Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №420/40222/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №420/40222/25

Суддя: Хом'якова В.В.

Справа № 420/40222/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат за навчання, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського державного університету внутрішніх справ (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути із ОСОБА_1 витрати, пов`язані з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 139 660, 50 грн (сто тридцять дев`ять тисяч шістсот шістдесят гривень п`ятдесят копійок) на користь Одеського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571570, 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 1, р/р UА828201720313251004201000570).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 03 грудня 2025 року адміністративну справу № 420/40222/25 передано головуючому судді Лебедєвій Г.В.

Ухвалою від 15.12.2025 року відкрито позовне провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні) на підставі матеріалів, наданих сторонами.

На підставі розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду № 1165 від 19.10.2026 року справу № 420/40222/25 передано на перерозподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.10.2026 року адміністративну справу № 420/40222/25 передано головуючому судді Хом`яковій В. В.

Ухвалою від 26.10.2026 року прийнято до провадження адміністративну справу № 420/40222/25 за позовною заявою Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат за навчання, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у 2020 році ОСОБА_1 було зараховано на навчання до ОДУВС, присвоєно йому первинне спеціальне звання «рядовий поліції». 31.08.2020 року між ГУНП в Одеській області, ОДУВС та ОСОБА_1 укладено Контракт № К-311/20 «Про здобуття освіти в Одеському державному університеті внутрішніх справ», предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача освітнього ступеня бакалавра за спеціальністю «Право». Відповідно до норм статті першої Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України. Таким чином, Університет є структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ. Курсанти, які навчаються в ОДУВС перебувають на повному державному забезпеченні. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Університет як розпорядник бюджетних коштів згідно із нормами бюджетного законодавства для виконання своїх обов`язків здійснював фактичні витрати цих коштів на утримання відповідача під час його навчання.

Однак, як стало відомо ОДУВС із листа начальника УКЗ ГУНП в Одеській області від 29.09.2025 № 198344-2025 наказом ГУНП в Одеській області від 29.09.2025 № 1210 / ОСОБА_1 звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення). Таким чином, відповідач не відпрацював трьох років після закінчення навчання в ОДУВС. Згідно з проведеним відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОДУВС розрахунком фактичних витрат, пов`язаних із утриманням курсанта ОСОБА_1 , на його утримання було витрачено загалом 139660,50 грн. Абзацом 5 пункту 3 Контракту передбачалося, що у разі його дострокового розірвання, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу або скорочення штатів, особа зобов`язується відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі Виконавця (ОДУВС), витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Для забезпечення відповідачу можливості відшкодувати витрати у добровільному порядку, на виконання приписів п. 5 Порядку № 261 29.09.2025 р. керівництвом ГУНП в Одеській області направлено на адресу, зазначену в матеріалах особової справи, інформування про звільнення зі служби в поліції, додатком якого є повідомлення зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі № 133726-2025 із зазначенням суми, яка згідно з розрахунком підлягає відшкодуванню, із пропозицією здійснити відшкодування у добровільному порядку. Відправлене повідомлення було вручене відправнику, що підтверджується роздруківкою із сайту АТ «Укрпошта».

Відповідач, будучи стороною Контракту № К-311/20 від 31.08.2020, обізнаний про обов`язок у добровільному порядку відшкодувати ОДУВС витрати на його утримання, втім протягом 30-ти днів з моменту отримання повідомлення витрати відповідачем відшкодовано так і не було, у зв`язку із чим ОДУВС змушений звернутися до суду із даним адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав.

Копію ухвали від 15.12.2025 року було направлено відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві, проте повернуто на адресу суду 12.02.2026 року.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини.

31.08.2020 року між ГУНП в Одеській області, ОДУВС та ОСОБА_1 укладено Контракт № К-311/20 «Про здобуття освіти Одеському державному університеті внутрішніх справ», предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача освітнього ступеня бакалавра за спеціальністю 081 «Право».

Згідно п.3 контракту ОСОБА_1 зобов`язується виконати в повному обсязі освітню (професійну) програму підготовки для здобуття ступеня вищої освіти "бакалавр". У разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання з будь-яких підстав, зобов`язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію".

Як стало відомо ОДУВС із листа начальника УКЗ ГУНП в Одеській області від 29.09.2025 № 198344-2025 наказом ГУНП в Одеській області від 29.09.2025 № 1210 / ОСОБА_1 звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення). Таким чином, відповідач не відпрацював трьох років після закінчення навчання в ОДУВС.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Одеському державному університеті внутрішніх справ за період навчання з 01.09.2020 року по 12.04.2024 року від 26.11.2025 року № 5/364, розмір фактичних витрат склав 139660,50 грн., серед яких: грошове забезпечення військовослужбовців – 96357,48 грн.; предмети, матеріали, обладнання та інвентар – 10931,33 грн.; продукти харчування – 17036,60 грн.; оплата теплопостачання – 6474,43 грн.; оплата водопостачання та водовідведення – 3440,09 грн.; оплата електроенергії – 5420,57 грн.

Для забезпечення відповідачу можливості відшкодувати витрати у добровільному порядку, на виконання приписів п. 5 Порядку № 261 29.09.2025 р. керівництвом ГУНП в Одеській області направлено на адресу, зазначену в матеріалах особової справи, інформування про звільнення зі служби в поліції, додатком якого є повідомлення зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі № 133726-2025 із зазначенням суми, яка згідно з розрахунком підлягає відшкодуванню, із пропозицією здійснити відшкодування у добровільному порядку.

03.10.2025 р. відправлене повідомлення було вручене відправнику, що підтверджується роздруківкою із сайту АТ «Укрпошта».

Оскільки відповідач у добровільному порядку не відшкодував витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, Одеський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми витрат в судовому порядку.

Вирішуючи дану справу, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII(далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За приписами частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частина четверта статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначає, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною шостою статті 2 вказаного Закону закріплено, що до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (надалі по тексту також - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

Так, відповідно до частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", пункту 2 частини п`ятої статті 26цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964).

Пунктом 1 Порядку №964 передбачено, що цей порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (надалі, також - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).

В силу вимог пункту 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється закладом вищої освіти згідно з нормами утримання курсантів (пункт 4 Порядку №964).

На виконання вищевказаного пункту 3 Порядку №964 Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ від 16.07.2007 за №419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок №419/831/240/605/537/219/534).

Підпунктом 1.1 пункту 1 Порядку №419/831/240/605/537/219/534 визначено, що даний Порядок розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України (надалі по тексту також - міністерства) витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ.

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 вказаного Порядку зобов`язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання.

У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ (абзац третій підпункту 2.3 пункту 2 Порядку).

В той же час, пунктом 7 Порядку №964, визначено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Відтак, позивачем відповідно до вимог Порядку №964 та Порядку №419/831/240/605/537/219/534 розраховані фактичні витрати, пов`язані з утриманням відповідача з дня його зарахування до університету по день виключення зі списків особового складу вищого навчального закладу, загальна сума яких склала 139 660, 50 грн.: грошове забезпечення військовослужбовців – 96357,48 грн.; предмети, матеріали, обладнання та інвентар – 10931,33 грн.; продукти харчування – 17036,60 грн.; оплата теплопостачання – 6474,43 грн.; оплата водопостачання та водовідведення – 3440,09 грн.; оплата електроенергії – 5420,57 грн.

Повертаючись до фактичних обставин у справі, як слідує із змісту пункту 3 Контракту передбачено, що у разі його дострокового розірвання, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу або скорочення штатів, особа зобов`язується відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі Виконавця (ОДУВС), витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Порядком відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 р. № 261 (далі – Порядок № 261), передбачений механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі – особи) у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі- заклади вищої освіти), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі-витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі-контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі-поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення закладу вищої освіти з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Відповідно до п. 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між закладом вищої освіти, відповідним органом поліції та особою, яка навчалась.

Для забезпечення відповідачу можливості відшкодувати витрати у добровільному порядку, на виконання приписів п. 5 Порядку № 261 29.09.2025 р. керівництвом ГУНП в Одеській області направлено на адресу, зазначену в матеріалах особової справи, інформування про звільнення зі служби в поліції, додатком якого є повідомлення зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі № 133726-2025 із зазначенням суми, яка згідно з розрахунком підлягає відшкодуванню, із пропозицією здійснити відшкодування у добровільному порядку.

03.10.2025 р. відправлене повідомлення було вручене відправнику, що підтверджується роздруківкою із сайту АТ «Укрпошта».

Відповідач, будучи стороною Контракту № № К-311/20 від 31.08.2020, обізнаний про обов`язок відшкодувати позивачу витрати на його утримання, втім протягом 30-ти днів з моменту отримання повідомлення витрати відповідачем відшкодовано не було, у зв`язку із чим позивач був змушений звернутися до суду із даним адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав.

Враховуючи те, що відповідачем не відшкодовано у добровільному порядку витрати в розмірі 139 660, 50 грн., пов`язані з утриманням під час навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ, то суд вважає, що вимоги позивача до ОСОБА_1 є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Доказів добровільного відшкодування суми витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Одеському державному університеті внутрішніх справ, як і доказів оскарження суми витрат, що підлягає відшкодуванню, відповідач суду не надав.

Відтак, відповідач, не зважаючи на взятий на себе обов`язок з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час проходження військової служби (навчання), будучи ознайомленою про необхідність такого відшкодування, станом на день розгляду справи не здійснив відшкодування витрат добровільно, а тому таке відшкодування підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду цієї справи позивач витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.

Керуючись ст. ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат за навчання, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 139 660, 50 грн (сто тридцять дев`ять тисяч шістсот шістдесят гривень п`ятдесят копійок) на користь Одеського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571570, 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 1, р/р UА828201720313251004201000570).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua