Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №340/3408/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №340/3408/26

Суддя: М. Я. САВОНЮК

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3408/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» (далі – позивач) до Державної податкової служби України (далі – відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним дії Державної податкової служби України щодо відхилення податкової накладної №5 від 17.12.2025 року на суму 2 400 000,00 грн, в тому числі ПДВ 400000,00 грн, яку Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД - СПМ ПЛЮС» подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 08 січня 2026 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД - СПМ ПЛЮС» №5 від 17.12.2025 року на суму 2400000,00 грн., в тому числі ПДВ 400000,00 грн, датою її подання на реєстрацію 08 січня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що 29.07.2025 між позивачем та ТОВ «СОНЯЧНА-4» укладено договір генерального підряду №29/07-25 щодо будівництва та введення в експлуатацію сонячної електричної станції. На виконання умов зазначеного договору Товариством виконано будівельні роботи, за результатами яких складено відповідний акт та виставлено рахунок на оплату. 17.12.2025 замовником перераховано позивачу кошти в розмірі 2 400 000,00 грн, у тому числі ПДВ 400 000,00 грн.

У зв`язку з виникненням податкових зобов`язань ТОВ «ЕНЕРГОБУД - СПМ ПЛЮС» складено податкову накладну від 17.12.2025 № 5, яку 08.01.2026 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте згідно з отриманою квитанцією документ не прийнято у зв`язку з невідповідністю відомостей про особу, яка склала податкову накладну, кваліфікованому електронному підпису особи, яка підписала цей документ.

Вказує, що на момент виникнення податкових зобов`язань директором товариства був ОСОБА_1 , який створив відповідний електронний документ із використанням свого чинного електронного підпису. Водночас рішенням засновника товариства від 29.12.2025 №1 його звільнено з посади директора та призначено нового керівника — Корнійчук Галину Миколаївну, яка приступила до виконання обов`язків 30.12.2025. Відомості про зміну керівника внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Стверджує, що момент виникнення обов`язку зі складання податкової накладної та момент її направлення на реєстрацію не обов`язково збігаються в часі. Оскільки у період між цими подіями відбулася зміна керівника Товариства, податкову накладну було направлено на реєстрацію з використанням чинного кваліфікованого електронного підпису нового директора, який на той час мав відповідні повноваження.

Вважає, що податковий орган безпідставно ототожнив створення електронного документа та його направлення на реєстрацію, не врахувавши обставин зміни керівника підприємства. При цьому податкове законодавство не встановлює прямої заборони щодо реєстрації податкової накладної, складеної за попереднього керівника, із застосуванням чинного електронного підпису нового керівника.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 31.12.2025 керівником ТОВ «ЕНЕРГОБУД-СІМ ПЛЮС» є Корнійчук Галина Миколаївна. Водночас статусу суб`єкта електронного документообігу Иовариство набуло 03.01.2026 відповідно до першого надісланого електронного документа.

Стверджує, що податкова накладна від 17.12.2025 № 5, направлена на реєстрацію з накладенням кваліфікованого електронного підпису Корнійчук Г.М., не могла бути прийнята, оскільки на дату її складання зазначена особа не мала повноважень на підписання відповідних документів, адже створення електронного документа завершується накладенням електронного підпису. Відтак дата складання податкової накладної та момент її підписання мають узгоджуватися, а підписантом повинна бути особа, уповноважена платником податку на дату виникнення податкових зобов`язань.

Вказує, що зміна керівника підприємства не звільняє платника податку від обов`язку дотримуватися вимог податкового законодавства. При цьому попередній директор мав можливість підписати податкову накладну власним кваліфікованим електронним підписом до припинення своїх повноважень та направити її на реєстрацію або передати підписаний документ новому керівнику для подальшої реєстрації.

Зауважує, що за результатами автоматизованої перевірки податкової накладної сформовано квитанцію про її неприйняття у зв`язку з порушенням вимог щодо електронного підпису. Відтак податковим органом не приймалося рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а лише здійснено її неприйняття на етапі автоматизованої перевірки.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

02.06.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42139215) зареєстроване як юридична особа 16.05.2018 з основним видом господарської діяльності за КВЕД 42.22 "Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій" та перебуває на обліку в Кропивницькій ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області як платник податку на додану вартість, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.01.2026 і Реєстру платників податку на додану вартість №2411234500056 (а.с. 13-15, 21).

29.07.2025 між ТОВ «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» (генеральний підрядник) та ТОВ «СОНЯЧНА-4» (замовник) укладено договір генерального підряду №29/07-25 щодо виконання будівельних робіт із будівництва сонячної електричної станції , відомості про який внесено до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що підтверджується відповідним витягом (а.с. 22).

Відповідно до банківської виписки АТ «СЕНС БАНК» за період з 08.12.2025 до 18.12.2025, 17.12.2025 на банківський рахунок ТОВ «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» зараховано кошти в розмірі 2 400 000,00 грн (а.с. 18– 20).

Згідно вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України ТОВ «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» за настанням першої події (зарахування коштів на банківський рахунок) склало податкову накладну від 17.12.2025 № 5 на загальну суму 2 400 000,00 грн, у тому числі ПДВ 400 000,00 грн (а.с. 10).

Разом з тим, рішенням № 1 єдиного засновника (учасника) ТОВ «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» від 29.12.2025 вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора товариства з 29.12.2025 та призначити на цю посаду ОСОБА_2 з 30.12.2025 (а.с. 16).

На виконання зазначеного рішення видано наказ від 30.12.2025 № 2-К, відповідно до якого Корнійчук Галина Миколаївна приступила до виконання обов`язків директора ТОВ «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» з 30.12.2025 (а.с. 17).

Згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.01.2026 № 36705284, державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зокрема щодо керівника ТОВ «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС», ОСОБА_2 проведено 30.12.2025 (а.с. 13-15).

08.01.2026 позивачем засобами електронного зв`язку направлено до Державної податкової служби України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 17.12.2025 № 5 на загальну суму 2 400 000,00 грн, у тому числі ПДВ 400 000,00 грн.

Згідно з квитанцією від 08.01.2026, податкова накладна доставлена до ДПС України, однак не прийнята. Як причину неприйняття документа наведено: «Документ не може бути прийнятий - Відомості про особу, яка склала податкову накладну, не відповідають КЕП особи, що підписала даний документ».

Із відомостей про електронні підписи, наведених у квитанції, вбачається, що податкова накладна підписана з використанням кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_2 (а.с. 12).

Вважаючи протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття податкової накладної від 17.12.2025 №5, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).

За правилами пункту 185.1 статті 185 ПК України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 5 вказаного Порядку податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 2001.9 статті 200-1, пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. №557. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 10 Порядку № 1246 визначено, що до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки або удосконаленої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. №557.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. №557.

Згідно із пунктами 13-15 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Правові та організаційні засади електронного документообігу врегульовано Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV (далі — Закон № 851-IV).

Відповідно до статті 5 вказаного Закону електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Статтею 6 Закону № 851-IV передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі — Порядок № 557, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 розділу II зазначеного Порядку вказано, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписувача (підписувачів).

Згідно з пунктами 5– 7 розділу II Порядку № 557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

підтвердження дійсності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки за умов, встановлених Законом України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги";

перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки підписувачів у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку обов`язкових реквізитів;

перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розділу II Порядку № 557 визначено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Як встановлено судом, підставою для неприйняття податкової накладної від 17.12.2025 № 5, направленої позивачем для реєстрації 08.01.2026, стала невідповідність відомостей про особу, яка склала податкову накладну, кваліфікованому електронному підпису особи, яка підписала відповідний електронний документ.

Відповідач обґрунтовує правомірність таких дій тим, що на дату складання податкової накладної (17.12.2025) ОСОБА_2 не була керівником ТОВ «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС», а тому не мала повноважень на підписання відповідного документа.

З цього приводу суд зазначає, що положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України встановлено обов`язок платника податку скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом строк.

Отже, момент виникнення обов`язку зі складання податкової накладної та строк виконання обов`язку щодо її реєстрації розмежовані у часі.

Зокрема, дата складання податкової накладної визначається відповідно до дати виникнення податкових зобов`язань, тоді як її направлення на реєстрацію може здійснюватися протягом установленого законодавством строку після такої дати.

При цьому податкова накладна складається платником податку на додану вартість, яким у спірних правовідносинах є юридична особа — ТОВ «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС», а її підписання здійснюється відповідною посадовою особою, яка уповноважена діяти від імені такого платника податку.

Зміна керівника юридичної особи не припиняє її статусу платника податків, не змінює дати виникнення податкових зобов`язань та не звільняє від виконання обов`язку щодо реєстрації податкових накладних у встановлені строки.

Відповідно, сама по собі обставина зміни керівника підприємства у період між датою складання податкової накладної та датою її направлення на реєстрацію не може свідчити про відсутність у такого платника податку права виконати передбачений пунктом 201.10 статті 201 ПК України обов`язок.

Статтею 6 Закону № 851-IV дійсно встановлено, що створення електронного документа завершується накладенням електронного підпису та/або електронної печатки.

Водночас положення зазначеної статті необхідно застосовувати у системному зв`язку з нормами податкового законодавства, які регулюють особливості складання та реєстрації податкових накладних.

Визначення дати складання податкової накладної відповідно до дати виникнення податкових зобов`язань не означає, що право на її підписання має виключно та посадова особа, яка здійснювала повноваження керівника підприємства на зазначену дату.

Інше тлумачення призводило б до ситуації, за якої зміна керівника платника податків протягом установленого законодавством строку реєстрації податкової накладної фактично унеможливлювала б виконання відповідного податкового обов`язку, незважаючи на наявність у нового керівника належних повноважень діяти від імені юридичної особи.

Суд вважає, що такий підхід не узгоджується з метою правового регулювання електронного документообігу та не забезпечує належного балансу між інтересами держави щодо здійснення податкового контролю і правами платника податків.

Так, згідно матеріалів справи на дату складання спірної податкової накладної від 17.12.2025 № 5 директором ТОВ «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» був ОСОБА_1 , якого звільнено з посади рішенням засновника 29.12.2025.

Новий директор Корнійчук Галина Миколаївна приступила до виконання відповідних обов`язків 30.12.2025, а відповідні відомості про зміну керівника внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, на дату направлення спірної податкової накладної для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних станом (08.01.2026) Корнійчук Галина Миколаївна вже була керівником Товариства та мала повноваження діяти від його імені.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 04.04.2024 у справі № 160/18959/21, у якій Суд визнав необґрунтованими доводи контролюючого органу про те, що податкова накладна може бути прийнята для реєстрації виключно за умови її підписання кваліфікованим електронним підписом особи, повноваження якої існували як на дату виникнення податкових зобов`язань, так і на дату направлення документа для реєстрації. Верховний Суд виходив із того, що на дату направлення податкових накладних новопризначений керівник товариства мав повноваження щодо реєстрації відповідних документів, а його електронний підпис був чинним, що підтверджувалося відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зі змісту квитанції від 08.01.2026 вбачається, що єдиною підставою неприйняття податкової накладної стала саме невідповідність відомостей про особу, яка склала податкову накладну, кваліфікованому електронному підпису особи, яка її підписала.

При цьому відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про відсутність у Корнійчук Галини Миколаївни повноважень директора Товариства на дату направлення податкової накладної для реєстрації, а також не надано доказів нечинності її кваліфікованого електронного підпису на відповідний момент.

Суд також звертає увагу, що зазначена у квитанції причина неприйняття податкової накладної не свідчить про встановлення факту накладення електронного підпису ОСОБА_2 до набуття нею повноважень директора ТОВ «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС».

Доводи відповідача про те, що попередній керівник Кузнєцов С.І. мав можливість підписати спірну податкову накладну до припинення своїх повноважень, не спростовують зазначеного висновку, адже наявність такої можливості не означає, що після припинення його повноважень платник податку втрачає право виконати обов`язок щодо реєстрації податкової накладної через нового керівника.

Крім того, податкову накладну від 17.12.2025 №5 направлено позивачем на реєстрацію 08.01.2026, тобто в межах строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для реєстрації податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день місяця.

Отже, на момент направлення податкової накладної у контролюючого органу виник обов`язок забезпечити здійснення відповідних процедур згідно з Порядком № 1246.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо неприйняття податкової накладної від 17.12.2025 № 5, направленої ТОВ «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 08.01.2026 не відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а отже є протиправними.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 17.12.2025 № 5 датою її подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється її розшифрування та проводиться низка перевірок, зокрема щодо відповідності затвердженому формату, чинності електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання, реєстрації особи платником податку, дотримання вимог податкового законодавства, наявності помилок в обов`язкових реквізитах, а також інших визначених цим пунктом обставин.

За результатами таких перевірок відповідно до пунктів 13– 15 Порядку № 1246 формується квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної.

Таким чином, процедура реєстрації податкової накладної передбачає здійснення контролюючим органом сукупності перевірок, результати яких можуть зумовлювати різні правові наслідки, зокрема реєстрацію податкової накладної, її неприйняття або зупинення реєстрації у випадках, визначених законодавством.

У спірному випадку податкова накладна від 17.12.2025 №5 не була прийнята відповідачем на етапі автоматизованої перевірки повноважень особи, яка підписала відповідний електронний документ.

Водночас матеріали справи не містять відомостей про завершення перевірки цієї податкової накладної за всіма іншими критеріями, визначеними пунктом 12 Порядку № 1246.

Крім того, контролюючим органом не приймалося окремого рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За цих обставин безпосереднє зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну від 17.12.2025 № 5 без завершення передбачених Порядком № 1246 перевірок є передчасним.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом статті 245 КАС України При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З урахуванням встановлених обставин та наведених норм правового регулювання, на переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України прийняти направлену 08.01.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД-СІМ ПЛЮС» податкову накладну від 17.12.2025 № 5 для вирішення питання щодо її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 датою її фактичного подання.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірність своїх дій. Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Представником позивача у позовній заяві зазначено про понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи суд встановив наступне.

Згідно зі статтею 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 по справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження обсягу наданих послуг та понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до суду ордер про надання правничої допомоги серії ВА № 1151355 від 26.05.2026, детальний опис робіт (наданих послуг) від 26.05.2026 та платіжну інструкцію від 22.05.2026 № 1700 про перерахування адвокату коштів у розмірі 7000,00 грн (а.с. 9, 25-26).

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, вирішуючи питання про відшкодування таких витрат, суд має встановити не лише факт їх оплати, а й правові підстави виникнення відповідного зобов`язання, погоджений сторонами розмір винагороди адвоката, обсяг фактично наданих послуг та їх зв`язок із розглядом конкретної судової справи.

Разом з тим, позивачем не надано договору про надання правничої допомоги від 04.05.2026, на який міститься посилання у платіжній інструкції від 22.05.2026 № 1700.

За відсутності зазначеного договору суд позбавлений можливості перевірити погоджені між адвокатом і клієнтом умови надання правничої допомоги, порядок визначення та розмір гонорару, обсяг договірних зобов`язань адвоката, а також встановити, чи стосується здійснена позивачем оплата саме правничої допомоги, наданої у зв`язку з розглядом цієї адміністративної справи.

При цьому наданий детальний опис робіт (наданих послуг) містить лише загальний перелік виконаних адвокатом дій із зазначенням їх вартості, однак не містить посилання на договір про надання правничої допомоги, відомостей, які дозволяють ідентифікувати справу, у зв`язку з розглядом якої надавалися відповідні послуги, та підстави визначення їх вартості.

Крім того, зазначений документ підписаний тільки адвокатом. Водночас акта приймання-передачі наданих послуг або іншого документа, який би підтверджував погодження клієнтом обсягу та вартості фактично наданої правничої допомоги, до матеріалів справи не долучено.

Банківська платіжна інструкція підтверджує факт перерахування позивачем коштів адвокату, проте за відсутності договору не дозволяє встановити відповідність сплаченої суми погодженим сторонами договірним зобов`язанням та її безпосередній зв`язок із розглядом цієї судової справи.

З огляду на викладене суд вважає, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами відповідно до статей 134, 139 КАС України, а тому правові підстави для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 1664,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 — 246, 255 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій — задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття податкової накладної від 17.12.2025 №5, направленої Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» 08.01.2026 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти направлену 08.01.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» податкову накладну від 17.12.2025 № 5 для вирішення питання щодо її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 датою її фактичного подання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, площа Львівська, 8, місто Київ, 04653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42139215, вулиця Заміська, будинок 2А, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25014) судовий збір у сумі 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 05 листопада 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42139215, вулиця Заміська, будинок 2А, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25014).

Відповідач - Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, місто Київ, 04053).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М. Я. САВОНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua