Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №502/1896/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Суд: Кілійський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №502/1896/26

Суддя: Березніков О. В.

Справа № 502/1896/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Березнікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

про визнання права власності за спадщиною

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності за спадщиною. З позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді: житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/ розташованої в АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 579946 від 26.04.2010 р., кадастровий номер 5122381900:02:001:0348, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розташованої в АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1 , площею 0,0207 га, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 579945 від 26.04.2010 р., кадастровий номер 5122381900:02:001:0349. Позивач, мати позивача, ОСОБА_3 та дядько ОСОБА_4 , будучи онукою/дочкою/сином померлої ОСОБА_2 прийняли спадщину фактично, оскільки проживала разом з нею на день її смерті. При житті позивач, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не переоформлювали на себе вищевказане майно. Мати позивача, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та дядько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишилося спадкове майно у вигляді: житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належного ОСОБА_2 , земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/ розташованої в АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 579946 від 26.04.2010 р., кадастровий номер 5122381900:02:001:0348 належної ОСОБА_2 , земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розташованої в АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1 , площею 0,0207 га, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 579945 від 26.04.2010 р., кадастровий номер 5122381900:02:001:0349 належної ОСОБА_2 . Позивач, будучи дочкою / племінницею померлих ОСОБА_3 та дядька ОСОБА_4 прийняла спадщину фактично, оскільки проживала та була зареєстрована разом з ними на день їх смерті. Позивач, відповідно до ст. 1261, 1265 ЦК України, є спадкоємцем за законом, після смерті ОСОБА_3 та дядька ОСОБА_4 . Позивач, як спадкоємець за законом, звернулася до нотаріальної контори за оформленням спадщини на спадкове майно, після померлих ОСОБА_3 та дядька ОСОБА_4 та їй нотаріусом було роз`яснено, що через відсутність всіх належних правовстановлюючих документів для оформлення спадщини в нотаріальному порядку необхідно звернутися до суду за вирішенням цього питання. На теперішній час вищевказане унеможливлює оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про захист невизнаних прав.

В зв`язку з зазначеним, позивач просила суд:

- визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/ розташованої в АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 579946 від 26.04.2010 р., кадастровий номер 5122381900:02:001:0348, на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розташованої в АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1 , площею 0,0207 га, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 579945 від 26.04.2010 р., кадастровий номер 5122381900:02:001:0349, та на житловий будинок в АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: житлового будинку - літ. А житловою площею 29,5 кв.м. та загальною площею 51,6 кв. м., сараїв – літ. Б, В, Г., вбиральні – літ. Д, надвірних споруд - № 1-4, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Представником позивача було надано заяву, відповідно до якої він просив розглянути справу без його участі та без присутності позивача, та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача – Кілійської міської ради, в судове засідання не прибув, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до актового запису про народження № 3 від 04.02.1980 р., – рос. « ОСОБА_5 » та рос. « ОСОБА_6 » є батьками: рос. « ОСОБА_7 », ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , запис акта про народження № 9 – рос. « ОСОБА_5 » та рос. « ОСОБА_6 » є батьками: рос. « ОСОБА_8 », ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого повторно 15.10.2025 р., запис акта про народження № 2 – ОСОБА_9 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 15.10.2025 р., ОСОБА_11 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб 14.04.2021 року, про що зроблено актовий запис за № 123. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище рос. « ОСОБА_12 ».

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_5 виданого повторно 15.10.2025 р., актовий запис №494 , ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_6 виданого повторно 15.10.2025 р., актовий запис №87, ОСОБА_13 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_7 виданого повторно 15.10.2025 р., актовий запис №551, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_8 виданого 18.09.2025 р., актовий запис №389, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно виписки з погосподарської книги № 29 від 03.03.2023 р. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті. На день її смерті за вказаною адресою були зареєстровані: син - ОСОБА_4 , дочка – ОСОБА_3 , онучка – ОСОБА_1 , онук – ОСОБА_13 .

ОСОБА_2 при житті належав житловий будинок з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_9 від 16.07.2009 р., земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/ розташованої в АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 579946 від 26.04.2010 р., кадастровий номер 5122381900:02:001:0348 та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства розташованої в АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1 , площею 0,0207 га, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 579945 від 26.04.2010 р., кадастровий номер 5122381900:02:001:0349.

Відповідно до технічного паспорту, житловий будинок в АДРЕСА_1 в цілому складається з: житлового будинку - літ. А житловою площею 29,5 кв.м. та загальною площею 51,6 кв. м., сараю – літ. Б, В, Г, вбиральні – літ. Д, надвірних споруд - № 1-4.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 86521111 від 31.08.2026 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація у Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_3 відсутня.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 86521125 від 31.08.2026 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація у Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_3 відсутня.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 86521035 від 31.08.2026 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація у Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_2 відсутня.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 86521153 від 31.08.2026 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація у Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_4 відсутня.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 86521165 від 31.08.2026 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація у Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_4 відсутня.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов – задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1261, 1265, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності за спадщиною – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/ розташованої в АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 579946 від 26.04.2010 р., кадастровий номер 5122381900:02:001:0348, на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розташованої в АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1 , площею 0,0207 га, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 579945 від 26.04.2010 р., кадастровий номер 5122381900:02:001:0349, та на житловий будинок в АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: житлового будинку - літ. А житловою площею 29,5 кв.м. та загальною площею 51,6 кв. м., сараїв – літ. Б, В, Г., вбиральні – літ. Д, надвірних споруд - № 1-4, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. В. Березніков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua