Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №946/729/26
Суддя: Адамов А. С.
Справа № 946/729/26
Провадження № 2/946/3945/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого – судді Адамова А.С.,
при секретарі – Тюміній О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНКРІАСІС-12", Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
04.02.2026 року представник АТ «Ідея Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 86906,28 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 18.02.2022 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №А02.31505.009489773 (Кредитний договір). Пунктом 3 Кредитного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису цим договором, Позичальник акцептує публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк» текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку в розділі Архів публічних договорів за посиланням: https://іdeaЬапк.uа/uк/аbоut/рublіс-сопtгасts#4е6d870а-5с4d-49а8-8071-b978с5ес88lb. Згідно Кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 37800 грн., зі сплатою 15% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів видачі кредиту. Відповідач не повернув отриманий кредит в встановлений Кредитним договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за Кредитним договором. Остання сплату відповідачем зарахування по Кредитному договору здійснено 19.10.2023. Сума боргу відповідача за Кредитним договором станом на 07.01.2026 становить 86906,28 грн., яка складається з наступного: прострочений борг - 34326,73 грн., прострочені проценти - 16457,55 грн., прострочена плата за обслуговування кредиту -36122 грн. Заборгованість відповідача підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ) та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 07.01.2026.
05 лютого 2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
01 квітня 2026 року заочним рішенням суду по справі № 946/729/26 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту та страхування №А02.31505.009489773 (Кредитний договір) від 18.02.2022 у загальному розмірі 86906,28 гривень, судовий збір в розмірі 3328 гривень.
18.05.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 01 квітня 2026 року по справі № 946/729/26 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
19 травня 2026 року ухвалою судді заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі № 946/729/26 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху.
22.05.2026 представник ОСОБА_1 надав заяву на виконання ухвали суду про усунення недоліків.
Так, в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення, ОСОБА_1 зазначено, що про наявність заочного рішення по вказаній справі вона дізналася 17.04.2026 року, отримавши поштою з суду повний текст вказаного рішення. Вона не була присутня при проголошенні заочного рішення суду та в загалі не знала про дату і час цього судового засідання по справі, оскільки судових повісток про виклик до суду в порядку, встановленому ст. 128 ЦПК України, вона не отримувала. В матеріалах справи відсутні будь які документи, що підтверджують, обставину, яка свідчить про відправку та отримання відповідачем судових повісток. Вважає, у суду не було жодних підстав для ухвалення заочного рішення, оскільки відсутність належності повідомлення відповідача є перешкодою для ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 224 ЦПК. Крім того, як свідчить додана до заяви роздруківка з сайту Ізмаїльського міськрайонного суду від 03.04.2026 року, на вказану дату значиться, що по справі №946/729/26 відкрито лише провадження. Про наявність призначення судового засідання на 01 квітня 2026 року по справі та будь-якого рішення по справі зовсім не вказано. Вважає за необхідне переглянути вказане заочне рішення. Так, як випливає з тексту Договору кредиту та страхування № А02.31505.009489773 від 18 лютого 2022 року, договір підписаний трьома сторонами, а саме: АТ "Ідея Банк" (Банк), ТОВ "Нью Файненс Сервіс" (Страховий агент) та нею. Однак при розгляді матеріалів справи, суд не притягнув до участі у справі ТОВ "Нью Файненс Сервіс" (Страховий агент) у якості третьої особи на стороні позивача. У позовній заяві вказано, що позивач повністю виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, а Відповідач отримала кредит у розмірі 37800 грн. Однак при розгляді матеріалів справи суд не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази видачі кредитних коштів та їх отримання. Позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів фактичного перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача або їх отримання в інший спосіб. Надані позивачем виписка по рахунку та розрахунок заборгованості є внутрішніми документами банку, складеними в односторонньому порядку, і не можуть вважатися беззаперечним доказом видачі кредиту та наявності боргу. Окрім того, судом не було встановлено перерахування коштів позивачем та отримання їх відповідачем, оскільки копії меморіальних ордерів №№7752572, 7752576 та 7752570 від 18.02.2022 року не є належними та допустимими доказами, так як на них відсутні підписи, печатка чи штамп банку. Таким чином, факт перерахування коштів відповідачу, позивачем не підтверджений. Крім того, після відкриття провадження по справі, відповідачка за рахунок власних коштів частково погасила заборгованість на загальну суму 16700 грн.
26 травня 2026 року ухвалою судді прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі № 946/729/26.
08 червня 2026 року ухвалою суду заочне рішення суду від 01 квітня 2026 року по справі № 946/729/26 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано.
13.07.2026 року представник позивача надав суду заяву про залишення без розгляду позовних вимог в частині, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 19900грн. за договором №A02.31505.009489773 від 18.02.2022. Зазначив, що відповідачем було сплачено кошти в сумі 19900,00 грн., які направлені на погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором, що була заявлена до стягнення в суді, а саме: 5046,50 грн. - на погашення простроченого боргу, 4055,10 - на погашення прострочених процентів, 10 798,40 – на погашення простроченої плати за обслуговування кредиту, у зв`язку з чим станом на 10.07.2026 сума боргу ОСОБА_1 за вказаним вище Кредитним договором становить 67006,28 грн., що складається з наступного: - прострочений борг – 29280,23 грн.; - прострочені проценти – 12402,45 грн.; - прострочена плата за обслуговування кредиту – 25323,60 грн.
14.07.2026 року представником позивача надано додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що 18.02.2022 одночасно з Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування життя для клієнтів АТ «Ідея Банк», об`єктом страхування за яким є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України і пов`язані з життям Застрахованої особи. Згідно з пунктом 2. Кредитного договору, нанесенням власноручного підпису під цим Договором Страхувальник (Застрахована особа) акцептує оферту ПрАТ СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ», від імені якого діє Страховий агент, та укладає Договір добровільного страхування життя № M35.00103.010203812 від 13.06.2023р. для клієнтів Акціонерне товариство "Ідея Банк" (надалі - ДСЖ), який є «Договором приєднання» згідно ст. 634 Цивільного кодексу України та складається з наступних невід`ємних частин: Частини 1 «Основні умови» ДСЖ, що зазначена у п. 2.1 цього Договору, та Частини 2 «Загальні умови» ДСЖ затвердженої Страховиком форми (оферта), яка містить всі істотні умови, передбачені ст. 16. Закону України «Про страхування», та розміщена на офіційному веб-сайті Страховика https://www.pzu.com.ua/admin/upload/file/quick/ideacash02.pdf (роздруковується Страхувальником самостійно), з якими Страхувальник погоджується шляхом підписання цього Договору. Відповідно до пункту 1.10. Кредитного договору, Банк надає кредит Позичальнику для власних потреб, шляхом переказу коштів в розмірі 37800,00 гривень на рахунок НОМЕР_1 Позичальника, який відкритий в АТ "Ідея Банк" та Позичальник доручає Банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 1800,00 гривні згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього Договору. Спосіб оплати - переказ коштів на рахунок ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ" в АТ «Ідея Банк» НОМЕР_3 на умовах договору про прийом платежів, укладеного отримувачем коштів з Банком. По-друге, повідомляємо суд про те, що АТ «Ідея Банк» у підтвердження видачі кредиту ОСОБА_1 до позовної заяви разом з випискою по рахунку за Кредитним договором долучені належним чином засвідчені копії меморіальних ордерів № 7752570, № 7752572 та № 7752576 від 18.02.2022, що підтверджують перерахування, зарахування коштів на поточний рахунок Відповідача, зазначений у Кредитному договорі. Як зазначалось вище, відповідно до п. 1.10 Кредитного договору, Банк надає кредит Позичальнику для власних потреб, шляхом переказу коштів в розмірі 37800,00 гривень на рахунок НОМЕР_1 Позичальника, який відкритий в АТ "Ідея Банк" та Позичальник доручає Банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 1800,00 гривні згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього Договору. Натомість, у виписці відповідача по рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ) за Кредитним договором, також вбачаються операції з частково погашення по кредитному договору, куди відповідно до п. 1.6 Кредитного договору відповідач мав здійснювати повернення заборгованості по кредиту. Окрім того, зазначає, що відповідачем не надано підтвердження, що кошти на даному рахунку були надані йому іншим шляхом, а не Банком відповідно до умов Кредитного договору. Додані до позовної заяви меморіальні ордери та виписка по рахунку є первинними документами, що підтверджують видачу ОСОБА_1 кредиту у розмірі 37800,00 грн., а також часткові погашення відповідача по кредиту та їх зарахування відповідно до умов Кредитного договору. Законом не визначено обов`язкову форму розрахунку і тому позивачем надано до суду з позовною заявою розрахунок заборгованості, який позивач вважав надати за потрібне, і який зроблений відповідно до умов Кредитного договору та з врахуванням усіх коштів, які надійшли на погашення заборгованості по цьому договору станом на дату звернення до суду, зворотного відповідачем не доведено. На підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором АТ «Ідея Банк» надано до суду з позовною заявою розрахунок заборгованості, який позивач вважав надати за потрібне, і який зроблений відповідно до умов Кредитного договору та з врахуванням усіх коштів, які надійшли на погашення заборгованості по цьому договору станом на дату звернення до суду. Більше того, відповідач не надав жодного альтернативного розрахунку заборгованості за Кредитного договору чи доказів відсутності такої, а тільки безпідставно ставить під сумнів розрахунок заборгованості, який надано АТ «Ідея Банк» до суду в цій справі. У виписці по рахунку відповідача зазначені всі зарахування (в тому числі відображена операція по видачі кредиту ОСОБА_1 ) та погашення по кредиту. Надана позивачем довідка розрахунок та виписка за рахунком відповідача за Кредитним договором, в сукупності з іншими доказами у справі, у повному обсязі підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір, а також заборгованості по кредиту. Позивач надає розрахунок заборгованості (детальний) за Кредитним договором, виконаний станом на 08.07.2026, у формі, що відображає порядок обчислення заборгованості за вказаним Кредитним договором протягом всього періоду її утворення. Щодо плати за обслуговування кредитної заборгованості Кредитний договір укладено 18.02.2022, тобто вже під час дії Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, що набрав чинності 10.06.2017. 10.06.2017 втратили чинність також Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2007 № 168, пункт 3.6. котрих передбачав, що банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо). На зміну вище вказаним Правилам було прийнято Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затвердженні Постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 № 49 (надалі по тексту – Правила), що набрали чинності 10.06.2017, а, отже, були чинні на момент укладення Кредитного договору, та залишаються чинними по сьогодні. Згідно Методики розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, що є додатком №1 до вище вказаних Правил (чинних як на момент укладення Кредитного договору, так і по сьогоднішній час), банк розраховує загальну вартість кредиту для споживача у грошовому виразі за такою формулою: ЗВК = ЗРК + ЗВСК, де ЗВК - загальна вартість кредиту; ЗРК - загальний розмір кредиту, тобто сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 2 до Правил (чинних як на момент укладення Кредитного договору, так і по сьогоднішній час), до платежів за додаткові та супутні послуги банку відносяться платежі за ведення рахунку, розрахунково-касове обслуговування, комісія за надання кредиту та інші послуги банку. Чинне на момент укладення Кредитного договору законодавство України передбачало можливість включення до договорів про споживче кредитування (до котрих відноситься Кредитний договір, стягнення заборгованості за яким є предметом позову у цій справі), умов, що передбачають сплату споживачами плати за обслуговування кредиту чи кредитної заборгованості. Відповідно до п. 9.8.2 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб за користування кредитом Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно до закінчення строку Договору кредиту, в терміни та в розмірах, визначених згідно з Графіком за Договором кредиту, що включає в себе надання необмеженого доступу до отримання Позичальником. У Паспорті споживчого кредиту Позичальнику було повідомлено, що плата за обслуговування кредитної заборгованості становить 2,70 % середньомісячно від початкової суми кредиту згідно графіку в п.5. починаючи з 3,7685% в перший місяць із зменшенням щомісячно на 0,050% до 1,4185%. Тобто, передбачена в п. 9.8.2 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, плата за обслуговування кредитної заборгованості встановлена за вище перелічені послуги Банку (перелік котрих вичерпний та розгорнутий), котрі надаються Позичальнику протягом всього строку дії Кредитного договору, а також без будь-яких обмежень щодо обсягу вище вказаних послуг. Іншими словами, плата за обслуговування кредитної заборгованості, передбачена Кредитним договором, встановлена за вище вказані послуги, котрі надаються Позичальнику більше, ніж один раз на місяць. В свою чергу, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу
інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, формація про поточний розмір заборгованості, виписка по рахунку та інша інформація надаються споживачу безоплатно лише за умови, що вказані послуги надаються не частіше одного разу на місяць; в той час, коли пунктом 9.8.2 Договору передбачено надання інформації по рахунках Позичальника за допомогою телефонних каналів зв`язку Позичальника та із використанням засобів електронного зв`язку, як і опрацювання запитів Позичальника, і необмежену кількість разів протягом дії Кредитного договору. Отже, безперечним є той факт, що законом не заборонено встановлювати плату за послуги, встановлені у пункті п. 9.8.2 Договору, адже вимоги щодо безоплатності вказаних послуг законом не передбачено, з огляду на що вказана вище умова Кредитного договору відповідає вимогам закону. Окрім цього, АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 не визначали умови здійснення плати за обслуговування кредитної заборгованості виключно у випадку вчинення АТ «Ідея Банк» дій, передбачених п. 9.8.2 Договору. АТ «Ідея Банк» та Боржник визначили сплату останньою плати за обслуговування кредитної заборгованості, як безумовну дію Позичальника, яку вона мала виконати відповідно до умов Кредитного договору. Враховуючи, що між сторонами письмово було досягнуто згоди за істотними умовами кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору. Отже, доводи АТ «Ідея Банк» спростовують твердження відповідача стосовно нікчемності умов Кредитного договору в частині встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості. На спростування доводів відповідача щодо часткового погашення заборгованості після відкриття провадження, повідомляємо, що 10.07.2026 АТ «Ідея Банк» подало до суду заяву про залишення частини позовних вимог без розгляду, у зв`язку з чим заборгованість по Кредитному договорі станом на сьогодні становить 67006,28 грн., а також понесених судових витрат у розмірі 3328,00 грн.
19 серпня 2026 року ухвалою суду залишено без розгляду позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» у розмірі 19900,00 гривень за Кредитним договором №A02.31505.009489773 від 18.02.2022 року.
19.08.2026 представник відповідача надав заяву про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору – ТОВ "Нью Файненс Сервіс", мотивуючи тим, що з тексту договору кредиту та страхування №А02.31505.009489773 від 18 лютого 2022 року вбачається, що він був підписаний трьома сторонами, а саме: АТ "Ідея Банк" (позивач), відповідачем та страховим агентом - ТОВ "Нью Файненс Сервіс". Однак при розгляді матеріалів вказаної справи не було вирішено питання про залучення до участі у справі страхового агента ТОВ "Нью Файненс Сервіс" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. З тексту договору кредиту та страхування № А02.31505.009489773 від 18.02.2022 року вбачається, що відповідач доручив Банку сплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 1800,00 гривні, згідно з умовами Договору добровільного страхування життя. На підтвердження вказаного позивач надав ксерокопію меморіального ордеру № 7752572 від 18.02.2022 року, з якого вбачається про перерахування коштів в розмірі 1800 грн. на транзитний рахунок ПрАТ «Страхової компанії «ПЗУ ЖИТТЯ». Окрім того, позивач також вказує про перерахування коштів на рахунок ПрАТ «Страхової компанії «ПЗУ ЖИТТЯ» в своїй позовній заяві.
19 серпня 2026 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог – Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс".
27.08.2026 року представником позивача надано додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що 18.02.2022 одночасно з Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування життя для клієнтів АТ «Ідея Банк», об`єктом страхування за яким є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України і пов`язані з життям Застрахованої особи. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, діючий на момент укладення Кредитного договору) укладення договору про споживчий кредит може бути пов`язано з необхідністю отримання споживачем супровідних послуг кредитодавця або третіх осіб. До договорів про надання додаткових чи супутніх послуг, зокрема, належить договір страхування та інші договори, що укладаються для забезпечення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит. Споживач має право укласти договір про надання додаткових чи супутніх послуг з обраною ним третьою особою, включеною до переліку тих, які відповідають вимогам кредитодавця (за наявності такого переліку), крім випадків, коли відповідну послугу може надати лише кредитодавець. Перелік третіх осіб, які відповідають вимогам кредитодавця, розміщується на офіційному веб-сайті кредитодавця або на інформаційних стендах, доступ до яких є вільним для споживачів, у всіх приміщеннях кредитодавця, включаючи філії та відділення, що здійснюють споживче кредитування. На вимогу споживача такий перелік має бути наданий йому в письмовій чи електронній формі за його вибором. Відповідно до ч. 1 ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Спосіб оплати - переказ коштів на рахунок ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ" в АТ «Ідея Банк» НОМЕР_3 на умовах договору про прийом платежів, укладеного отримувачем коштів з Банком. Відповідно до п. 1.10 Кредитного договору, Банк надає кредит Позичальнику для власних потреб, шляхом переказу коштів в розмірі 37800,00 гривень на рахунок НОМЕР_1 Позичальника, який відкритий в АТ "Ідея Банк", МФО 336310 та Позичальник доручає Банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 1800,00 гривні згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього Договору. Так, зокрема, з платіжної інструкції № 7752572 від 18.02.2022 та з виписки по рахунку за Кредитним договором вбачається, що кредитні кошти у розмірі 1800,00 грн. були перераховані на транзитний рахунок ПрАТ «Страхової компанії «ПЗУ ЖИТТЯ» № 37390001363018 через балансовий рахунок 2 класу № 290940000020094, який був відкритий для видачі кредиту ОСОБА_1 , призначення платежу – Оплата по договору №A02.31505.009489773 від 18.02.2022р., Страхувальник - ОСОБА_1 ; без ПДВ. Відповідно до п. 57 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування», Страховий агент - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка включена до Реєстру посередників, не є додатковим страховим агентом та здійснює діяльність з реалізації страхових продуктів від імені та в інтересах страховика за винагороду за реалізацію страхових продуктів на підставі договору із страховиком; Відповідно до п. 66 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування», Страховик - фінансова установа або філія страховика-нерезидента, які мають право здійснювати діяльність із страхування на території України; ТОВ «Нью Файненс Сервіс»– Страховий агент. ПрАТ «Страхової компанії «ПЗУ ЖИТТЯ» – Страховик. Отже, на думку позивача, недоцільно було залучати до участі у справі та зобов`язувати надавати письмові пояснення, а також підтверджуючи документи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Страхового агента – Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс», а не Страховика – ПрАТ «Страхової компанії «ПЗУ ЖИТТЯ», адже ТОВ «Нью Файненс Сервіс» діяв як Страховий агент, а не Страховик.
09.09.2026 представник відповідача надав заяву про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору – ТОВ "ЕНКРІАСІС-12", мотивуючи тим, що 19.08.2026 року Ізмаїльським міськрайонним судом було прийнято ухвалу, згідно якої було залучено до участі у справі за позовом АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" та було зобов`язано ТОВ "Нью Файненс Сервіс" надати письмові пояснення з приводу підписаного договору кредиту та страхування № А02.31505.009489773 та підтверджуючи документи. Проте, за даними інтернет-сервісу "Опендатабот", було встановлено, що юридична особа з назвою Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" змінила назву, юридичну адресу статутний капітал, засновника та директора. Зараз з кодом ЄДРПОУ 39691431 існує Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНКРІАСІС-12" з адресою - 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Робоча, буд. 79. Таким чином, оскільки при підписанні договору кредиту та страхування № А02.31505.009489773 від 18 лютого 2022 року існувало ТОВ "Нью Файненс Сервіс", яке на цей час змінило свою назву, тому необхідно залучити ТОВ "ЕНКРІАСІС-12" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, до участі у розгляді справи № 946/729/26.
09 вересня 2026 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю"ЕНКРІАСІС-12" та ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ».
30.09.2026 року представником відповідача надано заперечення на позовну заяву та останній просить задовольнити позов частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором кредиту та страхування № А02.31505.009489773 від 18.02.2022 року в розмірі 1480,28 грн. (57600,00 грн. - 56119,72 грн.), а в іншій частині позовних вимог Позивача має бути відмовлено. Зазначає, що в заяві позивача від 10.07.2026 року про залишення частини позовних вимог без розгляду вказано, що "07.01.2026 АТ «Ідея Банк» звернулось до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області із позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за Кредитним договором в розмірі 86906,28 грн., з яких: прострочений борг - 34326,73 грн., прострочені проценти - 16457,55 грн., прострочена плата за обслуговування кредиту - 36122,00 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 3328,00 грн". Потім позивач також вказує, що відповідачем було сплачено кошти в сумі 19900,00 грн., які направлені на погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором. Таким чином, виходячи з документів, які надав позивач та які наявні в матеріалах справи виходить, що відповідач за час користування отриманими в кредит коштами сплатив, згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором: 7383,82 грн. (стовпчик 9 - оплачена сума процентів), 20316,18 грн. (стовпчик 13 - оплачена сума плати за обслуговування), 8519,72 грн. (стовпчик 17 - оплачена сума кредиту), 19900,00 грн. (сплачено після подачі позову до суду), а всього відповідач сплатив на користь позивач за Договором кредиту та страхування № А02.31505.009489773 від 18.02.2022 року грошові кошти в розмірі 56119,72 грн. Згідно умов п. 1.3 вищевказаного Договору, за користування Відповідачем кредитними коштами була передбачена процентна ставка та тип, % річних -15 - змінювана. Виходячи з цього, за весь час користування кредитними коштами з 18.02.2022 року по 18.02.2026 року відповідач повинен сплатити позивачу грошові кошти в розмірі 21600,00 грн. у вигляді відсотків за користування коштами позивача. Окрім цього, в п. 1.10 Договору вказано, що Банк надає кредит Позичальнику для власних потреб, шляхом переказу коштів в розмірі 36000,00 гривень на рахунок ТІА283363100000026200010947021 Позичальника, який відкритий в АТ "Ідея Банк", МФО 336310, та Клієнт доручає Банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 1800,00 гривні згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідне до п. 2 цього Договору. Таким чином, відповідач за період користування коштами з 18.02.2022 року по 18.02.2026 року, які він отримав за Договором кредиту, повинен сплатити позивачу: 36000,00 грн. - отриманого кредиту, 21600,00 грн. - відсотки за користування, а всього - 57600,00 грн. В позовній заяві та заяві про залишення частини позовних вимог без розгляду від 10.07.2026 року позивач просить суд стягнути з відповідача, серед іншого, і прострочену плата за обслуговування кредиту у розмірі 36122,00 грн. Однак так і не зрозуміло з яких підстав суд повинен це робити. Адже ніякими умовами Договору кредиту та страхування від 18.02.2022 року не передбачена "Плата за обслуговування кредиту". Лише тільки в п. 1.10 Договору йде мова про "Комісійну винагороду" та вказано, що "Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачуються згідно з діючими Тарифами Банку. Тарифи є невід`ємною частиною ДКБОФО, та розміщені на веб-сайті Банку: https://ideabank.ua". Однак ні вказаних Тарифів банку, ні Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО) Позивач не додає до позову та не посилається на конкретний пункт або Тарифів, або ДКБОФО яким передбачена плата за обслуговування кредиту. Тим більш що відповідач не був під розпис ознайомлений з Тарифами та ДКБОФО, про що свідчить відсутність його підпису. Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником». Таким чином зобов`язання відповідача сплачувати кошти за обслуговування кредиту є нікчемним. Згідно розрахунку заборгованості, наданого до суду Позивачем, загальний розмір заборгованості по поверненню коштів за користування кредитом за Договором кредиту №А02.31505.009489773 від 18.02.2022 року, що підлягає стягненню з відповідача станом на 10.07.2026 року на день подачі заяви про залишення частини позовних вимог, становить 67006,28 грн., з яких: прострочений борг - 29280,23 грн.; прострочені проценти - 12402,45 грн.; прострочена плата за обслуговування кредиту - 25323,60 грн. Крім того, вважає, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Банк неуповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства. Згідно з п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо). Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту банку безоплатно. Таким чином вважає, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Відповідача плати за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 25323,60 грн. слід відмовити. Окрім того, згідно детального розрахунку заборгованості відповідача за період з 18.022022 року по 18.02.2026 року вбачається, що позивачем було безпідставно стягнуто з відповідача плату за обслуговування кредиту в розмірі 20316,18 грн., яка має бути врахована при визначенні загального розміру заборгованості.
13.10.2026 представник третьої особи ПАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ Україна СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ" надав письмові пояснення щодо позову/відзиву та зазначив, що 18.02.2022 року поміж АТ «Ідея Банк», ТОВ «Нью Файненс Сервіс», ЄДРПОУ 39691431 ( нова назва – товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНКРІАСІС-12» ЄДРПОУ 39691431 ) та ОСОБА_1 , було укладено Договір кредиту та страхування № А02.31505.009489773 від18.02.2022р. ( надалі – Договір кредиту). Відповідно до пункту 1.10. Договору кредиту, Банк надає кредит Позичальнику ( ОСОБА_1 ) для власних потреб, шляхом переказу коштів в розмірі 37800,00 гривень на рахунок НОМЕР_1 Позичальника, який відкритий в АТ "Ідея Банк", МФО 336310 та Позичальник доручає Банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 1800,00 гривні згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього Договору. Спосіб оплати - переказ коштів на рахунок ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ" в АТ «Ідея Банк» НОМЕР_3 на умовах договору про прийом платежів, укладеного отримувачем коштів з Банком. Відповідно до пункту 2. Договору кредиту, нанесенням власноручного підпису під цим Договором Страхувальник (Застрахована особа) акцептує оферту ПрАТ СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ» (надалі - Страховик), від імені якого діє Страховий агент, та укладає Договір добровільного страхування життя № M35.00103.010203812 від 13.06.2023р. для клієнтів Акціонерне товариство "Ідея Банк" (надалі - ДСЖ), який є «Договором приєднання» згідно ст. 634 Цивільного кодексу України та складається з наступних невід`ємних частин: Частини 1 «Основні умови» ДСЖ, що зазначена у п. 2.1 цього Договору, та Частини 2 «Загальні умови» ДСЖ затвердженої Страховиком форми оферта), яка містить всі істотні умови, передбачені ст. 16. Закону України «Про страхування», та розміщена на офіційному веб-сайті Страховика https://www.pzu.com.ua/admin/upload/file/quick/ideacash02.pdf (роздруковується Страхувальником самостійно), з якими Страхувальник погоджується шляхом підписання цього Договору. Відповідно до частин 1 - 3 ст. 634 ЦК України Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору. ОСОБА_1 , укладаючи Договір кредиту та акцептуючи оферту ПрАТ СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ» своїх умов ДСЖ не пропонувала та підписала Договір кредиту та приєдналася до ДСЖ без будь-яких умов, пропозицій та застережень. Таким чином, 18.02.2024 року одночасно з укладенням Договору кредиту ОСОБА_1 за посередництва страхового агента ТзОВ «Нью Файненс Сервіс», ЄДРПОУ 39691431 (нова назва – ТзОВ «ЕНКРІАСІС-12» ЄДРПОУ 39691431 ) було укладено з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна страхування життя» ДОГОВІР ДОБРОВІЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ НА ВИПАДОК СМЕРТІ для клієнтів АТ «ІДЕЯ БАНК» (ДСЖ). За умовами частини 1 «Основні умови» ДСЖ, які зазначені у п. 2.1 Договору кредиту Страхувальник ОСОБА_1 здійснила страхування ризику за страховим випадком «Смерть в результаті нещасного випадку». Страхова сума – 36 000,00 грн. Страховий тариф одноразовий в розмірі 5,00 % . Страховий внесок одноразовий в розмірі 1 800,00 грн. та сплачується при укладенні ДСЖ. Строк дії ДСЖ з 18.02.2022 ( дата початку дії ДСЖ), але не раніше дня отримання страхового внеску на рахунок Страховика та по 18.02.2023 ( дата закінчення дії ДСЖ). Вигодонабувачем за ДСЖ є АТ «Ідея Банк» 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819. Таким чином, ДСЖ закінчив свою дію 18.02.2023 року. Відповідно до п. 1.1. ДСЖ Частина 2 «Загальні умови» (оферта) предметом цього Договору є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з життям Застрахованої особи. Відповідно до п. 1.3. ДСЖ Частина 2 «Загальні умови» (оферта) застрахованою особою за цим Договором є Страхувальник, тобто ОСОБА_1 . Відповідно до п.п. 2.2.1. п. 2.2. ДСЖ Частина 2 «Загальні умови» (оферта) Страховим випадком за цим Договором є смерть Застрахованої особи, яка настала у період дії цього Договору, в результаті нещасного випадку, що трапився в період дії цього Договору. Відповідно до п.п 7.1.3. п.7.1. ДСЖ Частина 2 «Загальні умови» (оферта) Страхувальник має право подати Заяву про внесення змін до умов цього Договору чи про дострокове припинення дії цього Договору за умови надання на це письмової згоди Вигодонабувачем, Відповідно до п.п 7.1.4. п.7.1. ДСЖ Частина 2 «Загальні умови» (оферта) Страхувальник має право відмовитись від Договору в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» інформує суд, що не отримував від відповідача листів, заяв про внесення змін, дострокове припинення чи відмову від ДСЖ. Таким чином, з усіх істотних умов ДСЖ між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна страхування життя » та ОСОБА_1 було досягнуто згоди. Відповідно до ч.1 ст. 631 ЦК України Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. За вимогами ч. 4 ст. 631 ЦК України Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Ні під час дії ДСЖ, ні після закінчення строку дії ДСЖ 18.02.2023 Страховик від Вигодонабувача за ДСЖ - АТ «Ідея Банк» та інших зацікавлених осіб повідомлень про страхові випадки та заяв щодо виплати страхового відшкодування не отримував. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконано умови Договору кредиту та не повернуто позивачу кредитні кошти в розмірі 34326,73 грн. В зв`язку з простроченням боргу АТ «Ідея Банк» згідно умов Договору кредиту було розраховано прострочені проценти за користування кредитом в розмірі 16457,55 грн. та нараховано плату за обслуговування кредиту 36 122 грн. Наявність заборгованості підтверджується банківськими виписками, що відповідає чинному законодавству. З наявних у електронній справі документів в підсистемі ЄСІКС не вбачається доказів сплати відповідачем заборгованості, а відтак заяву відповідача про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
В судовому засіданні представник відповідача просив позовні вимоги АТ «Ідея Банк» задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором кредиту та страхування № А02.31505.009489773 від 18.02.2022 року в розмірі 1480,28 грн., з підстав визначених у письмових запереченнях від 30.09.2026.
Представник позивача АТ «Ідея Банк» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, надав письмові пояснення, в яких зазначив про розгляд справи без участі.
Представник третьої особи – ТОВ "ЕНКРІАСІС-12" в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, свою позицію висловив у письмових поясненнях від 13.10.2026 року.
Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКРІАСІС-12" в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, пояснення по справі не надав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 18.02.2022 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №А02.31505.009489773 (Кредитний договір).
Відповідно до п 1. Договору, Банк відкриває Клієнту банківський рахунок та надає Клієнту кредит, а Клієнт отримує його на наступних умовах: 1.1. Тип кредиту - І-Кредит ЗК; 1.2. Сума кредиту – 37800,00 грн.; 1.3. Процентна ставка та тип, % річних - 15 – змінювана; 1.5. Договора супровідних послуг - №А02.31505.0094897 73.
Пункт 1.6. Строк дії Договору та дата повернення Кредиту-до 18.02.2026. Повернення заборгованості за Договором здійснюється через рахунок НОМЕР_1 , відкритий у Банку (надалі - Рахунок) відповідно до порядку повернення кредиту, згідно Додатку №1 до Договору.
Пункт 1.7. На період прострочення платежу за Договором діє процентна ставка 15, яка нараховується на прострочену суму кредиту.
Пункт 1.8. Позичальник, який прострочує виконання грошового зобов`язання після закінчення строку дії Договору, зобов`язаний оплатити суму заборгованості, а також 86.20 процентів річних від простроченої суми кредиту за неправомірне користування грошовими коштами відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Пункт 1.9 Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачуються згідно з діючими Тарифами Банку. Тарифи є невід`ємною частиною ДКБОФО, та розміщені на веб-сайті Банку: https://ideabank.ua. Пункт 1.10. Банк надає кредит Позичальнику для власних потреб, шляхом переказу коштів в розмірі 36000,00 гривень на рахунок НОМЕР_4 Позичальника, який відкритий в AT "Ідея Банк", МФО 336310, та_Кдієнідоручає Банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 1800,00 грн. згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього Договору.
Спосіб оплати - переказ коштів на рахунок ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ Україна СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ» в AT «Ідея Банк» НОМЕР_3 на умовах договору про прийом платежів, укладеним отримувачем коштів з Банком.
1.11. Змінювана процентна ставка, згідно п.1.3. Договору, визначається як змінна частина ставки збільшена на маржу Банку в розмірі 5.5%. Станом на день укладення Договору встановлена Кредитодавцем змінна частина ставки становить 9.5%, що разом з Маржею Банку (5.5%) складає змінювану процентну ставку вказану в п.1.3 Договору. Максимальний розмір змінюваної процентної ставки може бути змінений але не може становити більше 99% річних. Змінна частина процентної ставки дорівнює семи значенням UIRD (Український індекс за депозитами фізичних осіб) за терміном З місяці в гривні (далі - Індекс) за останній день попереднього місяця. Індекс використовується як база для визначення процентної ставки. Індекс переглядається та може змінюватись Банком щомісячно. Статистичні дані Національного банку України, які містять Індекс, розміщуються на офіційному сайті Національного Банку України за адресою: http://www.bank.gov.ua. Сторони домовились, що у випадку зміни назви Індексу чи посилання на Індекс, але без зміни його економічної суті, Сторони не вносять змін до Договору, і такі дані продовжують використовуватись у формулі визначення змінної частини ставки.
Банк може в будь-який момент за Рішенням Банку визначити змінну частину процентної ставки нижчу ніж ставка, яка розрахована відповідно до цього пункту Договору на основі зміни ключових ринкових показників.
Пункт 1.12 Клієнт має право протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від такого Договору без пояснення причин, у тому числі після отримання ним грошових коштів.
Пункт 1.12.1 Клієнт має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів.
Пункт 1.12.2 У разі затримання Клієнтом сплати частини Кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення Кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.
Пункт 2 Договору - Нанесенням власноручного підпису під цим Договором Страхувальник (Застрахована особа) , акцептує оферту ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ» (надалі - Страховик), від імені якого діє Страховий агент, та укладає Договір добровільного страхування життя №А02.31505.009489773 від 18.02.2022р. для клієнтів Акціонерне товариство "Ідея Банк" (надалі - ДСЖ), який є «Договором приєднання» згідно ст. 634 Цивільного кодексу України та складається з наступних невід`ємних частин: Частини 1 «Основні умови» ДСЖ, що зазначена у п. 2.1 цього Договору, та Частини 2 «Загальні умови» ДСЖ затвердженої Страховиком форми (оферта), яка містить всі істотні умови, передбачені ст. 16. Закону України «Про страхування», та розміщена на офіційному веб-сайті Страховика https://www.pzu.com.ua/admin/upload/file/quick/ideacash02.pdf (роздруковується Страхувальником самостійно), з якими Страхувальник погоджується шляхом підписання цього Договору.
Пунктом 3 Кредитного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису цим договором, Позичальник акцептує публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк» текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку в розділі Архів публічних договорів за посиланням: https://іdeaЬапк.uа/uк/аbоut/рublіс-сопtгасts#4е6d870а-5с4d-49а8-8071-b978с5ес88lb.
Згідно Кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 37800 грн., зі сплатою 15% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.
18.02.2022 одночасно з Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування життя для клієнтів АТ «Ідея Банк», об`єктом страхування за яким є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України і пов`язані з життям Застрахованої особи.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, діючий на момент укладення Кредитного договору) укладення договору про споживчий кредит може бути пов`язано з необхідністю отримання споживачем супровідних послуг кредитодавця або третіх осіб. До договорів про надання додаткових чи супутніх послуг, зокрема, належить договір страхування та інші договори, що укладаються для забезпечення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит. Споживач має право укласти договір про надання додаткових чи супутніх послуг з обраною ним третьою особою, включеною до переліку тих, які відповідають вимогам кредитодавця (за наявності такого переліку), крім випадків, коли відповідну послугу може надати лише кредитодавець. Перелік третіх осіб, які відповідають вимогам кредитодавця, розміщується на офіційному веб- сайті кредитодавця або на інформаційних стендах, доступ до яких є вільним для споживачів, у всіх приміщеннях кредитодавця, включаючи філії та відділення, що здійснюють споживче кредитування. На вимогу споживача такий перелік має бути наданий йому в письмовій чи електронній формі за його вибором.
Відповідно до ч. 1 ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з пунктом 2. Кредитного договору, нанесенням власноручного підпису під цим Договором Страхувальник (Застрахована особа) акцептує оферту ПрАТ СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ» (Страховик), від імені якого діє Страховий агент, та укладає Договір добровільного страхування життя № M35.00103.010203812 від 13.06.2023р. для клієнтів Акціонерне товариство "Ідея Банк" (надалі - ДСЖ), який є «Договором приєднання» згідно ст. 634 Цивільного кодексу України та складається з наступних невід`ємних частин: Частини 1 «Основні умови» ДСЖ, що зазначена у п. 2.1 цього Договору, та Частини 2 «Загальні умови» ДСЖ затвердженої Страховиком форми (оферта), яка містить всі істотні умови, передбачені ст. 16. Закону України «Про страхування», та розміщена на офіційному веб-сайті Страховика https://www.pzu.com.ua/admin/upload/file/quick/ideacash02.pdf (роздруковується Страхувальником самостійно), з якими Страхувальник погоджується шляхом підписання цього Договору.
Відповідно до пункту 1.10. Кредитного договору, Банк надає кредит Позичальнику для власних потреб, шляхом переказу коштів в розмірі 37800,00 гривень на рахунок НОМЕР_1 Позичальника, який відкритий в АТ "Ідея Банк" та Позичальник доручає Банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 1800,00 гривні згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього Договору.
Спосіб оплати - переказ коштів на рахунок ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ" в АТ «Ідея Банк» НОМЕР_3 на умовах договору про прийом платежів, укладеного отримувачем коштів з Банком.
Кредитний договір укладено 18.02.2022 під час дії Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, що набрав чинності 10.06.2017.
Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 2 до Правил (чинних як на момент укладення Кредитного договору, так і по сьогоднішній час), до платежів за додаткові та супутні послуги банку відносяться платежі за ведення рахунку, розрахунково-касове обслуговування, комісія за надання кредиту та інші послуги банку.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.
Видача кредиту ОСОБА_1 АТ «Ідея Банк», перерахування, зарахування коштів на поточний рахунок відповідача, зазначений у Кредитному договорі, підтверджується належним чином засвідченими копіями меморіальних ордерів № 7752570, № 7752572 та №7752576 від 18.02.2022.
Відповідно до пункту 1.6 Кредитного договору повернення заборгованості за Договором здійснюється через рахунок НОМЕР_5 , відкритий у Банку відповідно до порядку повернення кредиту, згідно Додатку № 1 до Договору.
Відповідно до Кредитного договору Позивач надав кредит відповідачу шляхом переказу на його поточний рахунок НОМЕР_6 через балансовий рахунок 2 класу № НОМЕР_1 , який був відкритий для видачі кредиту ОСОБА_1 , призначення платежу – Видача кредиту згідно кредитного договору №A02.31505.009489773 від 18.02.2022.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед позивачем, відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №A02.31505.009489773 від 18.02.2022 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором.
Сплачуючи кредит, відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.
Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».
Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання у повному обсязі, грошові кошти не повертає та проценти за користування коштами не сплачує у повному обсязі.
Як зазначає позивач в заяві про залишення частини позовних вимог без розгляду, відповідачем було сплачено кошти в сумі 19900,00 грн., які направлені на погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором, що була заявлена до стягнення в суді, а саме: 5046,50 грн. - на погашення простроченого боргу, 4 055,10 - на погашення прострочених процентів, 10 798,40 – на погашення простроченої плати за обслуговування кредиту, у зв`язку з чим станом на 10.07.2026 сума боргу ОСОБА_1 за вказаним вище Кредитним договором становить 67006,28 грн., що складається з наступного:
- прострочений борг – 29280,23 грн.;
- прострочені проценти – 12402,45 грн.;
- прострочена плата за обслуговування кредиту – 25323,60 грн.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За положеннями пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У частині третій статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлено договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідач повністю не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунках заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитних договорів, а також ст.ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав повністю.
Як підтверджується наявними у справі доказами, відповідачем було сплачено кошти в сумі 19900,00 грн., які направлені на погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором, а саме: 5046,50 грн. - на погашення простроченого боргу, 4 055,10 - на погашення прострочених процентів, 10 798,40 – на погашення простроченої плати за обслуговування кредиту, у зв`язку з чим станом на 10.07.2026 сума боргу ОСОБА_1 за вказаним вище Кредитним договором становить 67006,28 грн., що складається з наступного: прострочений борг – 29280,23 грн.; прострочені проценти – 12402,45 грн.; прострочена плата за обслуговування кредиту – 25323,60 грн.
При цьому, суд зазначає, що з умов Договору кредиту та страхування від 18.02.2022 року не вбачається плата за обслуговування кредиту. Тільки у п. 1.10 Договору йде мова про "Комісійну винагороду" та вказано, що "Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачуються згідно з діючими Тарифами Банку. Тарифи є невід`ємною частиною ДКБОФО, та розміщені на веб-сайті Банку: https://ideabank.ua".
Однак ні вказаних Тарифів банку, ні Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО) позивачем не надано та на якісь конкретний пункт або Тарифів, або ДКБОФО, яким передбачена плата за обслуговування кредиту, позивач не посилається.
Так, у постанові Великої палати Верховного Суду України від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, яка є релевантною стосовно порядку укладання договору кредиту було зазначено наступну правову позицію щодо належного стандарту доведення факту узгодження Умов та правил банківських послуг: «З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником».
При цьому, суд зазначає, що Умовами кредитного договору передбачено, що під час користування Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором, Тарифами та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата. Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку сплачується згідно діючих Тарифів. Банку Тарифи є невід`ємною частиною Договору, та розміщені на веб сайті Банку: www.idcabonk.ua.
Положення пунктів 22, 23 ст. 1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», з подальшими змінами, у взаємозв`язку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України, треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про дання споживчого кредиту, що виникають як підчас укладення, так і виконання такого договору.
Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Встановлюючи в договорі комісію, позивач зазначив, що це грошові кошти, які згідно умов договору Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю за надання та користування Кредитом в якості однієї зі складових загальних витрат за споживчим кредитом.
Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, поверненої кредитодавцю, надає витяг з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором споживчого кредиту.
Тобто, чинним законодавством чітко визначено, що інформація про поточний розмір кредитної заборгованості, розмір суми кредиту, поверненої кредитодавцю, витяг з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, інформація про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди часі та умови сплати таких сум, іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором споживчого кредиту надається позичальнику безкоштовно.
Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України у справі №6-1746цс16 від 16.11.2016 року, у постанові Верховного Суду у справі №357/9562/15-ц провадження 61 -20825св18) від 16.05.2018 року, у постанові Верховного Суду у справі №204/224/21 від 06.11.2023 року.
Фактично позивач нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг товариства за рахунок відповідача, що є незаконним.
Така позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у справі № 583/3343/19 та у справі №766/8096/20.
Водночас, згідно із ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.
Враховуючи наведене, банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Тобто, банк неуповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Суд вважає, що з урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Згідно з п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на викладене, супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту банку безоплатно.
Крім того, суд зазначає, що згідно детального розрахунку заборгованості відповідача за період з 18.022022 року по 18.02.2026 року вбачається, що позивачем було безпідставно стягнуто з відповідача плату за обслуговування кредиту в розмірі 20316,18 грн. Суд вважає, що ця сума повинна бути врахована при визначенні загального розміру заборгованості.
Таким чином, суд вважає, що відповідні умови договору про надання споживчого кредиту щодо сплати комісії не відповідають вимогам закону, відповідно до ст.215 ЦК України та ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», тому є нікчемними, а позовні вимоги в частині стягнення комісії безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №А02.31505.009489773 від 18.02.2022 року підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача загальної суми боргу в розмірі 21366,50 грн., а саме:
41682,68 грн. (прострочений борг в розмірі 29280,23 грн. + прострочені проценти в розмірі 12402,45 грн.) – 20316,18 грн. (стягнуті з відповідача в рахунок плати за обслуговування кредиту) = 21366,50 грн.
Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми заборгованості кредитним договором №А02.31505.009489773 від 18.02.2022 року у загальному розмірі 21366,50 грн.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно ч. ч.1-2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судовий збір за подання позовної заяви до суду.
Згідно платіжної інструкції №7433591 від 23.01.2026 позивач сплатив судовий збір за подачу позову до суду в розмірі 3328,00 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову, з урахуванням письмових уточнень позивача (а.с. 88), 67006,28 грн., розмір задоволених позовних вимог 21366,50 грн., тому підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1061,21 грн. (21366,50 ? 3328?67006,28).
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка була б пропорційна задоволеним позовним вимогам та яка підлягає стягненню з відповідача становить 1061,21 грн.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»: принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосудця, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення; з тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, на вирішення спірних правовідносин не впливають, не мають значення для правильного вирішення спору, а тому судом до уваги не приймаються.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНКРІАСІС-12", Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ» про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за договором кредиту та страхування №А02.31505.009489773 (Кредитний договір) від 18.02.2022 у загальному розмірі 21366 (двадцять одна тисяча триста шістдесят шість) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1061 (одна тисяча шістдесят одна) гривні 21 (двадцять одна) копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя:А.С.Адамов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua