Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №320/49539/25 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №320/49539/25

Суддя: Шевченко А.В.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року м.Київ №320/49539/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Леляка Я.О. звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому позивач просить суд :

визнати протиправною бездіяльність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.09.2025 про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо зміни статусу останнього з «військовозобов`язаний» на «не військовозобов`язаний» на підставі визнання його непридатним до військової служби за ст.4 А графи ІІ наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг»), зазначивши статус ОСОБА_1 - «не військовозобов`язаний», тобто як особи знятої з військового обліку з 20.01.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до пункту 7 Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 ОСОБА_1 20 січня 2023 року Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 4А, графи ІІ наказу Міністерства оборони України №402-2008 року. Однак згідно військово-облікового документу, який був сформований засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, позивачем виявлено, що він перебуває на військовому обліку у відповідача. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. На виконання ухвали суду про витребування доказів від 02.07.2026 надав суду додаткові пояснення та докази.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України.

Постановою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 , оформленою у виді довідки №66 від 20січня 2023 року, ОСОБА_1 , 1983 року народження визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статей 4 пункту а) графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, затвердженого Положенням № 402.

Відомості про виключення позивача з військового обліку були занесені до його Тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 20 січня 2023, а саме 20 січня 2023 року зазначено «Виключений з військового обліку згідно статті 37 пункту 6 підпункту 3 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», засвідчені підписом уповноваженої особи - начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 полковником ОСОБА_2 та засвідчені відтиском печатки ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Надалі, в не відомий позивачу час до реєстраційно-облікових документів в інформаційній системі військового обліку було внесено зміни, в результаті яких статус особи змінено з «не військовозобов`язаний» на «військовозобов`язаний» та за наявною інформацією із мобільного застосунку «Резерв+», позивач став обліковуватися вже за ІНФОРМАЦІЯ_7 .

30.06.2025 представником позивача адвокатом Леляком Ярославом Олександровичем було направлено адвокатські запити до ІНФОРМАЦІЯ_8 за №3106/25-Л та до ІНФОРМАЦІЯ_9 за №3006/25-Л з проханням повідомити інформацію щодо наявності особової справи у вказаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , підстави зміни ІНФОРМАЦІЯ_8 на ІНФОРМАЦІЯ_7 , підстави внесення змін щодо статусу позивача в системі «Оберіг», підстави інформування в застосунку «Резерв +» щодо позивача.

09.07.2025 дані адвокатські запити згідно ідентифікаторів поштового відправлення № 0420529302109 та № 0420529302117 були отримані уповноваженими особами органів ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_10 .

У зв`язку з ненадходженням відповіді представником позивача було спрямовано до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_11 » лист про проведення службової перевірки у зв`язку з ненаданням відповіді на адвокатські запити.

За результатом розгляду вказаного листа від ІНФОРМАЦІЯ_12 надійшов лист від 28.08.2025 № 113/14824 про скерування вказаної скарги на адреси Голосіївського та ІНФОРМАЦІЯ_10 з метою зобов`язання щодо розгляду та надання відповіді по суті адвокатських запитів.

В результаті від ІНФОРМАЦІЯ_8 відповіді на адвокатські запити отримано не було, в той же час від ІНФОРМАЦІЯ_9 надійшла відповідь про відмову у розгляді адвокатського запиту, оскільки до нього було долучено оригінал Ордеру на надання правничої допомоги, а не його копію.

26.08.2025 з метою ініціювання приведення відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до наявної документації представник Позивача направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_9 відповідні листи. Листи були отримані уповноваженими особами органів ІНФОРМАЦІЯ_8 згідно ідентифікатору поштового відправлення № 0420529368037 01.09.2025 та ІНФОРМАЦІЯ_9 згідно ідентифікатору поштового відправлення № 0420529368029, 28.08.2025, однак відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_8 отримано не було.

У той же час, від ІНФОРМАЦІЯ_9 на адресу представника позивача надійшов лист від 30.08.2025 року №12/12698 про те що, з метою з`ясування питання по суті потрібно позивачеві пред`явити військово-обліковий документ, висновок військово-лікарської комісії та документ на підтвердження задекларованого місця проживання.

19.09.2025 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_9 з направленням копії до ІНФОРМАЦІЯ_12 було спрямовано Лист з додатками згідно зазначеного переліку, про необхідність внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в частині зміни статусу позивача на не військовозобов`язаного.

Згідно ідентифікатору поштового відправлення № 0420529267729 вказаний лист було вручено одержувачу, однак будь яких змін на дату подання позовної заяви до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено не було, відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_9 не отримано.

У той же час, 29.09.2025 представником позивача було отримано від ІНФОРМАЦІЯ_12 електронний лист згідно якого вказується, що оригінали медичних документів позивача були вилучені правоохоронними органами під час обшуку у ІНФОРМАЦІЯ_13 в ході досудового розслідування, тому підтвердити достовірність поданих позивачем даних можна буде лише після завершення досудового розслідування та повернення відповідної медичної документацією.

Вважаючи бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку протиправною, адвокат Леляк Я.О. звернувся до суду за захистом законних прав та інтересів свого довірителя ОСОБА_1 .

З відповіді відповідача від 25.07.2026 № 02/11320 вбачається, що позивач 23.04.2025 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою доставлення слугували відомості у Реєстрі про порушення останнім законодавства про військовий обов`язок і військову службу, а саме: 17.03.2025 не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У зв`язку з чим, 23.04.2025 ОСОБА_1 на підставі абзацу 5 пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» був взятий на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У подальшому, 18.02.2026 позивач у ІНФОРМАЦІЯ_14 оформив відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі частини другої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із такого.

Згідно частини другої статті 19 Конституція України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з частинами третьою і четвертою статті 2 Закону №2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-XII, серед іншого, визначено, що стосується військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Приписами статті 37 Закону № 2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

За положенням пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII (в редакції станом на час проходження позивачем ВЛК виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до пункту 2 Положення №154 від 23 лютого 2022 року територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Відповідно до пункту 30 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №921 (далі - Порядок №921) у разі зняття (виключення) призовників і військовозобов`язаних із військового обліку виконавчими органами сільських, селищних та міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.

Відповідно до пункту 56 Порядку №921 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на відповідній території; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у випадках, передбачених законодавством

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до пункту 22 Порядку №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Під час воєнного стану направлення призовників на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду здійснюється лише у разі їх прийняття на військову службу у добровільному порядку.

Відповідно підпункту 8 пункту 1 додатку 2 до Порядку №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З наведеного слід дійти висновку, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку». При цьому, при знятті з військового обліку, Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

Аналіз змісту відповідних положень Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» дає підстави для висновку, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Так, згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 20 січня 2023 року № 66 ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відомості про виключення позивача з військового обліку були 20 січня 2023 року занесені до його Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 20 січня 2023 року.

Отже, станом на 20 січня 2023 року на підставі довідки Військово-лікарської комісії від 20 січня 2023 року № 66 позивача виключено ІНФОРМАЦІЯ_15 .

Розглядаючи позовні вимоги про зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних, суд виходить з такого.

Відповідно до приписів частин першої, другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: […] 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; […] 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, […] від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно із правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року по справі № 21-1465а15 спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 34 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня2017 №1951-VIII (надалі Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є:

обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

Відповідно до частини восьмої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) ТЦК та СП, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Пунктом 8 Положення №154 визначено, що завданнями районних ТЦК та СП є, крім іншого, ведення Реєстру.

Тобто, сам Закон № 1951-VIII визначає та покладає певні права та обов`язки на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Більш того, як і Закон №1951-VIII так і Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений Наказом Міністерства оборони України 28 березня 2022 року №94 покладає обов`язок на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вносити до Реєстру передбачених Законом №1951-VIII відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Враховуючи, що відповідач взяв позивача на військовий облік і в подальшому саме у ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі частини другої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на думку суду, саме відповідач і повинен вносити зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг»).

Таким чином, відповідач зобов`язаний був внести відомості про позивача, а саме те, що останній, виключений з військового обліку у зв`язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та знятий з військового обліку з відміткою «виключено» в Реєстр, що зроблено не було, чим порушив права позивача.

Отже, бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку позивача, згідно Закону № 1951-VIII, відповідно до запису від 20 січня 2023 у Тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 ОСОБА_1 «Виключений з військового обліку згідно пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», є протиправною.

Таким чином, відповідач в супереч приписам закону, своєю протиправною бездіяльністю не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме щодо невнесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, що не узгоджується і порушує вищенаведені норми законодавства.

Обов`язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, створює негативні наслідки для позивача, так як невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.

Беручи до уваги наведені приписи суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача і в цій частині - шляхом зобов`язання відповідача виключити з Реєстру відомості про перебування позивача на військовому обліку у статусі військовозобов`язаного.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень становить 1211,20 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей даних щодо зміни статусу ОСОБА_1 з «військовозобов`язаний» на «невійськовозобов`язаний» на підставі визнання його непридатним до військової служби за ст. 4 А графи ІІ наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг»), зазначивши статус ОСОБА_1 - «невійськовозобов`язаний», тобто як особи знятої з військового обліку з 20.01.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua