Суд: Біляївський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №496/7903/26
Суддя: Пасечник М. Л.
Справа № 496/7903/26
Провадження № 1-кп/496/732/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026166250000286 від 10.09.2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Лопатичі Олевського району Житомирської області, українця, громадянин України, одруженого, з вищою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду головного старшини 2 радіорелейного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «штаб-старшина», раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361-2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_5 , як встановлено судом, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді головного старшини радіорелейного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «штаб старшина», 16.08.2026 року (більш точний час судом не встановлено) під час несення бойового чергування у складі чергової зміни ОВЗ на КСП зведеної роти знаходячись в с. Дачне Одеського району Одеської області (більш точну адресу зазначити неможливо у зв`язку із введенням на території України воєнного стану), виконуючи обов`язки головного старшини радіорелейного батальйону ВЧ НОМЕР_1 , отримав планшет (ІКС «Віраж - Планшет»), у зв`язку з чим мав можливість ознайомитись з інформацією, що міститься ІКС «Віраж - Планшет», яка згідно п. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію» - є інформацією з обмеженим доступом.
Далі, ОСОБА_5 , не маючи доступу до інформації, що міститься ІКС «Віраж - Планшет», діючи з прямим умислом, розуміючи протиправність своїх та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, пов`язані з її витоком, з метою подальшого несанкціонованого її розповсюдження, 16.08.2026 року приблизно о 09:30 год. здійснив фіксацію екрану (повітряної обстановки) автоматизованого робочого місця персональної обчислювальної машини на яку встановлене відповідне програмне забезпечення, шляхом фотографування та збереження одного зображення на власний мобільний телефон марки «Iphone XS Max», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , з сім картою НОМЕР_4 . В подальшому, цього ж дня, а саме 16.08.2026 року в проміжок часу з 09:30 год. по 10:30 год., ОСОБА_5 використовуючи свій акаунт з ніком « ОСОБА_6 » ( ОСОБА_7 ) в кросплатформовій системі миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», що зареєстрований на мобільний номер НОМЕР_4 під час повітряної тривоги по території України здійснив несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, а саме надіслав один фотознімок з екрану ІКС «Віраж - Планшет» до групового чату під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» в кросплатформовій системі миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», учасником якої останній являється.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених в обвинувальному акті. Щиро розкаявся у вчиненому.
Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Прокурор, обвинувачений, у судовому засіданні не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України.
Суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України та дослідженням доказів на обґрунтування кваліфікації дій обвинуваченого, характеризуючих матеріалів. При цьому, суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При призначенні покарання обвинуваченому суд бере до уваги, що ОСОБА_5 не перебуває на спеціальних обліках, має стійкі соціальні зв`язки та позитивні характеристики, до кримінальної відповідальності притягується вперше, а також враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 361-2 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Обставиною, що пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З наведеного суд робить висновок, що обвинуваченому ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 361-2 КК України доцільно призначити покарання - штраф у межах, передбачених санкцією статті, за якою він визнаний винуватим, оскільки таке покарання відповідає ступеню суспільної небезпеки ОСОБА_5 , є посильним для нього фінансовим тягарем та буде достатнім для усвідомлення обвинуваченим своєї протиправної поведінки.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Керуючись ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України, і призначити йому покарання - штраф розміром 2 000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири) грн.
Арешт накладений ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 28.09.2026 року по справі №496/7688/26 (провадження № 1-кс/496/1726/26) - скасувати.
Речовий доказ у справі: мобільний телефон марки «Iphone XS Max», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , якій був вилучений в ході огляду предмета 23.09.2026 року та належить ОСОБА_5 конфіскувати, застосувавши спеціальну конфіскацію у відповідності до положень ст.ст. 96-1, 96-2 КК України в дохід Держави.
Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua