Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №300/5657/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2026 р. справа № 300/5657/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 30659,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем, ОСОБА_1 , обліковується податковий борг із земельного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 30 659,84 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 17.04.2025 № 33245-2405-0915, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання із земельного податку в розмірі 30 659,84 грн. Крім того, контролюючим органом сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 11.08.2023 № 0004013-1309-0919. Однак, відповідачем податковий борг не погашено, а податкове повідомлення-рішення в установленому законодавством порядку не оскаржено. З огляду на те, що узгоджене грошове зобов`язання залишається несплаченим, позивач, посилаючись на положення Податкового кодексу України, звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 30 659,84 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.12).

Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 КАС України.

Вказана ухвала суду отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.15).

Заяв чи клопотань відповідач суду не подала, правом на подання відзиву на позов, у встановлений судом строк, не скористалася. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області як платник податків.

Згідно з довідкою про борг, розрахунком заборгованості та даними інтегрованої картки платника податків за відповідачем обліковується податковий борг із земельного податку з фізичних осіб у сумі 30 659,84 грн. (а.с.3).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 17.04.2025 № 33245-2405-0915 контролюючим органом визначено відповідачу грошове зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб у розмірі 30 659,84 грн. (а.с.6).

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу засобами поштового зв`язку, однак повернулося контролюючому органу з відміткою укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (зворотний бік а.с.6).

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з його відсутністю за місцезнаходженням або з інших причин, документ вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відомості про оскарження відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи належне направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, відсутність доказів їх оскарження, а також несплату визначених ними грошових зобов`язань у встановлений законодавством строк, суд дійшов висновку, що такі грошові зобов`язання є узгодженими та набули статусу податкового боргу відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає порядок адміністрування податків та зборів, права та обов`язки платників податків і повноваження контролюючих органів.

Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс пов`язує сплату ним податку.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно зі статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок — обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно зі статтями 269, 270 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійні землекористувачі; об`єктами оподаткування є відповідні земельні ділянки.

Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України передбачено нарахування фізичним особам сум плати за землю контролюючими органами та надсилання платникам податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується або зменшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Якщо після направлення податкової вимоги сума боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 11.08.2023 №0004013-1309-0919, за якою станом на 10.08.2023 обліковувався борг у сумі 6 120,44 грн. та яку направлено відповідачу засобами поштового зв`язку за адресою її місця проживання, однак кориспонденція повернулася до контролюючого оргу з відміткою урпошти «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими документами (а.с.4, 5).

Абзацом 1 пункту 6 Розділу ІV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 610 від 30.06.2017, визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові).

Враховуючи наведене, а також те, що податкову вимогу від 11.08.2023 № 0004013-1309-0919 направлено відповідачу за його податковою адресою засобами поштового зв`язку, а поштове відправлення повернулося з відміткою «за закінченням терміну зберігання», суд дійшов висновку, що за умови дотримання встановленого порядку направлення зазначена податкова вимога вважається належним чином врученою відповідачу відповідно до пункту 42.5 статті 42 та пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України.

Відтак у випадку, який досліджується судом, податкова вимога вважається врученою відповідачу.

Відомості про оскарження відповідачем податкової вимоги від 11.08.2023 № 0004013-1309-0919 у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що податкову вимогу направлено у 2023 році, а податкове повідомлення-рішення прийнято у 2025 році, застосування пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України можливе за умови, що у проміжний період податковий борг не погашався у повному обсязі. Саме по собі направлення вимоги у 2023 році не доводить безперервності існування податкового боргу до 2025 року.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг — сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності — шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку — фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Заявлена до стягнення сума податкового боргу підтверджується податковим повідомленням-рішенням форми, довідкою про суму податкового боргу, розрахунком заборгованості та відомостями інтегрованої картки платника податків (а.с. 3,4,6,7,8).

Наявність заборгованості відповідачем не спростовано та не надано доказів, які б свідчили про погашення податкового боргу, що є предметом стягнення.

Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачено, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету податковий борг із земельного податку з фізичних осіб у сумі 30 659,84 грн. (тридцять тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 84 копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Відповідач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.