Суд: Татарбунарський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №515/1754/26
Суддя: Дем'янова О. А.
Справа № 515/1754/26
Провадження № 3/515/2609/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Дем`янової О.А.,
за участі:
прокурора Кайкуліної І.О.,
особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщенні суду матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки в м.Татарбунари Одеської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в.о. директора НПП «Тузловські лимани»,
за вчинення правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
24 вересня 2026 року до Татарбунарського районного суду Одеської області з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань НП України надійшли протоколи №814/2026 від 17.09.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.172-7 КУпАП, №815/2026 від 17.09.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.172-7 КУпАП, №816/2026 від 17.09.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-7 КУпАП, №817/2026 від 17.09.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2ст.172-7 КУпАП та матеріали, додані до протоколів.
У вказаних протоколах про адміністративні правопорушення зазначено таке.
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки директора Національного природного парку «Тузловські лимани» (Далі - НПП «Тузловські лимани»), будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час підписання договору № 22/НП-25 від 29.09.2025 про надання послуг (організація доставки (перегону) транспортних засобів (автомобілів)) з фізичною особою ОСОБА_2 на суму 25 500 грн., яка є її невісткою, тобто близькою особою відповідно до ст. 1 Закону. Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Далі, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки директора Національного природного парку «Тузловські лимани» (Далі - НПП «Тузловські лимани»), будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання договору № 22/НП-25 від 29.09.2025 про надання послуг (організація доставки (перегону) транспортних засобів (автомобілів)) з фізичною особою ОСОБА_3 на суму 25 500 грн., яка є її невісткою, тобто близькою особою відповідно до ст. 1 Закону.Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Далі, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки директора Національного природного парку «Тузловські лимани» (Далі - НПП «Тузловські лимани»), будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час підписання договору № 25/НП-25 від 23.12.2025 про надання послуг (технічне обстеження, аналіз, модернізація та налаштування системи енергозабезпечення) з фізичною особою ОСОБА_2 на суму 39 000 грн., яка є її невісткою, тобто близькою особою відповідно до ст. 1 Закону. Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Далі, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки директора Національного природного парку «Тузловські лимани» (Далі - НПП «Тузловські лимани»), будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання договору № 25/НП-25 від 23.12.2025 про надання послуг (технічне обстеження, аналіз, модернізація та налаштування системи енергозабезпечення) з фізичною особою ОСОБА_2 на суму 39 000 грн., яка є її невісткою, тобто близькою особою відповідно до ст. 1 Закону. Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2026 року адміністративні матеріали №515/1754/26 (провадження №3/515/2609/26), №515/1755/26 (провадження №3/515/2610/26), №515/1756/26 (провадження №3/515/2611/26) №515/1757/26 (провадження №3/515/2612/26) відносно ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження в одне провадження, об`єднаній справі про адміністративне правопорушення присвоєно №515/1754/26 (провадження №3/515/2609/26).
15 жовтня 2026 року Татарбунарським судом Одеської області задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, витребувано з Національного агентства з питань запобігання корупції наступні документи:
-копії первинних повідомлень (звернень), із зазначенням дати їх надходження, на підставі яких розпочато розгляд інформації щодо можливого вчинення ОСОБА_1 правопорушень: передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №814/2026 від 17.09.2026); передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №815/2026 від 17.09.2026); передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №816/2026 від 17.09.2026); передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №817/2026 від 17.09.2026).
-копії обґрунтованих висновків Національного агентства з питань запобігання від 20.05.2026 за кожним з протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відносно ОСОБА_1 , додатки до них та відомості про дати і адресатів їх направлення, а також дати отримання відповідним органом Національної поліції.
Задоволено клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Лавреки В.В. про витребування доказів, витребувано в Міністерства економіки та довкілля України копії матеріалів особової справи на виконуючого обов`язки директора Національного природного парку «Тузловські лимани» ОСОБА_1 (накази, посадові інструкції, функціональні обов`язки, попередження про вимоги, заборони та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», інше).
Витребувані судом документи від Департаменту моніторингу у контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання надійшли до суду 22.10.2026 року.
Справу було призначено 27.10.2026 року на 13 годину 00 хвилин.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, 27.10.2026 року о 14 годині 24 хвилини (після судового засідання) нею було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв1язку з тим, що відповідь Національного агентства з питань запобігання корупції на відповідний запит суду не отримано.
Від Міністерства економіки та довкілля України 27.10.2026 року о 13 годині 22 хвилини (після судового засідання) надійшла відповідь щодо надання витребуваних копій документів, з якої слідує, що вони в Міністерстві економіки та довкілля України відсутні.
03 листопада 2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно неї.
У клопотанні ОСОБА_1 зазначила, що підставою для провадження стало повідомлення про корупцію від 21.04.2026р., сформоване Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) 22.04.2026 за № ПК/688/0-26.
Згідно з листом НАЗК від 22 жовтня 2026 року № 30-10/68647-26, наданим на запит суду, НАЗК склало обґрунтований висновок про виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, від 20.05.2026 та надіслало його до Національної поліції супровідним листом від 20.05.2026 № 30-10/35285-26. Копіювання матеріалів, доданих до висновку, НАЗК не здійснювало, а відомості про дату їх отримання органом Національної поліції в НАЗК відсутні.
Протокол складено лише 17.09.2026, тобто майже через п`ять місяців після реєстрації повідомлення та через чотири місяці після складення обґрунтованого висновку.
При цьому строк за ч. 4 ст. 38 КУпАП обчислюється саме з дати реєстрації повідомлення в НАЗК (22.04.2026) і безповоротно сплив 22.10.2026, що є безумовною підставою для закриття справи.
Посилаючись на вимоги ст.ст.7,38,247 КУпАП просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо неї на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинених правопорушеннях не визнала, суду пояснила, що діяла у відповідності до вимог закону і відсутня така складова, як приватний інтерес. Просила справу закрити у зв`язку із спливом строку, передбаченого ст.. 38 КУпАП.
На підставі викладеного, просить закрити провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП у зв`язку із закінченням строків притягненні до адміністративної відповідальності у відповідності.
Прокурор Кайкуліна І.О. вважає, що клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає. Оскільки датою виявлення адміністративного правопорушення є дата складання протоколу.
Заслухавши думку прокурора, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та позиції сторін, суд приходить до такого висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до частини четвертої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.
Моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення). Факт виявлення порушення - це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення, тобто моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). Складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є окремою процесуальною дією. Сам протокол фактично є суб`єктивний виклад свого бачення уповноваженою особою та фіксація обставин певної події на основі наявних доказів.
З матеріалів справи вбачається, що Повідомлення про корупцію Національним агентством з питань запобігання корупції відносно ОСОБА_1 складено 21 квітня 2026 року.
Отже, моментом виявлення порушення є час складання Повідомлення про корупцію.
Згідно зі ст.245 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені 17.09.2026, тобто майже через п`ять місяців після реєстрації повідомлення та через чотири місяці після складення обґрунтованого висновку.
До суду матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП надійшли 24.09.2026 року.
Враховуючи викладене, датою виявлення правопорушень є 21 квітня 2026 року, а відтак на день розгляду справи 05 листопада 2026 року строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 сплинув.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 28.02.2019 по справі №149/2498/17 (адміністративне провадження №К/9901/4274/18), початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, на день розгляду справи в суді сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
07.11.2017 року Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді України (далі НКР при ВАСУ) прийняла Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності». У Висновку зазначено, що п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Окрім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст.284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Згідно роз`яснень наданих Верховним судом в постанові від 11.07.2018 року у справі № 308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Як зазначив Верховний Суд, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, Верховний Суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якість закону»; якщо в національному законодавстві допущено неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, то національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
На підставі викладеного, суддя дійшов висновку, що на день розгляду справи про адміністративне правопорушення, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закінчився, та за таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно неї за вчинення правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, підлягає закриттю.
Підстав для встановлення вини ОСОБА_1 одночасно з закриттям провадження у справі через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності, суд не вбачає.
Керуючись ст. 27, 36, 38, 40-1, ч. 1, ч. 2 ст. 172-7, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.А.Дем`янова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua