Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №512/311/26 — Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/311/26

Провадження №2/512/419/26

"27" серпня 2026 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року Савранський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Бростовської Н.О.,

секретаря – Пустовіт С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Саврань, Подільського району, Одеської області, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2026р. до суду надійшла вказана позовна заява, яку позивач обгрунтовує тим, що 19.12.2021р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір позики (ануїтет) №77138748, за умовами якого Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00грн. строком на 64 дні з базовою процентною ставкою 1,6% на день, а Позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити проценти від суми позики. Вказаний договір укладено дистанційно в електронній формі та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». На підставі договору від 04.01.2022р. №025-040122 право вимоги за вказаним кредитним договором набуло ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», яке передало це право ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу від 17.12.2025р. №17/12/25-01. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором №77138748 від 19.12.2021р. належним чином не виконав, а тому станом на 11.06.2022р. в нього виникла заборгованість за цим договором, яка становить 21176,12грн., у тому числі: 9158,60грн. – заборгованість за основною сумою боргу та 12017,52грн. – заборгованість за процентами за користування позикою. Вказану заборгованість, а також судові витрати по справі, які складаються з судового збору в розмірі 2662,40грн., витрат, пов`язаних з підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу в розмірі 381,74грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00грн., позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.51).

Відповідач в судове засідання також не з`явився про дату, час і місце засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов, а також заяву про розгляд справи за його відсутністю не подав.

За таких обставин, враховуючи неявку відповідача, повідомленого належним чином, приймаючи до уваги згоду позивача на ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, дійшов такого висновку.

19.12.2021р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір позики (ануїтет) №77138748, за умовами якого Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00грн. строком на 64 дні з базовою процентною ставкою 1,6% на день, а Позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити проценти від суми позики (а.с.1-зворот).

Вказаний договір укладено дистанційно в електронній формі та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

На підставі договору від 04.01.2022р. №025-040122 право вимоги за вказаним кредитним договором набуло ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (а.с.17-20), яке передало це право ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу від 17.12.2025р. №17/12/25-01 (а.с.22-26).

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором №77138748 від 19.12.2021р. належним чином не виконав, а тому станом на 11.06.2022р. в нього виникла заборгованість за цим договором, яка становить 21176,12грн., у тому числі: 9158,60грн. – заборгованість за основною сумою боргу та 12017,52грн. – заборгованість за процентами за користування позикою, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.9-зворот – 11).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ст.12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України).

Суд зазначає, що відповідач не надав доказів, які б спростовували його заборгованість за кредитним договором №77138748 від 19.12.2021р., з заявами та клопотаннями про витребування доказів, які могли б свідчити про відсутність заборгованості, він до суду не звертався, відзив на позов не подав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №77138748 від 19.12.2021р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких серед інших витрат належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, якими у даному випадку є витрати, пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу в розмірі 381,74грн., суд зазначає наступне.

Так, при зверненні до суду з цією позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1000 від 06.04.2026р. (а.с.1), який в силу ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підтвердження витрат, пов`язаних з підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу в розмірі 381,74грн., позивач надав копію договору про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції №ДТ-СК-30102025 від 30.10.2025р., укладеного між ним та ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ» (а.с.45-зворот – 48), а також додаток №3 до цього договору від 28.01.2026р., в якому наведено детальний розрахунок вказаних витрат (а.с.49), а тому вказані витрати, з огляду на положення ч.2 ст.141 ЦПК України, також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (п.268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002р. «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як встановлено ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.3 ст.141 цього Кодексу при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З огляду на зазначене, враховуючи незначну складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), їх обсяг, необхідність, а також розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, суд вважає, що розмір гонорару 12000,00грн. за професійну правничу допомогу є надто завищеним, а тому він підлягає зменшенню до 4000,00грн. та згідно ч.2 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.526, 626, 628, ч.1 ст.638, ч.2 ст.639, ч.1 ст.1054 ЦК України, ч.3 ст.12, ч.1 ст.76, ч.1 ст.81, ч.4 ст.137, ч.ч.1, 2 ст.141, ч.3 ст.258, ст.ст.259, 263-265, ч.1 ст.280, ст.ст.281, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 02154, м.Київ, просп.Соборності, 30-А, приміщення321), заборгованість за договором позики №77138748 від 19.12.2021р. в розмірі 21176,12грн. (двадцять одна тисяча сто сімдесят шість грн. дванадцять коп.), у тому числі: 9158,60грн. – заборгованість за основною сумою боргу та 12017,52грн. – заборгованість за процентами за користування позикою (станом на 11.06.2022р.), а також судові витрати по справі: судовий збір в розмірі 2662,40грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. сорок коп.), витрати, пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу в розмірі 381,74грн. (триста вісімдесят одна грн. сімдесят чотири коп.), та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00грн. (чотири тисячі грн.), а всього 28220,26грн. (двадцять вісім тисяч двісті двадцять грн. двадцять шість коп.).

В іншій частині позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Савранського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ч.ч.1, 2 ст.284 ЦПК України).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи (ч.1 ст.289 ЦПК України).

СУДДЯ (підпис)

Суддя Савранського районного

суду Одеської області Бростовська Н.О.