Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №400/7585/26
Суддя: Величко А.В.
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2026 р.№ 400/7585/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправною відмову (бездіяльність) ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до бази даних АІТС «Оберіг»; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) внести інформацію про виключення з військового обліку та підстави виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» у повній відповідності до записів у паперовому військово-обліковому документі - Тимчасовому посвідченні від 11.05.2017 року (знятий з обліку, невійськовозобов`язаний на підставі ст. 37 п. 6 п.п. 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.05.2017 його було виключено з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній на момент виключення), як особу, раніше засуджену до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, про що внесено відповідний запис до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного. Проте, за відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відображеними у застосунку «Резерв+», його безпідставно обліковують, як військовозобов`язаного, а відомості про виключення з військового обліку до Реєстру не внесені. Незважаючи на звернення до відповідача із заявою про внесення відповідних змін до Реєстру, відповідач таких змін не вніс та належної відповіді на звернення не надав. Крім того, до Реєстру внесено відомості про порушення позивачем правил військового обліку та доставлення до ТЦК та СП, хоча, на думку позивача, після виключення з військового обліку він втратив статус військовозобов`язаного, а тому на нього не поширюються відповідні обов`язки, передбачені законодавством. У зв`язку з наведеним позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, такою, що порушує його права та законні інтереси, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі №400/7585/26 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи.
28.08.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки чинне законодавство розмежовує поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», а після набрання чинності Законами України №3633-ІХ та №3687-ІХ з 18-19 травня 2024 року позивач не належить до осіб, які підлягають виключенню з військового обліку. Відповідач вважає, що взяття позивача на військовий облік здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та відображає його актуальний військово-обліковий статус, тоді як тимчасове посвідчення військовозобов`язаного із записом від 11.05.2017 саме по собі не є безумовною підставою для внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Також зазначено, що враховуючи пункт 9 статті 89 КК України, ч. 3 ст. 90 КК України, оскільки позивач був звільнений 08.08.2006 з місць відбування покарання, то його судимість з 08.08.2016 є погашеною, і він визнається таким, який не має судимості.
На думку відповідача, оскільки правові підстави для виключення позивача з військового обліку відсутні, підстав для задоволення позову немає.
06.08.2026 року позивач надав відповідь на відзив вказавши, щодо триваючого характеру бездіяльності відповідача, протиправна бездіяльність ТЦК та СП щодо неперенесення відомостей з паперового документа 2017 року до системи «Оберіг» та відображення профілю у протиправному статусі «в розшуку» в додатку «Резерв+» є триваючим правопорушенням. Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду, у випадку триваючих правопорушень суб`єкта владних повноважень право на судовий захист оновлюється щодня тривання такого стану, тому строк звернення не є пропущеним, а підстави для застосування ст. 240 КАС України відсутні.
Щодо незворотності дії закону в часі (ст. 58 Конституції України):У своєму клопотанні Відповідач посилається на зміни в законодавстві від 2024 року. Зазначене є спробою грубого порушення статті 58 Конституції України. Процедура виключення з військового обліку як невійськовозобов`язаного була повністю та юридично завершена ще 11.05.2017 року проставленням відповідної печатки самого відповідача. Будь-які зміни в законодавстві 2024-2026 років не мають зворотної сили і не можуть ревізувати законно набутий у 2017 році статус, посить позов задовольнити.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
20 жовтня 2005 року Вироком Міського суду м. Миколаєва Позивача було засуджено за ч. 3 ст. 187, ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Верховного Суду України від 02.03.2006 року вказаний вирок було змінено призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна.
05.06.2006 року по 06.08.2008 року позивач відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби, звідки 06.08.2008 року був звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 3 дні на підставі постанови Новобузького районного суду Миколаївської області від 29.07.2008 року, що підтверджується Довідкою про звільнення.
11 травня 2017 року на підставі факту відбування позивачем покарання за вчинення тяжкого злочину, ІНФОРМАЦІЯ_5 у повній відповідності до чинного на той час законодавства було прийнято рішення, згідно з яким Позивача булознято з обліку та визнано "невійськовозобов`язаним". У паперовому військово-обліковому документі (Тимчасовому посвідченні) проставлено офіційний штамп: «Виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 . 37п. 6п.п. 6 ЗУ „ВО і ВС"».
04-07 квітня 2025 року позивача було незаконно затримано (першочергово під приводом порушення ПДР) та всупереч його волі доставлено й утримувано протягом 72 годин на території обласного збірного пункту службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 (зокрема службовою особою ОСОБА_2 ), які повністю проігнорували наявність у позивача відмітки про виключення з обліку. За фактом незаконного позбавлення волі матір`ю позивача ( ОСОБА_3 ) 07.04.2025 року було подано заяву до поліції, що підтверджується Талоном-повідомленням Єдиного обліку № 10159 ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області.
28 липня 2025року на звернення позивача щодо неправомірних дій посадових осіб відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_8 було надано відповідь № 8/1/16315 за підписом полковника ОСОБА_4 . У листі висловлено протиправну позицію військового управління: ТЦК стверджує, що у зв`язку із набранням чинності Законом України № 3633-ІХ від 11.04.2024 р. підставу для виключення засуджених осіб було видалено, а тому Позивач нібито підлягає «поновленню» на обліку та направляється на ВЛК.
29 серпня 2025 року на скаргу позивача через гарячу лінію Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_8 було надано аналогічну відповідь № 8/2/2/7355, яка дублює тезу про поновлення обліку засуджених на підставі ст. 27 Закону.
27 жовтня 2025 року та 22 листопада 2025 року на подальші скарги позивача надіслав відповіді про залишення звернень без розгляду на підставі ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» як повторних.
16 червня 2026 року відповідач засобами поштового зв`язку надіслав на адресу позивача Повістку № 7904057 з вимогою з`явитися 26.06.2026 року о 14:00 для уточнення даних, остаточно актуалізувавши статус позивача в електронній системі як «військовозобов`язаного».
21 червня 2026 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою у якій вимагав усунути недостовірність даних в АІТС «Оберіг» та привести відомості електронного реєстру у повну відповідність до записів у паперовому військово-обліковому документі (тимчасовому посвідченні) позивача про повне виключення з військового обліку.
24 червня 2026 року позивачем через електронну пошту було скеровано офіційну заяву про вчинення кримінального правопорушення до Державного бюро розслідувань за статтями 146, 365, 366, 396 КК України щодо дій службових осіб ТЦК (в т.ч. Андрія Волкова) та поліції.
Відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача, чим фактично допустив протиправну бездіяльність, посилаючись на те, що у зв`язку з набранням чинності Законом України № 3633-ІХ від 11.04.2024 року було виключено положення щодо зняття з військового обліку осіб, які раніше були засуджені за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. На думку відповідача, у зв`язку з цим такі громадяни підлягають повторному взяттю на військовий облік.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку, а також із внесенням до Реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку та вчиненням інших оскаржуваних дій, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 за №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч.1,2 ст.1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Частинами 2, 3 ст.1 Закону № 2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 9 ст. 1 Закону №2232-XII, серед іншого, визначено, що стосується військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (абз. 1 ч. 1 ст. 39 Закону №2232-XII).
Приписами ст. 37 Закону №2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
У п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом на 2021 рік на дату виключення) вказано, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
У зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024, (далі - Закон №3633-ІХ), редакція ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 було виключено.
За змістом ч. 6 ст.37 Закону № 2232-ХІІ у редакції, чинній станом з 18.05.2024, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Також 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560).
Відповідно до п. 4 розділу Загальні питання Порядку №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України Про очищення влади. Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Частиною 5 ст.33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч. 1 ст. 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання ч. 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації ведення військового обліку військовозобов`язаних, призовників та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), п. 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних)стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов`язаних (п. 6 Порядку №1487).
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (п. 20 Порядку № 1487).
Також п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток2 до Порядку № 1487) установлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.Основними завданнями Реєстру є: 1)ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч. 1 ст. 2 Закону №1951-VIII).
За приписами ч.ч. 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені ст. 9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Згідно з положеннями п.п.1, 8, 9, 11 "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 за №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та м. Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема: організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
На підставі ч.ч. 1, 5, 8, 9 ст. 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" держателем Реєстру є Міністерство оборони України (Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного, ІНФОРМАЦІЯ_9 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.
Як видно з матеріалів справи, позивача було знято та виключено з військового обліку 11.05.2017 року на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, чинній на момент прийняття відповідного рішення, про що до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного внесено відповідний запис.
Звертаючись до відповідача із заявою про внесення змін до Реєстру, позивач посилався саме на рішення про виключення його з військового обліку, прийняте у 2017 році, однак, відповідач відповідних змін не вніс, а повідомив, що після набрання чинності Законом України від 11.04.2024 №3633-ІХ підстави для виключення осіб, раніше засуджених до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, із військового обліку відсутні, у зв`язку з чим позивач має перебувати на військовому обліку та виконувати обов`язки військовозобов`язаного.
Отже, спір між сторонами фактично виник у зв`язку з різним розумінням правових наслідків внесення змін до ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме щодо того, чи поширюються зазначені зміни на осіб, яких було виключено з військового обліку до набрання ними чинності, та чи були у відповідача правові підстави для відображення у Реєстрі відомостей про позивача як про військовозобов`язаного.
За таких обставин суд вважає за необхідне проаналізувати правове регулювання спірних правовідносин у редакціях Закону №2232-ХІІ, чинних як на момент виключення позивача з військового обліку, так і на момент виникнення спору.
Так, суд зазначає, що згідно з п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції, що була чинною до 17.05.2024 включно, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
У подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX (Закон №3633-IX), ч. 6 ст. 37 вказаного Закону викладено у такій редакції:«Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Враховуючи наведені норми, з 18.05.2024 редакція ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання.
Поряд з цим, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (2025-2026 рік), взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку.
У пункті 4 Порядку №560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.
Отже, норми ст. 37 Закону №2232-ХІІ, станом на дату взяття позивача на облік, не містять такої підстави для виключення з військового обліку осіб, які засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Водночас суд критично оцінює посилання позивача на те, що відповідно до норм Закону №2232-XII особи, раніше виключенні з військового обліку, повторному взяттю на такий облік вже не підлягають з огляду на таке.
Так, у Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Так, дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.
За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я.
Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст. 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.
Однак, у цьому випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.
Таким чином, законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.
Враховуючи наведене суд зазначає, що у зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII було звужено коло підстав для виключення з військового обліку. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави. З часу набрання чинності змін до Закону № 2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.
При цьому зазначені зміни не свідчать про незаконність рішення про виключення позивача з військового обліку, прийнятого у 2017 році відповідно до чинної на той час редакції Закону, а лише визначають його військово-обліковий статус після набрання чинності новою редакцією ст. 37 Закону № 2232-ХІІ.
Щодо вимог позивача про протиправність дій відповідача щодо внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку позивача та затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_7 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч. 1 ст. 34 Закону №2232-ХІІ).
23.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154).
Відповідно до пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 Положення №154 встановлено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників.
Згідно з абзацом п`ятим пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання ч. 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п. 3 Порядку №1487).
Призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом (п. 19 Порядку №1487).
Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів наведені у Додатку 2 до Порядку №1487 (далі - Правила).
Відповідно до п. 2 Правил, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, серед іншого, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;
Пунктами 3 та 4 Правил встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП).
Громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Зокрема, ст. ст. 210 та 210-1 КУпАП регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема:організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Отже, до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, належить: розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальної інформації.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти), визначає Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від №1951-VIII.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Одним із основних завдань Реєстру є інформаційне забезпечення громадян України відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону №1951-VIII).
За приписами ч.ч. 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94 п. 12 розділу III «Відомості, що вносяться до Реєстру»), передбачено, що отримання призовником, військовозобов`язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.
Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок «Резерв+» надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг.
Згідно з ст. 14-1 Закону №1951-VІІІ електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку «Резерв+».
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Як видно з матеріалів справи, внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку пов`язано з тим, що позивач:
- не прибув вчасно за повісткою ТЦК, дата внесення 06.07.2026.
Згідно з п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Відповідно до ч. 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів - призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених ч.ч 1, 3 ст. 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Стаття 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а ст.210-1 - за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Таким чином, процес притягнення особи до адміністративної відповідальності - це законодавчо врегульована процедура КУпАП, що включає виявлення (фіксацію) правопорушення, складання протоколу у встановлених КУпАП випадках, розгляд справи уповноваженим органом, винесення постанови та її виконання.
КУпАП регламентує процедуру притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 210, 210-1 КУпАП, визначаючи уповноважені органи, які фіксують (виявляють) вказані адміністративні правопорушення, розглядають та виносять постанови про накладення адміністративного стягнення або приймають інше рішення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП такими уповноваженими органами щодо адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦКСП).
ІНФОРМАЦІЯ_10 є уповноваженим суб`єктом владних повноважень відповідно до КУпАП, який виявляє та фіксує адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 210-1 КУпАП щодо порушення правил військового обліку.
Саме відповідач відповідно до норм КУпАП є уповноваженим органом розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 210-1 КУпАП, та встановлювати наявність або відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення щодо порушення правил військового обліку. Встановлений нормами КУпАП порядок розгляду справ передбачає як права та обов`язки уповноваженого органу, так і права та обов`язки особи, яка притягується до відповідальності.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має обсяг прав, які визначені ст. 268 КУпАП, у тому числі подавати докази, пояснення, оскаржувати прийняте рішення.
З урахуванням всіх обставин наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення щодо порушення правил військового обліку встановлюється саме під час розгляду справи уповноваженим органом.
Вимогами ч. 3 ст. 38 Закону №2232-ХІІ визначено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, відмітка в реєстрі або звернення ТЦК та СП до органів поліції щодо доставлення особи є наслідком саме зафіксованого об`єктивного факту ігнорування військового обов`язку, що за своєю правовою суттю є реалізацією превентивних та виконавчих функцій у сфері мобілізаційної підготовки.
Разом із тим, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідачем було порушено визначену законом процедуру внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку або що звернення до органів Національної поліції здійснено за відсутності передбачених законом підстав.
Судом встановлено, що на момент внесення відповідних відомостей до Реєстру позивач перебував на військовому обліку як військовозобов`язаний, а тому на нього поширювалися обов`язки, визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Суд погоджується з доводами відповідача, що позивач був звільнений 08.08.2006 року з місць відбування покарання, то його судимість з 08.08.2016 є погашеною, і він визнається таким, який на сьогоднішній день не має судимості.
Факт незгоди позивача з правомірністю його перебування на військовому обліку сам по собі не свідчить про протиправність внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку чи звернення відповідача до органів Національної поліції. До моменту визнання протиправними або скасування відповідних рішень та відомостей у встановленому законом порядку відповідач був зобов`язаний діяти відповідно до наявних у Реєстрі даних та вимог чинного законодавства.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в цьому випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, робить висновок про те, що позовна заява не підлягає задоволенню.
Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно зі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) - відмовити.
2.Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua