Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №420/25098/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25098/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 17 серпня 2026 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі-відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі-відповідач-2), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови у зарахуванні до спеціального страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги періодів роботи: з 15.08.1988 по 14.11.1990, на посаді тренера-викладача в Каланчацькій дитячо-юнацькій спортивній школі Каланчацької районної ради (нині Дитячо-юнацька спортивна школа Каланчацької селищної ради) Херсонської області; з 12.01.2005 по 31.08.2005 на посаді керівника фізичного виховання в Подільському професійному ліцеї;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до спеціального страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги періодів роботи: з 15.08.1988 по 14.11.1990, на посаді тренера-викладача в Каланчацькій дитячо-юнацькій спортивній школі Каланчацької районної ради (нині Дитячо-юнацька спортивна школа Каланчацької селищної ради) Херсонської області; з 12.01.2005 по 31.08.2005 – на посаді керівника фізичного виховання в Подільському професійному ліцеї;

- нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразову грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судовий збір у сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, 40 копійок) на користь ОСОБА_1 .

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком.

Позивач 17.07.2026 року він звернувся до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.07.2026 №154950007415 позивачу відмовлено у виплаті зазначеної допомоги у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи. Зокрема, відповідач не зарахував до спеціального стажу періоди роботи позивача з 15.08.1988 року по 14.11.1990 року на посаді тренера-викладача Каланчацької дитячо-юнацької спортивної школи та з 12.01.2005 року по 31.08.2005 року на посаді керівника фізичного виховання Подільського професійного ліцею, мотивуючи це тим, що зазначені посади не передбачені Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки зазначені посади належать до педагогічних, а періоди роботи на них підлягають зарахуванню до спеціального стажу, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги.

Позивач вважаючи, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні вищезазначених періодів роботи до загального стажу при обчисленні пенсії, звернувся до суду з даним позовом.

Позиція Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області обґрунтовується наступним

Відповідач-2 зазначає, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV, оскільки періоди роботи позивача з 15.08.1988 року по 14.11.1990 року на посаді тренера-викладача дитячо-юнацької спортивної школи та з 12.01.2005 року по 31.08.2005 року на посаді керівника фізичного виховання професійного ліцею не підлягають зарахуванню до спеціального стажу, оскільки зазначені посади, на думку відповідача, не передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. У зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу відповідач вважає відмову у призначенні грошової допомоги правомірною.

Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області наголошує, що не розглядало заяву позивача від 17.07.2026 року та не приймало рішення за результатами її розгляду, оскільки за принципом екстериторіальності відповідні повноваження були покладені на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке прийняло рішення від 24.07.2026 року № 154950007415.

З наведених підстав відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст. 262 КАС України.

31 серпня 2026 року від Головного управління ПФУ в Одеській області надійшла копія пенсійної справи за (вхід. №99761/26).

01 вересня 2026 року від Головного управління ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву з додатками за (вхід. ЕС/100519/26).

Копію ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року про відкриття провадження по справі доставлено до електронного кабінету ГУ ПФУ в Дніпропетровській області - 20 серпня 2026 року о 23 год. 44 хв., що підтверджується довідкою про доставку.

Відповідач-1 відзив на позовну заяву, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на 05 листопада 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком.

17.07.2026 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.07.2026 року №154950007415 позивачу відмовлено у призначенні зазначеної грошової допомоги у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи. При цьому до відповідного стажу не зараховано період роботи з 15.08.1988 року по 14.11.1990 року на посаді тренера-викладача Каланчацької дитячо-юнацької спортивної школи та період роботи з 12.01.2005 року по 31.08.2005 року на посаді керівника фізичного виховання Подільського професійного ліцею.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові засади функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, умови призначення, перерахунку та виплати пенсій визначені Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», та які мають страховий стаж на таких посадах не менше 35 років для чоловіків і 30 років для жінок, а також які до цього не отримували будь-яку пенсію, виплачується грошова допомога, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Механізм обчислення страхового стажу, що дає право на призначення зазначеної грошової допомоги, та порядок її виплати визначені Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі - Порядок № 1191).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону №1788-XII.

Пунктом 5 Порядку № 1191 передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, мають страховий стаж на таких посадах не менше 35 років для чоловіків і 30 років для жінок та до цього не отримували будь-яку пенсію.

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язане з одночасним дотриманням установлених законом умов, зокрема досягненням пенсійного віку, роботою на відповідній посаді в закладі державної або комунальної форми власності на день досягнення такого віку, наявністю необхідної тривалості спеціального стажу та відсутністю факту отримання будь-якої пенсії до призначення пенсії за віком.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 (далі - Перелік № 909).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 17 липня 2026 року звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області №154950007415 від 24 липня 2026 року, позивачу відмовлено у призначенні зазначеної грошової допомоги. Позивач не погодився з таким рішенням, вважаючи, що періоди його роботи з 15 серпня 1988 року по 14 листопада 1990 року на посаді тренера-викладача Каланчацької дитячо-юнацької спортивної школи та з 12 січня 2005 року по 31 серпня 2005 року на посаді керівника фізичного виховання Подільського професійного ліцею підлягають зарахуванню до спеціального стажу.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо періоду роботи з 15 серпня 1988 року по 14 листопада 1990 року на посаді тренера-викладача Каланчацької дитячо-юнацької спортивної школи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України від 22 червня 2000 року №1841-III «Про позашкільну освіту» позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, спрямованою, зокрема, на розвиток здібностей дітей та молоді, задоволення їхніх інтересів і потреб. Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року №433 дитячо-юнацькі спортивні школи віднесено до типів позашкільних навчальних закладів. Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2008 року №993, регулює діяльність таких закладів та роботу їх працівників, зокрема тренерів-викладачів.

Перелік №909 у розділі 1 «Освіта» для позашкільних навчальних закладів передбачає директорів, їх заступників, завідувачів відділів (лабораторій, кабінетів), художніх керівників та керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посада тренера-викладача в Переліку №909 прямо не названа. Водночас примітка 3 до Переліку передбачає, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше чинного законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років. Примітка 2 до Переліку встановлює, що робота на передбачених ним посадах дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Суд вважає, що спірний період з 15 серпня 1988 року по 14 листопада 1990 року передує 01 січня 1992 року. Тому для вирішення питання про його зарахування до спеціального стажу необхідно встановити, чи давала посада тренера-викладача дитячо-юнацької спортивної школи право на пенсію за вислугу років за законодавством, що діяло у цей період, а також перевірити за первинними документами відомості про роботу позивача, точне найменування його посади та правовий статус закладу.

Оскаржуваним рішенням відповідач відмовив у зарахуванні цього періоду з єдиної підстави: посада тренера-викладача не передбачена Переліком №909. Примітку 3 до Переліку відповідач не застосував, питання про те, чи давала ця посада право на пенсію за вислугу років за раніше чинним законодавством, не досліджував. На підставі аналізу оскаржуваного рішення та матеріалів пенсійної справи судов не встановлено того, що відповідач оцінював відомості трудової книжки та інші документи про роботу позивача у цей період.

Таким чином, суд вважає, що відмова у зарахуванні періоду не ґрунтується на повному з`ясуванні обставин, що мають значення для вирішення питання, а тому є необґрунтованою.

Водночас суд враховує, що належність посади до педагогічних працівників сама по собі не означає автоматичного виникнення права на пенсію за вислугу років або одноразову грошову допомогу. Визначальним є дотримання умов, передбачених пунктом 7-1 розділу XV Закону №1058-IV, статтею 55 Закону №1788-XII та Переліком №909. Встановлення зазначених обставин належить до компетенції органу Пенсійного фонду України, який не здійснював їх дослідження, тому суд, не підміняючи цей орган, не вправі самостійно вирішувати питання про зарахування періоду та призначення допомоги.

Щодо періоду роботи позивача з 12 січня 2005 року по 31 серпня 2005 року на посаді керівника фізичного виховання Подільського професійного ліцею суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 45 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» керівник фізичного виховання належить до категорії педагогічних працівників закладу професійної (професійно-технічної) освіти. Проте належність посади до педагогічних працівників не є самостійною та достатньою підставою для зарахування періоду роботи до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років та одноразову грошову допомогу.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-XII та Переліку №909 право на пенсію за вислугу років мають працівники, які працювали у визначених закладах освіти на посадах, передбачених цим Переліком. Для професійно-технічних навчальних закладів розділ 1 Переліку № 909 передбачає директорів, їх заступників, старших майстрів і майстрів виробничого навчання, викладачів, педагогів професійного навчання, практичних психологів, соціальних педагогів, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посада керівника фізичного виховання у ньому не названа.

Отже, сам факт роботи позивача на посаді керівника фізичного виховання та віднесення цієї посади до педагогічних працівників не створює підстав для зарахування періоду з 12 січня 2005 року по 31 серпня 2005 року до спеціального стажу, необхідного для призначення одноразової грошової допомоги. Враховуючи зазначене суд вважає, що у задоволенні вимоги позивача про зарахування цього періоду належить відмовити.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення покладається на відповідача.

Під час розгляду заяви позивача орган Пенсійного фонду України повинен установити наявність усіх передбачених законом умов для призначення одноразової грошової допомоги, зокрема обставини щодо роботи позивача на день досягнення пенсійного віку, тривалості спеціального стажу на відповідних посадах, форми власності закладу та відсутності факту отримання будь-якої пенсії до призначення пенсії за віком. Позивач досяг пенсійного віку 14 квітня 2026 року, тому зазначені умови підлягають перевірці станом на цю дату. Оскільки відповідач відмовив у допомозі лише з підстави незарахування спірних періодів, наявність інших умов пункту 7-1 розділу XV Закону №1058-IV ним не досліджувалась і предметом оцінки суду не є.

Відповідно до статті 245 КАС України у разі визнання протиправним індивідуального акта суд може скасувати його та зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити дії, необхідні для поновлення порушеного права. У цій справі належним способом захисту суд вважає визнання протиправним і скасування рішення від 24.07.2026 №154950007415 у частині відмови у зарахуванні періоду з 15 серпня 1988 року по 14 листопада 1990 року та зобов`язання відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача з урахуванням правової оцінки суду.

Суд не вбачає підстав для безпосереднього зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, оскільки її призначення можливе лише за наявності всієї сукупності умов, установлених законом, які відповідач-1 не перевіряв. Не підлягає задоволенню й вимога про зарахування періоду роботи керівником фізичного виховання, оскільки відповідна посада Переліком № 909 не передбачена.

Сужом враховано те, що рішення про відмову у призначенні допомоги прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за принціпом єкстериторіальності. Саме цей орган розглянув заяву позивача від 17.07.2026, тому суд погоджується з Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо твердження яке зазначено у відзиві, що заяву воно не розглядало.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. Оскільки позов задоволено частково, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.

Оскаржуване рішення прийняло Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області заяву позивача не розглядало і його прав не порушувало, тому судовий збір стягується за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.07.2026 №154950007415 в частині відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до спеціального стажу періоду роботи з 15 серпня 1988 року по 14 листопада 1990 року на посаді тренера-викладача Каланчацької дитячо-юнацької спортивної школи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 липня 2026 року про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду, та прийняти рішення відповідно до вимог законодавства.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережної Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427);

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя С.О. Стефанов