Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №587/2686/20 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 рокум.Суми

Справа №587/2686/20

Номер провадження 22-ц/816/559/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Нестеренка М. В. , Воронкова Д. В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Кордюком Віталієм Петровичем, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана його представником – адвокатом Молібог Юлією Миколаївною,

на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 10 червня 2025 року у складі судді Гончаренко Л.М., постановлену в м. Суми,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за договором позики від 24 березня 2015 року у розмірі 700 000 доларів США.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 10 червня 2025 року клопотання представника відповідача - адвоката Рижова С.Є. задоволено.

Провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 587/1764/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання договору недійсним.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника – адвоката Кордюка В.П. та ОСОБА_2 , діючи через свого представника – адвоката Молібог Ю.М., подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення норм процесуального права, просять ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

ОСОБА_1 в доводах апеляційної скарги вказував на те, що справа в провадженні суду перебуває вже п`ять років і зупинення провадження у справі призведе до затягування розгляду справи. Звертає увагу на те, що договір позики є чинним, а його недійсність не встановлена судом, а тому суд в даному провадженні сам виходити з презумпції дійсності правочину.

Апеляційна скарга Шаріф Камал Наріз мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що справа перебуває на розгляді протягом тривалого періоду і відповідачка була обізнана про наявність договору, і лише у 2025 році звернулася до суду з окремим позовом про визнання недійсним договору недійсним. На переконання заявника апеляційної скарги відповідачкою вчиняються дії, направлені на затягування розгляду справи шляхом подання безпідставних клопотань.

Відзивів на апеляційні скарги у визначений апеляційним судом строк, сторонами подано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

За змістом пункту 14 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За таких обставин розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

За приписами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що предметом розгляду справи №587/1764/25 є визнання договору позики недійсним, який є предметом розгляду цієї справи. З матеріалів справи вбачається, що разом з пред`явленням позову також заявлено клопотання про призначення комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи для з`ясування питань, в тому числі чи підписував спірний договір позивач, та в який період. Шляхом експертного дослідження одним із результатів такого може бути спростовано проставлення підпису позивачем та період його підписання та з цих підстав суд може задовольнити позов про визнання договору позики недійсним, що за своєю суттю матиме преюдиційне значення для встановлення обставин спору, тому у суду виникає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №587/1764/25.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Встановлено, що позивач, звертаючись до суду з позовом, просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за договором позики 24 березня 2015 року у сумі 700 000 доларів США.

У провадженні Сумського районного суду Сумської області перебувала справа №587/1764/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання договору позики від 24 березня 2015 року недійсним.

Таким чином, враховуючи те, що результати розгляду судової справи №587/1764/25, в якій досліджувалося питання дійсності договору позики від 24 березня 2015 року, могли вплинути на результати розгляду судової даної судової справи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про неможливість подальшого розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики до ухвалення судового рішення у вищевказаній справі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Сумського районного суду Сумської області від 09 червня 2026 року у справі №587/1764/25 , яке постановою Сумського апеляційного суду від 25 серпня 2026 року залишено без змін, у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання договору позики від 24 березня 2015 року недійсним відмовлено. Тобто, підстава для зупинення провадження у судовій справі, що переглядається на даний час вже відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Установивши, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Кордюком Віталієм Петровичем, та апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником – адвокатом Молібог Юлією Миколаївною, залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 10 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: М. В. Нестеренко

Д. В. Воронков