Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №420/25367/26
Суддя: Стефанов С.О.
Справа № 420/25367/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛМАКС ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 19 серпня 2026 року надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛМАКС ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 22654/15-32-07-07-23 від 05.05.2026 року;
- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛМАКС ТРЕЙД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого судового збору у розмірі 15702,66 грн.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач зазначає, що за зовнішньоекономічним контрактом від 01.10.2020 року № 05/20 здійснив експорт товару на загальну суму 49 016,00 дол. США, однак валютна виручка від нерезидента у встановлені строки не надійшла. Водночас Позивач вважає, що затримка розрахунків зумовлена форс-мажорними обставинами — військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану.
На обґрунтування своєї позиції Позивач посилається на частину шосту статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», відповідно до якої в разі зупинення виконання зовнішньоекономічного договору через форс-мажорні обставини перебіг строків розрахунків і нарахування пені зупиняються на період їх дії. Також зазначає, що наявність форс-мажорних обставин підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, а включення Одеської міської територіальної громади до відповідного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, свідчить про вплив воєнних дій на його господарську діяльність.
У зв`язку з викладеним Позивач вважає протиправним нарахування пені за період дії форс-мажорних обставин, а податкове повідомлення-рішення від 05.05.2026 № 22654/15-32-07-07-23 - таким, що підлягає скасуванню. Також Позивач не погоджується з висновками ДПС України щодо визначення валютного курсу для розрахунку пені та зазначає, що додатково нарахована сума оскаржується в адміністративному порядку.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Головне управління ДПС в Одеській області проти задоволення позову заперечує та зазначає, що за результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «ОЛМАКС ТРЕЙД» вимог статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у зв`язку з ненадходженням у встановлені строки валютної виручки за експортним контрактом від 01.10.2020 року № 05/20 на загальну суму 49 016,00 дол. США. Вказане підтверджується даними митних декларацій та інформацією обслуговуючого банку про незавершення валютного нагляду за відповідними операціями.
Відповідач вважає нарахування пені правомірним, оскільки обов`язок забезпечити надходження валютної виручки у визначені законодавством строки покладається на резидента, а порушення таких строків є підставою для нарахування пені відповідно до частини п`ятої статті 13 зазначеного Закону. При цьому позивач не отримував висновку про продовження граничних строків розрахунків та не звертався до суду чи міжнародного комерційного арбітражу з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента.
Щодо посилань позивача на форс-мажорні обставини відповідач зазначає, що загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 не є належним підтвердженням форс-мажору стосовно конкретного зовнішньоекономічного зобов`язання, оскільки не встановлює причинно-наслідкового зв`язку між воєнними діями та неможливістю виконання саме цього контракту. Позивач не надав індивідуального документа, що підтверджує наявність форс-мажорних обставин щодо спірного зобов`язання.
Крім того, відповідач посилається на ненадання позивачем пояснень і документів на запити контролюючого органу щодо спірних операцій. З огляду на викладене відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним, прийнятим на підставі та в межах повноважень, установлених законом, і просить відмовити в задоволенні позову.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
08 вересня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
15 вересня 2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
13 жовтня 2026 року від відповідача надійшло клопотання (вхід. № ЕС/117148/26), в якому заявник просить суд об`єднати судову справу № 420/25367/26 за позовною заявою ТОВ «ОЛМАКС ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та судову справу 420/29970/26 за позовною заявою ТОВ «ОЛМАКС ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в одне провадження.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2026 року в задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про об`єднання справ в одне провадження у справі (вхід. № ЕС/117148/26) – відмовлено.
Станом на 05 листопада 2026 року будь-яких інших заяв, клопотань з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
На підставі наказу від 16.02.2026 року № 1454-п, виданого Головним управлінням ДПС в Одеській області головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Москаленко Ілоною Іллівною, відповідно до п.п. 191.1.4 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, п.п. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) та отриманої податкової інформації НБУ, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, надісланої ДПС листами від 28.09.2022 року № 11625/7/99-00-07-05-01-07, від 21.05.2025 року № 13387/7/99-00-07-04-02-07, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 04.03.2026 року № 1942-п, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛМАКС ТРЕЙД» (далі ТОВ «ОЛМАКС ТРЕЙД») з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 01.10.2020 року № 05/20 (дати операцій – 20.08.2021, 27.08.2021) за період з 20.08.2021 року по дату закінчення документальної позапланової невиїзної перевірки, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (Додаток № 1 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною).
За результатами перевірки складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 30.03.2026 року №13565/15-32-07-07-18.
Відповідно до висновків Акту перевірки перевіркою встановлено порушення позивачем:
- пунктів 1, 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (зі змінами), в частині не надходження валютних коштів по розрахункам за контрактом від 01.10.2020 № 05/20, укладеним з нерезидентом «SOLO TRADING INTERNATIONAL LIMITED» (Гонконг) у сумі 30 800,00 дол. США за період з 20.08.2022 по 23.03.2026, у сумі 18 216,00 дол. США за період з 27.08.2022 по 23.03.2026;
- наявність простроченої дебіторської заборгованості (на яку поширюються граничні строки розрахунків) за контрактом від 01.10.2020 № 05/20, укладеним з нерезидентом «SOLO TRADING INTERNATIONAL LIMITED» (Гонконг) у сумі 49 016,00 дол. США.
Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, Позивач подав заперечення (від 16.04.2026 вих. № 16/04/26-1), однак листом Головного управління ДПС в Одеській області «Про розгляд заперечення» від 01.05.2026 року № 7496/КПР/15-32-07-07-06 висновки Акту перевірки залишено без змін.
На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2026 року № 22654/15-32-07-07-23, яким до Позивача застосовано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1 308 554,79 грн.
Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 05.05.2026 року № 22654/15-32-07-07-23, ТОВ «ОЛМАКС ТРЕЙД» в порядку адміністративного оскарження звернулося зі скаргою до Державної податкової служби України (вих. № 13/05-1 від 13.05.2026, вх. ДПС № 4024/С/6 від 25.05.2026).
В свою чергу, за результатами Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 17.07.2026 року №18979/6/99-00-06-01-03-06, скаргу платника податку - залишено без задоволення, податкове повідомлення рішення №22654/15-32-07-07-23 від 05.05.2026 року – залишено без змін, та збільшено розмір нарахованої пені на 483 891,71 грн.
За результатами Рішення ДПС України, ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення – рішення № 40482/15-32-07-07-23 від 21.07.2026 року, яке наразі оскаржується в адміністративному порядку.
Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 22654/15-32-07-07-23 від 05.05.2026 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела права та висновки суду
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.
За визначенням, наведеним у пп. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
В силу обов`язків, закріплених у ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до вимог статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тобто, судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями і якщо суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному із визначених критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до положень п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до положень п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, 75.1.2. документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Як вбачається із висновків Акту перевірки в ході перевірки встановлено наступне.
ТОВ «ОЛМАКС ТРЕЙД» (Продавець) уклало з нерезидентом «SOLO TRADING INTERNATIONAL LIMITED» (Гонконг, Покупець) контракт від 01.10.2020 року № 05/20 на постачання гороху жовтого колотого на умовах FAS Odessa/Pivdenniy/Chornomorsk, Ukraine. Умови оплати за контрактом: 100 відсотків від суми інвойсу за фактом надання документів. Строк дії контракту до 31.12.2022. Контрактом передбачено арбітражне застереження про розгляд спорів Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України.
На виконання умов контракту Позивач відвантажив товар на загальну суму 49 016,00 дол. США згідно з митними деклараціями типу «ЕК 10 АА»: № UA500040/2021/202006 від 20.08.2021 на суму 30 800,00 дол. США, граничний строк надходження валютних коштів 19.08.2022; № UA500040/2021/202162 від 27.08.2021 на суму 18 216,00 дол. США, граничний строк надходження валютних коштів 26.08.2022.
АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» листом від 05.02.2026 року № 81-15-9/2214-БТ (вх. Головного управління ДПС в Одеській області від 11.02.2026 року № 16640/6) повідомило, що станом на дату надання відповіді валютний нагляд за експортними операціями ТОВ «ОЛМАКС ТРЕЙД» на суму 49 016,00 дол. США за контрактом від 01.10.2020 року № 05/20 не завершено, а документи, що могли б слугувати підставою для завершення валютного нагляду, у банку відсутні.
Станом на дату завершення перевірки (23.03.2026) встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості за контрактом від 01.10.2020 № 05/20 у сумі 49 016,00 дол. США, у тому числі 30 800,00 дол. США з кількістю прострочених днів 1312 та 18 216,00 дол. США з кількістю прострочених днів 1305.
Матеріалами перевірки підтверджено, що на письмові запити Головного управління ДПС в Одеській області від 03.10.2022 року № 7189/КПР/15-32-07-07-06 та від 23.05.2025 року № 7393/КПР/15-32-07-07-06 про надання пояснень і документів за спірним контрактом відповіді не отримано, кореспонденція повернулася у зв`язку з відсутністю адресата за податковою адресою.
Відповідачем складено акти від 02.11.2022 року № 1963/15-32-07-07-19 та від 23.01.2023 року № 109/15-32-07-07-19 про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням.
За інформацією Відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області від 12.04.2023 рок № 60.5/вх.351 за адресою, зазначеною у реєстраційних даних, підприємство не існує.
З метою збору інформації та документів для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області направлено запит до АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 300335) від 23.01.2026 року № 1411/6/15-32-07-07-06 щодо надання інформації з питань валютного нагляду за зовнішньоекономічним контрактом від 01.10.2020 № 05/20, укладеним ТОВ «ОЛМАКС ТРЕЙД» з нерезидентом.
АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 300335) листом від 05.02.2026 року № 81-15- 9/2214-БТ (вх. Головного управління ДПС в Одеській області від 11.02.2026 № 16640/6) повідомлено, що станом на дату надання відповіді, Банком не завершено валютний нагляд за експортними операціями ТОВ «ОЛМАКС ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 39757591) на суму 49 016,00 дол.США по контракту від 01.10.2020 року № 05/20. Документи, що можуть слугувати підставою для завершення валютного нагляду за експортними операціями ТОВ «ОЛМАКС ТРЕЙД» станом на дату надання відповіді – у Банку відсутні.
Отримана інформація свідчить про порушення ТОВ «ОЛМАКС ТРЕЙД» вимог п. 1, 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами і доповненнями) за зовнішньоекономічним контрактом від 01.10.2020 року № 05/20 (дати операцій – 20.08.2021, 27.08.2021), укладеним ТОВ «ОЛМАКС ТРЕЙД» з нерезидентом.
Пунктом 1 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (зі змінами) визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 №5 (зі змінами), встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (зі змінами), у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.
Положенням пункту 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, передбачено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
п. п. 2 - у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 162 розділу VІ цієї Інструкції.
Відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (зі змінами), порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Згідно інформації, отриманої від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 300335) та згідно даних ЄАІС Держмитслужби встановлено наступне.
ТОВ «ОЛМАКС ТРЕЙД» - Продавець, укладено контракт від 01.10.2020 року № 05/20 (далі - Контракт) з нерезидентом компанією «SOLO TRADING INTERNATIONAL LIMITED» (Гонконг) – Покупець (юридична адреса: RM 22B 22/F KIU YUN COMM BLDG 361-363 LOCKHART RD WANCHAI, HONG KONG Bank details: IBAN: CY40126000000000000013433001 RCB BANK LTD Address: LIMASSOL CYPRUS SWIFT: RCBLCY2I), в особі директора Ayzikovich Mikhail.
Предмет контракту: Продавець продає, а Покупець придбає на умовах контракту товар (горох жовтий, колотий). Підлягає поставці наступний товар горох жовтий колотий, розфасований у поліетиленові мішки по 10, 25 та 50 кг, згідно з інвойсами до цього контракту. Продавець залишає за собою право на збільшення обсягу постачання товару не більше ніж на 5%. Фактичну кількість товару та загальну вартість контракту буде відображено в інвойсі. Товар постачається на умовах FAS Odessa/Pivdenniy/Chornomorsk, Ukraine. Поставка товару здійснюється морським транспортом у контейнерах. Вартість контракту дорівнює сумі інвойсів, виставлених до цього контракту. Умови оплати – 100% від суми інвойсу по факту надання документів. Контракт вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2022. Арбітраж – Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України.
На виконання умов Контракту ТОВ «ОЛМАКС ТРЕЙД» (Продавець) відвантажило товар (код УКТ ЗЕД: 713109000 – горох жовтий, колотий, врожаю 2021 року) нерезиденту «SOLO TRADING INTERNATIONAL LIMITED» (Гонконг), на загальну суму 49 016,00 дол. США згідно митних декларацій, оформленої у режимі «ЕК 10 АА», а саме:
- № UA500040/2021/202006 від 20.08.2021 на суму 30 800,00 дол. США граничний строк надходження валютних коштів – 19.08.2022;
- № UA500040/2021/202162 від 27.08.2021 на суму 18 216,00 дол. США граничний строк надходження валютних коштів – 26.08.2022.
Валютна виручка від нерезидента «SOLO TRADING INTERNATIONAL LIMITED» (Гонконг) на валютний рахунок ТОВ «ОЛМАКС ТРЕЙД» по контракту від 01.10.2020 № 05/20 (дати поставки товару – 20.08.2021, 27.08.2021) не надходила, що підтверджено листом АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 300335) від 05.02.2026 № 81- 15-9/2214-БТ (вх. Головного управління ДПС в Одеській області від 11.02.2026 № 16640/6).
Станом на дату завершення перевірки (23.03.2026), за даними перевірки встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості по розрахункам за контрактом від 01.10.2020 № 05/20, укладеним з нерезидентом «SOLO TRADING INTERNATIONAL LIMITED» (Гонконг) у сумі 49 016,00 дол.США в т.ч.: 30 800,00 дол.США - граничний строк надходження валютних коштів – 19.08.2022; 18 216,00 дол.США граничний строк надходження валютних коштів – 26.08.2022. Кредиторська заборгованість відсутня.
Документи, що підтверджують наявність підстав для призупинення нарахування (не нарахування) пені за порушення пунктів 1, 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями (далі - Закон), а саме з підстав, визначених п. 4, 6, 7 Закону по контракту від 01.10.2020 № 05/20 відсутні.
Таким чином, даною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1, 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (із змінами і доповненнями), з урахуванням 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (зі змінами), в частині не надходження валютних коштів по розрахункам за контрактом від 01.10.2020 № 05/20, укладеним з нерезидентом «SOLO TRADING INTERNATIONAL LIMITED» (Гонконг) у сумі 30 800,00 дол.США за період з 20.08.2022 по 23.03.2026 (кількість прострочених днів – 1312); у сумі 18 216,00 дол.США за період з 27.08.2022 по 23.03.2026 (кількість прострочених днів – 1305).
На обґрунтування своєї позиції Позивач посилається на частину шосту статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», відповідно до якої в разі зупинення виконання зовнішньоекономічного договору через форс-мажорні обставини перебіг строків розрахунків і нарахування пені зупиняються на період їх дії. Також зазначає, що наявність форс-мажорних обставин підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1, а включення Одеської міської територіальної громади до відповідного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, свідчить про вплив воєнних дій на його господарську діяльність, відносно чого суд зазначає настпуне.
Частиною першою статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі Закон № 2473) визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у 365 календарних днів.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону № 2473 у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.
Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором.
Отже, обов`язок забезпечити надходження валютної виручки у встановлений строк покладено безпосередньо на резидента, а нарахування пені є імперативним наслідком порушення цього строку.
Закон № 2473 передбачає лише три випадки, за яких пеня не нараховується або строк розрахунків зупиняється:
частина четверта статті 13: отримання висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, про подовження граничних строків розрахунків за окремими операціями;
частина шоста статті 13: зупинення виконання договору у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, підтверджених довідкою уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору або третьої країни відповідно до умов цього договору;
частина сьома статті 13: прийняття до розгляду судом або міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості.
Суд приймає до уваги доводи відповідача відносно того, що Позивач не отримував висновку Міністерства економіки України про подовження граничних строків розрахунків. Позивач не звертався з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, попри пряме арбітражне застереження у контракті, або до будь-якого іншого суду.
Належного документа про форс-мажорні обставини Позивач не надав ані під час перевірки, ані до заперечень, ані до скарги, ані до позовної заяви.
Частина 6 статті 13 Закону № 2473 прямо визначає форму підтвердження форс-мажору: відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору.
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності. Тобто засвідчення форс-мажору здійснюється індивідуально, за зверненням конкретного суб`єкта, щодо конкретного зобов`язання за конкретним договором.
Суд погоджується з доводами відповідача відносно того, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 має загальний інформаційний характер, адресований невизначеному колу осіб, не містить ідентифікуючих ознак конкретного зобов`язання, конкретного договору, сторін договору, строку виконання зобов`язання та не встановлює причинно-наслідкового зв`язку між воєнними діями та неможливістю виконання конкретного зобов`язання. Сертифікатом про форс-мажорні обставини у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» цей лист не є.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.07.2024 року у справі № 240/25642/22, згідно з якою лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 є загальним офіційним документом, не містить ідентифікуючих ознак конкретного зобов`язання та не звільняє сторону від доведення впливу форс-мажорних обставин на можливість виконання конкретного зобов`язання.
Водночас суд зазначає, що сам факт дії воєнного стану на території України та включення Одеської міської територіальної громади до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, не є достатніми підставами для автоматичного зупинення строків розрахунків і нарахування пені за всіма зовнішньоекономічними договорами резидента. Для застосування положень частини шостої статті 13 Закону № 2473 необхідним є підтвердження передбачених законом обставин та їхнього впливу на виконання конкретного зовнішньоекономічного зобов`язання.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не надав належних доказів, які б підтверджували зупинення виконання контракту від 01.10.2020 року № 05/20 у зв`язку з форс-мажорними обставинами та неможливість отримання валютної виручки від нерезидента саме внаслідок таких обставин. Зокрема, відсутні докази звернення позивача до компетентної організації за отриманням документа, що засвідчує форс-мажорні обставини стосовно спірного зобов`язання, а також докази вжиття заходів щодо стягнення заборгованості з нерезидента в судовому або арбітражному порядку.
Саме по собі посилання на загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 не підтверджує наявності підстав для зупинення строків розрахунків за спірним контрактом, оскільки цей документ не засвідчує індивідуально форс-мажорні обставини щодо конкретного зобов`язання позивача. Такий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22, відповідно до якої зазначений лист має загальний характер і сам по собі не звільняє суб`єкта господарювання від обов`язку довести вплив форс-мажорних обставин на виконання конкретного зобов`язання.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що валютна виручка за експортованим товаром на загальну суму 49 016,00 дол. США у встановлені законодавством строки на рахунок позивача не надійшла. Згідно з інформацією АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», станом на 05.02.2026 валютний нагляд за відповідними експортними операціями не було завершено, а документи, які могли б бути підставою для його завершення, у банку були відсутні. Доказів, які б спростовували наведені обставини або підтверджували наявність передбачених законом підстав для зупинення перебігу строків розрахунків, позивач суду не надав.
За таких обставин суд доходить висновку, що контролюючий орган мав підстави встановити порушення позивачем граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 01.10.2020 року № 05/20 та застосувати передбачені частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473 наслідки такого порушення.
Отже, доводи позивача щодо протиправності нарахування пені у зв`язку з дією форс-мажорних обставин не знайшли належного підтвердження під час судового розгляду, а тому не є достатніми для визнання протиправним і скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до положень ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема у пар.45 рішення в справі «Бочаров проти України», пар. 53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України», пар.43 рішення в справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.
З позиції ЄСПЛ важливою вимогою до доказування є належна якість доказів, якими суд обґрунтовує своє рішення. Стаття 6 Конвенції не встановлює якихось вимог до порядку оцінки доказів національним судом, а залишає вирішення цього питання «на поталу» національному законодавству і національним судам.
Разом з тим у питаннях використання національними судами доказів ЄСПЛ застосовує широку палітру термінів на позначення якісних характеристик доказів, акцентуючи особливу увагу на їх належності, тобто на змістовому логічному зв`язку між доказом та обставинами справи, а також на дотриманні належного процесуального порядку отримання, подання та дослідження доказів, від чого залежить їх допустимість (рішення у справах: «Георгіос Папагеоргіу проти Греції», «Перна проти Італії», «Жуковський проти України»). При цьому береться до уваги такий процесуальний порядок, який визначений національним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛМАКС ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення – відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛМАКС ТРЕЙД» (вул. Миколаївська дорога, буд. 128, м. Одеса, Одеська обл., 65013, код ЄДРПОУ 39757591).
Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд.5, м. Одеса, Одеська обл., 65044, код ЄДРПОУ 44069166).
Суддя С.О. Cтефанов
.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua