Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №420/7848/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7848/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась з позовною заявою до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України"(далі - відповідач), в якій просить визнати незаконним і протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної комісії, прийняте Державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" від 06.10.2025 № ЦО-4565/1, яким ОСОБА_1 не встановлено інвалідність ІІ групи (загальне захворювання) з 06.10.2025 р., яка була встановлена безтерміново з 11.10.2017 р. відповідно до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА № 882713 від 11.10.2017 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2006 році позивачці встановлено діагноз "бронхіальна астма", у 2012-2017 рр. їй встановлювалася інвалідність на певний строк, а довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 11.10.2017 р. позивачці встановлено ІІ групу інвалідності (загальне захворювання) безстроково. Про оскаржуване рішення позивачка обізнана не була, оскільки пенсійні виплати надходили до листопада 2025 р.; про невстановлення їй інвалідності з 06.10.2025 р. вона дізналася лише у грудні 2025 року, коли не отримала пенсію, а копію витягу з рішення експертної команди № ЦО-4565/1 від 06.10.2025 р. її представник отримав 12.02.2026 р. разом із відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на повторний адвокатський запит. Позивачка вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" та абзаців 8, 10 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 р. № 1338 рішення МСЕК є чинними, а особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування лише за власним бажанням або за рішенням суду. Крім того, зазначає, що у неї відсутній запит, на підставі якого проведено перевірку обґрунтованості рішення МСЕК, як і докази її повідомлення про проведення повторного оцінювання у порядку, визначеному підпунктом 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 р. № 1338, та відображення такої інформації в електронній системі. Оскаржуване рішення прийняте не на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень, а докази відмови позивачки від проходження такого обстеження відсутні.

Ухвалою від 23.03.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі, надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

26.03.2026 р. від представника відповідача надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої долучено: лист Державного бюро розслідувань від 31.01.2025 р. № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 із витягом з постанови слідчого у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 р. щодо позивачки; рішення, витяг з рішення та протокол розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення № ЦО-4565/1 від 06.10.2025 р.; медико-експертну справу позивачки; копію листа-запрошення позивачки на додаткове обстеження з доказами його повернення.

07.04.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що на виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 р., введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 р. № 732/2024, наказом МОЗ України від 26.10.2024 р. № 1809 на відповідача покладено права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, якій листами МОЗ України доручено на виконання запитів СБУ від 04.11.2024 р. № 14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 р. № 10-2-02-01-27449 здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб, серед яких була і справа позивачки. З 01.01.2025 р. повноваження Центральної МСЕК МОЗ припинено, а перевірка обґрунтованості рішень МСЕК відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 р. № 1338 проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи, права та обов`язки якого наказом МОЗ України від 03.12.2024 р. № 2022 покладено на відповідача. Нерозглянуті матеріали, у тому числі справа позивачки, передані до Центру оцінювання функціонального стану особи за листом ДБР № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 р., яким надіслано постанову слідчого у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 р., обов`язкову для виконання відповідно до частини 7 статті 111 КПК України; при цьому відповідача попереджено про кримінальну відповідальність за розголошення даних досудового розслідування за статтею 387 КК України. Зазначає, що 05.06.2025 р. позивачку письмово запрошено до клініки Інституту для проведення обстеження в умовах стаціонару, однак лист (трек-номер Укрпошти 0601155754188) повернувся до Інституту. 06.10.2025 р. експертна команда за результатами аналізу медико-експертної справи дійшла висновку, що вказаний у позивачки тяжкий перебіг бронхіальної астми не відповідає представленій медичній інформації, та скасувала рішення МСЕК від 11.10.2017 р. про встановлення ІІ групи інвалідності безстроково. 16.10.2025 р. витяг з рішення № ЦО-4565/1 від 06.10.2025 р. надіслано на адресу позивачки. На думку відповідача, повідомлення особи та її участь передбачені лише у разі прийняття рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, тоді як у справі позивачки огляд не проводився і не передбачався, а здійснювалася перевірка обґрунтованості встановлення інвалідності за наявними медичними документами, поданими на МСЕК у 2017 р. Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.09.2018 р. у справі № 804/800/16, від 26.09.2018 р. у справі № 817/820/16 та від 17.03.2020 р. у справі № 240/7133/19, зазначає, що суд вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури його прийняття.

10.04.2026 р. від представника позивачки надійшла відповідь на відзив, у якій заперечує проти доводів відповідача та наполягає на задоволенні позову. Зазначає, що позивачка не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні № 62024000000000923, а відповідач, посилаючись на низку підзаконних актів, не наводить конкретних норм, які надавали йому право скасувати безстрокову інвалідність без участі особи. Вказує, що лист-запрошення від 05.06.2025 р. позивачці вручено не було, а тому вона не була належним чином повідомлена про проведення перевірки та про можливість прибути для безпосереднього огляду, тоді як відповідач мав можливість повторно надіслати запрошення або використати інші канали зв`язку. Звертає увагу, що зазначений лист був запрошенням на очне стаціонарне обстеження, а не повідомленням про проведення перевірки обґрунтованості рішення, а також ставить під сумнів можливість оцінки стану здоров`я позивачки на підставі медичних даних 8-річної давності.

Ухвалою від 26.10.2026 р. визнано поважними причини пропуску строку подання відзиву на позовну заяву та поновлено відповідачу строк подання відзиву на позовну заяву.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримувала пенсію по інвалідності.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної комісії серії 12 ААА №882723 від 11.10.2017 р. позивачці встановлено ІІ групу інвалідності; безстроково, загальне захворювання.

Листом від 31.01.2025 р. № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 старший слідчий Головного слідчого управління ДБР на лист МОЗ України від 24.01.2025 р. № 25/3016/2-25 щодо організації проведення перевірок обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, направив відповідачу для організації виконання постанову слідчого від 31.01.2025 р. про залучення спеціалістів, якою в кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 р. залучено в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України". У переліку осіб, що міститься у постанові, під порядковим номером 1880 зазначено позивачку - ОСОБА_1 .

Листом від 05.06.2025 р. № 3303/03-19 Центр оцінювання функціонального стану особи з метою виключення експертної помилки та уточнення ступеня функціональних порушень та обмеження життєдіяльності запросив позивачку до клініки ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України" (м.Дніпро) для проведення очного стаціонарного обстеження у строк з 05.06.2025 р. по 05.07.2025 р., з урахуванням результатів якого буде винесено експертне рішення. Вказаний лист направлено на адресу позивачки поштовим відправленням АТ "Укрпошта" № 0601155754188, яке, за твердженням відповідача, повернулося до Інституту без вручення адресату.

Доказів вручення позивачці зазначеного листа матеріали справи не містять.

06.10.2025 р. експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи складено протокол розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № ЦО-4565/1, а також прийнято рішення № ЦО-4565/1 за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії № 397 від 11.10.2017 р. У графі 6.1 рішення № ЦО-4565/1 від 06.10.2025 р. підставою для ініціювання перевірки зазначено "постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді", у графі 6.2 реквізитами документів, на підставі яких ініційовано перевірку, зазначено "Лист від ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024р". Датами перевірки обґрунтованості рішення (графа 9) зазначено період з 01.10.2025 р. по 06.10.2025 р. Розділ 10 рішення щодо проведення повторного оцінювання (дата проведення повторного оцінювання, заклад охорони здоров`я, на базі якого проводиться повне медичне обстеження, відмова особи від повного медичного обстеження та/або її неприбуття, наявність або відсутність виключних підстав для перенесення строків обстеження, реквізити підтверджуючих документів) не заповнений. У графі 11 рішення № ЦО-4565/1 від 06.10.2025 р. обґрунтування рішення викладено так: "Особа ОСОБА_1 була запрошена на очний огляд та дообстеження до ДУ "УКРДЕРЖНДІІ МСПІІ МОЗ України", однак від проходження обстеження в умовах клініки відмовилась. Тому експертна команда на підставі детального вивчення представленої медичної документації дійшла висновку, що вказаний у пацієнтки тяжкий перебіг бронхіальної астми не відповідає представленій інформації: відсутні клініко-лабораторні ознаки загострення процесу, інгаляційна терапія комбінованим препаратами призначалась в низькій дозі, що не відповідає середньому або важкому перебігу тяжкості бронхіальної астми. Наведені дані в протоколі спірометричного дослідження не дозволяють оцінити тяжкість порушень, оскільки неналежним чином виконано маневр форсованого дихання. Наявність стійких незворотних змін в легенях, ускладнень з боку кардіо-респіраторної систем та їх ступінь не доведено додатковими методами дослідження (достовірність протоколу ЕхоКГ сумнівна, не підтверджена печатками лікаря, установи). Таким чином, рішення МСЕК від 11.10.2017 р. про встановлення ІІ (другої) групи інвалідності, безстроково, командою експертів скасовується 06.10.2025. Підстава: Постанова КМУ №1317 від 03.12.2009 р та Постанова КМУ №1338 від 15.11.2024р.". У розділі 12 рішення зазначено: рішення про підтвердження рішення, що підлягає перевірці, - "ні"; рішення про скасування рішення, що підлягає перевірці, - "так"; рішення про формування нового рішення - "ні".

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № ЦО-4565/1 від 06.10.2025 р., що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, щодо позивачки зазначено: "Групу інвалідності не встановлено, не має підстав визнати особою з інвалідністю з 06.10.2025 року".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.11.2025 р. № 4019 про прийняття суми переплати пенсії на облік встановлено, що у зв`язку з невстановленням позивачці групи інвалідності з 06.10.2025 р. на підставі витягу з рішення № ЦО-4565/1 від 06.10.2025 р. утворилася переплата пенсії по інвалідності (розмір якої становив 6685,83 грн. на місяць) в сумі 12293,30 грн. за період з 06.10.2025 р. по 30.11.2025 р., яку прийнято на облік у листопаді 2025 р.

Листом від 12.11.2025 р. № 1500-0404-8/186367 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області запропонувало позивачці добровільно повернути вказану суму переплати.

23.12.2025 р. представник позивачки звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з адвокатським запитом № 5/25 щодо надання документального підтвердження позбавлення позивачки статусу особи з інвалідністю та документів, що підтверджують правомірність таких дій.

Листом від 05.01.2026 р. № 1500-0307-8/1242 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило, що згідно з витягом № ЦО-4565/1 від 06.10.2025 р. позивачці групу інвалідності не встановлено з 06.10.2025 р. та виплату пенсії припинено з 01.12.2025 р.

23.01.2026 р. представник позивачки звернувся з повторним адвокатським запитом № 22/26, долучивши договір про надання правничої допомоги та письмову згоду позивачки на отримання конфіденційної інформації.

Листом від 03.02.2026 р. № 1500-0307-8/16858 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало копію витягу з рішення експертної команди № ЦО-4565/1 від 06.10.2025 р.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 р. № 875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі – Закон № 875-ХІІ).

Відповідно до ст.2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Положення ч.ч.1, 2 ст.6 Закону № 875-ХІІ встановлюють, що захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.

Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 р. № 2961-IV у статті 1, яка визначає терміни, що застосовуються у цьому законі, унормовує, що інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022 р., який у подальшому продовжений та триває станом на цей час.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 р. "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 р. № 576/2023, доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні. У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень, ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 р. "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 р. №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

На виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанови № 1207 від 25.10.2024 р. та № 1276 08.11.2024 р., якими були внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи".

19.12.2024 р. прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" № 4170-IX (далі - Закон № 4170-ІХ), яким внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно абзацу 1 пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2025 р. (окрім деяких пунктів).

За змістом пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-IX особам, яким встановлена інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є: видані до 31.12.2024 р. органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України "Про військовий обов`язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування; особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності);

На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.

Пункт 3 розділу ІІ Закону № 4170-ІХ передбачає, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024 р.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

15.11.2024 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова № 1338).

Пунктом 1 Постанови № 1338 затверджені:

- Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

- Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

- Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

- Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Приписи абзацу 7 пункту 3 Постанови № 1338 визначають, що документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України "Про військовий обов`язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Відповідно до пункту 1 Порядку, затвердженого Постановою № 1338, цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).

Пункт 10 Порядку, затвердженого Постановою № 1338, визначає, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності Постановою №1338, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Згідно підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338, Центр оцінювання функціонального стану особи, крім іншого, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийняте рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Підпунктом 5 Положення визначено, під час оскарження рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання (медико-соціальної експертизи) та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

З аналізу даних вбачається, що під час проведення перевірки рішення медико-соціальної експертизи на виконання ухвали слідчого судді або рішення, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи має обов`язок діяти відповідно до Порядку.

Отже, зазначений Порядок не передбачає право Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення медико-соціальної експертизи іншим шляхом, ніж як проведення повторного оцінювання функціонального стану особи, з її викликом та повідомленням.

При цьому, таке оцінювання має проводиться на підставі дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень.

Суд зазначає, що у випадку, коли під час перевірки обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності, у комісії виникає сумнів, відповідач повинен здійснити призначення повторного оцінювання, як це встановлено Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338, про що має бути повідомлена особа, повторне оцінювання якої має бути проведене.

Відповідно до приписів Положення, затвердженого Постановою № 1338, на адресу такої особи засобами електронної пошти, або засобами поштового зв`язку має бути направлене повідомлення щодо проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі закладу охорони здоров`я.

Як встановлено судом, що 06.10.2025 р. експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи складено протокол розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № ЦО-4565/1, а також прийнято рішення № ЦО-4565/1 за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії № 397 від 11.10.2017 р. У графі 6.1 рішення № ЦО-4565/1 від 06.10.2025 р. підставою для ініціювання перевірки зазначено "постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді", у графі 6.2 реквізитами документів, на підставі яких ініційовано перевірку, зазначено "Лист від ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024р". Датами перевірки обґрунтованості рішення (графа 9) зазначено період з 01.10.2025 р. по 06.10.2025 р. Розділ 10 рішення щодо проведення повторного оцінювання (дата проведення повторного оцінювання, заклад охорони здоров`я, на базі якого проводиться повне медичне обстеження, відмова особи від повного медичного обстеження та/або її неприбуття, наявність або відсутність виключних підстав для перенесення строків обстеження, реквізити підтверджуючих документів) не заповнений. У графі 11 рішення № ЦО-4565/1 від 06.10.2025 р. обґрунтування рішення викладено так: "Особа ОСОБА_1 була запрошена на очний огляд та дообстеження до ДУ "УКРДЕРЖНДІІ МСПІІ МОЗ України", однак від проходження обстеження в умовах клініки відмовилась. Тому експертна команда на підставі детального вивчення представленої медичної документації дійшла висновку, що вказаний у пацієнтки тяжкий перебіг бронхіальної астми не відповідає представленій інформації: відсутні клініко-лабораторні ознаки загострення процесу, інгаляційна терапія комбінованим препаратами призначалась в низькій дозі, що не відповідає середньому або важкому перебігу тяжкості бронхіальної астми. Наведені дані в протоколі спірометричного дослідження не дозволяють оцінити тяжкість порушень, оскільки неналежним чином виконано маневр форсованого дихання. Наявність стійких незворотних змін в легенях, ускладнень з боку кардіо-респіраторної систем та їх ступінь не доведено додатковими методами дослідження (достовірність протоколу ЕхоКГ сумнівна, не підтверджена печатками лікаря, установи). Таким чином, рішення МСЕК від 11.10.2017 р. про встановлення ІІ (другої) групи інвалідності, безстроково, командою експертів скасовується 06.10.2025. Підстава: Постанова КМУ №1317 від 03.12.2009 р та Постанова КМУ №1338 від 15.11.2024р.". У розділі 12 рішення зазначено: рішення про підтвердження рішення, що підлягає перевірці, - "ні"; рішення про скасування рішення, що підлягає перевірці, - "так"; рішення про формування нового рішення - "ні".

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № ЦО-4565/1 від 06.10.2025 р., що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, щодо позивачки зазначено: "Групу інвалідності не встановлено, не має підстав визнати особою з інвалідністю з 06.10.2025 року".

Крім того, листом від 05.06.2025 р. № 3303/03-19 Центр оцінювання функціонального стану особи з метою виключення експертної помилки та уточнення ступеня функціональних порушень та обмеження життєдіяльності запросив позивачку до клініки ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України" (м. Дніпро) для проведення очного стаціонарного обстеження у строк з 05.06.2025 р. по 05.07.2025 р., з урахуванням результатів якого буде винесено експертне рішення. Вказаний лист направлено на адресу позивачки поштовим відправленням АТ "Укрпошта" № 0601155754188, яке, за твердженням відповідача, повернулося до Інституту без вручення адресату.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивачки про проведення повторного оцінювання стану його здоров`я, а також доказів відображення в електронній системі щодо оцінювання обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії.

Водночас, як зазначає відповідач, що участь особи передбачається у разі необхідності, якщо у експертної команди буде недостатньо тих медичних документів, що наявні в матеріалах медико-експертної справи або, якщо у експертної команди є сумніви щодо визначення групи інвалідності. Крім того, зазначив, що експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО було доручено перевірити обґрунтованість експертного рішення саме на підставі документів, які були подані позивачкою на МСЕК у 2017 р. Відповідач вважає, що огляд не проводився та не передбачався.

Отже, спірне рішення прийняте за відсутності особи, тобто без проведення медичного обстеження.

Наведене свідчить про те, що позивачка, як особа з інвалідністю ІІ групи не була належним чином повідомлена про розгляд зазначеного питання, без проведення будь-яких медичних досліджень та повного медичного обстеження, що є порушенням її прав та інтересів.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 25.08.2026 р. у справі № 420/37294/25, застосовуючи Порядок № 1338 у правовідносинах щодо прийнятого у 2025 році рішення цього ж відповідача, зазначив, що Порядок № 1338 не передбачає права Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення МСЕК іншим шляхом, ніж проведення повторного оцінювання функціонального стану особи з її викликом та повідомленням.

Верховний Суд також вказав, що таке оцінювання повинно здійснюватися на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень. У випадку, коли під час перевірки обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності в експертної команди виникає сумнів щодо обґрунтованості такого рішення, відповідач повинен призначити повторне оцінювання відповідно до Порядку № 1338 та повідомити про це особу, щодо якої таке оцінювання проводитиметься.

При цьому у справі № 420/37294/25 відповідач також посилався на те, що рішення про необхідність проведення повторного оцінювання ним не приймалося. Верховний Суд відхилив такий підхід і зазначив, що за умови, коли за результатами перевірки відповідач вважає відсутніми підстави для раніше встановленої групи інвалідності, він повинен прийняти рішення про необхідність проведення повторного оцінювання та направити особу на повне медичне обстеження з належним повідомленням.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Варто зазначити, що у контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, за умови протилежного, нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.

Суд звертає увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення про непідтвердження встановленої групи інвалідності, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку щодо наявності/відсутності підстав для встановлення інвалідності виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність оскаржуваного рішення виключно в межах дотримання процедури прийняття конкретного рішення.

Аналогічні висновки було викладено в постановах Верховного Суду у постановах від 26.09.2018 р. у справі № 817/820/16, від 17.12.2018 р. у справі № 819/3211/15, від 17.03.2020 р. у справі № 240/7133/19, від 30.11.2020 р. у справі № 200/14695/19-а, від 30.04.2021 р. у справі № 160/12235/19.

Натомість відповідач без проведення повторного оцінювання та участі позивача прийняв нове рішення про відсутність встановлення позивачу групи інвалідності, яким фактично припинив правові наслідки рішення МСЕК про безстрокове встановлення ІІ групи інвалідності - скасував встановлену позивачу ІІ групу інвалідності.

Встановлені судом обставини свідчать, що відповідачем порушена процедура перевірки рішення МСЕК щодо позивача з прийняттям нового рішення.

Щодо наявності правових підстав для проведення перевірки, суд зазначає, що пункт 51 Порядку № 1338 та підпункт 2 пункту 8 Положення № 1338 визначають вичерпний перелік підстав для перевірки обґрунтованості рішень: постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді (рішення, ухвала суду) стосовно конкретної особи; запит робочої групи з моніторингу; результати моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

У постанові від 20.02.2026 р. у справі № 280/4630/25, а також у постанові від 05.08.2026 р. у справі № 260/6984/25, які стосуються подібних правовідносин, Верховний Суд виснував, що для визнання документа правоохоронного органу належною підставою у розумінні пункту 51 Порядку № 1338 необхідно встановити його процесуальну природу та відповідність формі, передбаченій законом; сам по собі лист правоохоронного органу без з`ясування, чи є він процесуальним рішенням у межах кримінального провадження або належним запитом робочої групи з моніторингу, не може автоматично свідчити про виникнення у відповідача обов`язку проведення перевірки.

В якості підстави для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення вказано: "постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді".

Реквізитами документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості зазначено: "Лист від ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024р ".

Разом з тим, навіть за умови наявності процесуального документа органу досудового розслідування, який зобов`язує відповідача провести перевірку обґрунтованості рішення МСЕК, така перевірка має здійснюватися виключно у порядку та у спосіб, визначені Положенням № 1338 і Порядком № 1338. Виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 р. "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 р. № 732/2024, та реагування на звернення правоохоронних органів не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку дотримуватися встановленої законодавством адміністративної процедури.

З урахуванням встановлених обставин у цій справі та наведених вище норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем процедури при проведенні перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії, а тому рішення відповідача № ЦО-4565/1 від 06.10.2025 р. є протиправним і підлягає скасуванню.

Також суд враховує, що позбавлення особи статусу особи з інвалідністю є втручанням з істотними негативними наслідками для її соціального забезпечення. Відповідно до принципу "належного урядування", сформульованого Європейським судом з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Рисовський проти України", державні органи зобов`язані діяти вчасно, у належний та якомога послідовніший спосіб, а ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на державу.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 30 рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994). При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу врегульовано положеннями ст.134 КАС України.

Згідно ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у своїх правових висновках (зокрема, у постановах від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16, від 16.04.2020 р. у справі № 727/4597/19, від 23.01.2020 р. у справі № 826/14316/18) неодноразово наголошували: "Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (із зазначенням суб`єктного складу та конкретних умов щодо предмета й оплати); документи, що свідчать про повноваження адвоката (ордер або довіреність); детальний опис наданих послуг/виконаних робіт із погодинною розбивкою та зазначенням змісту кожної дії; належні розрахункові документи, які підтверджують фактичне здійснення оплати гонорару (квитанція, банківська виписка, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер тощо), або обґрунтування виникнення безумовного обов`язку оплатити фіксований гонорар відповідно до умов укладеного договору".

Суд зазначає, що принцип змагальності (ст.9 КАС України) та обов`язок доказування (ст.77 КАС України) покладають саме на позивача тягар належного документального підтвердження дійсного характеру понесених судових витрат, їх необхідності, розумності та співмірності.

Суд зауважує, що позивачем не надано до суду договору про надання професійної правничої допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у якому визначалися б правовідносини сторін, обсяг повноважень представника, порядок формування гонорару (погодинна оплата чи фіксований розмір) та строки розрахунків.

Також позивачем не надано документів з описом виконаних адвокатом робіт/наданих послуг (акту, звіту, тощо) і розрахунком їх вартості, та жодного фінансового документа первинного бухгалтерського або банківського обліку (платіжної інструкції, меморіального ордера, виписки банку, чека РРО або прибуткового касового ордера), який би беззаперечно підтверджував фактичну сплату коштів у розмірі 10000 грн. позивачем на користь конкретного адвоката чи адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги у справі № 420/7848/26.

Надана до суду довідка № 75/26, якою адвокат Басюк Ю.М. підтверджує отримання від ОСОБА_1 гонорару за представництво її інтересів в Одеському окружному адміністративному суді по справі № 420/7848/26 у сумі 10000 грн., не є належним та допустимим доказом здійснення розрахунків, оскільки такої форми фінансового документа як "довідка" законодавством України не передбачено.

Суд підкреслює, що сама лише констатація факту виконання певних робіт/надання послуг адвокатом не звільняє позивача від обов`язку документального підтвердження фактичного понесення чи обов`язку сплати конкретної суми витрат. Відсутність первинних документів, договору та доказів оплати виключає можливість покладення фінансового тягаря судових витрат на суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних коштів.

Враховуючи викладене, оскільки позивач не надав належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн., суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (49005, м.Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, буд.1-А, ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної комісії, прийняте Державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (49005, м.Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, буд.1-А, ЄДРПОУ 03191673) від 06.10.2025 № ЦО-4565/1, яким ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) не встановлено інвалідність ІІ групи (загальне захворювання) з 06.10.2025 р., яка була встановлена безтерміново з 11.10.2017 р. відповідно до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА № 882713 від 11.10.2017 р.

Стягнути з Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (49005, м.Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, буд.1-А, ЄДРПОУ 03191673) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 64 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко