Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №460/17774/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

Суд: Рівненський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №460/17774/26

Суддя: К.М. Недашківська

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2026 рокум. Рівне№460/17774/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 23 червня 2025 року. в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 червня 2025 року в загальній сумі 354 955,61 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що під час проходження військової служби у спірний період Відповідач не виплатив індексацію грошового забезпечення у повному обсязі, а саме індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 червня 2025 року. На звернення Позивача Відповідач листом відмовив у задоволенні заяви. Таку бездіяльність Відповідача Позивач вважає протиправною та просить позов задовольнити повністю.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовних вимог не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при обчисленні індексації грошового забезпечення Позивача відсутні порушення його прав та інтересів. За наведеного, у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Ухвалою суду від 21.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.06.2025 року №143 Позивача виключено зі списків особового складу та знято зі всіх видів забезпечення з 23.06.2025.

Позивач вважає, що має право на нарахування індексації-різниці грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по 23 червня 2025 року, виходячи з фіксованої величини 4044,31 грн щомісячно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, водночас Відповідач таких нарахувань не здійснював.

Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Позивач звернувся до суду.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише; на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, а також нормативно-правовими актами, якими визначено склад і порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначені Законом України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення — це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, установлений у розмірі 103 відсотків. Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив зазначений поріг індексації.

Згідно зі статтею 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених положень постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі — Порядок №1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України та публікується не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб індексується, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Положеннями пункту 5 Порядку №1078 визначено особливості проведення індексації у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів.

Згідно з абзацом третім пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу.

Абзацом п`ятим пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Згідно з абзацом шостим пункту 5 Порядку №1078 до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного в пункті 1-1 цього Порядку.

Таким чином, положеннями пункту 5 Порядку №1078 врегульовано як порядок визначення індексації в місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів), так і порядок її подальшої виплати до наступного підвищення таких ставок (окладів).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018, запроваджено нову систему грошового забезпечення військовослужбовців та встановлено нові розміри посадових окладів і окладів за військовими званнями.

Відповідно до пункту 2 постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, з 01.03.2018 відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, що відповідно до пункту 5 Порядку №1078 є підставою для визначення суми індексації грошового забезпечення у місяці такого підвищення шляхом порівняння розміру підвищення грошового доходу із сумою індексації, що склалася в цьому місяці.

Разом з тим, Законом України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 39 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з 01.01.2024.

Згідно зі статтею 34 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи із січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Щодо правових підстав виникнення права на індексацію-різницю суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Механізм проведення індексації визначено Порядком №1078.

Абзацами третім та четвертим пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що в місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму можливої індексації. Якщо ж розмір підвищення доходу не перевищує суму індексації, яка склалася в такому місяці, сума індексації визначається як різниця між цими величинами.

Відповідно до абзацу шостого пункту 5 Порядку №1078 до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка виникає внаслідок перевищення індексом споживчих цін установленого порогу індексації.

Аналіз зазначених положень свідчить, що Порядком №1078 передбачено два самостійні механізми індексації грошового забезпечення: поточну індексацію, право на яку виникає внаслідок перевищення встановленого порогу індексації, та індексацію-різницю, яка визначається в місяці підвищення посадових окладів за умови, що розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму можливої індексації.

Аналогічний підхід до застосування абзаців третього–шостого пункту 5 Порядку №1078 викладений Верховним Судом, зокрема у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21.

Отже, для визначення права позивача на індексацію-різницю необхідно встановити суму можливої індексації у березні 2018 року, розмір підвищення його грошового забезпечення в цьому місяці та співвідношення зазначених величин.

Щодо визначення індексації-різниці у березні 2018 року суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, яка набрала чинності 01.03.2018, запроваджено нові розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців.

Таким чином, березень 2018 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів) військовослужбовців у розумінні пункту 5 Порядку №1078.

Положення пункту 5 Порядку №1078 відрізняють поточну індексацію, яка залежить від перевищення порогу індексу споживчих цін, від суми індексації, що утворюється у місяці підвищення посадових окладів унаслідок перевищення можливої індексації над розміром підвищення доходу. Тому посилання відповідача виключно на дату початку поточної індексації не усуває обов`язку з`ясувати право позивача на індексацію-різницю.

Щодо визначення суми індексації-різниці в березні 2018 року суд зазначає таке.

У лютому 2018 року сума постійних складових грошового забезпечення позивача, підтверджена довідкою військової частини, становила 8 385,36 грн, у березні 2018 року — 8 804,20 грн. Отже, підвищення становило 418,84 грн.

При визначенні складу виплат суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, наведений у постанові від 10.11.2021 у справі №825/997/17, щодо щомісячного та постійного характеру додаткової грошової винагороди, запровадженої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889. Тому виключення цієї виплати із суми грошового забезпечення за лютий 2018 року лише з тієї причини, що її не виплачено у березні 2018 року, призвело б до необґрунтованого збільшення показника підвищення доходу.

Сума можливої індексації у березні 2018 року за розрахунком, наведеним у позові та заснованим на прожитковому мінімумі 1 762,00 грн і прирості індексу споживчих цін 253,30 відсотка, становила 4 463,15 грн (1 762,00 Ч 253,30 / 100).

Оскільки підвищення доходу в сумі 418,84 грн не перевищило суми можливої індексації 4 463,15 грн, відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 у березні 2018 року виникла індексація-різниця 4 044,31 грн (4 463,15 – 418,84).

Довідка відповідача підтверджує, що його посилання на початок поточної індексації з грудня 2018 року не вирішує окремого питання про індексацію-різницю. За таких обставин відсутність її нарахування свідчить про неналежне застосування механізму пункту 5 Порядку №1078.

Щодо нарахування індексації-різниці за період із 01.03.2018 по 31.12.2022 суд зазначає таке.

Абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 передбачає збереження визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), до якої додається поточна індексація за наявності передбачених законодавством умов. Відтак зміна премії, відсотка надбавки за вислугу років чи розміру одноразової виплати сама по собі не є підставою для припинення виплати індексації-різниці.

Відомості довідки військової частини свідчать про незмінність посадового окладу в розмірі 3 000,00 грн протягом указаного періоду після березня 2018 року. Іншого документа, який би підтверджував чергове підвищення тарифної ставки за посадою позивача в період 2018– 2022 років, серед наданих матеріалів немає.

Отже, виплата поточної індексації у різних розмірах не заміняла обов`язку щомісяця нараховувати встановлену в березні 2018 року індексацію-різницю. У спірний період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідач не підтвердив її нарахування та виплату. Тому вимоги щодо цього періоду є обґрунтованими.

Щодо індексації грошового забезпечення за 2023 рік суд зазначає таке.

Законом України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Норма має характер спеціального тимчасового законодавчого регулювання, яке поширюється на нарахування індексації у відповідному бюджетному році.

Індексація-різниця, що сформувалася в березні 2018 року, відрізняється за механізмом розрахунку від поточної індексації, однак обидві виплати є складовими законодавчого механізму індексації. Тому зупинення дії Закону №1282-XII на 2023 рік виключало виникнення нового обов`язку її нарахування саме за місяці 2023 року. Зупинення водночас не припиняє обов`язку виплатити суми, які належали особі за попередні періоди.

У зв`язку з цим підстав для задоволення вимог про нарахування індексації-різниці безпосередньо за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 немає.

Щодо індексації-різниці за період із 01.01.2024 по 23.06.2025 суд зазначає таке.

Статтею 39 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення наростаючим підсумком починаючи з 01.01.2024. Статтею 34 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено обчислення індексу споживчих цін починаючи із січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків, і передбачено ненарахування в січні 2025 року суми індексації, яка склалася у грудні 2024 року.

Ці положення безпосередньо регулюють обчислення індексу споживчих цін і поточної індексації в нових бюджетних періодах. Питання їх впливу на раніше визначену індексацію-різницю необхідно оцінювати системно разом із абзацами третім–шостим пункту 5 Порядку №1078 та фактом наступного підвищення тарифної ставки.

За наявною довідкою військової частини посадовий оклад позивача у 2024 році та до завершення служби в червні 2025 року залишався на рівні 3 000,00 грн. Даних про нове підвищення тарифної ставки за посадою, що зумовило б повторне визначення індексації-різниці, у наданій довідці немає. Нарахування відповідачем невеликих сум поточної індексації у 2024 році не підтверджує виплати індексації-різниці.

Враховуючи відсутність у законах про Державний бюджет на 2024 і 2025 роки прямої норми про припинення права на індексацію-різницю, сформовану до зупинення індексації у 2023 році, суд дійшов висновку про необхідність нарахувати таку індексацію за 2024 рік і за період із 01.01.2025 по 23.06.2025. При цьому за останній місяць служби виплата визначається пропорційно відпрацьованому (прослуженому) часу.

Щодо визначення конкретної суми індексації-різниці суд зазначає таке.

Позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 23.06.2025 у загальній сумі 354 955,61 грн, виходячи зі щомісячного розміру 4 044,31 грн.

Водночас суд враховує, що протягом 2023 року дію Закону №1282-XII було зупинено, а тому підстави для нарахування індексації-різниці за цей період відсутні.

Отже, заявлена позивачем загальна сума індексації-різниці не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Разом із тим судом встановлено право Позивача на отримання фіксованої суми індексації грошового забезпечення у розмірі 4 044,31 грн щомісячно за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 23.06.2025.

Щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення військовослужбовців у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, спрямовуються на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів відповідної категорії громадян.

Порядок виплати такої компенсації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

За змістом пунктів 2, 3 та 5 Порядку №44 відповідна компенсація здійснюється у зв`язку з утриманням податку на доходи фізичних осіб із грошового забезпечення та виплачується в розмірі утриманого податку.

Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення належить до виплат, право на які виникає у зв`язку з проходженням військової служби, а тому при її виплаті підлягають застосуванню відповідні положення податкового законодавства та Порядку №44.

Суд враховує, що відповідно до змін податкового законодавства для грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України передбачено спеціальну ставку військового збору 1,5 відсотка. Водночас визначення бази, моменту виникнення податкового обов`язку й порядку утримання збору належить здійснювати відповідно до законодавства, чинного під час виплати.

Отже, нарахування й виплату належних сум індексації необхідно здійснити з одночасним утриманням передбачених законодавством податків і зборів та рівноцінною компенсацією утриманого ПДФО відповідно до Порядку №44.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України під час перевірки правомірності дій суб`єкта владних повноважень суд оцінює їх законність, обґрунтованість, пропорційність та своєчасність. Відповідно до статті 77 КАС України відповідач повинен довести правомірність оскаржуваних дій, а кожна сторона — довести обставини, на які посилається.

З метою ефективного захисту порушеного права Позивача суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 23.06.2025 і зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу фіксовану суму індексації грошового забезпечення у розмірі 4044,31 грн щомісячно за зазначені періоди, з урахуванням раніше виплачених сум індексації-різниці та з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії — задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 23.06.2025 без урахування вимог абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, щодо визначення та виплати індексації-різниці.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 фіксовану суму індексації грошового забезпечення у розмірі 4044,31 грн щомісячно за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 23.06.2025 відповідно до абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 05 листопада 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя К.М. Недашківська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua