Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №576/1335/26
Суддя: Терещенко О. І.
Справа №576/1335/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сапон О. В.
Номер провадження 33/816/1652/26Суддя-доповідач Терещенко О. І.
Категорія 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Терещенко О. І., розглянув за участю секретаря судового засідання Опанасенко Т.В., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Клюєва А.В. у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Клюєва А.В. на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 09.10.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
УСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 09.10.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Судом установлено, що 19.05.2026 о 21:06 год ОСОБА_1 у м. Глухові по вул. Терещенків керував автомобілем JEEPGRAND CHEROKEE, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Показники газоаналізатора Alkotest 6820 ARSM-0170 склали 2,32‰. Від проходження огляду в Глухівській міській лікарні відмовився. Зазначеними діями порушив п. 2.9а ПДР. За даним фактом відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала.
Не погодившись з указаним судовим рішенням, захисник Клюєв А.В. подав апеляційну скаргу на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 09.10.2026, в якій просив скасувати її та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та ухваленою з істотним обмеженням права особи на участь у розгляді справи і правничу допомогу обраного захисника.
Суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та захисника. При цьому обставини, які унеможливили їхню участь у судовому засіданні, не були наслідком їхньої недобросовісної поведінки, що підтверджується матеріалами справи, зокрема сформованим у підсистемі «Електронний суд» документом у статусі чернетки. Клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням за межами України, призначеного на 09.10.2026, захисник направив завчасно - 23.09.2026. Крім того, 06.10.2026 ОСОБА_1 був госпіталізований на стаціонарне лікування до лікувального центру ТОВ «Крок до життя м. Рівне». За таких обставин висновок суду першої інстанції про умисне затягування розгляду справи стороною захисту є безпідставним та свідчить про порушення права особи на захист і на справедливий судовий розгляд.
Також захисник наполягав на безпосередньому дослідженні відеозаписів із нагрудних відеореєстраторів (бодікамер) працівників поліції, зіставленні їхнього змісту з іншими матеріалами справи та наданні особистих пояснень ОСОБА_1 щодо зафіксованих на відео обставин, що було безпідставно проігноровано судом.
Поряд із цим, у постанові суду першої інстанції недостатньо вмотивовано оцінку доказів та не усунуто наявних суперечностей. Зокрема, у той час як подія правопорушення датована 19.05.2026, у мотивувальній частині постанови як доказ наведено протокол від 11.03.2026.
Окрім цього, у підсистемі «Електронний суд» у межах цього провадження містяться дві електронні редакції постанови, датовані 09.10.2026, які є одним і тим самим судовим актом, однак містять розбіжності у відомостях про особу.
Позиція учасників апеляційного розгляду.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причин неприбуття не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином. Його інтереси представляв захисник Клюєв А.В., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, також не заперечував проти розгляду справи без участі ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
У зв`язку із зазначеним апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Заслухавши захисника Клюєва А.В., дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з частиною 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №670285 від 19.05.2026 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить всі обставини, які утворюють об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- результатом тестування за допомогою приладу ALCOTEST 6820 «Драгер» та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з якими результат огляду становить 2,32‰;
- відеозаписом, на якому зафіксовані обставини правопорушення.
Апеляційний суд зазначає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є встановлений факт наявності у особи алкогольного сп`яніння, наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на місці скоєння правопорушення або в умовах лікувального закладу, щодо вживання алкогольних напоїв та лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Переглядом відеозаписів установлено, що 19.05.2026 о 21:06 год ОСОБА_1 керував автомобілем у м. Глухів та зупинився на стоянці для транспортних засобів біля магазину «АТБ». Після цього до нього підійшов поліцейський та повідомив, що він зупинив свій автомобіль там, де дозволено зупинку транспортних засобів лише особам з обмеженими можливостями. Потім з`ясувалося, що ОСОБА_1 керував автомобілем, не маючи при собі посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб. Потім поліцейський запропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з наявним у нього запахом алкоголю з порожнини рота. Під час спілкування з працівниками поліції останній повідомив, що спілкувався із хлопцями та випив, намагався вирішити питання без складання протоколу відносно нього. Огляд на місці події за допомогою Alkotest Drager погодився пройти, результат огляду склав 2,32‰. Після цього поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, однак ОСОБА_2 відмовився їхати до лікарні. Потім поліцейські повідомили про складання відносно нього протоколу за ст. 130 КУпАП, роз`яснили зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та відсторонили його від керування. ОСОБА_2 , не дочекавшись складання відносно нього протоколу, покинув місце події.
За таких обставин апеляційний суд визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, чим порушив право особи на захист і доступ до правосуддя, апеляційний суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (ч. 1 ст. 277-2 КУпАП).
При цьому нормами ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкової присутності особи під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, як і не встановлено заборони щодо розгляду справи цієї категорії за відсутності такої особи за умови її належного повідомлення.
Згідно з матеріалами справи, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 надійшов до Глухівського міськрайонного суду Сумської області 26.05.2026 та того ж дня був розподілений судді Усенко Л.М.
На підставі розпорядження керівника апарату Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 24.08.2026 №181 здійснено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого її передано на розгляд судді Сапону О.В.
У судові засідання, призначені на 17.06.2026, 22.07.2026 та 09.10.2026, ОСОБА_1 та його захисники - адвокати Клюєв А.В., Шох К.А. не з`явилися.
При цьому 01.06.2026 адвокат Клюєв А.В. подав письмову заяву про ознайомлення з матеріалами справи, яку суд задовольнив, після чого захисник у той же день ознайомився зі справою.
15.06.2026 адвокат Клюєв А.В. звернувся із заявою про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікуванні в Рівненській області та наполягав на особистій участі останнього. Також захисник долучив заяву ОСОБА_1 , у якій той просив не розглядати справу за його відсутності через бажання надати особисті пояснення, а також клопотав про участь у засіданні в режимі відеоконференції, що було задоволено судом.
Того ж дня від адвоката Клюєва А.В. через систему «Електронний суд» надійшла заява про зупинення провадження у справі з посиланням на те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України і не може прибути до суду у зв`язку з виконанням службових обов`язків.
16.06.2026 від захисника Клюєва А.В. до суду надійшли письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, які він просив врахувати під час ухвалення рішення після забезпечення ОСОБА_1 реальної можливості надати особисті пояснення.
Постановою суду від 17.06.2026 у задоволенні клопотань ОСОБА_1 та його захисника про зупинення провадження у справі відмовлено, роз`яснено ОСОБА_1 право взяти участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку (як за допомогою власних технічних засобів, так і з приміщення найближчого суду), а розгляд справи відкладено.
20.07.2026 через систему «Електронний суд» адвокат Клюєв А.В. знову подав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 22.07.2026, мотивуючи це перебуванням ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КП «Рівненський обласний клінічний госпіталь», а також застосуванням щодо самого адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком до 09.08.2026.
23.09.2026 через систему «Електронний суд» від захисника Клюєва А.В. надійшло клопотання про відкладення засідання, призначеного на 09.10.2026, у зв`язку з його перебуванням у відпустці за межами України. Захисник зазначав, що ОСОБА_1 бажає користуватися правничою допомогою обраного адвоката та не відмовляється від його участі.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що поведінка ОСОБА_1 , який мав процесуальну можливість взяти участь у судовому засіданні 09.10.2026 (зокрема в режимі відеоконференції), та систематичне подання стороною захисту клопотань про відкладення розгляду свідчать про свідоме затягування процесу з метою спливу строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. За таких обставин суд зобов`язаний вирішити справу в межах визначених законом строків, з чим повністю погоджується й апеляційний суд.
Окрім цього, апеляційний суд зауважує, що 05.08.2026 через систему «Електронний суд» інший захисник ОСОБА_1 - адвокат Шох К.А. подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронній формі та видачу копії відеозапису, після чого отримала доступ до матеріалів.
Адвокат Шох К.А. також отримала через систему «Електронний суд» повістку про виклик у судове засідання, призначене на 09:00 год 09.10.2026, однак у вказаний час до суду не з`явилася та про причини неявки суд не повідомила.
Наведене беззаперечно свідчить про те, що ОСОБА_1 та обидва його захисники були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Апеляційний суд також звертає увагу, що справа надійшла до суду першої інстанції 26.05.2026, а остаточне судове рішення ухвалено 09.10.2026. Отже, упродовж понад чотирьох місяців ОСОБА_1 не був позбавлений можливості подати письмові чи усні пояснення як під час розгляду справи судом першої інстанції, а відтак мав усі умови для реалізації права на захист, у тому числі через обраних адвокатів.
Окрім того, під час апеляційного перегляду справи апеляційний суд створив належні умови для ОСОБА_1 та його захисників (Клюєва А.В. і ОСОБА_3 ) щодо обґрунтування їхньої правової позиції, особистої участі в судовому засіданні та надання пояснень.
Отже, розгляд справи судом першої інстанції не потягло за собою порушення прав і законних інтересів ОСОБА_1 на доступ до суду.
Доводи захисту про те, що суд першої інстанції не дослідив відеозаписи, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що суд у повному обсязі дослідив долучені докази, у тому числі відеозапис з нагрудного відеореєстратора (бодікамери) працівників поліції, та надав їм належну правову оцінку, що підтверджується змістом оскаржуваної постанови.
З урахуванням установлених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Його винуватість підтверджується сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, які узгоджуються між собою та не викликають сумнівів, а аргументи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, є обґрунтованим і правильним.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критеріям належності, допустимості та достатності для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Натомість апелянт у скарзі не навів переконливих аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та свідчили б про відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення.
Під час апеляційного розгляду доказів на спростування висновків про винуватість ОСОБА_1 здобуто не було.
Також не заслуговують на увагу доводи захисника про формування у підсистемі «Електронний суд» чернеткового документа, який він мав намір направити у майбутньому. Суд оцінює виключно ті докази та процесуальні документи, які офіційно подані та містяться в матеріалах справи на момент прийняття рішення, незалежно від намірів учасників справи щодо вчинення тих чи інших дій у майбутньому.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що подію правопорушення датовано 19.05.2026, тоді як у мотивувальній частині постанови як доказ наведено протокол від 11.03.2026, апеляційний суд зазначає таке.
У матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №670285 від 19.05.2026, на підставі якого у сукупності з іншими доказами судом і постановлено оскаржуване рішення. У мотивувальній частині постанови суд першої інстанції дійсно допустив описку при зазначенні дати та номера протоколу. Проте ця описка має механічний характер і не спростовує самого факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виправлення допущених у судовому рішенні описок чи очевидних арифметичних помилок допускається у разі, якщо при цьому не змінюється суть прийнятого судового рішення.
Зазначення судом першої інстанції іншої дати та номера протоколу не змінює суті прийнятого рішення щодо доведеності вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння за обставин, викладених у постанові, а тому не є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Для усунення вказаної описки учасники справи не позбавлені права звернутися до суду першої інстанції з відповідною заявою про її виправлення.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваної постанови, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неповноту з`ясування обставин повністю спростовуються матеріалами справи. Обставин, які б безумовно слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.
Разом із цим, як слушно зазначає захисник в апеляційній скарзі, у підсистемі «Електронний суд» підтверджується наявність двох електронних редакцій постанови, датованих 09.10.2026, які ухвалені в межах цієї ж справи та стосуються одного й того самого судового рішення.
Вказані обставини повністю підтверджуються матеріалами справи, до якої долучені як постанова суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 , так і постановлена того ж дня постанова щодо ОСОБА_4 за вчинення того самого правопорушення. Зміст зазначених постанов містить ідентичний виклад обставин правопорушення, мотивувальної та резолютивної частин, однак вони містять відмінності в анкетних даних особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (зокрема, щодо по батькові та місця проживання).
Апеляційний суд зауважує, що наявність у межах одного провадження двох суперечливих текстів судового рішення, скріплених електронним цифровим підписом судді та внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень і підсистеми «Електронний суд», є істотним порушенням норм процесуального права та засад судочинства.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про доступ до судових рішень» не допускається вилучення судових рішень із Реєстру, як і внесення будь-яких змін до них, крім випадків виправлення технічної помилки, допущеної під час ведення Реєстру. У разі виправлення описки відповідно до процесуального закону текст рішення у Реєстрі не змінюється, а до нього додатково вноситься судове рішення (ухвала/постанова), яким усунуто таку описку.
Формування та внесення судом першої інстанції до підсистеми «Електронний суд» двох різних за змістом процесуальних документів за результатами розгляду однієї справи нівелює інститут виправлення описок та призводить до процесуальної невизначеності.
Складником принципу верховенства права (ст. 8 Конституції України) є принцип правової визначеності, який вимагає, щоб у разі прийняття судом остаточного рішення воно не ставилося під сумнів, а процедура його виготовлення та оприлюднення забезпечувала чіткі й передбачувані наслідки для учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії справедливого судочинства охоплюють доступ до суду та юридичну визначеність судового рішення. Оприлюднення двох постанов щодо одного і того самого процесу з різними анкетними даними позбавляє особу чіткої практичної можливості зрозуміти, стосовно кого саме винесено остаточне рішення, унеможливлює його належне виконання та створює практичні перешкоди у реалізації права на захист.
Враховуючи, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених у справі доказів, однак судом першої інстанції під час виготовлення та оприлюднення оскаржуваного судового рішення допущено істотні порушення норм процесуального права, які неможливо усунути шляхом виправлення описки, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаного правопорушення.
Висновки апеляційного суду
З урахуванням установлених обставин апеляційний суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Його винуватість підтверджується сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, наявних у матеріалах справи, які є узгодженими між собою та не викликають сумнівів.
У зв`язку з допущеними судом першої інстанції істотними порушеннями норм процесуального права оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги захисника - частковому задоволенню.
За змістом ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення апеляційний суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь його провини. З огляду на відсутність альтернативних видів стягнення у санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Крім того, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП зі ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Клюєва А.В. задовольнити частково.
Постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 09.10.2026 щодо ОСОБА_1 скасувати у зв`язку з порушенням норм процесуального права та постановити нову постанову.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу і вноситься в установу банку України.
У разі несплати штрафу в установлений строк, на підставі ч. 1 ст. 308 КУпАП, постанову надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначений ч. 1 ст. 130 КУпАП та зазначений у постанові;
- витрати на облік правопорушення, розмір яких визначений Кабінетом Міністрів України.
В іншій частині апеляційну скаргу захисника Клюєва А.В. залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ольга ТЕРЕЩЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua