Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №520/18197/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №520/18197/26

Суддя: Лук'яненко М.О.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 р. № 520/18197/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.12.2025 № 047050032516 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві, зарахувати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , військового квитка, диплому про навчання та довідок про періоди служби, періоди:

- за Списком робіт затвердженому Постановою КМУ від 31.03.1994 р. № 202 розділ І, період роботи з 01.09.1992 до 29.05.1996, з 01.08.1996 до 06.10.1996, з 07.10.1996 до 26.03.1997, з 27.03.1997 до 16.05.1997, з 28.05.1997 до 06.11.1998, з 25.01.1999 до 12.05.1999, з 29.06.2010 до 10.08.2010, з 09.04.2012 до 17.09.2017, з 04.10.2017 до 23.07.2025;

- на провідній професії гірником прохідником з 01.09.1992 до 29.05.1996, з 01.08.1996 до 06.10.1996, з 27.03.1997 до 16.05.1997, з 28.05.1997 до 06.11.1998, з 25.01.1999 до 12.05.1999, з 29.06.2010 до 10.08.2010, з 09.04.2012 до 17.09.2017, з 04.10.2017 до 23.07.2025;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві, розрахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди роботи з 01.09.1992 до 29.05.1996, з 01.08.1996 до 06.10.1996, з 27.03.1997 до 16.05.1997, з 28.05.1997 до 06.11.1998, з 25.01.1999 до 12.05.1999, з 29.06.2010 до 10.08.2010, з 09.04.2012 до 17.09.2017, з 04.10.2017 до 23.07.2025 на провідних професіях з кратністю відповідно до Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992, та Роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 за кожний повний рік донарахувати додатково по три місяці підземного стажу;

4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві, зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу періодів роботи на провідних посадах передбачених ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03.03.2022 до 05.03.2022, з 08.03.2022 до 23.03.2022, з 02.04.2022 до 06.04.2022, з 09.01.2023 до 09.04.2023, з 09.08.2024 до 18.04.2025 із розрахунку 1 день військової служби за три у відповідності до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2.3. розділу 2 Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року;

5) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України м.Києві, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 23.07.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно повторно не призначено пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки відповідач, не здійснив розрахунок стажу військової служби позивача (учасника бойових дій) на пільгових умовах "один місяць за три" та взагалі не зарахував ці періоди до підземного стажу, а також не зарахував до підземного стажу за Постановою 202 наступні періоди в роботи: з 28.05.1997 до 06.11.1998 - взагалі, з 25.01.1999 до 12.05.1999 – враховано до Списку №1, з 01.03.2007 до 30.11.2007 - взагалі, з 29.06.2010 до 10.08.2010 – враховано до Списку № 1, з 01.11.2011 до 31.12.2011 - взагалі, з 04.10.2017 до 31.08.2021 – враховано до Списку №1, з 01.09.2021 до 16.09.2021 - взагалі, з 17.09.2021 до 15.12.2021 – враховано до Списку №1. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 02.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Адміністративний позов направлено на адресу відповідача у відповідності до норм діючого законодавства та доставлено до електронного кабінету останнього 26.06.2026 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа. Також, ухвалу суду від 02.07.2026 року направлено та доставлено до електронного кабінету останнього 02.07.2026 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.

Проте, відзиву на позов у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності його неподання відповідачем не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України.

23.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Подана заява розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві.

Рішенням від 30.07.2025 № 047050032516 Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві відмовлено в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі №200/5883/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано неправомірним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 30.07.2025 року № 047050032516 та зобов`язано Головне управління ПФУ в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.07.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 17.05.1995 до 31.07.1995 та з 13.12.1995 до 16.05.1997, з урахуванням правової оцінки суду.

У межах вказаної справи суд виснував, що періоди роботи з 17.05.1995 року до 31.07.1995 року, з 13.12.1995 року до 16.05.1997 року, що відображені в дублікаті трудової книжки позивача, неправомірно не зараховані до страхового стажу роботи позивача із зазначених відповідачем підстав та через помилкову позицію відповідача щодо дублікату трудової книжки, періоди роботи позивача до дати початку заповнення дублікату трудової книжки навіть не розглядалися на предмет можливості їх зарахування до пільгового стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що є неправомірним.

Також судом у межах справи №200/5883/25 встановлено, що позивач є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_2 ), а отже, при новому розгляді заяви відповідач зобов`язаний врахувати вимоги ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Постанови КМУ № 393. Згідно з правовою позицією Верховного Суду (справи № 348/347/17, № 160/6146/19), період проходження позивачем військової служби під час безпосередньої участі в АТО та заходах з оборони України у зв`язку з військовою агресією РФ підлягає зарахуванню до страхового стажу та стажу роботи за спеціальністю на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 КАС України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

На виконання зазначеного судового рішення відповідачем прийнято рішення від 03.12.2025 № 047050032516, яким у призначенні позивачу пенсії за віком відмовлено.

Так, зі змісту вказаного рішення встановлено, що визнаний пенсійним органом загальний страховий стаж складає 31 рік 3 місяці 19 днів.

Пільговий стаж згідно ч.3 статті 114 Закону зараховано згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 07.10.2009, індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та складає 8 років 9 місяців 2 дні, а саме: роботи підземні (провідні професії (20)) - 6 років 6 місяців 15 днів; роботи підземні, професії за пост.№202 (25) – 9 місяців 8 днів; роботи за списком № 1- 4 роки 1 місяць 27 днів; військова служба строкова - 1 рік 5 місяців 9 днів.

Згідно дублікату трудової книжки до пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 01.08.1996 до 06.10.1996 (відсутня інформація, що заявник був зайнятий повний робочий день на роботах у шахті (деякі підприємства встановлюють скорочений графік роботи при неритмічній роботі); з 04.10.2017 до 30.06.2025 (відсутня інформація пов`язана чи ні діяльність ТОВ “Шахтобудівельна компанія” з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників. Зазначений період враховано частково за списком №1 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування).

Згідно вказаного рішення суду до загального страхового стажу зараховано період роботи з 17.05.1995 до 31.07.1995, з 13.12.1995 до 16.05.1997.

До уваги не взяті довідки від 06.02.2024 № 08/337, 08/338, від 24.08.2022 №12/2016, від 11.04.2022 № 62, оскільки довідки не відповідають додатку 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413.

Отже, з аналізу рішення від 03.12.2025 № 047050032516 та розрахунку стажу за формою РС-право слідує, що пенсійний орган не здійснив розрахунок стажу позивача на пільгових умовах та не зарахував до підземного стажу наступні періоди роботи :

- з 01.09.1992 до 29.05.1996 (період навчання) - не зараховано на пільгових умовах за Списком №1 та до підземного стажу;

- з 01.08.1996 до 06.10.1996 - не зараховано до пільгового стажу та до підземного стажу;

- з 07.10.1996 до 26.03.1997 - не зараховано до пільгового стажу;

- з 27.03.1997 до 16.05.1997 - не зараховано до пільгового стажу та до підземного стажу;

- з 28.05.1997 до 06.11.1998 (строкова військової служби) - не зараховано на пільгових умовах та до підземного стажу;

- з 25.01.1999 до 12.05.1999 - зараховано на пільгових умовах за Списком №1;

- з 01.03.2007 до 30.11.2007 - не зараховано на пільгових умовах за Списком №1 та до підземного стажу;

- з 29.06.2010 до 10.08.2010 - зараховано на пільгових умовах за Списком №1;

- з 01.11.2011 до 31.12.2011 - не зараховано на пільгових умовах за Списком №1 та до підземного стажу;

- з 09.04.2012 до 17.09.2017 - зараховано до пільгового стажу на підземних роботах за провідними професіями (20 років) з кратністю 1 (рік за рік);

- з 04.10.2017 до 31.08.2021 - зараховано на пільгових умовах за Списком №1;

- з 01.09.2021 до 16.09.2021 - не зараховано на пільгових умовах за Списком №1 та до підземного стажу;

- з 17.09.2021 до 15.12.2021 - зараховано на пільгових умовах за Списком №1;

- з 16.12.2021 до 30.06.2025 (військова служба в особливий період) не зараховано на пільгових умовах "один місяць за три" та до підземного стажу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Згідно п.2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 вказаного Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому згідно з положеннями ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч. ч. 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості повний робочий день на підземних роботах, пов`язаних із видобутком вугілля та інших корисних копалин.

Крім того, відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим на відповідних роботах, кожний повний рік роботи за провідними професіями, зокрема, прохідником та машиністом гірничих виймальних машин, зараховується як один рік роботи та додатково три місяці.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 08.11.2005 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №1451/11731 від 01.12.2005 (далі - Порядок 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці на час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до п.10 Порядку 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок 637).

Згідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (зокрема, уточнюючих довідок, відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування тощо).

У спірних правовідносинах, дублікатом трудової книжки НОМЕР_1 (записи №1-№18) підтверджено роботу позивача в підземних умовах на провідній професії — прохідник, а саме:

№ 1 – 17.05.1995 прийнятий на ділянку підготовчих робіт учнем прохідника підземного, з повним робочим днем в шахті на період проходження практики,

№ 2 – 31.07.1995 звільнений з шахтоуправління за закінченням виробничої практики,

№ 3 – 13.12.1995 прийнятий на ділянку підготовчих робіт учнем прохідника підземним, з повним робочим днем в шахті для проходження практики,

№ 4 – 22.02.1996 присвоєно кваліфікація прохідника підземного 5 розряду, з повним робочим днем в шахті,

№ 5 – 01.08.1996 зарахований в постійний штат шахти після закінчення технікуму, по тій же професії,

№ 6 – 07.10.1996 призначений горним майстром підземним з повним робочим днем в шахті,

№ 7 – 27.03.1997 переведений прохідником 5 розряду підземним, з повним робочим днем підземним на цій же ділянці,

№ 8 – 16.05.1997 звільнений в зв`язку із призовом до строкової військової служби,

№ 10 – 25.01.1999 прийнятий на ділянку підготовчих робіт прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті,

№ 11 – 12.05.1999 звільнений за власним бажанням,

№ 12 – 29.06.2010 прийнятий підземним прохідником 4 розряду з повним робочим днем на підземних гірних роботах,

№ 13 – 10.08.2010 звільнений за власним бажанням,

№ 14 – 09.04.2012 прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті,

№ 16 – 17.09.2017 звільнений за власним бажанням,

№ 17 – 04.10.2017 прийнятий прохідником 4 розряду з повним робочим днем на підземних роботах,

№ 18 – 02.02.2018 переведений прохідником 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах,

Станом на день подання позову до суду запис про звільнення відсутній.

Отже, згідно із записами дублікату трудової книжки НОМЕР_1 , позивач у вказані вище періоди працював на підземних роботах з повним робочим днем на провідній професії - прохідник.

При цьому, професію «прохідник» включено до розділу підземних гірничих робіт Списку №1, затвердженого відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Щодо періоду роботи з 01.08.1996 до 06.10.1996, то твердження відповідача про відсутність інформації щодо повного робочого дня у цьому періоді суперечать фактичним записам у дублікаті трудової книжки НОМЕР_1 .

Зокрема, записом № 4 від 22.02.1996 позивачу присвоєно кваліфікацію прохідника підземного 5 розряду «з повним робочим днем в шахті». Наступним записом № 5 від 01.08.1996 позивач зарахований до постійного штату шахти після закінчення технікуму «по тій же професії».

Згідно з вимогами Інструкції № 58, у разі зміни характеру роботи, переведення на неповний робочий день або зміну умов праці (зі шкідливих на звичайні), роботодавець зобов`язаний внести відповідний запис до трудової книжки.

Оскільки трудова книжка позивача не містить жодних записів про зміну режиму робочого часу, переведення на «неритмічну роботу» чи встановлення скороченого графіка, характер роботи позивача вважається незмінним - а саме робота прохідником підземним протягом повного робочого дня.

Отже твердження відповідача про відсутність інформації щодо повного робочого дня у період з 01.08.1996 до 06.10.1996 спростовуються записами про трудову діяльність позивача.

Щодо періоду роботи з 04.10.2017 до 23.07.2025 у ТОВ «Шахтобудівельна компанія», суд зазначає, що записи у дублікаті трудової книжки НОМЕР_1 про роботу позивача «прохідником з повним робочим днем на підземних роботах» прямо вказують на відповідність професії Списку №1 робіт, затвердженому постановою КМУ № 202.

Отже, твердження відповідача про відсутність інформації про характер діяльності підприємства, є безпідставними та спростовуються записами про трудову діяльність позивача.

Стосовно періоду навчання з 01.09.1992 до 29.05.1996, суд зазначає, що згідно з дипломом серії НОМЕР_3 та додатком до нього позивач з 01.09.1992 до 29.05.1996 навчався у Селидівському гірничому технікумі, за спеціальністю «шахтне і підземне будівництво», та йому присвоєно кваліфікацію «молодшого спеціаліста, гірничого техніка-шахтобудівника».

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Отже, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги.

Відповідно до Реєстру суб`єктів освітньої діяльності Селидівський гірничий технікум перебуває за посиланням (https://registry.edbo.gov.ua/university/750/) як заклад фахової передвищої освітньої діяльності.

Крім того на Освітньому порталі Донецької області за посиланням (https://9.donetskedu.com/ru/site/profesiino-tekhnichni-nav.html) Селидіцвський гірничий технікум значиться як Професійно-технічний навчальний заклад, під номером 55 у списку.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Селидівський гірничий технікум здійснює вид діяльності в тому числі і за КВЕД 85.41 Фахова передвища освіта.

Суд зазначає, що кваліфікація - це ступінь підготовленості до виконання певного виду роботи, тобто рівень знань та навичок.

Спеціальність - це окрема галузь науки, техніки, мистецтва або іншої сфери діяльності, а також комплекс знань, навичок та умінь, що дозволяють людині працювати у цій галузі. Вона визначає конкретний напрямок професійної діяльності та є основою для подальшого навчання і спеціалізації.

Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 професія прохідник відноситься до підкласу КП 7111 Гірники та кар`єрні робітники, Підрозділ 71 робітники з видобутку корисних копалин і на будівництві.

Як наведено вище у трудовій книжці позивача містяться записи:

№ 1 – 17.05.1995 прийнятий на ділянку підготовчих робіт учнем прохідника підземного, з повним робочим днем в шахті на період проходження практики,

№ 2 – 31.07.1995 звільнений з шахтоуправління за закінченням виробничої практики,

№ 3 – 13.12.1995 прийнятий на ділянку підготовчих робіт учнем прохідника підземним, з повним робочим днем в шахті для проходження практики,

№ 4 – 22.02.1996 присвоєно кваліфікація прохідника підземного 5 розряду, з повним робочим днем в шахті,

№ 5 – 01.08.1996 зарахований в постійний штат шахти після закінчення технікуму, по тій же професії.

В свою чергу, відповідачем не спростовані відомості, які зазначені у дипломі, а також не надано доказів того, що позивач не працював на посадах, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

З наведеного слідує, що набута позивачем спеціальність «шахтне і підземне будівництво», що дозволяє працювати у цій галузі за професією прохідник, та позивач по закінченню навчання зарахований до шахти за професією прохідник, а тому період навчання з 01.09.1992 до 29.05.1996 повинен бути врахований до підземного стажу роботи.

Стосовно періоду проходження строкової військової служби з 28.05.1997 до 06.11.1998 та військової служби в особливий період з 16.12.2021 до 30.06.2025, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 5 грудня 2019 року у справі №513/1195/16-а, від 01 березня 2021 року у справі №127/1762/17.

З військового квитка серії НОМЕР_4 встановлено, що позивач з 28.05.1997 до 06.11.1998 проходив військову службу.

Записами №№7-8 трудової книжки серії НОМЕР_1 підтверджено, що позивач 27.03.1997 переведений прохідником 5 розряду підземним, з повним робочим днем підземним на цій же ділянці, 16.05.1997 звільнений в зв`язку із призовом до строкової військової служби.

Отже, період строкової військової служби позивача підлягає зарахуванню до пільгового стажу на провідних професіях.

Окрім того, суд враховує, що Верховний Суд у постанові 18.11.2024 у справі №200/1009/24 виснував наступне. Згідно із пунктом 5 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06.12.1991 №1931 Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.

На виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06.12.1991 №1931 Міністерством соціального забезпечення України видано роз`яснення від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення"».

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;

кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Тобто відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 №8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.

У листі від 02.10.2018 №19997/0/2-18 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"».

Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12.09.2018 №1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз`яснення № 8.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз`ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.

Враховуючи викладене, суд висновує, що при обрахунку пільгового стажу позивача підлягають застосуванню роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8.

Крім того, Позивач з 16.12.2021 і по день звернення із заявою про призначення пенсії проходить військову службу та приймає участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Вказану службу розпочато в період роботи в підземних умовах прохідником, що підтверджується записом у трудовій книжці серії НОМЕР_1 № 18: "02.02.2018 переведений прохідником 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах", а тому період служби з 16.12.2021 до 23.07.2025 також повинен бути врахований до підземного стажу за професією прохідник.

Відповідно до пункту 2.3. розділу 2 Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці участь у бойових діях у воєнний час.

Так, довідками від 06.02.2024 №08/337, №08/338, від 11.04.2022 №62 підтверджено, що позивач у період з 03.03.2022 до 05.03.2022, з 08.03.2022 до 23.03.2022, з 02.04.2022 до 06.04.2022, з 09.01.2023 до 09.04.2023, з 09.08.2024 до 18.04.2025 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

Отже, вказані періоди підлягають зарахуванню із розрахунку один місяць військової служби за три у відповідності до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2.3. розділу 2 Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року.

З огляду на викладене, суд висновує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.12.2025 № 047050032516 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог про зобов`язати відповідача, суд зазначає наступне.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ураховуючи те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі №200/5883/25 вже було зобов`язано Головне управління ПФУ в м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 23.07.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 17.05.1995 до 31.07.1995 та з 13.12.1995 до 16.05.1997, з урахуванням правової оцінки суду, однак за результатами повторного розгляду заяви позивачу вдруге відмовлено у призначенні пенсії, суд висновує, що з метою повного та належного захисту прав позивача, слід зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 23.07.2025 року, зарахувавши до пільгового стажу позивача наступні періоди роботи:

- за розділом І Списку №1, затвердженому постановою КМУ від 31.03.1994 року № 202 з 01.09.1992 до 29.05.1996, з 01.08.1996 до 06.10.1996, з 07.10.1996 до 26.03.1997, з 27.03.1997 до 16.05.1997, з 28.05.1997 до 06.11.1998, з 01.09.2021 до 16.09.2021, з 16.12.2021 до 23.07.2025;

- на провідній професії гірником прохідником з 01.09.1992 до 29.05.1996, з 01.08.1996 до 06.10.1996, з 27.03.1997 до 16.05.1997, з 28.05.1997 до 06.11.1998, з 25.01.1999 до 12.05.1999, з 29.06.2010 до 10.08.2010, з 04.10.2017 до 23.07.2025;

- з 01.09.1992 до 29.05.1996, з 01.08.1996 до 06.10.1996, з 27.03.1997 до 16.05.1997, з 28.05.1997 до 06.11.1998, з 25.01.1999 до 12.05.1999, з 29.06.2010 до 10.08.2010, з 09.04.2012 до 17.09.2017, з 04.10.2017 до 23.07.2025 на провідних професіях з кратністю відповідно до роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8;

- до пільгового стажу періодів роботи на провідних посадах передбачених ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03.03.2022 до 05.03.2022, з 08.03.2022 до 23.03.2022, з 02.04.2022 до 06.04.2022, з 09.01.2023 до 09.04.2023, з 09.08.2024 до 18.04.2025 із розрахунку один місяць військової служби за три у відповідності до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2.3. розділу 2 Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року.

В зарахуванні періодів роботи з 25.01.1999 до 12.05.1999, з 29.06.2010 до 10.08.2010, з 09.04.2012 до 17.09.2017, з 04.10.2017 до 31.08.2021, з 17.09.2021 до 15.12.2021, за розділом І Списку №1, затвердженому постановою КМУ від 31.03.1994 року № 202, та з 09.04.2012 до 17.09.2017 на провідній професії гірником прохідником, суд відмовляє, оскільки ці періоди вже зараховані відповідачем відповідно до пільгового стажу за Списком №1 та на провідній професії гірником прохідником.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням викладеного, суд висновує, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до положень статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.12.2025 № 047050032516 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 23.07.2025 року, зарахувавши до пільгового стажу позивача наступні періоди роботи:

- за розділом І Списку №1, затвердженому постановою КМУ від 31.03.1994 року № 202 з 01.09.1992 до 29.05.1996, з 01.08.1996 до 06.10.1996, з 07.10.1996 до 26.03.1997, з 27.03.1997 до 16.05.1997, з 28.05.1997 до 06.11.1998, з 01.09.2021 до 16.09.2021, з 16.12.2021 до 23.07.2025;

- на провідній професії гірником прохідником з 01.09.1992 до 29.05.1996, з 01.08.1996 до 06.10.1996, з 27.03.1997 до 16.05.1997, з 28.05.1997 до 06.11.1998, з 25.01.1999 до 12.05.1999, з 29.06.2010 до 10.08.2010, з 04.10.2017 до 23.07.2025;

- з 01.09.1992 до 29.05.1996, з 01.08.1996 до 06.10.1996, з 27.03.1997 до 16.05.1997, з 28.05.1997 до 06.11.1998, з 25.01.1999 до 12.05.1999, з 29.06.2010 до 10.08.2010, з 09.04.2012 до 17.09.2017, з 04.10.2017 до 23.07.2025 на провідних професіях з кратністю відповідно до роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8;

- до пільгового стажу періодів роботи на провідних посадах передбачених ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03.03.2022 до 05.03.2022, з 08.03.2022 до 23.03.2022, з 02.04.2022 до 06.04.2022, з 09.01.2023 до 09.04.2023, з 09.08.2024 до 18.04.2025 із розрахунку один місяць військової служби за три у відповідності до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2.3. розділу 2 Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) частину судових витрат у розмірі 745 (сімсот сорок п`ять) грн. 47 коп.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 04.11.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua