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві (складенням акта за формою П-4) або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов`язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, за формулою: З = З(н) х С : М, де З - середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, у гривнях; З(н) - середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата; С - сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду (К1 + К2 + К3 + ...); К - коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць у розрахунковому періоді, який визначається за формулою: К = З(в) : З(с), де З(в) - заробітна плата застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати; З(с) - середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати; М - кількість календарних місяців у розрахунковому періоді.
У разі коли у розрахунковому періоді є місяць (місяці), в якому повністю відсутня заробітна плата у зв`язку з: поважною причиною, - такий місяць (місяці) виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 11 (або на меншу кількість) місяців; причиною, не віднесеною цим Порядком до поважної, - такий місяць не виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 12 або на кількість місяців у конкретному розрахунковому періоді.
Пунктами 15,16 Порядку №1266 визначено, що у разі відсутності на момент призначення страхових виплат відомостей про середньомісячну заробітну плату найманих працівників, зайнятих в економіці України, за попередній рік береться фактична середньомісячна заробітна плата таких працівників за місяці попереднього року з подальшим перерахунком її після надходження даних про середньомісячну заробітну плату зазначених працівників за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата.
Якщо у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць з поважних причин, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, застосовується пропорційно фактичній кількості відпрацьованих календарних днів у такому місяці.
З огляду на викладене, у зв`язку з тим, що на дату встановлення експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ступеня втрати позивачем професійної працездатності (02.06.2026) минуло більше року з дня його звільнення з роботи (25.02.2025) середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед звільненням з роботи.
Враховуючи ту обставину, що позивач на посаді «помічника начальника дільниці (підземного)», за якою він працював до моменту ушкодження здоров`я, працював менше ніж 12 календарних місяців, розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата повинен визначатися відповідно до вимог ч.2, ч.3 п. 11 Порядку 1266.
Тобто, висновки відповідача про те, що середня заробітна плата повинна визначатися виходячи з тарифної ставки (посадового окладу), встановленого на день настання права на страхову виплату, є неправоміними.
Щодо дати, з якої позивач має право на отримання страхових виплат, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 10 частини 1 статті 1 Закону № 1105-XIV страхові випадки: за соціальним страхуванням від нещасного випадку - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене у період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок, що стався, або професійне захворювання, яке виникло внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 41 Закону № 1105-XIV страхові виплати здійснюються щомісяця у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку або за рішенням суду: потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
У спірних правовідносинах, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 02.06.2026 №1391/26/244/Р (п.17.2.5) позивачу встановлено професійне захворювання з 28.11.2025.
Отже, саме з 28.11.2025 позивач має право на отримання щомісячних страхових виплат.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі №280/2403/20, як в силу ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.
З огляду на викладене, рішення відповідача про відмову позивачу в призначенні щомісячної страхової виплати № 1432145023-2026-3 від 16.06.2026 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає наступне.
Як зазначено у додаткових поясненнях відповідача, після відкриття провадження у справі, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області отримана довідка від ТДВ «Шахта Білозерська» щодо тарифної ставки (посадовий оклад) помічника начальника дільниці підземного станом на 23.04.2026 (дата, з якої встановлено інвалідність).
Службовою запискою від 13.08.2026 № 17910/03-16 управління обслуговування громадян повідомлено про необхідність запрошення ОСОБА_1 для подання заяви про призначення щомісячної страхової виплати, долучивши до звернення необхідні документи.
17.08.2026 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області через Портал надійшла заява від ОСОБА_1 про призначення щомісячної страхової виплати.
Після опрацювання заяви від 17.08.2026 № 313345 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області винесено рішення про призначення щомісячної страхової виплати від 26.08.2026 №1432145023-2026-5, розмір щомісячної страхової виплати з 23.04.2026 складає 14295,00 грн.
Тобто, у даному випадку, вже після відкриття провадження у справі, позивачу рішенням від 26.08.2026 №1432145023-2026-5 призначено щомісячну страхову виплату з 23.04.2026 у розмірі 14295,00 грн.
Вказане рішення не є предметом розгляду у даній справі.
Суд зазначає, що суд оцінює законність дій чи бездіяльності сторін, виходячи з обставин, які існували на момент ініціювання судового процесу. Предметом судового розгляду є правовідносини та порушення, які вже виникли на час звернення позивача до суду.
Тобто, у даному випадку суд вирішує саме той спір, який існував на момент подання позову.
З огляду на те, що позивачу з 23.04.2026 вже призначено щомісячну страхову виплату, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги зобов`язального характеру шляхом зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної страхової виплати з 28.11.2025 до 23.04.2026, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати № 1432145023-2026-3 від 16.06.2026.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати з 28.11.2025 до 23.04.2026, з урахуванням висновків суду у даній справі.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частину судових витрат в розмірі 745 (сімсот сорок п`ять) грн. 47 коп.
Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 04.11.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук`яненко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua