Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення коду товару за УКТЗЕД
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №320/25983/25
Суддя: Горобцова Я.В.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року Київ справа №320/25983/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛІБЕРТІ УКРАЇНА» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛІБЕРТІ УКРАЇНА» (далі також – ТОВ «Компанія «ЛІБЕРТІ УКРАЇНА», позивач) до Київської митниці (далі також – відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати Рішення щодо класифікації товарів Київської митниці від 23 квітня 2025 року №25UA10000000102-KT та від 20 квітня 2025 року №25UA10000000099-KT.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржувані рішення Київської митниці про визначення коду товару є протиправним, оскільки ввезені товари є професійними кавомашинами, відтак вони правильно були задекларовані за кодом 8419812090 як обладнання для приготування гарячих напоїв, а не як торговельний автомат за кодом 8476210000. Позивач посилається на технічну документацію виробника, опис товару в товаросупровідних документах, експортну декларацію країни відправлення, а також на висновок СЛЕД, у якому надані на дослідження пристрої ідентифіковано саме як стаціонарні промислові апарати для приготування кави та інших гарячих напоїв.
На думку позивача, визначальним для класифікації є те, що спірні кавомашини не містять пристроїв для приймання оплати, а також, як прямо зазначено у висновку СЛЕД, у них не виявлено з`єднувачів і модулів MDB, призначених для підключення зовнішніх платіжних пристроїв. Саме тому, на переконання позивача, такі машини відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД виключаються з товарної позиції 8476 та підлягають віднесенню до товарної позиції 8419.
Позивач також наголошує, що митниця безпідставно застосувала правило 2(а) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, оскільки спірний товар не є ані некомплектним, ані незавершеним виробом: виробник прямо зазначає, що ці кавомашини є завершеним та комплектним товаром і взагалі не комплектуються платіжними пристроями. Окремо позивач вказує, що рішення митниці не містить належного мотивування, а наведені в ньому висновки про можливість видачі товару після оплати або можливість дообладнання ґрунтуються не на встановлених характеристиках конкретного товару, а на припущеннях та загальній інформації з мережі Інтернет.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що при визначенні коду товару мають значення не лише назва товару, але насамперед його об`єктивні характеристики, функціональне призначення, технічна документація, паспортні дані, інформація з відкритих джерел, а за потреби результати лабораторних досліджень. За результатами такого аналізу митниця дійшла висновку, що спірні кавомашини слід класифікувати за кодом 8476210000 як автомати для продажу напоїв. Обґрунтовуючи свою позицію по суті спору, митниця зазначає, що відсутність у поставці інтегрованого платіжного термінала або монетоприймача сама по собі не виключає належності товару до позиції 8476. На думку відповідача, спірні кавомашини вже містять усі основні компоненти, притаманні торговельному автомату: вони мають спеціальне програмне забезпечення, контролер, функцію оплати, а видача напою відбувається після отримання сигналу про оплату. Також відповідач зауважує, що позивач і раніше митно оформлював аналогічні кавомашини за кодом 8476210000, а тому сам по собі факт зміни декларантом підходу до класифікації не свідчить про помилковість позиції митного органу, хоча і не позбавляє його права оскаржити рішення митниці в суді.
Такі доводи контролюючого органу були спростовані у наданій позивачем відповіді на відзив.
Крім того, в ході розгляду справи, представниками сторін були надані додаткові пояснення по суті справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
18 березня 2025 року ТОВ «Компанія «ЛІБЕРТІ Україна» в межах одного зовнішньоекономічного контракту із компанією Evoca S.p.A. (Італія) 2018/31/01 від 02 березня 2018 року після ввезення на митну територію України, задекларувало в митний режим Імпорту товар з наступним описом в графі 31 митної декларації:
25UA100100426642U2: Товар 1: Апарати автоматичні, для видачі гарячих напоїв, для підприємств громадського харчування, для цивільного використання, нові. Не містять систем оплати за виданий напій. Не містять в своєму складі: арт. 962907, Кавовий апарат KREA TOUCH ESB4SR F-D/Q FRANCIA GERMANIA (LED -номери: 5072104150721044; 50721045; 50721051 арт. 962907, Кавовий апарат KREA TOUCH ESB4SR F-D/Q FRANCIA GERMANIA (LED RGB) серійні номери: 50721067 50721069; 50721070; 50721072; 50721073; 50721074; 50721075; 50721135; LED RGBT 962907, Кавовий апарат 15 TOUCH ESB4SR F-D/O FRANCIA GERMANIA серійні номери: 50721139; 50721140; 50721141; 50721142; 50721143; 50721160; 50721167; 50721168; -8шт., Країна виробництва IT. Торговельна марка NECTA EVOCA S.p.A.;
25UA100100426644U0: Товар 1: Апарати автоматичні, для видачі гарячих напоїв, для підприємств громадського харчування, для цивільного використання, нові. Не містять систем оплати за напої. Не містять в своєму складі РЗ та ВП: арт. 962907, Кавовий апарат KREA TOUCH ESB4SR F-D/Q FRANCIA - GERMANIA (LED RGB) серійні номери: 50721643 - 1 шт., арт. 962907, Кавовий апарат KREA TOUCH ESB4SR F-D/Q FRANCIA - GERMANIA (LED RGB), серійні номери: 50721163 -1шт., Країна виробництва - IT Торговельна марка - NECTA Виробник - EVOCA S.p.A.
Відповідно до вказаних митних декларацій товар було задекларовано за кодом УКТЗЕД 8419812090.
До митного оформлення разом із митними деклараціями, серед інших, подавалися товаросупровідні та комерційні документи, перелік яких зазначений в графі 44 митних декларацій:
25UA100100426642U2:
- пакувальний лист (Packing list) 15036 від 26 лютого 2025 року;
- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 25002938 від 26 лютого 2025 року;
- автотранспортна накладна (Road consignmentnote) 2500095 від 11 березня 2025 року;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 3431 від 18 березня 2025 року;
- довідку про транспортні витрати № 72 від 18 березня 2025 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) 2018/31/01 від 02 березня 2018 року;
- договір (контракт) про перевезення 18/03/30-1 від 30 січня 2018 року;
- фото Б/Н від 18 березня 2025 року;
- технічні Характеристики від виробника Б/Н від 18 березня 2025 року;
- копія митної декларації країни відправлення 25ITQXY1TBS69631A9 від 10 березня 2025 року;
25UA100100426644U0:
- пакувальний лист (Packing list) 15036 від 26 лютого 2025 року;
- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 25002940 від 26 лютого 2025 року;
- автотранспортна накладна (Road consignmentnote) 2500095 від 11 березня 2025 року;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 3431 від 18 березня 2025 року;
- довідку про транспортні витрати № 72 від 18 березня 2025 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) 2018/31/01 від 02 березня 2018 року;
- договір (контракт) про перевезення 18/03/30-1 від 30 січня 2018 року;
- фото Б/Н від 18 березня 2025 року;
- технічні Характеристики від виробника Б/Н від 18 березня 2025 року;
- інструкція з встановлення, використання і технічного обслуговування до машини мод. «Кrеа Touch» від 01 квітня 2017 року;
- копія митної декларації країни відправлення 25ITQXY1TBS69631A9 від 10 березня 2025 року.
Київська митниця здійснила митний огляд товарів, відповідно до Актів про проведення огляду (переогляду) товарів 25UA100100426642U2 та 25UA100100426644U0 від 19 березня 2025 року та відбір зразків товарів для проведення досліджень, відповідно до Акту про взяття проб (зразків) товарів від 19 березня 2025 року. Зразки направлено до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДМСУ (далі також – СЛЕД ДМСУ) для встановлення характеристик для класифікації товару.
Відповідні висновки СЛЕД ДМСУ були видані 16 квітня 2025 року за №1420003302-0188 та за №1420003302-0193.
За результатами контролю правильності класифікації товарів відповідачем винесено Рішення щодо класифікації товарів від 20 квітня 2025 року № 25UA10000000099-KT та від 23 квітня 2025 року № 25UA10000000102-KT (далі також – оскаржувані рішення) якими визначено іншій код УКТ ЗЕД - 8476210000 та змінено опис товару для графи 31 митних декларацій.
В оскаржуваних рішеннях Київською митницею зазначено наступний опис товару:
- від 20 квітня 2025 року № 25UA10000000099-KT:
«Стаціонарний, промисловий, з електричним нагріванням апарат для приготування кави та інших гарячих напоїв «KREA TOUCH ESB4SR F-D/Q FRANCIA - GERMANIA (LED RGB)», а саме кавомашина марки «NECTA», моделі «KREATOUCH». Кавомашина марки «NECTA», моделі «KREATOUCH» має наступні функціональні можливості та характеристики: - напруга 220-2400 В / 50-60 Гц; - потужність - 1950 Вт; - розміри (ШХВХГ) 410 мм х750 мм х547 мм; - вага 41 кг; - бункер для кави в зернах - 1,2 кг; - бункер для кавової гущі - 40 порцій (10 г на порцію); - бункер для сухих сумішей - 700 г (сухе молоко), 1,5 кг (шоколад), 800 г (разчинна кава); - потужність за годину: Еспресо - 90 чашок,- - рекомендована денна кількість чашок - 100 порцій; - приготування різних типів кавових напоїв, в тому числі із молоком; можливість створення нових кавових напоїв; - при приготуванні напоїв можливо використання кави в зернах та сухих мелених сумішей; підключення до водопроводу; - має вбудований лічильник порцій товару; - має вбудовані USB та COM (RS-232) порти для сервісного обслуговування, додаткового налаштування щодо рецептів, рекламних зображень напоїв тощо; має вбудований роз`єм типу «MDB», що призначений для підключення пристроїв здійснення оплати за товар (каву) та роз`єм для підключення валідатора; має можливість встановлення платіжні системи» - має функціональні можливості протоколів для платіжних систем, таких як: валідатор, EXECUTIVE, MDB та ціни; має можливість підключення PayPass системи, копюроприймача, телеметріі GSM; тобто, для здійснення оплати передбачається можливість підключення та використання спеціальних пристроїв для зчитування банківських карток та приймання готівки. Комплектація товару: кавомашина — 1шт, ключ для технічного обслуговування — 1шт, ремкомплект для міксерів видасі сухих продуктів і диспенсора, інструкція для застосування - 1 шт. Кавомашина марки «NECTA», моделі «KREATOUCH» призначена для приготування кави та інших гарячих напоїв в супермаркетах, АЗС, офісах, закладах громадського харчування таких як кафе, бари, ресторани тощо. Торговельна марка - «NECTA». Виробник - «EVOCA S.p.A», Італія.»;
- від 23 квітня 2025 року № 25UA10000000102-KT
«Стаціонарний, промисловий, з електричним нагріванням апарат для приготування кави та інших гарячих напоїв «KREA TOUCH ESB4SR F-D/Q FRANCIA - GERMANIA (LED RGB)», а саме кавомашина марки «NECTA», моделі «KREA TOUCH». Кавомашина марки «NECTA», моделі «KREA TOUCH» має наступні функціональні можливості та характеристики: - напруга 220-240 В / 50-60 Гц; - потужність -1950 Вт- розміри (ШХВХГ) 410 мм х750 мм х547 мм; - вага 41 кг,- бункер для кави в зернах - 1,2 кг,- бункер для кавової гущі - 40 порцій (10 г на порцію); - бункер для сухих сумішей - 700 г (сухе молоко), 1,5 кг (шоколад), 800 г (розчинна кава); - потужність за годину: Еспресо - 90 чашок,- рекомендована денна кількість чашок - 100 порцій,- приготування різних типів кавових напоїв, в тому числі із молоком; - можливість створення нових кавових напоїв; - при приготуванні напоїв можливо використання кави в зернах та сухих мелених сумішей,- підключення до водопроводу, - має вбудований лічильник порцій товару; - має вбудовані USB та COM (RS-232) порти для сервісного обслуговування, додаткового налаштування щодо рецептів, рекламних зображень напоїв тощо; - має вбудований роз`єм типу «MDB», що призначений для підключення пристроїв здійснення оплати за товар (каву) та роз`єм для підключення валідатора; має можливість встановлення «платіжні системи» - має функціональні можливості протоколів для платіжних систем, таких як: валідатор, EXECUTIVE, MDB та ціни; має можливість підключення PayPass системи, копюроприймача, телеметрії GSM; тобто, для здійснення оплати передбачається можливість підключення та використання спеціальних пристроїв для зчитування банківських карток та приймання готівки. Комплектація товару: кавомашина - 1шт, ключ для технічного обслуговування - 1шт, ремкомплект для міксерів видачі сухих продуктів і диспенсора, інструкція для застосування - 1 шт. Кавомашина марки «NECTA», моделі «KREA TOUCH призначена для приготування кави та інших гарячих напоїв в супермаркетах, АЗС, офісах, закладах громадського харчування таких як кафе, бари, ресторани тощо. Торгівельна марка - «NECTA». Виробник - «EVOCA S.RAA», Італія.».
Незгода із прийнятими рішеннями відповідача обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 246 Митного кодексу України (далі також – МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 67 МК України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Положеннями частин 1-5 та 7 статті 69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №650 від 30 травня 2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за №1085/21397 /далі - Порядок №650/, визначає порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД).
У пункті 2 розділу І Порядку №650 визначено, що класифікація товару - класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення; контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення; рішення про визначення коду товару (далі - Рішення) - документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами ВМП, уповноваженими особами ПМО чи митного поста у разі необхідності прийняття рішення про класифікацію товарів.
Згідно із пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку №650 посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу; відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.
Відповідно до пунктів 9-11 розділу ІІ Порядку № 650 посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у строк не більше 10 календарних днів з дня отримання Запиту здійснює класифікацію товарів, за результатами якої: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТЗЕД; або приймає Рішення.
У разі якщо відповідно до пункту 5 або 9 цього розділу підтверджується задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, але для подальшого митного оформлення товару з дотриманням вимог законодавства необхідним є внесення змін у графу 31 митної декларації в частині опису товару, ПМО надсилає декларанту або уповноваженій ним особі електронне повідомлення, у якому зазначаються необхідні зміни в описі товару. У такому разі митний орган надає дозвіл на відкликання митної декларації через необхідність зміни опису товару у графі 31 митної декларації щодо товару, задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД якого підтверджено.
Рішення приймається у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для його класифікації.
Для прийняття Рішення використовуються відомості, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, а також документи та відомості, надані разом із Запитом та/або у порядку, передбаченому пунктом 12 цього розділу.
Згідно із пунктом 15 розділу ІІ Порядку № 650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба у спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації).
Залучення спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення: необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; складних випадків класифікації товарів, вирішення яких потребує проведення досліджень.
У такому разі Підрозділ або підрозділ митних компетенцій готує та надсилає запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) із зазначенням переліку завдань та питань, що мають бути з`ясовані для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), викладена у додатку до Закону України «Про Митний тариф» від 19 жовтня 2022 року.
Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом Державної митної служби України від 14 грудня 2022 року № 543.
Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:
(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;
(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом із цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Суд зазначає, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
Номенклатура товарів визначається як за кодом УКТЗЕД так і за текстовим описом відповідних товарів та/або найменуванням. Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп; для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються.
Номенклатура товарів визначається як за кодом УКТЗЕД так і за текстовим описом відповідних товарів та/або найменуванням. Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп; для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються.
При вирішенні спорів даної категорії справ, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (діла також – КАС України), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, про порушення платником податків норм митного законодавства, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої 1 першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідачем спірний товар віднесено до товарів за кодом УКТ ЗЕД8476210000, а позивачем до коду УКТ ЗЕД 8419812090, як вже було зазначено судом вище.
Відповідно до положень Розділу XVI «Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя» Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09 червня 2015 року № 401, до товарної позиції « 8419» включаються: машини, обладнання промислове або лабораторне з електричним чи неелектричним нагрiванням (за винятком печей, камер та іншого обладнання товарної позиції 8514) для обробки матеріалів шляхом зміни температури, наприклад, нагрiванням, варiнням, пiдсмажуванням, дистиляцiєю, ректифiкацiєю, стерилiзацiєю, пастеризацiєю, пропарюванням, сушiнням, випарюванням, конденсацiєю або охолодженням, крiм машин або обладнання, призначеного для використання у побутi; неелектричнi водонагрiвачi безінерційні або теплові водяні акумулятори.
До цієї товарної позиції входить широкий комплекс техніки та обладнання, які описані нижче.
Нижче наведені приклади обладнання, що відповідно до вищевказаних положень включено у пункт 1 цього Пояснення: (1) Морозильники, що використовують поварену (кухонну) сіль для охолоджувальних сумішей (крім тих, які входять до товарної позиції 8210); (2) Конденсатори для азоту або інших газів; (3) Агрегати для пастеризації, концентрування, охолодження і т.п. молока (включаючи чани з охолоджувальними системами); (4) Чани для обробки і дозрівання сирів; (5) Обладнання для концентрування, охолодження і т.п. фруктових соків, вин та ін; (6) Обладнання, використовуване в сільському господарстві (наприклад, автоклави для приготування картоплі і т.п. як корм; гарячі водяні ванни для перетоплювання медових стільників, включаючи обладнані натискними гвинтами); (7) Охолоджувальні колони (наприклад, для обладнання, використовуваного під час помелу хлібного зерна); (8) Автоклави та паропрогрівальне, кип`ятильне, варильне, для смаження і т.п. обладнання для приготування або консервування їжі (наприклад, варильні камери для шинки; жаровні для риби; плити, автоклави для бланшування та ін. для фруктів, овочів та ін.; автоклави та охолоджувачі для консервної промисловості; котли для варіння; котли для кондитерських виробів); (9) Посудини для вимочування та чани для розмішування, обладнані нагрівальними приладами; посудини для виварювання хмелю; пастеризатори та охолоджувачі пива та ін; (10) Очисні посудини, обладнання для концентрування соків, вакуумні кип`ятильні агрегати, чани для карбонізації, сульфатування чи рафінування і т.п., застосовувані в цукровій промисловості; Дифузійні агрегати (розпилювальні камери і «калоризатори», які постачаються разом) для екстракції соку з цукрового буряку до цієї товарної позиції не включаються (див. пункт (V) (B) (3)) Пояснень до товарної позиції 8438); проте «калоризатори», що поставляються окремо, включаються до цієї товарної позиції; (11) Автоклави для витоплювання яловичого жиру або омилення жирів; баки для омилення маргарину, обладнані охолодним обертовим циліндром, на якому маргарин твердіє; (12) Чани, посудини, автоклави і т.п. для хімічного підготовлення деревної маси або для гідролізу деревини; (13) Чани та інші ємності для приготування барвників; (14) Автоклави для вулканізації гуми; (15) Чани для травлення або знежирення металів; (16) Заглибні спіралі, що складаються з пластмасових трубок, розташованих паралельно або у вигляді обплетення і герметично з`єднаних на кожному кінці у вигляді стільникової конструкції із з`єднувальним елементом. У разі занурення у ванну такі пристрої підтримують задану температуру чи нагрівають, або охолоджують середовище за допомогою рідини чи пари, що циркулює в трубках; (17) Спеціальні апарати для розігрівання чи приготування їжі, у побуті зазвичай не застосовувані (наприклад, проціджувачі кави, чайні або молочні електронагрівники, парові чайники та інші предмети, використовувані в ресторанах та їдальнях; парообігрівальні плити, розігрівальні плити, буфети з системою підігрівання, сушильні шафи і т.п.; жаровні для приготування їжі на жирі); (18) Автомати для видавання гарячих або холодних напоїв без пристроїв для збирання оплати.
Відповідно до положень Розділу XVI «Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя» Пояснень до товарної позиції « 8476» включаються: автомати торговельні (наприклад, для продажу поштових марок, сигарет, продовольчих товарiв або напоїв), включаючи автомати для розмiну банкнот та монет: автомати для продажу напоїв: з умонтованими нагрiвальними або охолоджувальними пристроями, iншi; iншi автомати: з умонтованими нагрiвальними або охолоджувальними пристроями; iншi та їх частини.
До цієї товарної позиції входять різні види машин, які проводять видачу того або іншого товару, коли в монетоприймальну щілину опускають одну або кілька монет, жетонів або магнітну картку (крім тих машин, що включаються, зокрема, в інші товарні позиції Класифікації або ж виключаються з цієї групи, відповідно до приміток до цієї групи або Розділу). Термін «торгівельні» у цій товарній позиції відноситься до монетарного обміну між покупцем та машиною з метою отримання продукту. До цієї товарної позиції не включаються машини, які відпускають продукти, але не мають пристрою для збирання оплати.
Автомати для видавання гарячих або холодних напоїв без пристроїв для збирання оплати виключаються з цієї товарної позиції (товарна позиція 8419).
До цієї товарної позиції включаються не лише ті машини, в яких видача відбувається автоматично, але також і ті машини, що складаються з цілого ряду відділень, з яких можна забирати даний товар після того, як буде опущена монета, при цьому така машина містить пристрій, що відмикає замок відповідного відділення (наприклад, у разі натискання на відповідну кнопку).
Прості камери зберігання або контейнери із замком, які спрацьовують у разі опускання монети, наприклад, такі, що застосовуються на вокзалах для зберігання багажу або в театрах для видачі театральних біноклів, до цієї товарної позиції не включаються, але входять, наприклад, у Розділ XV або в групу 94.
До цієї товарної позиції включаються машини, обладнані нагрівальними або охолоджувальними пристроями або пристроями для приготування продаваного продукту (наприклад, соковижималками для приготування фруктових соків, міксерами для змішування кави з молоком, міксерами для приготування морозива), за умови, що основною функцією і призначенням машин продовжує залишатися автоматичний продаж продукту.
До цієї товарної позиції включаються машини, які спрацьовують у разі опускання монет, для продажу поштових марок, залізничних квитків, шоколаду, цукерок, морозива, сигарет (цигарок), сигар, прохолоджувальних напоїв (наприклад, таких як пиво, вино, лікери, кава або фруктові соки), туалетно-гігієнічних товарів (включаючи автомати з ароматичними аерозолями), панчіх, фотоплівок, газет і т.п., а також машини, в яких зі смужки металу може бути відштампована дощечка з прізвищем.
Крім того, до цієї товарної позиції включаються також машини для розміну банкнот і монет.
За умови дотримання загальних положень щодо класифікації частин (див. Загальні положення до Розділу XVI), до цієї товарної позиції включаються також автоматичні торговельні механізми такого типу, що призначені для умонтування у фасади магазинів, а також частини машин цієї товарної позиції.
Такі машини або приладдя, які спрацьовують у разі опускання монет, не включаються до цієї товарної позиції: (а) замки, що спрацьовують у разі опускання монет (наприклад, у камерах зберігання або в громадських туалетах) (товарна позиція 8301); (b) насоси для заправлення пально-мастильними матеріалами типу застосовуваних на бензозаправних станціях або в гаражах (товарна позиція 8413); (c) устаткування для зважування (товарна позиція 8423); (d) друкарські машинки (товарна позиція 8469); (e) машини для чищення взуття, що спрацьовують у разі опускання монет (товарна позиція 8479); (f) електробритви (товарна позиція 8510); (g) телефонні апарати (товарна позиція 8517); (h) телевізори (товарна позиція 8528); (ij) телескопи, фотокамери, кінопроектори (група 90); (k) лічильники газу або електролічильники (товарна позиція 9028); (l) ігрові автомати, які розвивають спритність, або ігрові автомати для азартних ігор (товарна позиція 9504) та інші ігрові машини групи 95.
Термін «автомати для продажу напоїв» стосується всіх автоматичних машин для продажу напоїв (кави, чаю, фруктових соків, алкогольних напоїв і т.п.), подаваних як у готовому для уживання вигляді в чашці або будь-якій іншій ємності (наприклад, бляшаній банці, пляшці або картонному пакетові), так і у вигляді подаваних окремо швидкорозчинних порошків і гарячої або холодної води.
Із системного аналізу наведених товарних позицій слідує, що кавомашини можуть відноситися до товарних позиції УКТ ЗЕД « 8419» або « 8476» в залежності від принципу їх роботи відповідно до технічних характеристик таких автоматів та встановленого виробником призначення автоматів (для торгівельних, промислових чи інших цілей), тобто у разі можливості автомата відпустити продукт (напій) без опускання монети, жетону тощо такий автомат відноситься до товарної позиції « 8419», а у разі неможливості автомата видати продукт (напій) без опускання монети, жетону або іншого монетарного обміну між покупцем та машиною такий автомат відноситься до товарної позиції « 8476».
Відповідно до листа виробника EVOCA S.p.A. від 03 березня 2025 року (на який посилається, у тому числі, судовий експерт у своєму Висновку 504/04.2025 від 23 квітня 2025 року), кавомашини моделі KREA TOUCH типу ESB4SR F-D/Q, FRANCIA-GERMANIA (LED RGB) TM «Necta», реалізовані TOB «Компанія «ЛІБЕРТІ УКРАЇНА» за Контрактом №2018/31/01 від 02 березня 2018 року та рахунками №25002938 і №25002940 від 26 лютого 2025 року, не оснащені жодними платіжними системами, як-от монетоприймач, купюроприймач чи термінал безготівкової оплати. Виробник підтверджує, що ці апарати є комерційними кавовими машинами та класифікуються за митним кодом 841981.
Згідно з висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби 504/04.2025 від 23 квітня 2025 року, що міститься у матеріалах справи, та використаний відповідачем під час прийняття оскаржуваних рішень, опис імпортованих товарів не узгоджується з результатами досліджень, з огляду на те, що перевірити наявність функції видачі товару після оплати, в наданій на дослідження кавомашині, не видається можливим, оскільки доступ до меню в кавомашинах «KREA TOUCH» може бути здійснений лише після повної інсталяції кавомашини, а саме завантаження інгредієнтами та підключення до води, для здійснення оплати передбачається можливість підключення та використання спеціальних пристроїв для зчитування банківських карток та приймання готівки, які в наданій на дослідження кавомашині не виявлені.
За вказаних обставин, судом під час розгляду справи встановлено, що кавомашини, заявлені позивачем до митного оформлення, не укомплектовані додатковим обладнанням (адаптерами) для налаштування та підключення платіжних систем, зчитувачів банківських карток, приймачів готівки, монетоприймачів, касових апаратів, системи Pay-Pass, за допомогою яких можна здійснювати оплату за товар (каву), а тому не можуть бути класифіковані саме за кодом УКТ ЗЕД 8476210000, оскільки відсутня така обов`язкова ознака як неможливість автомата видати продукт (напій) без опускання монети, жетону або іншого монетарного обміну між покупцем та машиною. Окрім того, згідно УКТ ЗЕД автомати для видавання гарячих або холодних напоїв без пристроїв для збирання оплати виключаються з товарної позиції « 8476» (товарна позиція 8419).
Аргументи митного органу щодо застосування правила 2(а) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД суд також оцінює критично.
Для застосування цього правила необхідно встановити, що перед судом дійсно некомплектний або незавершений виріб, який у поданому вигляді вже має основні властивості комплектного чи завершеного виробу.
Водночас у цій справі митниця не навела переконливих доводів, які саме складові спірної кавомашини відсутні, аби вважати її некомплектною чи незавершеною, і з яким саме завершеним виробом її слід порівнювати. Навпаки, позивач подав пояснення виробника про те, що ці кавомашини є завершеним і комплектним товаром та не комплектуються пристроями для приймання оплати, а матеріали справи не містять доказів зворотного.
За таких умов суд вважає, що відповідач фактично намагається використати правило 2(а) не для класифікації об`єктивно некомплектного виробу, а для штучного перенесення до позиції 8476 товару, який у ввезеній конфігурації є завершеною професійною кавомашиною без пристрою для збирання оплати. Таке тлумачення правила 2(а) є розширювальним і не знаходить правового підтвердження у матеріалах справи.
Також, суд не приймає доводи відповідача про те, що наявність у меню або інструкції функції оплати автоматично свідчить про належність товару до позиції 8476.
Функціональна можливість налаштування певного режиму роботи, так само як і загальне комерційне призначення кавомашини, саме по собі не замінює ту ознаку, яка прямо виділена в Поясненнях до УКТ ЗЕД, а саме наявність пристрою для збирання оплати. Інакше будь-який пристрій, який програмно допускає інтеграцію з платіжною системою, міг би бути перекласифікований у товар, що приймає оплату, хоча фактично такого пристрою не містить.
Суд погоджується з доводом позивача, що для цілей класифікації має значення не потенційна сумісність із зовнішніми платіжними рішеннями, а наявність у поданому до митного оформлення товарі визначальних характеристик відповідної товарної позиції.
З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що митним органом оспорювані рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд доходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Кпім того, позивач просить суд стягнути витрати на професійну допомогу у розмірі 49 409,30 грн, докази понесення яких наявні в матеріалах справи.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положенням частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та постанові від 20 грудня 2019 року у справі №903/125/19.
Відповідно до положень частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із частиною 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частиною 7 статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведених положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №810/4749/15.
При цьому, з імперативних положень частини 6 статті 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.
Матеріали справи містять клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19 грудня 2019 у справі №520/1849/19.
Враховуючи передбачені вказаною статтею критерії, зокрема: складність справи (розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження, оскільки спір з огляду на предмет доказування та ціну позову є незначної складності); обсяг наданих адвокатом послуг; ціну позову; значення справи для позивача у порівнянні з розміром судових витрат, які позивач просить стягнути з відповідача (49 409,30 грн), суд, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, та за конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу, є 15 000,00 грн.
Щодо відшкодування судових витрат на проведення експертизи в сумі 40 000,00 грн суд зазначає наступне.
На підставі договору про надання послуг від 26 березня 2025 року, укладеного з ТОВ «Український центр експертизи та оцінки», був підготовлений висновок експерта № 504/04.2025 від 23 квітня 2025 року за результатами проведення судової товарознавчої експертизи кавомашин KREA TOUCH типу ESBASR F- D/Q FRANCIA-GERMANIA (LED RGB) TM «Necta» та OSC SAE NEW ROYAL PLUS 230/50 (типу SUP060A) TM «Saeko».
На підставі рахунку-фактури від 26 березня 2025 року за проведення товарознавчої експертизи згідно Договору про надання послуг від 26 березня 2025 року позивачем було сплачено 40 000, 00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 132, частин 5, 6, 7 статті 137 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
В силу приписів частини 5 статті 242 КАС України суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 22 листопада 2023 року у справі №712/4126/22 щодо порядку відшкодування витрат за проведення експертизи, яка зазначила, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
Судом встановлено, що витрати на проведення експертного дослідження у сумі 40 000, 00 грн виникли у позивача до моменту митного оформлення товару, на підставі договору від 26 березня 2025 року та прийняв оскаржувана рішень, які є предметом розгляду даної справи, відтак, були понесені з метою підтвердження характеристик товару при його декларуванні.
Таким чином, зазначені витрати були здійснені позивачем у межах його господарської діяльності та спрямовані на проходження процедури митного оформлення, а не у зв`язку з розглядом даної справи судом.
За таких обставин суд дійшов висновку, що витрати на проведення експертного дослідження у сумі 40 000, 00 грн не є витратами, пов`язаними з розглядом справи, а тому не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати Рішення щодо класифікації товарів Київської митниці від 23 квітня 2025 року №25UA10000000102-KT та від 20 квітня 2025 року №25UA10000000099-KT.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; код ЄДРПОУ ВП 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛІБЕРТІ УКРАЇНА» (місцезнаходження: 04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б; код ЄДРПОУ 31991183) судовий збір у розмірі 4 844, 80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні вісімдесят копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; код ЄДРПОУ ВП 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛІБЕРТІ УКРАЇНА» (місцезнаходження: 04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б; код ЄДРПОУ 31991183) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua