Суд: Тарутинський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №514/1633/26
Суддя: Кравченко П. А.
Тарутинський районний суд Одеської області
_________________________________________________________________________
Справа №514/1633/26
Провадження по справі № 2-о/514/49/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кравченко П.А.
за участю секретаря – Мельниченко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Буджацька селищна рада Болградського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, посилаючись на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 , і по господарський книзі №2, особистий рахунок НОМЕР_1 зазначене місце мешкання та реєстрації АДРЕСА_2 . Заявник з 2007 року постійно проживала разом з матір`ю за вищевказаною адресою. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить: земельна ділянка, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку. 28.04.2026 року заявник звернулася до приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Давидової Н. із заявою щодо оформлення спадщини після смерті матері. Однак нотаріусом було надано письмове роз`яснення про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.04.2026 року №257/01-16, з рекомендацією звернутись до суду щодо спільного проживання зі спадкодавцем на час її смерті. ОСОБА_1 вела спільне господарство з її матір`ю ОСОБА_2 , в них був спільний бюджет та після її смерті поховала її. Заявник ОСОБА_1 , є спадкоємицею першої черги після смерті матері.14.04.2008 року ОСОБА_2 склала заповіт, який був посвідчений секретарем виконкому Ламбрівської сільської ради Тарутинського району Одеської області Андрєшковою М.І., яким заповідала ОСОБА_1 у випадок її смерті робить таке розпорядження: земельну ділянку площею 2,33 (два гектара 33 соток), розташовану на території Ламбрівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, яка належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ОД №074515, виданого Тарутинською райдержадміністрацією 01.10.2004 року, та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №358.
У зв`язку з цим, заявник просить в судовому порядку встановити факт її постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини.
В судове засідання заявник не з`явилась, до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі та просить задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи голова Буджацької селищної ради в судове засідання не з`явився, на Електронну пошту суду надійшла заява про розгляд без її участі, позовні вимоги підтримують, не заперечують проти задоволення позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 16).
Спадкоємцем до майна померлої є її донька ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.13), копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.14), Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с.15).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить: земельна ділянка, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку.
14.04.2008 року ОСОБА_2 склала заповіт, який був посвідчений секретарем виконкому Ламбрівської сільської ради Тарутинського району Одеської області Андрєшковою М.І., яким заповідала ОСОБА_1 у випадок її смерті робить таке розпорядження: земельну ділянку площею 2,33 (два гектара 33 соток), розташовану на території Ламбрівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, яка належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ОД №074515, виданого Тарутинською райдержадміністрацією 01.10.2004 року, та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №358.
28.04.2026 року заявник звернулася до приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Давидової Н. із заявою щодо оформлення спадщини після смерті матері. Однак нотаріусом було надано письмове роз`яснення про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.04.2026 року №257/01-16, з рекомендацією звернутись до суду щодо спільного проживання зі спадкодавцем на час її смерті.
Згідно довідки Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області №52 від 07.05.2026 року, наданої у тому, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживала на день смерті зі своєю дочкою ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області №53 від 07.05.2026 року, видана у тому, що гр. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , але проживала на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , разом з донькою ОСОБА_1 .
Згідно довідки Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області №75 від 06.04.2026 року, наданої Богданівським старостинським округом Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області, в тому що, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована по АДРЕСА_1 . Згідно по господарської книги №2 особистий рахунок НОМЕР_1 .
Дана обставина також підтверджується письмовими показами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218,1231 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до з ч.ч.3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, статтею 1268 ЦК України, для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
Як роз`яснено в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в судовому порядку підлягають встановленню факти, які породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення..
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику в справах про спадкування» у разі, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним. У постанові від 28.04.2021 у справі №204/2707/19 Верховний Суд зазначив, що для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавцем, проживання має бути фактичним.
За змістом п. п.3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Положеннямист. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З огляду на викладене, відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
До спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
Частина третя статті 1168 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
У разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
Зазначене викладене в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.09.2020 у справі №569/15147/17.
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання особи - спадкодавця, за місцем проживання спадкоємця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкоємцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч.3 ст.1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.
З аналізу наведених норм можна дійти висновку про те, що законодавець не пов`язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до ст.1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.
Як встановлено судом, що заявник на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_2 , по день смерті останньої, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на викладене та враховуючи, що заявниця на час відкриття спадщини постійно проживала разом з матір`ю, здійснювала за нею догляд, піклування та подальше поховання і зазначений факт постійного проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцем знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, встановлення даного факту необхідно заявниці з метою реалізації права на оформлення спадкового майна і він не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, а тому суд вважає за необхідне заяву задовольнити.
Керуючись ст.ст.29, 1168, 1216, 1218, 1219, 1220, 1221, 1231, 1268 ЦК України, ст.ст.263-265, 315, 319 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Буджацька селищна рада Болградського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем – ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Тарутинський районний суд Одеської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П.А. Кравченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua