Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №127/29158/26 — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №127/29158/26

Суддя: Рибчинський В. П.

Справа № 127/29158/26

Провадження № 33/801/1132/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Курбатова І. Л.

Доповідач: Рибчинський В. П.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,

за участю ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Бистрицького М.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Бистрицького Максима Олексійовича на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №739216 від 06.08.2026 року водій ОСОБА_1 06.08.2026 року о 20:45 год. в м. Вінниця, проспект Космонавтів, 47, за порушення ПДР був зупинений під час керування транспортним засобом Kia Forte, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови та із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: не природня блідість обличчя, зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись з такою постановою суду захисник ОСОБА_1 – адвокат Бистрицький М.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 739216 від 06.08.2026 року водій ОСОБА_1 06.08.2026 року о 20:45 год. в м. Вінниця, проспект Космонавтів, 47, за порушення ПДР був зупинений під час керування транспортним засобом Kia Forte, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови та із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: не природня блідість обличчя, зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції зробив на підставі доказів, які містяться у справі, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 739216 від 06.08.2026 (а.с. 2); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння відповідно до якого 06.08.2026 об 20:45 год ОСОБА_1 , у якого виявлено ознаки алкогольного та наркотичного сп`яніння (порушення координації рухів, неприродна блідість обличчя, зіниці, які не реагують на світло) направлявся до КНП «ВОКПЛ ім. Ак. Ющенка ВОР» для проведення огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння (а.с. 4); рапорту поліцейського взводу №2 роти №2 БУПП у Вінницькій області ДПП капітана поліції Семіцького В. від 06.08.2026 року (а.с. 6) та відеозапису із нагрудних камер поліцейських (а.с. 7).

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У зв`язку з відмовою водія від проходження огляду, поліцейський, діючи у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, правомірно склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказавши, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Апеляційний суд зазначає, що згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов`язку їх виконання.

Також суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, та під час спілкування з працівниками поліції перебував у стані сильного душевного хвилювання, є аналогічними тим, що наведені у клопотанні захисника про закриття провадження у справі та яким судом першої інстанції надано оцінку.

Доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а будь яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріалами справи не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин приходжу до висновку, що ОСОБА_3 було надано в передбаченому порядку можливість пройти перевірку на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння, від якої він відмовився, що містить склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно, наявні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права, як про це зазначає апелянт у поданій апеляційній скарзі, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 33, 38, 130, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Бистрицького Максима Олексійовича залишити без задоволення.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду: В.П. Рибчинський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua